Рішення № 36309491, 23.12.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 299/4202/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Дорда Д.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виноградівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Позов мотивовано тим, що спадщина на яку видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 складається з 1/2 частки двоповерхового жилого будинку, розташованого в м.Виноградів, по вул.Пушкіна, №62. Жилий будинок під літерою «А» в цілому цегляний, житлова площа 60,8 кв.м., загальна корисна площа 141,1 кв.м., з належним до нього надвірними спорудами: котельна, літня кухня, сарай, вбиральна та огорожа. Рішенням Виноградівського районного суду від 26.03.2013року позивачці виділено в натурі частку на жилий будинок з надвірними спорудами, який розташований в м.Виноградів, по вул.Пушкіна, №62, закріпивши за нею на праві власності приміщення на першому поверсі: коридор, площею 19 кв.м., коридор площею 5,8 кв.м., жилу кімнату площею 19,1 кв.м., ванну площею 3,8 кв.м., кладову площею 2,8 кв.м., кухню площею 17,5 кв.м., підвал площею 15,8 кв.м. 13.06.2013року державний реєстратор реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області на підставі рішення суду виділену частку в натурі зареєстрував не як власність позивача ОСОБА_1, а як спільну часткову власність. За цих обставин згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно закріплені за ОСОБА_1 судом на праві власності приміщення надалі залишається у спільній частковій власності і позивачка не має можливості розпоряджатися своєю власністю.

За таких обставин позивачка змушена звернутись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування на вищевказаний житловий будинок.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, однак до суду її представник адвокат ОСОБА_2 подав письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутності, також в заяві позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача - Виноградівської міської ради в судове засідання не зявився, однак до суду подав письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.169 ЦПК України необовязковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і, враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів та доказів і приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні

встановлені ті обставини на які посилається позивач в своїй позовній заяві.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).

В судовому засіданні встановлено, що спадщина на яку видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 складається з 1/2 частки двоповерхового жилого будинку, розташованого в м.Виноградів, по вул.Пушкіна, №62 (а.с.12). Жилий будинок під літерою «А» в цілому цегляний, житлова площа 60,8 кв.м., загальна корисна площа 141,1 кв.м., з належним до нього надвірними спорудами: котельна, літня кухня, сарай, вбиральна та огорожа (а.с.15-17). Рішенням Виноградівського районного суду від 26.03.2013року позивачці виділено в натурі частку на жилий будинок з надвірними спорудами, який розташований в м.Виноградів, по вул.Пушкіна, №62, закріпивши за нею на праві власності приміщення на першому поверсі: коридор, площею 19 кв.м., коридор площею 5,8 кв.м., жилу кімнату площею 19,1 кв.м., ванну площею 3,8 кв.м., кладову площею 2,8 кв.м., кухню площею 17,5 кв.м., підвал площею 15,8 кв.м. (а.с.13-14). 13.06.2013року державний реєстратор реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області на підставі рішення суду виділену частку в натурі зареєстрував не як власність позивача ОСОБА_1, а як спільну часткову власність. За цих обставин згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно закріплені за ОСОБА_1 судом на праві власності приміщення надалі залишається у спільній частковій власності і позивачка не має можливості розпоряджатися своєю власністю. (а.с.10-11).

Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя що його пережив та батьки.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Крім того, у відповідності до п.5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 61, 169, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в жилому будинку з надвірними спорудами, який розташований в м.Виноградів, по вул.Пушкіна №62 Закарпатської області, а саме приміщення першого поверху: коридор, площею 19 м.кв., коридор площею 5,8 м.кв., жилу кімнату площею 19,1 м.кв., ванну площею 3,8 м.кв., кладову площею 2,8 м.кв., кухню площею 17,5 м.кв., підвал площею 15,8 м.кв.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_3