Постанова № 36306227, 19.12.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/13036/13-а Номер провадження 2-а/123/371/2013

19.12.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Винокурової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання до певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо гарантованого своєчасного виконання постанови Київського райсуду м. Сімферополя від 26.04.2013 року, в порушення його права на отримання очікуваного майна присудженого судом і в своєчасності виконання цього рішення суду, на протязі двох місяців. Також він просить зобовязати відповідача на протязі двох місяців з дня відкриття виконавчого провадження за постановою Київського райсуду м. Сімферополя від 26.04.2013 року вчинити повне її виконання.

Відповідач із позовом не погоджується, посилаючись на невизначеність порядку та способу виконання зазначеної постанови суду, що тягло за собою вирішення питань з приводу зміні порядку та способу, а також відстрочки його виконання.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали сапери та зясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Сімферополі від 26.04.2013 року у справі № 123/1358/13-а, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в АР Крим провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1, виходячи з грошового забезпечення відповідно до довідки наданої Військовим комісаріатом АР Крим від 28.05.2012 року, в порядку передбаченому законодавством. Перерахунок пенсії провести з 01.08.2012 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФ України в АР Крим на постанову Київського райсуду м. Сімферополя від 26.04.2013 року закрите.

10.06.2013 року заступником начальника відділу примусового виконання ОСОБА_2 було ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 07.06.2013 року на виконання зазначеної вище постанови Київського райсуду м. Сімферополя від 26.04.2013 року.

22.10.2013 року заступником начальника відділу примусового виконання ОСОБА_2 ухвалено постанову про зупинення виконавчого провадження у звязку із їх зверненням до суду із заявою про розяснення порядку та способу виконання рішення суду.

25.11.2013 року Київським районним судом м. Сімферополя винесено ухвалу про залишення без задоволення цієї заяви начальника відділу примусового виконання про розяснення порядку та способу виконання рішення суду.

16.12.3013 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення зазначеного виконавчого провадження.

17.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на ГУПФУ України в АР Крим штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 850 грн.

Таким чином, судом встановлена неправомірна бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного і повного здійснення виконавчих дій на протязі з 10.06.2013 року по 22.10.2013 року, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" № 606.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону 606, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Натомість, державний виконавець в супереч положенням зазначеної норми, а також положенням ст. 75 Закону № 606, не провів усіх, передбачених законом виконавчих дій у визначений вище період задля своєчасного виконання рішення суду, чим порушив зазначене законодавство, та приписи статті 11 Закону 606, за якою державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Посилання відповідача на поважність причин невиконання рішення суду є безпідставними, оскільки за розясненнями рішення у червні 2013 року звертався боржник, а не виконавча служба, отже, виявляється, що виконавцю цей порядок було на той час зрозуміло, і він повинен був вчинити усіх передбачених законом виконавчих дій у двомісячний строк.

Разом з цим, суд вважає безпідставними обґрунтування позовних вимог позивача посиланням на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" N 4901-VI, від 05.06.2012 року, оскільки він стосується лише тих рішень судів, за якими передбачене стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна боржника. Натомість постанова Київського райсуду м. Сімферополя від 26.04.2013 року передбачає лише зобовязання щодо вчинення певних дій, і не стосується стягнення грошей чи вчинення дій щодо майна боржника.

Крім цього, оскільки на час розгляду наявного позову двомісячний строк із дня відкриття виконавчого провадження минув, виявляється безпідставним вимагання зобовязати державного виконавця вчинити певні дії на протязі саме цих двох місяців із дня відкриття виконавчого провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 159, 160, 163, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим з приводу несвоєчасного та неповного виконання постанови Київського районного суду м. Сімферополі від 26.04.2013 року у справі № 123/1358/13-а.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому чи скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяТихопой О. О.