Ухвала суду № 36308217, 24.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/7302/13 Головуючий 1-ої інстанції - Поліщук Т.В.

Справа № 643/6914/13-ц Доповідач - Борова С.А.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Борової С.А.,

суддів - Крилової Т.Г., Маміної О.В.,

за участю секретаря - Огар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Харківській області на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 14 жовтня 2013 року по справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Харківській області, за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові звернувся зі скаргою до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Харківській області на постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.04.2013 року.

В обґрунтування скарги скаржник посилався на те, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області було відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» на загальну суму 6 420 469,00 грн. на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2009 р. та виконавчого листа №2-9089/09 від 05.05.2010 р., виданого Московським районним судом м. Харкова. 15.04.2013 р. відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості було закінчено. Підставою для закінчення виконавчого провадження стало отримання виконавчою службою постанови господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. про визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом та початок ліквідаційної процедури.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 14 жовтня 2013 року скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові - задоволено частково.

Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 19495317 від 15.04.2013 з примусового виконання виконавчого листа № 2-9089/09, виданого 05.05.2010 р. Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованості на загальну суму 6420469,00 грн., із поновленням зазначеного виконавчого провадження.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Харківській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2013 р., відмовити в задоволенні скарги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові на постанову про закінчення виконавчого провадження. Посилається на порушенням норм матеріального та процесуального права.

Інші особи ухвалу суду не оскаржили.

У частині відмови у задоволенні скарги судове рішення не оскаржується, тому судовою колегією не переглядається.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Приймаючи рішення про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правовідносини які між ними виникли та закон їх регулюючий, виходячи з того, що на виконанні виконавчої служби знаходився виконавчий лист виданий судом загальної юрисдикції, на виконання рішення щодо цивільно-правових відносин, що не має ніякого відношення до господарської діяльності боржника, як суб'єкта господарювання.

Висновок суду, з яким погоджується судова колегія, ґрунтується на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідає положенням ст. ст. 57-60, 64, ЦПК України.

До такого висновку судова колегія прийшла виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи Головним державним виконавцем примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській-області Панюковою О.О. на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова та на підставі виконавчого листа №2-9089/09 виданого 05.05.2010 р. Московським райсудом м. Харкова, було відкрито виконавче провадження ВП № 19495317 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитними договорами №6807С14 від 20.03.2007 року у сумі 196 061,80 грн., № 6807С104 від 17.10.2007 року у сумі 571 6613,13 грн., № 6807С5 від 05.02.2007 року у сумі 506 064,07 грн., державного мита у розмірі 1700,00 грн., і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн., а всього 6420469,00 грн. (а.с.7).

15.04.2013 р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківської області виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 6420469,00 грн. було закінчено відповідно до вимог п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи (а.с.5-6).

Підставою для закінчення виконавчого провадження стало отримання виконавчою службою постанови господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. про визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом та початком ліквідаційної процедури (а.с.9-14).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року постанову господарського суду Харківської області від 02.01.2013 року по справі № 5023/5630/12 скасовано, справу передано до розгляду господарському суду Харківської області (а.с. 102-105).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2013 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року у справі № 5023/5630/12 залишено без змін (а.с.121-124).

Відповідно до ч.3 ст.209 ГК України та ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, суб'єктами банкрутства не можуть бути фізичні особи-підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що підставою стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 є зазначені договори, укладені між АТ "Укрексімбанк" та фізичною особою ОСОБА_1 із цільовим призначенням кредитних коштів: на використання кредитів на оплату поточних потреб та придбання автомобіля (а.с.15-23), тобто грошові зобов'язання у фізичної особи ОСОБА_1 перед АТ "Укрексімбанк" виникли з підстав, не пов'язаних зі здійсненням такою особою підприємницької діяльності, а також суд взяв до уваги, що постанову господарського суду Харківської області від 02.01.2013 року про визнання ОСОБА_1 банкрутом скасовано.

Відповідно до ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати та здійснювати заходи примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Висновок суду про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження та направлення документу до ліквідаційної комісії (або ліквідатору) ґрунтуються на матеріалах справи, наданих достовірних і належних доказах.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції поставлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 314 , 315, 317, 319 ЦПК України,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Харківській області відхилити.

Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: