Постанова № 36314727, 08.08.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 1/463/21/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2013 Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді- Леньо С. І.

при секретарі Станько Р.О.

з участю прокурора Мотринця Є.І.

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, - за ст.ст. 368 ч.4, 364 ч.3, 27 ч.5, 203-2 ч.1 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Сколе Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, - за ст.ст. 27 ч.5, 368 ч.4, 27 ч.5, 364 ч.3 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого, - за ст. 203-2 ч.1 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 368 ч.4, 364 ч.3, 27 ч.5, 203-2 ч.1 КК України.

Підсудний ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 27 ч.5, 368 ч.4, 27 ч.5, 364 ч.3 КК України.

Підсудний ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ст. 203-2 ч.1 КК України - зайняття гральним бізнесом. Так, впродовж невстановленого слідством періоду часу підсудний організував діяльність восьми інтерактивних клубів, які надавали інтернет послуги за адресами: у АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, в АДРЕСА_10, в АДРЕСА_11. Всупереч вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.09р. ОСОБА_7, усвідомлюючи протиправність своїх дій та свідомо бажаючи настання корисливих наслідків, з метою збільшення прибутків від своєї господарської діяльності, на початку січня 2011 року, перепрофілював діяльність інтерактивного клубу на АДРЕСА_5 під зайняття гральним бізнесом, для чого придбав 50 гральних апаратів з купюроприймачами, які налаштовані для здійснення азартних ігор з метою одержання виграшу, підібрав штат обслуговуючого їх персоналу та протягом січня-липня 2011 року здійснював зайняття забороненим видом господарської діяльності, пов'язаної з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах, тобто гральним бізнесом, отримуючи при цьому прибутки в розмірі понад 300 тисяч грн. щомісячно.

В судовому засіданні підсудний вину свою у вчиненому злочині визнав повністю, пояснив, що дійсно незаконно здійснював зайняття гральним бізнесом протягом січня-липня 2011 року в клубі на АДРЕСА_5, однак зазначив, що його щомісячні прибутки становили 80-120 тисяч грн., а не 300 тисяч грн. як зазначено в обвинувальному висновку. При цьому заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році», у зв'язку з наявністю у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання, просив вирішити таке після дослідження усіх доказів вини ОСОБА_7 і після закінчення судового слідства. Також в разі звільнення підсудного від кримінальної відповідальності просив скерувати копії матеріалів справи, що стосуються протиправної діяльності ОСОБА_7 із зайняття гральним бізнесом до органів ГУ МВСУ у ЛО для підготовки позову до суду для застосування до останнього штрафних санкцій за порушення вимог закону.

Захисники в судовому засіданні підтримали клопотання підсудного, вважають мотиви прокурора безпідставними, підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вирішенні даного питання покладаються на розсуд суду.

Розглянувши заяву підсудного ОСОБА_7, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що така підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ст. 203-2 ч.1 КК України - зайняття гральним бізнесом, який в силу ст. 12 КК України в редакції, яка діяла на момент вчинення протиправного діяння, є злочином невеликої тяжкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 надав свою усну та письмову згоду на застосування відносно нього амністії та просив звільнити його від кримінальної відповідальності.

Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, та свідоцтва про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, підсудний ОСОБА_7 на день набрання чинності - 28.07.2011 року Законом України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року має двох дітей, яким не виповнилося 18 років, є особою не позбавленою батьківських прав, відтак згідно з п. в), ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» є суб'єктом, до якого може бути застосовано закон про амністію.

Крім цього суд враховує, що підсудний ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, злочин вчинено до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, згідно вимог ст. 7 вказаного Закону до нього може бути застосована амністія. У відповідності до ст. ст. 6, 8 даного Закону амністія може бути застосована також і у випадку, коли кримінальна справа не розглянута судом.

Щодо положень Закону України «Про застосування амністії в Україні», зміни до якого набули чинності 01 січня 2012 року, зокрема, щодо застосування амністії шляхом постановлення обвинувального вироку із звільненням засудженого від відбування покарання, та за умови відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної злочином шкоди, суд враховує наступне.

У відповідності до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Вказані вище положення Закону України «Про застосування амністії в Україні» набули чинності з 01 січня 2012 року, а тому ці положення в частині погіршення становища особи щодо форми документа про застосування амністії та умов для застосування амністії зворотної дії в часі не мають, і не можуть бути застосовані при вирішенні питання застосування амністії відносно ОСОБА_7, так як протиправні діяння, які йому інкримінуються, мали місце в період до 04 липня 2011 року.

Також суд звертає увагу, що санкція ч.1 ст. 203-2 КК України, в редакції, яка діяла на момент вчинення злочину, не передбачала додаткових видів покарань, тому у суду відсутні правові підстави для застосування положень ст. 14 Закону України «Про амністію у 2011 році», відповідно до яких особи, на яких поширюється дія цього Закону, звільненню від додаткових видів покарань не підлягають.

Щодо мотивів заперечення наведених прокурором, суд звертає увагу, що нормами КПК України в редакції 1960 року не передбачено права суду відкласти розгляд клопотання про застосування амністії після закінчення судового слідства, оскільки встановлення винуватості чи невинуватості підсудного ОСОБА_7 не є перешкодою для застосування закону про амністію, враховуючи надану ним згоду на застосування цього закону. Також нормами КПК України в редакції 1960 року не встановлено права чи обов'язку суду направити копії матеріалів кримінальної справи у відповідні установи для звернення їх з позовом до суду, при цьому амністія не звільняє особу від обов'язку відшкодувати завдану шкоду при її наявності і не позбавляє права осіб на звернення до суду з відповідними позовними вимогами в загальному порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід звільнити від кримінальної відповідальності, а провадження по кримінальній справі в частині його обвинувачення закрити.

Керуючись ст.ст. 44,86 КК України, ст. 273КПК України в редакції 1960 року, п. в), ст. 1, ст. 6, ст.9 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, -

п о с т а н о в и в :

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі п. в), ст.1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року.

Кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ст. 203-2 ч.1 КК України - закрити.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

Продовжити судовий розгляд кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_5 за ст.ст. 368 ч.4, 364 ч.3, 27 ч.5, 203-2 ч.1 КК України, ОСОБА_6 за ст.ст. 27 ч.5, 368 ч.4, 27 ч.5, 364 ч.3 КК України.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: Леньо С. І.