Рішення № 36307184, 16.12.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/2-1907/11

Провадження № 2/645/68/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Горпинич О.В.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про сплату грошової компенсації за частину житлового будинку за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської міської ради, третя особа: реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції про припинення спільної часткової власності та визнання права власності на частину будинку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в остаточній редакції якого просив стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на його користь грошову компенсацію належної йому вартості 1/6 частини житлового будинку № 4 по вул. Корчагінців у розмірі 135 300 грн.. В обґрунтування позову посилався на те, що будинок №4 по вул. Корчагінців у м. Харкові належить на праві власності йому та відповідачам по справі. Цей будинок складається з двох квартир №№ 1,2. Згідно висновку судової будівельно технічної експертизи провести виділ його частки та визначити порядок користування будинком неможливо, а тому він просе стягнути з відповідачів грошову компенсацію за його частку у будинку № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом в остаточній редакції якого просили припинити право спільної часткової власності на будинок № 4 по вул. Корчагінців в м. Харкові ОСОБА_5, ОСОБА_6 з ОСОБА_2, визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частину та за ОСОБА_6 право власності на ? вищевказаного будинку. В обґрунтування позову посилалися на те, що спірний житловий будинок № 4 по вул. Корчагінців в м. Харкові складається з двох частин, кожна з яких має окремий вхід: перша належить по ? частині кожному ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.02.2006 року, що видане кожному з них, а друга належить: ОСОБА_5 - 1/6 частина на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину; ОСОБА_6 1/6 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину; ОСОБА_2 1/6 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину.

01.03.1998 року у будинку трапилася пожежа, що підтверджується довідкою № 11/94 від 02.03.1998 року начальника СГПЧ 11 м. Харкова. У звязку зі значним пошкодженням пожежею будинку та його непридатністю для проживання розпорядженням голови Фрунзенської районної ради м. Харкова від 05.03.1998 року № 249 ОСОБА_5, ОСОБА_6 надано терміном на три місяці без права на житлову площу та прописку квартиру № 41, б. № 16/1 по вул. Ощепкова в м. Харкові. Внаслідок пожежі, як зазначали позивачі за зустрічним позовом, яка сталася 01.03.1998 року квартира № 2 у б. № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові практично була знищена як обєкт права власності, а потім за спільні кошти ОСОБА_5, ОСОБА_6 був створений новий обєкт, що свідчить про втрату права власності відповідачем ОСОБА_2 на успадковану ним 1/6 частину будинку.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник підтримали позовні вимоги, просивши, суд про їх задоволення, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 заперечували у повному обсязі, пояснивши, що через неприязні стосунки з ОСОБА_5, ОСОБА_6 він тривалий час не мешкає у будинку № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові. Він на теперішній час позбавлений можливості користуватися належною йому власністю, а тому просе за неї грошову компенсацію.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представник проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечували, просивши задовольнити їх позовні вимоги, пояснивши, що при пожежі будинку що сталася 01.03.1998 року було знищено будинок, який саме вони відновили та відстроїли, тоді як ОСОБА_2 не приймав участі у відновленні будинку. Отже, квартира АДРЕСА_1 в результаті пожежі практично була знищена як обєкт права власності та цивільних правовідносин, після чого саме їх спільними коштами був створений новий обєкт, що свідчить про втрату права власності ОСОБА_2 на 1/6 частину будинку.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовник вимог.

Харківська міська рада та представник реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції до судового засідання не зявилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши сторін по справі та їх представників, свідків, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно відповіді Комунального підприємства «Харківське міське БТІ» будинок № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 1/6 кожному відповідно до свідоцтв про право на спадщину, ОСОБА_4, ОСОБА_3 по ? кожному на підставі свідоцтва про право на спадщину.

По справі було проведено судову будівельну технічну експертизу, відповідно до висновків якої виділити ОСОБА_2 належну йому 1/6 частину житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, 4 та надвірні будівлі в натурі неможливо, а також неможливо визначити порядок користування житловим будинком. В експертизі зазначалося, що при визначенні порядку користування сумісна дольова власність на житловий будинок, чи на квартиру не припиняється і в сумісне користування співвласників можуть бути виділені окремі приміщення, не завжди відповідні ідеальним долям, в тому числі і неізольовані, а також підсобні приміщення кухні, санвузли, коридори, опалювальні системи і санітарно технічні пристрої. Порядок користування житловими будинками, квартирами це порядок користування, при якому частина приміщень виділяється в загальне користування співвласників, а інші виділяються в окреме користування кожного співвласника. Розподілити житловий будинок не надається можливим, оскільки з урахуванням часток всіх співвласників будинковолодіння не можливо відповідно до норм ДБН виділити житлову кімнату площею не менше 15 кв.м. та кухню 7 кв.м. Визначити порядок користування житловим будинком з надвірними будівлями між співвласниками у відповідності до їх ідеальних часток не надається можливим, оскільки згідно норм ДБН виділити окрему житлову кімнату з природним освітленням, улаштувати загальну кухню з природним освітленням чи кухню нішу з улаштуванням вентиляції виходячи з обємно планувального рішення будинку та часток співвласників не можливо.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що в будинку № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові ОСОБА_2 належить 1/6 частка, проте на теперішній час він позбавлений здійснювати право власності на дану частку нерухомого майна.

