Рішення № 36311210, 12.04.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

12.04.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н ИСправа № 335/806/13- ц

2/335/826/2013

12 квітня 2013 року місто Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого суддіОСОБА_1

при секретаріОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просив стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором №28.4/АА-340.06.2 від 13.09.2006 року (надалі «Договір») у розмірі 20179,05 дол. США та 138581,92 грн., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 2998,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід банк», найменування якого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №28.4/АА-340.06.2.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 31193,00 доларів США терміном по 13.09.2009 року включно. Кредитні кошти надавалися для придбання автомобіля марки SEAT, модель LEON, рік випуску 2006, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) №VSSZZZ1PZ6R102785, тип ТЗ - легковий комбі, реєстраційний №АР3658АО, який в подальшому був переданий в заставу банку згідно з договором застави транспортного засобу №28.4/АА-340.06.2 від 13.09.2006 року.

Однак, всупереч умовам договору відповідач не повернув суму кредиту, не сплатив проценти за користування кредитом та не сплатив суму нарахованої пені за прострочення виконання зобовязань. Станом на 04.01.2013 року заборгованість боржника перед банком складає 20179,05 дол. США та 138581,92 грн., з яких:

15589,98 дол. США заборгованість за кредитом;

4589,07 дол. США прострочені проценти за кредитом;

126702,85 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості;

11879,07 грн. - 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості.

Оскільки відповідач не бажає добровільно виконувати умови договору, представник позивача просить стягнути з його заборгованість за кредитом та покласти відшкодування судових витрат.

Представник відповідача, проти позову заперечив, зокрема зазначив, що банк в односторонньому порядку змінив умови договору, що визначають розмір процентної ставки, самовільно збільшивши її з 13% до 16% річних, а тому розрахунок заборгованості є недійсним та не відповідає дійсним обставинам справи. Посилаючись на загальні строки позовної давності, зазначив, що нарахування 3% річних та пені відбулося поза її межами, а тому в цій частині позовних вимог просив відмовити взагалі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи та докази, надані сторонами відповідно до приписів статей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом та не оспорюється сторонами, 13.09.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід банк», найменування якого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №28.4/АА-340.06.2.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 31193,00 доларів США терміном по 13.09.2009 року включно. Кредитні кошти були надані на купівлю автомобіля марки SEAT, модель LEON, рік випуску 2006, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) №VSSZZZ1PZ6R102785, тип ТЗ - легковий комбі, реєстраційний №АР3658АО, який в подальшому був переданий в заставу банку згідно з договором застави транспортного засобу №28.4/АА-340.06.2 від 13.09.2006 року.

Судом встановлено, що процентна ставка за кредитом відповідно до п.1.5 Договору встановлена сторонами у розмірі 13% річних. 27.10.2008 року сторонами укладена Додаткова угода до Кредитного договору №28.4/АА-340.06.2 від 13.09.2006 року, згідно якої п.1.5 Договору викладений в новій редакції фактично розмір процентної ставки збільшено до 16% річних. Додаткова угода підписана сторонами.

З огляду на викладене, посилання представника відповідача про безпідставне, в односторонньому порядку, збільшення процентної ставки не приймається до уваги.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, кошти не повернув. У звязку з зазначеним порушенням, станом на 04.01.2013 року заборгованість боржника перед банком складає 20179,05 дол. США, з яких:

15589,98 дол. США заборгованість за кредитом;

4589,07 дол. США прострочені проценти за кредитом.

Розмір заборгованості відповідача підтверджено відповідним розрахунком. Суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок є досвідним, відповідає фактичним обставинам справи, будь-яких інших розрахунків заборгованості матеріали справи не містять. Розрахунок заборгованості є письмовим доказом, який іншими доказами не спростований.

Відповідач ніяких заходів з погашення заборгованості за час розгляду справи не здійснював, умови укладеного договору кредиту не оспорював.

Позивач позовні вимоги не збільшував.

Згідно з ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами відповідно до ч.1 ст.64 ЦПК України є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 526 ЦК України визначає загальні умови виконання зобов'язання - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо в договорі визначена дата виконання кредитних умов, то виконання вимог здійснюється у встановлену дату.

Відповідно до ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України встановлюється, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.

Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача також неустойку та три проценти річних за користування коштами на загальну суму 138581,92 грн., з яких:

126702,85 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості;

11879,07 грн. - 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості.

Згідно з п. 3.9 Договору за порушення строків повернення кредитів чи сплаті процентів позичальник зобовязався сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п.1 5 Договору, від суми простроченого платежу.

При визначені розміру пені розрахунок здійснений за весь період невиконання умов договору до моменту звернення до суду.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, тому з ОСОБА_3 належить стягнути

39985,22 грн. пені в межах строку позовної давності та 3748,56 грн. 3% річних за користування коштами за період з 03.01.2012 року до 03.01.2013 року, на загальну суму -43733,78 грн.

Враховуючи, що неналежне виконання позивачем зобовязань за кредитним договором підтверджене доказами, та виходячи із встановлених ст.526 ЦК України загальних умов виконання зобовязання і передбаченого ст.629 ЦК України принципу обовязковості договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі - 20179,05 дол. США та 43733,78 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно платіжного доручення від 18.01.2013 року №17, позивачем виходячи з загальної ціни позову, при зверненні до суду були понесені судові витрати, а саме сплачений до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2998,73 грн. зважаючи на пропорційне задоволення позовних вимог позивачу слід присудити 2039,14 грн. в рахунок часткової компенсації понесених судових витрат.

Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (стаття 11 ЦПК України).

Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» (Код ЄДРПОУ 14349442) заборгованість за кредитним договором №28.4/АА-340.06.2 від 13.09.2006 року та заборгованість за процентами у розмірі 20179,05 дол. США (двадцять тисяч сто сімдесят девять дол. США 05 центів).

Стягнути з ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» (Код ЄДРПОУ 14349442) пеню та 3% річних у розмірі 43733,78 грн., а також судовий збір в розмірі 2039,14 грн., а всього стягнути 45772,92 грн. (сорок пять тисяч сімсот сімдесят дві грн. 92 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.Ю.Бойко