Рішення № 36307675, 23.12.2013, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Справа № 636/5286/13-ц

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2/636/2097/13

23 грудня 2013 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Бондар С.Б., за участю секретаря судового засідання Безпалової Л.Г.,

представника позивача ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва Харківської області цивільну справу за позовною заявою Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Чугуївської міської ради, в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2013 року Орган опіки і піклування виконавчого комітету Чугуївської міської ради звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, в який просить, з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісяця до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач є матірю малолітнього сина - ОСОБА_3, який з грудня 2011 року, перебуває в Комунальному закладі охорони здоров'я «Обласний будинок дитини № 2» на підставі розпорядження міського голови від 24 листопада 2011 № 446. Сім'я малолітнього ОСОБА_3 перебувала під наглядом соціальних служб міста з народження дитини у зв'язку із повідомленнями Комунального закладу охорони здоров'я «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І.Кононенка». 14 жовтня 2011 року під час відвідування сім'ї дільнична медсестра стала свідком наступної ситуації: батьків вдома не було, хлопчик знаходився в корзині від коляски, яка була розташована на столі. Як було з'ясовано, мати в цей час перебувала у сусідки. Чіткого пояснення на запитання, чому вона залишила новонароджену дитину саму вдома, жінка дати не змогла, на всі питання, які їй були поставлені, відповідала неадекватно, навичок догляду за новонародженою дитиною не мала, дитяче ліжко було відсутнє. Під час наступного відвідування з'ясувалося, що матір знову залишила дитину, хлопчик перебував із батьком, який не знав, як поводитися з немовлям, чим його годувати. Батькам була надана низка послуг щодо оформлення свідоцтва про народження дитини, соціальних виплат по народженню дитини, придбанню необхідних речей для дитини - візочка, ванночки, одежі, засобів по догляду за дитиною. Проводилася робота з батьками дитини щодо формування відповідального батьківства, створення необхідних умов для проживання дитини. 04 листопада 2011 року дитина в тяжкому стані була госпіталізована до ОДКЛ № 1 м. Харкова, через те, що при явних симптомах хвороби мати за медичною допомогою не зверталася. У зв'язку з цим та на підставі заяви батьків про влаштування дитини до державного закладу через складні життєві обставини та неспроможність батьків виконувати догляд за хворою дитиною, малолітнього ОСОБА_3, було влаштовано до Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний будинок дитини №2». Батьки дитини письмово були попереджені про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків, зобов'язувалися їх виконувати. Терміни перебування дитини в державному закладі подовжувалися: розпорядженням міського голови від 05 листопада 2013 року № 466 у зв'язку із перебуванням матері дитини ОСОБА_2 у лікарні в тяжкому стані через те, що батько дитини, ОСОБА_4, в стані алкогольного сп'яніння наніс жінці ножове поранення в області грудної клітини; розпорядженням міського голови від 27 травня 2013 року № 197 у зв'язку із довготривалою реабілітацією ОСОБА_2 після отриманої травми, веденням слідства по звинувачуванню ОСОБА_4; розпорядженням міського голови від 27 травня 2013 № 197 термін перебування подовжено на підставі листа Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний будинок дитини № 2» від 15 квітня 2013 року № 195 про необхідність перебування дитини під динамічним спостереженням лікарів, повідомлення Харківського слідчого ізолятору від 30 квітня 2013 № 9077 щодо утримання під вартою батька дитини ОСОБА_4 по справі, що знаходилася на розгляді в Чугуївському міському суді, акту обстеження матеріально - побутових умов проживання від 16 квітня 2013 року за місцем проживання матері дитини, ОСОБА_2, в якому були зазначені незадовільні умови для перебування та розвитку малолітньої дитини, інформації Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 16 квітня 2013 № 280 про неготовність матері до виховання сина. Відповідно до листа Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний будинок дитини №2» від 09 жовтня 2013 № 665 з квітня 2013 року ОСОБА_2 перестала відвідувати дитину, до закладу не телефонує, станом здоров'я та фізичним розвитком сина не цікавиться. ОСОБА_5 ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з діагнозами: ураження головного мозку не уточненої етіології: синдром гіперзбудженості, затримка мовленнєвого розвитку внаслідок ранньої органічної патології ЦНС; дефект міжпередсердної перегородки (функціонуюче овальне вікно); інші уточнені порушення обміну речовин (дефіцит ферментів фолатного циклу), сполучно-тканинна дисплзія; мітохондропатія. Відповідно до довідки Казанківської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№ 93) від 17 жовтня 2013 року № 93/2/3-237, ОСОБА_4 засуджений на підставі вироку Чугуївського міського суду Харківської області від 15 травня 2013 року за ст. ст. 121 ч. 1, 185 ч. 3, 317 ч. 1, 70 КК України до 6 років позбавлення волі і з 10 серпня 2013 року по теперішній час відбуває покарання. Згідно інформації центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 17 жовтня 2013 року № 504 ОСОБА_2 з 10 лютого по 02 грудня 2012 року перебувала під соціальним супроводом. За час соціального супроводу рекомендації фахівців стосовно приведення помешкання та подвір'я до належного стану виконані не були - в помешканні холодно і брудно, дві кімнати захаращені сміттям. ОСОБА_2 неодноразово надавалася допомога у вирішенні питання влаштування дитини до дитячого садка та пошуку місця роботи, графік якої дозволяв би здійснювати повноцінний догляд за дитиною. Однак ОСОБА_2 на кожну пропозицію відповідала відмовками, не здійснювала жодних дій для вирішення цих питань. ОСОБА_2 має низький виховний потенціал, неспроможна самостійно доглядати за дитиною та забезпечити її усім необхідним, хоча працює і має дохід. З травня 2013 року і до теперішнього часу ОСОБА_2 з центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді не співпрацює, на телефонні дзвінки не відповідає. 14 жовтня 2013 року ОСОБА_2 з'явилася на прийом до начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради, де їй було повідомлено про порушення питання щодо позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього сина. Жодного документу щодо бажання та можливості повернути дитину з державного закладу ОСОБА_2 не наддала, тому орган опіки і піклування вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню, утриманню, лікуванню малолітнього сина ОСОБА_3

З зазначених підстав позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з неї аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів її доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку з моменту подання заяви і до повноліття дитини.

У судовому засіданні представник позивача, за довіреністю ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Відповідач проти позову заперечувала, пояснив суду, що добровільно писала заяву про влаштування її малолітнього сина до державного закладу, в подальшому не зверталася до органу опіки і піклування з заявою щодо повернення дитини, обставини, які були підставою для влаштування дитини до державного закладу на теперішній час не змінилися.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлені таки факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є матерю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини І-ВЛ № 245090, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву Чугуївського міського управління юстиції Харківської області від 18 жовтня 2011 року, актовий запис № 290 (а.с.3). ОСОБА_3 з грудня 2011 року перебуває в Комунальному закладі охорони здоров'я «Обласний будинок дитини № 2» на підставі розпорядження міського голови від 24 листопада 2011 року № 446 (а.с.17). Сім'я малолітнього ОСОБА_3 перебувала під наглядом соціальних служб міста з народження дитини у зв'язку із повідомленнями Комунального закладу охорони здоров'я «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І.Кононенка». (а.с.8,9). 04 листопада 2011 року дитина в тяжкому стані була госпіталізована до ОДКЛ № 1 м. Харкова, через те, що при явних симптомах хвороби мати за медичною допомогою не зверталася, що підтверджується доповідною головного лікаря ОСОБА_6 (а.с.12). На підставі заяви батьків про влаштування дитини до державного закладу через складні життєві обставини та неспроможність батьків виконувати догляд за хворою дитиною, малолітнього ОСОБА_3 було влаштовано до Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний будинок дитини №2». Батьки дитини письмово були попереджені про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків, зобов'язувалися їх виконувати. Терміни перебування дитини в державному закладі подовжувалися: розпорядженням міського голови від 05 листопада 2013 року № 466, від 27 травня 2013 рок № 197 (а.с.18-21). Відповідно до листа Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний будинок дитини №2» від 09 жовтня 2013 № 665 з квітня 2013 року ОСОБА_2 перестала відвідувати дитину, до закладу не телефонує, станом здоров'я та фізичним розвитком сина не цікавиться. Батько дитини відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Згідно інформації центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 17 жовтня 2013 року № 504 ОСОБА_2 з 10 лютого по 02 грудня 2012 року перебувала під соціальним супроводом. За час соціального супроводу рекомендації фахівців стосовно приведення помешкання та подвір'я до належного стану виконані не були - в помешканні холодно і брудно, дві кімнати захаращені сміттям. Неодноразово ОСОБА_2 надавалася допомога у вирішенні питання влаштування дитини до дитячого садка та пошуку місця роботи, графік якої дозволяв би здійснювати повноцінний догляд за дитиною. Однак ОСОБА_2 на кожну пропозицію відповідала відмовками, не здійснювала жодних дій для вирішення цих питань. ОСОБА_2 має низький виховний потенціал, неспроможна самостійно доглядати за дитиною та забезпечити її усім необхідним, хоча працює і має дохід. З травня 2013 року і до теперішнього час відповідач з центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді не співпрацює, на телефонні дзвінки не відповідає.

Зазначені обставини у судовому засіданні відповідачем не спростовані.

На підставі вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дитини, не виконує батьківських обовязків по її утриманню, у звязку з чим, суд вважає за доцільне, на підставі пунктів 1,2 ч. 1 ст.164, ст. ст. 180-183 СК України, в інтересах дитини, позбавити відповідача батьківських прав стосовно малолітнього сина та стягнути аліменти на його утримання.

За правилом ч. 3,4 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи обставини, на які позивач посилався у позові, як на підстави своїх вимог, - обґрунтовані. Відповідачем жодних доказів у підтвердження своїх заперечень до позову не надано.

Таким чином, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході судового засідання.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, ст. ст. 164, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 12 ч. 4, ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Чугуївської міської ради, в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо її малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь органу опіки та піклування Виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області (на особовий рахунок дитини № 26209004574620 банк «Державний ощадний банк України»: отримувач: Харківське обласне управління «Ощадбанк», код отримувача: НОМЕР_2 ОКПО 09351600 МФО 351823 ТВБВ 10020/0288) в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача щомісяця, починаючи з 22 листопада 2013 року і до повноліття дитини, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», накласти заборону на відчуження відповідачем майна та житла малолітнього ОСОБА_3, про що повідомити нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 229,40 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає виконанню негайно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: С.Б. Бондар