Ухвала суду № 36308735, 18.12.2013, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/1158/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року смт. Оратів Оратівський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого судді Слісарчука О.М.

при секретарі Польовій Н.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Оратів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу шляхом визнання права власності на частку нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу шляхом визнання права власності на частку нерухомого майна, мотивуючи позов тим, що 12 жовтня 2010 року між ОСОБА_3, та відповідачем ОСОБА_4, у письмовій формі був укладений договір позики на 5000 (пять тисяч) доларів США, що на момент укладання договору за офіційним курсом НБУ становило 39 550 ( тридцять девять тисяч пятсот пятдесят) гривень. В цей же день позивач передав, а відповідач отримала вказані грошові кошти, і на підтвердження факту отримання вказаної суми грошових коштів ОСОБА_4 особисто написала розписку. За наявним договором позики сума боргу мала б бути повернута до 12.10.2011 року, на протязі 30 днів з моменту закінчення строку для повернення позики. Але на неодноразові звернення позивача, щодо погашення боргу ОСОБА_4 відмовила, пояснивши, що коштів не має. У договорі позики передбачено, що забезпеченням зобовязань по договору є нерухоме майно, а саме: 13/50 часток будинковолодіння, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Вишневського №7а, що належать ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.листопада 2007 року, та зареєстроване Вінницьким обласним обєднаним бюро технічної інвентаризації 05.02.2008 року за № 131, за реєстровим № 20561. На момент предявлення вимоги про повернення позивачу суми позики відповідач пояснила, що грошових коштів немає, але надала згоду на звернення стягнення та подальше визнання за ОСОБА_3 права власності на наступне майно:13/50 часток будинковолодіння, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Вишневського №7а. При укладенні вище вказаного договору позики між сторонами у тексті договору позики фактично було вказано в якості істотної умови договору забезпечення договору позики за рахунок майна боржника застава. Положеннями ст. 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Стаття 577 ЦК України зазначає, що якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Сторони викладаючи фактичний договір застави у письмовій формі в якості однієї із істотних умов наявного договору позики порушили обовязкову умову щодо нотаріального посвідчення договору застави, передбачену ст. 577 ЦК України. Положення ст. 220 ЦК України чітко зазначають положення, що у разі недержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. В даному випадку сторони повністю розуміли правову природу як договору позики так і фактично укладеного договору застави. На підтвердження виконання саме умов договору застави, відповідачем ОСОБА_4 було передано оригінали правовстановлюючих документів на вказане заставне майно. Просить визнати дійсним договір застави нерухомого майна від 12 жовтня 2010 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; звернути стягнення на 13/50 часток будинковолодіння, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Вишневського №7а, що належать ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.листопада 2007 року, та зареєстроване Вінницьким обласним обєднаним бюро технічної інвентаризації 05.02.2008 року за № 131, за реєстровим № 20561; визнати за ОСОБА_3 право власності на 13/50 часток будинковолодіння, яке складається із житлового будинку разом із господарськими будівлями, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Вишневського №7а.

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, мотивуючи позов тим, в провадженні Оратівського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 про стягнення боргу шляхом визнання права власності на частку нерухомого майна. 12 жовтня 2010 року ОСОБА_4 позичила у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, про що між ними було укладено договір позики у письмовій формі, а також надавала ОСОБА_3 власноручно написану розписку, що підтверджувала факт отримання грошових коштів. Також, в укладеному між нами договорі позики був відображений пункт щодо забезпечення виконання мною зобовязання фактично відображений договір застави.В подальшому, у встановлений договором строк ОСОБА_4 грошових коштів не повернула в звязку з їх відсутністю. При цьому ОСОБА_4 повністю розуміє, що на даний момент у ОСОБА_3 є всі законні права звернути стягнення за наявним боргом на майно, яке фактично за взаємною згодою між ними вона передала у заставу. Але не зважаючи на таку позицію та ситуацію, яка склалась між ними, заявлений ОСОБА_3 позов в частині звернення стягнення на належні мені 13/50 часток будинковолодіння, що розташоване у м. Вінниці по вулиці Вишневського 7а, та визнання права власності за ним на це майно не може бути на даний момент задоволений з наступних підстав. ОСОБА_4 є власником ? частки в 13/25 частці будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: м. Вінниця вул. Вишневського, 7а. Вказане майно отримала у власність на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 листопада 2007 року. Відповідно до даного судового рішення за нею було визнано право власності на пятдесят відсотків спільно нажитого майна подружжя. Під час перебування у шлюбі з громадянином ОСОБА_5 ними за спільні кошти було побудовано будинок та підсобні приміщення до нього, який знаходиться за адресою: м. Вінниця вул. Вишневського 7-а. Свідоцтво на право власності на вказаний будинок було оформлено на ОСОБА_5 15.11.2001 року ОСОБА_5 продав 12/25 ідеальної частки будинковолодіння ОСОБА_6, в результаті чого подружжю, фактично, на праві спільної сумісної власності стало належати 13/25 часток даного будинковолодіння. Після розлучення ОСОБА_7 звернулася до суду з метою розділити вказане спільно нажите майно подружжя та визнати за собою право власності на його половину. Після набуття законної сили вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернулась до БТІ та зареєструвала своє право власності у відповідності до вимог чинного законодавства. У 2013 році ОСОБА_4 стало відомо, що частка 13/50, яка залишилась у власності її колишнього чоловіка ОСОБА_5 була реалізована з прилюдних торгів в рамках державного виконавчого провадження. Власником, належної попередньо ОСОБА_5, частки нерухомого майна став ОСОБА_3 На підставі акта про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Вишенським відділом Державної виконавчої служби ВМУЮ 13 липня 2012 року, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, ОСОБА_8, 26 липня 2012 року було посвідчено свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно, що складається з: 13/25 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, вартістю 8900 гривень, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Вишневського, № 7-а. При проведені прилюдних торгів Вишенським відділом ДВС ВМУЮ було допущено помилку у визначені частки майна Боржника, яке реалізовується на прилюдних торгах. Адже на момент реалізації арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_5, останньому на праві приватної власності належало виключно 13/50 частко житлового будинку разом із господарським будівлями, хоча до ухвалення Ленінським районним судом м. Вінниці вищевказаного рішення про розподіл спільно нажитого майна подружжя, у ОСОБА_5 дійсно у власності було 13/25 частко вказаного спірного будинковолодіння. Але після розподілу між ними майна ОСОБА_4 було судом виділено по ? частці від 13/25 часток будинковолодіння, тобто за кожним із них ще у 2007 році судом було визнано право спільної часткової власності на 13/50 частко будинковолодіння за адресою: м. Вінниця, вул. Вишневського, № 7-а. А тому ніяким чином, відповідач ОСОБА_3 не міг придбати саме 13/25 часток вказаного спірного будинковолодіння з прилюдних торгів, оскільки станом на момент проведення прилюдних торгів, ОСОБА_5 був власником виключно 13/50 часток. Відповідач ОСОБА_3, маючи на руках свідоцтво на право власності на 13/25 частко нерухомого майна, таким чином грубо порушує моє право власності на 13/50 часток даного будинковолодіння. ОСОБА_3 на даний момент не бажає вирішувати жодним чином дане проблемне питання мирним, досудовим, шляхом, взагалі не йде на будь-які розмови з даного приводу, зазначаючи, що він вказане майно придбав законим чином. Доказами порушення мого права власності є саме наявність даного спірного свідоцтва на право власності від 26 липня 2012 року. В звязку з тим, що наявне свідоцтво про право власності від 26 липня 2012 року посвідчене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, ОСОБА_8, зареєстроване у реєстрі за № 168, грубо порушує моє право власності, воно підлягає до скасування. Просить визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право власності від 26 липня 2012 року, посвідчене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, про те, що ОСОБА_3, належить на праві власності майно, що складається з: 13/25 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вулиця Вишневського № 7-а, зареєстрованого у реєстрі під № 168.

