Ухвала суду № 36307374, 18.12.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 121/5143/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В.№ провадження: 22-ц/190/7291/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

18 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Руснак А.П., Суддів:Берещанської І.І., Кірюхіної М.А., При секретарі:Рижих М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи ОСОБА_8, служба у справах дітей Ялтинської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9, реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції АРК про припинення та визнання права власності на частку майна, стягнення компенсації за частку майна, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно, зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності: 1/3 частка квартири належить позивачу, по 1/2 частки квартири належить відповідачці та неповнолітньому ОСОБА_9, а 5/12 частки належить матері позивача. Оскільки відповідачка в спільній квартирі не проживає, комунальні послуги не сплачує та її частка є незначною, позивач просить припинити право власності відповідачки на частку в спірному майні.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності від 06 листопада 2006 року позивачеві, ОСОБА_8 належить по ? частині, а ОСОБА_10 1/12 частка квартири АДРЕСА_1. Позивачеві також належить на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15 травня 2012 року 1/12 частина цієї ж квартири, а ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 серпня 2007 року належить 1/12 та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15 травня 2012 року - 1/12 частина квартири, ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 серпня 2007 року та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15 травня 2012 року належить по 1/12 частині спірної квартири.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 суд першої інстанції з посиланням на ст. 365 ЦК України виходив з того, що припинення права власності відповідачки на частину спірної квартири завдасть істотної шкоди інтересам іншої співвласниці та що таке вирішення спору суперечить чинному законодавству.

З висновками суду судова колегія погоджується як такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Правовий аналіз норм ст. 365 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець визначив чотири самостійні підстави, кожна з яких окремо може слугувати приводом для припинення права власності на частку в спільному майні.

Припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників законодавець пов'язує із розміром частки відповідача та можливістю виділення цієї частки в натурі. Таке припинення можливе лише за умов, що частка є незначною, не може бути виділена в натурі і припинення права власності співвласника не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Відповідачка ОСОБА_7 постійно проживає у спірній квартирі, 1/12 частка спірної квартири не є для неї незначною.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, посилань на ті ж самі обставини, які наводилися позивачем в обґрунтування позову. Вони не дають підстав для скасування чи зміни рішення.

Як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права у відповідності до ст. 308 ЦПК України, рішення має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді: