Рішення № 36306337, 17.12.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/9778/13-ц

17.12.2013 рокум. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Яремчука В.І., при секретарі - Новаковій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, про визнання договору поруки недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

27.06.2013 року до суду надійшов позов публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до боржника ОСОБА_1 і поручителя за договором ОСОБА_2, у якому позивач просить стягнути із відповідачів у солідарному порядку на його користь за кредитним договором № 210122-CRED, укладеним 22.02.2008 року, заборгованість по кредиту у розмірі 2564,59 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 5171,22 долари США, штраф у розмірі 386,79 доларів США і штраф у розмірі 31,29 доларів СЩА, а всього 8153,89 доларів США, що за позовом, обрахованим позивачем у національній валюті України по курсу 7,99 гривень за один долар США, складає 65149 гривень 58 копійок. Крім того просить стягнути пон6есені судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_2 подала зустрічний позов до відповідача ОСОБА_1 і позивача - публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, про визнання договору поруки, за яким банк просить з неї стягнути кошти солідарно із другим відповідачем, недійсним з тих підстав, що договір поруки було укладено проти справжньої волі ОСОБА_2, через застосування до неї фізичного та психічного примусу з боку, на той час, чоловіка - відповідача ОСОБА_1 (а.с.63-72).

У суді представник позивача ОСОБА_3Ю, діючи за довіреністю, позов первісного позивача підтримав та зазначив, що строки позовної давності із звернення до суду з позовом не спливли з тих підстав, що у договорі поруки зазначено, що строк позовної давності встановлений тривалістю у 5 років. Банк протягом пяти років із дня закінчення дії договору про виконання договору вправі у будь який час подати до суду позов. До звернення до суду банк мав здійснювати заходи по досудовому урегулюванню взаємин зі сторонами по договору, чи проводились якісь дії щодо врегулювання йому невідомо, оскільки кредитна справа перебуває у м. Дніпропетровську. Відповідачам надсилалось повідомлення про невиконання зобовязань за договором та вимогою у пятиденний строк погасити заборгованість, але через неотриманням поштової кореспонденції, листи повернулися до банку без вручення.

Вважає заявлений зустрічний позов безпідставний.

Представник позивача зазначив, що банк 22.02.2008 року надав позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000 доларів США, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити проценти у строк до 21.08.2009 року. У забезпечення виконання позичальником обовязків по поверненню кредиту та процентів у той же день було укладено договір з поручителем ОСОБА_2. Із 23.02.2009 року позичальник перестав всупереч підписаного графіку сплачувати кредит та проценти. 18.05.2013 року банк направив повідомлення позичальнику і поручителю про сплату у пятиденний строк заборгованості за кредитним договором, однак, повідомлення не були отримані. Після чого банк подав позов до суду.

Відповідачка ОСОБА_2 у суді позов не визнала та підтримала заявлений нею зустрічний позов і пояснила, що через постійні залякування, погрози і фізичні побиття зі сторони свого тодішнього чоловіка ОСОБА_1 змушена була дати згоду на підписання договору поруки за банківським кредитом. Чоловік у 2008 році був єдиним годувальником, здійснював підприємницьку діяльність по торгівлі дитячим одягом, вона доглядала за двома дітьми і працювати не мала можливості, чоловік отримував кредити для закупівлі товарів. ОСОБА_3 боялась чоловіка і на його вимогу підписала договір поруки за банківським кредитом. До 2013 року не знала,що кредит не погашений, з чоловіком шлюб розірвала у судовому порядку. У 2004 році зверталася до міліції з приводу побиття чоловіком, але до нього мір не прийняли і зрозуміла, що міліція не захистить від фізичного насилля з боку чоловіка, через що вимушена була слухатись його і не мала можливості йому перечити, так як він був єдиним годівником у сімї по 2010 рік. Чоловік брав у банках кредити для розвитку бізнесу, потім брав наступні кредити за рахунок яких погашав попередні кредити і так відбувалося до 2010 року. А у 2010 році чоловік став ховатися від кредиторів, перестав розраховуватися по боргах. У жовтні 2010 року через борги, які мав чоловік, сімю виселили із квартири по вул. Світлій, 19, і вона з дітьми стала проживати у квартирі своєї матері АДРЕСА_1. Де став проживати колишній чоловік відповідачка не знає.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4, діючи на підставі угоди, у суді пояснив, що у порушення пункту 5 договору поруки позивач не вручив відповідачці письмове повідомлення про наявність заборгованості по кредиту, яке він повинен був надіслати протягом пяти днів із дня припинення позичальником виконувати свої обовязки по договору. Тривалий час банк чекав поки накопичиться великий борг і тільки тоді, за спливом чотирьох років після кінцевого терміну розрахунку за кредитним договором, звернувся до суду із позовом. Вважає, що відповідачка ОСОБА_2 підписала договір поруки всупереч своїй волі, а саме,через погрози про застосування фізичного насилля, та через психічне насилля з боку другого відповідача, позичальника.

Свідок ОСОБА_5 допитана судом за клопотанням відповідачки показала у суді, що відповідачка це її дочка. Одинадцять років дочка перебувала у шлюбі та терпіла побиття і знущання зі сторони свого чоловіка ОСОБА_1. У цей час ОСОБА_1 витрачав великі кошти на ігри в ігрових залах. Через ці витрати у нього постійно були борги та він змушував свою дружину виступати поручителем по кредитних договорах. Так по одному із договорів у нього була відібрана однокімнатна квартира. По іншому договору, у якому відповідачка була поручителем, неприємностей вдалося уникнути завдяки матері ОСОБА_1, яка власними коштами погасила заборгованість. Програвши у 2010 році трикімнатну квартиру, у якій жила його сімя, ОСОБА_1 утік з України через борги. Не маючи роботи і не досягши пенсійного віку вона не мала засобів до існування і тому усі вимушені були терпіти знущання над її дочкою зі сторони чоловіка, так як він був єдиним годівником.

Відповідач ОСОБА_1 місце проживання якого суду не відоме, викликався до суду через оголошення у пресі (а.с. 36), але до суду не зявився, у звязку із чим справу було розглянуто у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача і відповідачки з її представником, та свідка, дослідивши письмові докази, встанови на ступні факти та відповідні ним правовідносини.

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" уклав 22.02.2008 року кредитний договір № 210122-CRED з позичальником ОСОБА_1 згідно якого надав позичальнику банківський кредит розміром 6000 доларів США на строк до 21.08.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних (а.с. 7-8).

22.02.2008 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", діючи як кредитор, та відповідачка ОСОБА_2, діючи як поручитель, уклали договір поруки за яким ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором № 210122-CRED укладеним 22.02.2008 року, за яким боржник повинен був виконати зобовязання з повернення кредиту у строк до 21 серпня 2009 року, включно. Згідно пункту 12 порука за цим договором припиняється після закінчення пяти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором. (а.с.12).

Згідно кредитного договору, ОСОБА_1 взяв на себе зобовязання повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до графіку, а у випадках передбачених договором також сплатити неустойку та відшкодувати завдані банку збитки. Але з 23.02.2009 року ОСОБА_1 зобовязання за договором не виконує, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 2564,59 доларів США по сумі кредиту, заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 5171,22 долари США, штраф у розмірі 386,79 доларів США і штраф у розмірі 31,29 доларів СЩА, а всього 8153,89 доларів США, що за позовом, обрахованим позивачем у національній валюті України, складає 65149 гривень 58 копійок.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 вказаного кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За правилами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі , якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявив вимоги до поручителя.

Згідно п. 1 договору поруки поручитель зобовязувався відповідати перед кредитором за належне виконання боржником зобовязань за вказаним вище кредитним договором , а саме повернення кредиту, відсотків та штрафних санкцій до 21.08.2009 року ( а.с.12).

Таким чином строк дії договору поруки при його укладанні сторонами не було встановлено.

Строк виконання основного зобовязання закінчився 21.08.2009 року.

За таких обставин, з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач повинен був звернутись до поручителя протягом шести місяців з дня закінчення строку виконання основного зобовязання. тобто до 20.02.2010 року, включно.

Між тим, як свідчать матеріли справи, з вимогою щодо солідарного стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором позивач звернувся у суд через поштове відправлення позову 24.06.2013 року ( а.с.33).

Вказані вище обставини справи та вимоги ч.4 ст. 559 ЦК України, свідчать , що на час звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення зазначеної вище заборгованості за кредитним договором, порука ОСОБА_2 припинилась, що виключає можливість її відповідальності за зобовязаннями позичальника.

Вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 651 гривня 50 коп.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 553, 554, 559 ч.4, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ін..НОМЕР_1, без постійного місця проживання, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № (для погашення заборгованості), № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО № 305299, заборгованість за кредитним договором № 210122-CRED укладеним 22.02.2008 року у розмірі 2564,59 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 5171,22 долари США, штраф у розмірі 386,79 доларів США і штраф у розмірі 31,29 доларів СЩА, а всього 8153,89 доларів США, що за позовом, обрахованим позивачем у національній валюті України, складає 65149 гривень 58 копійок, і понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 651 гривні 50 копійок.

У позові до ОСОБА_2 позивачу відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, про визнання договору поруки недійсним, задовольнити частково.

Визнати договір поруки, укладений 22 лютого 2008 року публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк у якості кредитора і ОСОБА_2, як поручителем, за виконання ОСОБА_1, як боржником, зобовязань за кредитним договором № 210122-CRED, укладеним 22.02.2008 року з публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк, як кредитором, припиненим з 22 серпня 2009 року. В решті вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя(ОСОБА_6І.)