В силу положень ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи з цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.

Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України кожен зі співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності. За неможливості такого виділу у зв'язку з неподільністю речі (ч. 2 ст. 183 ЦК) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Виходячи з аналізу зазначеної норми права у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України, суд приходить до висновку, що право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і з таким його правом співвласника кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду справи судом.

Так, зазначеною нормою передбачається, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимогу про виділ частки. При цьому не передбачається обов'язковість згоди інших співвласників на такий виділ та залежність від мотивів (перешкоди в користуванні спільним майном, забезпечення іншим житлом, майновий стан сторін), з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Обмеження права позивача на виділ частки зі спільного майна, яким фактично володіють та користуються лише відповідачі, виходячи з правового режиму спільної часткової власності, який передбачає врахування інтересів всіх співвласників та забороняє обмеження прав одних учасників співвласності за рахунок інших, суд приходить до висновку про стягнення компенсації з відповідачів на користь позивача.

Посилання відповідачів на відсутність фінансової можливості сплатити компенсацію судом не береться до уваги, оскільки ці обставини не є перешкодою для сплати грошової компенсації.

Розмір компенсації визначений позивачем відповідно до висновку ТОВ «НПК, Інженерний центр», відповідно до якого ринкова вартість будинку становить 812000 грн., в тому числі 1/6 частини 135 300 грн..

Відповідачі по справі вважали, що на час звернення ОСОБА_2 до суду із позовом він взагалі вже не мав частки у будинку № 4 по вул. Корчагнців у м. Харкові, що його частка існувала тільки до 01.03.1998 року, а тому взагалі необхідно розрахувати грошову компенсацію вартості 1/6 частки ОСОБА_2 у спірному будинку саме на 1998 рік.

Проте з даними доводами суд не погоджується та не погоджується із доводами викладеними у позовній заяві ОСОБА_5, ОСОБА_6, виходячи з наступного.

По справі проведено судову будівельну технічну експертизу відповідно до висновків якої житловий будинок № 4 по вул. Корчагнців в м. Харкові в результаті пожежі, що виникла 01.03.1998 року від всього будинку зруйновано на 25%, квартиру АДРЕСА_2 зруйновано на 38%. Визначити чи була знищена частка ОСОБА_2 в результаті пожежі 01.03.1998 року, не надається можливим. В дослідженні зазначалося, що між співвласниками будинку № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові відсутній розподіл будинку з конкретним зазначенням якими саме приміщеннями в житловому будинку з прибудовами користуються співвласники. Спірний будинок знаходиться у спільній частковій власності, тому визначити чия саме частка була знищена в результаті пожежі 01.03.1998 року та який розмір ідеальної частки не надається можливим.

Відповідно зі ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст. ст. 346, 349 ЦК України право власності припиняється в разі його знищення.

У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Під знищенням слід розуміти використання майна, в результаті якого воно припиняє своє існування або коли право власності припиняється на майно поза волею власника в результаті непереборної сили, неправомірних дій третіх осіб тощо.

За загальним правилом право власності на майно припиняється в момент його знищення, проте на майно, права на яке підлягають державній реєстрації (наприклад, об'єкти нерухомості (ст. 181 ЦК), таке право припиняється з моменту внесення реєструючим органом за заявою власника змін до державного реєстру.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у томі числі право власності на нерухоме майно.

ОСОБА_2 ніяких дій щодо припинення права власності на належну йому частину будинку не здійснював.

Тому правових підстав для припинення права власності на належну ОСОБА_2 частину будинку не має.

У будинку № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові 01.03.1998 року відбулася пожежа, проте підтвердження доводів позивачів за зустрічним позовом, що будинок в результаті даної пожежі було знищено як обєкт нерухомості суду не надано.

Крім того, як вже зазначалося, спірний будинок знаходиться у спільній частковій власності, тому неможливо визначити чия саме частка постраждала від пожежі.

Виходячи з вищевикладеного, пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 проте що саме ОСОБА_5, ОСОБА_6 приймали участь у відновленні спірного будинку після пожежі не беруться судом до уваги.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задволенні зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 346, 349, 364 ЦК України ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про сплату грошової компенсації за частину житлового будинку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в порядку грошової компенсації вартість 1/6 частки будинку № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові в сумі по 33 825 грн. з кожного.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину будинку № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові після виплати повної грошової компенсації вартості належної позивачу 1/6 частини будинку № 4 по вул. Корчагінців у м. Харкові.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської міської ради, третя особа: реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції про припинення спільної часткової власності та визнання права власності на частину будинку відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено через Фрунзенський районний суд м. Харкова до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -