Рішення № 36305822, 23.12.2013, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 110/4500/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Литвиненко В.П.,

при секретарі - Гірській Н.М.,

за участю прокурора - Тенетової Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом Республіканського навчального закладу «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів міністерства освіти і науки молоді та спорту АРКрим» в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа служба по справам дітей Красноперекопської районної державної адміністрації,

в с т а н о в и в:

Республіканський навчальний заклад «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів міністерства освіти і науки молоді та спорту АРКрим» в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 18.10.2013 року звернувся до суду до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач по справі ОСОБА_4 є матерю неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини записаний відповідно до статті 135 СК України.

З 11.09.2009 року та по теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 є вихованцем РНЗ «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів міністерства освіти і науки молоді та спорту АР Крим».

22.02.2013 року відповідачка написала заяву про відмову від неповнолітнього сина щодо його виховання.

Таким чином відповідачка по справі самоусунулася від виконання своїх батьківських прав щодо виховання неповнолітньої дитини, оскілька вона не турбується його матеріальним та духовним станом, з 2009 року не відвідує його у закладі, не телефонує, не оказую матеріальної допомоги, не бере на канікули, але отримує на дитину допомогу, яку витрачає на власні потреби.

У звязку з такими обставинами позивач в інтересах дитини був змущений звернутися до суду з вказаним позовом та просить суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини та стягнути аліменти на її утримання у розмірі ? частини усіх видів її заробітку.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 (а.с.38) підтримала вимоги позову, та пояснила, що відповідачка самоусунулася від виконання своїх батьківських прав щодо неповнолітньої дитини, з 2009 року не займається її вихованням та розвитком, просить суд задовольнити позов.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, заперечень суду не надала. (а.с. 46)

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник служби зі справ дітей при Красноперекопській РДА ОСОБА_2 надала позитивний висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав у звязку з їх невиконанням.

У судовому засіданні прокурор Тенетова Н.В. підтримала позовні вимоги.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позову обґрунтовані та засновані на вимогах Закону та в інтересах дитини підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_4 є матірю неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько якої записаний відповідно до статті 135 СК України, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 3) та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с. 7).

З 11.09.2009 року та по теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 є вихованцем РНЗ «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів міністерства освіти і науки молоді та спорту АР Крим», що підтверджується копією путівки № 224 від 26.08.2009 року (а.с. 8) та довідкою, виданих РНЗ «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів міністерства освіти і науки молоді та спорту АР Крим» (а.с. 9).

22.02.2013 року відповідачка написала заяву про відмову від неповнолітнього сина щодо його виховання (а.с. 11).

Таким чином відповідачка по справі самоусунулася від виконання своїх батьківських прав щодо виховання неповнолітньої дитини, оскільки вона не турбується його матеріальним та духовним станом, не відвідує його у закладі, не телефонує, не оказую матеріальної допомоги, не бере на канікули, але отримує на нього допомогу, яку витрачає на власні потреби, що підтверджується інформацією щодо участі ОСОБА_4 у вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с.12), характеристикою виданої на імя ОСОБА_4 (а.с.13), характеристикою на родину ОСОБА_4 (а.с.14), відповідним актом побуто-матеріального обстеження (а.с.18), інформацією щодо родини ОСОБА_4 (а.с. 19) та психолого-педагогічною характеристикою на неповнолітню дитину ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Стаття 12 Закону України Про охорону дитинства» регламентує, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці.

Відповідно до приписів ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення, та про позбавлення та поновлення батьківських прав, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Передбачене пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України (далі ? ЦПК України) рішення суду має бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Також вказані обставини підтверджується позитивним висновком Красноперекопської районної державної адміністрації, щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав (а.с. 48).

Таким чином на думку суду, наведені докази у своєї сукупності, суд розцінює як свідоме ухилення відповідача від виховання дитини, та свідоме нехтування ним своїми обов'язками щодо дитини, а тому відповідача необхідно позбавити батьківських прав.

Згідно ч.2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд на вимогу позивача може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ст. 51 ч 2 Конституції України, батьки зобовязані утримувати дітей до їх повноліття.

Аналогічну норму містить стаття 180 СК України, при цьому, згідно ст.183 СК| України, частка|доля| заробітку матері, батька, яка стягатиметься як аліменти на дитину|дитяти|, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. (ст.182 СК України)

Оцінюючи представлені|уявлені| докази в їх сукупності, суд в інтересах дитини вважає за необхідне |лічить|стягнути з відповідачки аліменти на утримання|вміст,утримання| неповнолітньої дитини у розмірі ? частини всіх видів її доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до ст. 191, ч.3 ст.193 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову і можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадного банку України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в сумі - 114 грн. 70 коп. (щодо вимог нематеріального характеру про позбавлення батьківських прав) і 229,40 грн. (щодо стягнення аліментів), а всього 344,10 грн.

Також суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 164, 165, 166 ч.2, 167 ч.5, 180,183, 191 СК| України, | ст.ст.10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215,218,224-226,367 ЦПК| України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

Позов Республіканського навчального закладу «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів міністерства освіти і науки молоді та спорту АР Крим» в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа служба по справам дітей Красноперекопської районної державної адміністрації - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянку України, паспорт серії ЕЕ 598616, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, АРК зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, АРК батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, (паспорт серії ЕЕ 598616), ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, АРК зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, АРКрим аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( рр 26208055085611 «Ощадбанк», ТВБВ м. Саки №10011/0186 МФО 324805 ОКПО 09324508) у розмірі ? частини всіх видів її доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 18.10.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 344 грн. 10 коп.

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:

ОСОБА_5