Під час розгляду справи від представників сторін надійшла заява про укладення мирової угоди, в якій сторони просять суд визнати мирову угоду укладену між ними на наступних умовах: ОСОБА_3 приймає від ОСОБА_4 виконання зобовязань згідно договору позики від 12 жовтня 2010 року, вважає зобовязання ОСОБА_4 за даним договором позики виконаними, а наявний борг погашеним у повному обсязі; ОСОБА_4 визнає право власності ОСОБА_3 на 13/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями розташованого у м. Вінниці по вулиці Вишневського № 7а, які він придбав з прилюдних торгів щодо реалізації нерухомого майна, яке належало ОСОБА_5, на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого 13.07.2012 року Вишенським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції; ОСОБА_4 визнає за ОСОБА_3 право власності на 13/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями розташованого у м. Вінниці по вулиці Вишневського № 7а, як на майно на яке звернуто стягнення у забезпечення виконання зобовязання за договором позики укладеного між сторонами 12 жовтня 2012 року; ОСОБА_4 визнає за ОСОБА_3 право власності загалом на 13/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями розташованого у м. Вінниці по вулиці Вишневського № 7а. Понесені судові витрати залишаються за сторонами, які їх понесли. Сторони підтверджують, що у випадку виконання всіх умов даної мирової угоди не будуть мати більш ніяких претензій та вимог один до одного відносно предмету даної мирової угоди.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву про визнання мирової угоди та просить суд визнати мирову угоду. Наслідки такого рішення йому зрозумілі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву про визнання мирової угоди та просить суд визнати мирову угоду. Наслідки такого рішення їй зрозумілі.

В судовому засіданні встановлено, що під час попереднього судового розгляду справи сторонами було досягнуто згоди щодо вирішення справи мирним шляхом, суду була надана мирова угода підписана сторонами по справі, в якій закріплені всі умови, на яких сторони домовилися про врегулювання спору на основі взаємних поступок. Наслідки такого рішення сторонам роз'яснені і зрозумілі.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Суд, заслухавши пояснення сторін, які просять визнати мирову угоду, дослідивши мирову угоду, матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки умови мирової угоди не порушують прав та інтересів сторін, інших осіб та не суперечать закону.

Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Наслідки укладення мирової угоди і закриття провадження у справі, відповідно до ст. ст. 205, 206 ЦПК України, сторонам роз'яснено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати мирову угоду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу шляхом визнання права власності на частку нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності згідно з умовами якої:

1. ОСОБА_3 приймає від ОСОБА_4 виконання зобовязань згідно договору позики від 12 жовтня 2010 року, вважає зобовязання ОСОБА_4 за даним договором позики виконаними, а наявний борг погашеним у повному обсязі.

2. ОСОБА_4 визнає право власності ОСОБА_3 на 13/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями розташованого у м. Вінниці по вулиці Вишневського № 7а, які він придбав з прилюдних торгів щодо реалізації нерухомого майна, яке належало ОСОБА_5, на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого 13.07.2012 року Вишенським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції.

3. ОСОБА_4 визнає за ОСОБА_3 право власності на 13/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями розташованого у м. Вінниці по вулиці Вишневського № 7а, як на майно на яке звернуто стягнення у забезпечення виконання зобовязання за договором позики укладеного між сторонами 12 жовтня 2012 року.

4. ОСОБА_4 визнає за ОСОБА_3 право власності загалом на 13/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями розташованого у м. Вінниці по вулиці Вишневського № 7а.

5. Понесені судові витрати залишаються за сторонами, які їх понесли.

6. Сторони, звертаючись до суду з цією мировою угодою, повністю розуміють умови, на яких вона укладається.

7. Дана мирова угода складена у трьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу - по одному примірнику для кожної із сторін, а також один примірник для суду.

8. Сторони підтверджують, що укладання даної мирової угоди не порушить інтереси інших осіб.

9. Сторони підтверджують, що у випадку виконання всіх умов даної мирової угоди не будуть мати ніяких претензій та вимог один до одного відносно предмету даної мирової угоди.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу шляхом визнання права власності на частку нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ О.М. Слісарчук