Вирок № 36305639, 18.12.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/4567/13-к

1-кп/106/343/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 року м. Євпаторія

Колегія суддів Євпаторійського міського суду АР Крим у складі:

головуючого судді Лантратовой А.І.

суддів Дудник А.С.

Ружицької Т.В.

при секретарі Куліда А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2012 р. за №12012140050000238 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Севастополь, громадянки України, проживаючої та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, відносно якого запобіжний захід не обирався,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.5 ст.191 КК України,

за участю прокурора Єрмолаєва Д.А.

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА:

Приблизно у жовтні 2010 року, точніше дата у в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_1, не обмежуючи свій злочинний намір часовими рамками, знаходячись в приміщенні кабінету бухгалтерії, розташованому в приміщенні приватного підприємства «КВВ МПУ» за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, б. 15/2, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, отримала від бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_4, зарплатну та кредитну картки банку «ВТБ Банк», оформлені на ім'я ОСОБА_5, для подальшої передачі останньому, який мешкав за адресою: АДРЕСА_2, не збираючись виконувати зобов'язання по передачі даних карток ОСОБА_5

Після чого, ОСОБА_1 діючі у період з листопада 2010р. по липень 2011, знаходячись на території м. Севастополя та м.Сімферополя, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зарплатною карткою ОСОБА_5 за допомогою банкоматів ПАТ «ВТБ Банк» з р/р НОМЕР_1 отримала готівкою гроші, які належали ОСОБА_5, а саме:

22.11.10 р з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488290), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Гагаріна 10-в, у торгівельному центрі «Волна» в сумі 1900 гривень;

15.12.10 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488290), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Гагаріна 10-в, у торгівельному центрі «Волна» в сумі 960 гривень;

07.01.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 970 гривень;

25.01.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Мусон» в сумі 580 гривень;

07.02.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 430 гривень;

24.03.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 1590 гривень;

09.04.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488171), розташованого за адресою м. Севастополь пр. Жовтневої Революції 24, у торгівельному центрі «Посейдон» в сумі 440 гривень;

11.05.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488290), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Гагаріна 10-в, у торгівельному центрі «Волна» в сумі 1000 гривень;

26.05.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488043), розташованого за адресою м. Сімферополь вул. Севастопольська 62, у торгівельному центрі «Центрум» в сумі 590 гривень;

20.06.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 440 гривень;

20.07.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 1000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи у період з листопада 2010 р. по липень 2011, таємно заволоділа коштами ОСОБА_5 на загальну суму 9900 гривень, розпорядившись даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на вищевказану суму.

З метою приховування слідів скоєного злочину, ОСОБА_1 надала бухгалтеру ПП «КВВМПУ» ОСОБА_4 розписку ОСОБА_5 про нібито отримання ним карток, що не відповідало дійсності, тому що ОСОБА_5 від ОСОБА_1 ніяких банківських карток не отримував та не писав їй ніяких розписок.

ОСОБА_1, діючи повторно, приблизно у квітні 2011 року, точніше дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, не обмежуючи свій злочинний намір часовими рамками, знаходячись в приміщенні бухгалтерії ПП «КВВМПУ» розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, б. 15/2, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, отримала від бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_4, платіжну картку ПАТ «ВТБ Банк», оформлену на ім'я ОСОБА_6, для подальшої передачі останньому, який мешкав за адресою: АДРЕСА_3, не збираючись виконувати зобов'язання по передачі даної картки ОСОБА_6

Після чого, 27.05.11 ОСОБА_1 знаходячись на території м. Севастополя, діючи з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зарплатною карткою ОСОБА_6 за допомогою банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» з р/р НОМЕР_2, зняла гроші які належали ОСОБА_6 на загальну суму 2460 гривень, розпорядившись даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на вищевказану суму.

З метою приховування слідів скоєного злочину, ОСОБА_1 надала бухгалтеру ПП «КВВ МПУ» ОСОБА_4 розписку ОСОБА_6 про нібито отримання ним картки «БТБ Банк», що не відповідало дійсності, тому що ОСОБА_6 від ОСОБА_1 ніяких банківських карток не отримував та не писав їй ніяких розписок.

ОСОБА_1, діючи повторно, приблизно у квітні 2011 року, точніша дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, не обмежуючи свій злочинний намір часовими рамками, знаходячись в приміщенні бухгалтерії ПП «КВВМПУ», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, б. 15/2, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, отримала від бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_4, платіжну картку ПАТ «ВТБ Банк», оформлену на ім'я ОСОБА_7, для подальшої передачі останньому, який мешкав за адресою: АДРЕСА_4, не збираючись виконувати зобов'язання по передачі даної картки ОСОБА_7

Після чого, ОСОБА_1 діючі у період з квітня по грудень 2011р. знаходячись на території м. Севастополя та м.Сімферополя, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зарплатною карткою ОСОБА_7 за допомогою банкоматів ПАТ «ВТБ Банк» з р/р НОМЕР_3, отримала готівкою гроші, які належали ОСОБА_7, а саме:

09.04.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488171), розташованого за адресою м. Севастополь пр. Жовтневої Революції 24, у торгівельному центрі «Посейдон» в сумі 470 гривень;

11.05.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488290), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Гагаріна 10-в, у торгівельному центрі «Волна» в сумі 470 гривень;

13.12.11, з банкомата, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграда, в сумі 2000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи у період з квітня по грудень 2011р., таємно заволоділа коштами ОСОБА_7 на загальну суму 2940 гривень, розпорядившись даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на вищевказану суму.

З метою приховування слідів скоєного злочину, ОСОБА_1 надала бухгалтеру ПП «КВВ МПУ» ОСОБА_4 розписку ОСОБА_7 про нібито отримання ним карток, що не відповідало дійсності, тому що ОСОБА_7 від ОСОБА_1 ніяких банківських карток не отримував та не писав їй ніяких розписок.

ОСОБА_1, діючи повторно, приблизно у квітні 2011 року, точніше дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, не обмежуючи свій злочинний намір часовими рамками, знаходячись в приміщенні бухгалтерії ПП «КВВМПУ», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, б.15/2, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, отримала від бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_4, платіжну картку ПАТ «ВТБ Банк», оформлену на ім'я ОСОБА_8, для подальшої передачі останньому, який мешкав за адресою: АДРЕСА_5, не збираючись виконувати зобов'язання по передачі даної картки ОСОБА_8

Після чого, ОСОБА_1 діючі у період з травня по жовтень 2011р. знаходячись на території м. Севастополя та м.Сімферополя, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зарплатною карткою ОСОБА_8 за допомогою банкоматів ПАТ «ВТБ Банк» з р/р НОМЕР_4, отримала готівкою гроші, які належали ОСОБА_8, а саме:

19.05.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 1880 гривень;

19.10.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488124), розташованого за адресою м. Сімферополь пр. Перемоги 26, в сумі 3700 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи у період з травня по жовтень 2011р., таємно заволоділа коштами ОСОБА_8 на загальну суму 5580 гривень, розпорядившись даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на вищевказану суму.

З метою приховування слідів скоєного злочину, ОСОБА_1 надала бухгалтеру ПП «КВВМПУ» ОСОБА_4 розписку ОСОБА_8 про нібито отримання ним карток, що не відповідало дійсності, тому що ОСОБА_8 від ОСОБА_1 ніяких банківських карток не отримував та не писав їй ніяких розписок.

ОСОБА_1, діючи повторно, приблизно у квітні 2011 року, точніше дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, не обмежуючи свій злочинний намір часовими рамками, знаходячись в приміщенні бухгалтерії ПП «КВВМПУ», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, б.15/2, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, отримала від бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_4, платіжну картку ПАТ «ВТБ Банк», оформлену на ім'я ОСОБА_9, для подальшої передачі останньому, який мешкав за адресою: АДРЕСА_6, не збираючись виконувати зобов'язання по передачі даної картки ОСОБА_9

Після чого, ОСОБА_1 діючі у період з травня по жовтень 2011р. знаходячись на території м. Севастополя та м.Сімферополя, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зарплатною карткою ОСОБА_9 за допомогою банкоматів ПАТ «ВТБ Банк» з р/р НОМЕР_5, отримала готівкою гроші, які належали ОСОБА_9, а саме:

19.05.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 1880 гривень;

19.10.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488124), розташованого за адресою м. Сімферополь пр. Перемоги 26 в сумі 3700 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи у період з травня по жовтень 2011р., таємно заволоділа коштами ОСОБА_9 на загальну суму 5580 гривень, розпорядившись даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на вищевказану суму.

З метою приховування слідів скоєного злочину, ОСОБА_1 надала бухгалтеру ПП «КВВ МПУ» ОСОБА_4 розписку ОСОБА_9 про нібито отримання ним банковської картки, що не відповідало дійсності, тому що ОСОБА_9 від ОСОБА_1 ніяких банківських карток не отримував та не писав їй ніяких розписок.

ОСОБА_1, діючи повторно, приблизно у квітні 2011 року, точніше дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, не обмежуючи свій злочинний намір часовими рамками, знаходячись в приміщенні бухгалтерії ПП «КВВМПУ», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, б.15/2, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, отримала від бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_4, платіжну картку ПАО «ВТБ Банк», оформлену на ім'я ОСОБА_10, для подальшої передачі останньому, який мешкав за адресою: АДРЕСА_7, не збираючись виконувати зобов'язання по передачі даної картки ОСОБА_10

Після чого, ОСОБА_1 діючі у період з травня по листопад 2011р. знаходячись на території м. Севастополя та м.Сімферополя, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зарплатною карткою ОСОБА_10 за допомогою банкоматів ПАТ «ВТБ Банк» з р/р НОМЕР_6, отримала готівкою гроші, які належали ОСОБА_10, а саме:

20.05.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 1880 гривень;

07.06.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488072), розташованого за адресою м. Севастополь пр. Генерала Острякова б.60, у приміщені магазину «Привітливий» в сумі 580 гривень;

19.11.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488124), розташованого за адресою м.Сімферополь пр. Перемоги 26 в сумі 3100 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи у період з травня по листопад 2011р., таємно заволоділа коштами ОСОБА_10 на загальну суму 5560 гривень, розпорядившись даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток на вищевказану суму.

З метою приховування слідів скоєного злочину, ОСОБА_1 надала бухгалтеру ПП «КВВ МПУ» ОСОБА_4 розписку ОСОБА_10 про нібито отримання ним банковської картки, що не відповідало дійсності, тому що ОСОБА_10 від ОСОБА_1 ніяких банківських карток не отримував та не писав їй ніяких розписок.

ОСОБА_1, діючи повторно, приблизно у квітні 2011 року, точніше дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, не обмежуючи свій злочинний намір часовими рамками, знаходячись в приміщенні бухгалтерії ПП «КВВМПУ», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, б.15/2, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, отримала від бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_4, платіжну картку ПАТ «ВТБ Банк», оформлену на ім'я ОСОБА_11, для подальшої передачі останньому, який мешкав за адресою: АДРЕСА_8, не збираючись виконувати зобов'язання по передачі даної картки ОСОБА_11

Після чого, ОСОБА_1 діючі у період з травня по жовтень 2011р. знаходячись на території м. Севастополя та м.Сімферополя, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зарплатною карткою ОСОБА_11 за допомогою банкоматів ПАТ «ВТБ Банк» з р/р НОМЕР_7, отримала готівкою гроші, які належали ОСОБА_11, а саме:

24.05.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 2400 гривень;

19.10.11 з банкомата ПАО «ВТБ Банк» (№488124), розташованого за адресою м. Сімферополь пр. Перемоги 26 в сумі 3200 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи у період з травня по листопад 2011р., таємно заволоділа коштами ОСОБА_11 на загальну суму 5600 гривень, розпорядившись даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_11 матеріальний збиток на вищевказану суму.

З метою приховування слідів скоєного злочину, ОСОБА_1 надала бухгалтеру ПП «КВВ МПУ» ОСОБА_4 розписку ОСОБА_11 про нібито отримання ним банковської картки, що не відповідало дійсності, тому що ОСОБА_11 від ОСОБА_1 ніяких банківських карток не отримував та не писав їй ніяких розписок.

ОСОБА_1, діючи повторно, приблизно у квітні 2011 року, точніше дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, не обмежуючи свій злочинний намір часовими рамками, знаходячись в приміщенні бухгалтерії ПП «КВВМПУ», розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Рєпіна, б.15/2, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, отримала від бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_4, платіжну картку ПАТ «ВТБ Банк», оформлену на ім'я ОСОБА_12, для подальшої передачі останньому, який мешкав за адресою: АДРЕСА_9, не збираючись виконувати зобов'язання по передачі даної картки ОСОБА_12

Після чого, ОСОБА_1 діючі у період з травня по жовтень 2011р. знаходячись на території м. Севастополя та м.Сімферополя, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зарплатною карткою ОСОБА_12 за допомогою банкоматів ПАТ «ВТБ Банк» з р/р НОМЕР_8, отримала готівкою гроші, які належали ОСОБА_12, а саме:

27.05.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488242), розташованого за адресою м. Севастополь вул. Вакуленчука 29, у торгівельному центрі «Муссон» в сумі 2460 гривень;

19.10.11 з банкомата ПАТ «ВТБ Банк» (№488124), розташованого за адресою м. Сімферополь пр. Перемоги 26 в сумі 3100 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи у період з травня по жовтень 2011р., таємно заволоділа коштами ОСОБА_12 на загальну суму 5560 гривень, розпорядившись даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_12 матеріальний збиток на вищевказану суму.

З метою приховування слідів скоєного злочину, ОСОБА_1 надала бухгалтеру ПП «КВВ МПУ» ОСОБА_4 розписку ОСОБА_12 про нібито отримання ним банковської картки, що не відповідало дійсності, тому що ОСОБА_12 від ОСОБА_1 ніяких банківських карток не отримував та не писав їй ніяких розписок.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані:

- за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.5 ст.191 КК України не визнала.

Пояснила, що у 2009 р. вона прийнята на роботу до «КВВМПУ», в економічний відділ у допомогу основному працівникові. До її обов'язків входило збирання інформації по заготовці лому металу і відвантаження його на заводи. Один раз на місяць вона проводила звірки із начальниками ділянок, які відбувались або безпосередньо в офісі, або за допомогою електронної пошти. Всі отримані нею дані вносились до комп'ютеру. На ділянки вона ніколи не виїжджала. Зазначила, що її робота не дозволяла відлучатися з робочого місця. Крім того, в офісі був пропускний режим і якби вона була відсутньою на роботі їй би не здійснювалась оплата. До заробітних карток вона не мала ніякого відношення і передача заробітних карток не входила до її повноважень. Вона лише могла передати прохання ОСОБА_4 начальникам ділянок стосовно того, щоб вони зайшли до неї і забрали картки на своїх робітників. Особисто їй заробітна плата перераховувалась на картку, яку вона отримала у ОСОБА_4.

Потерпілий ОСОБА_7, допитаний в судовому засіданні пояснив, що він працює вантажником на ПП «КВВМПУ» на 0,5 ставки. При працевлаштуванні його безпосередній керівник ОСОБА_36 йому повідомив, що заробітна плата буде перераховуватись на картковий рахунок. Для отримання заробітної картки необхідно було їхати до м. Севастополя, а оскільки він працював у м. Сімферополі, то у нього не получалось це зробити, тому оформленням картки займався його керівник. Влітку від начальника ділянки він дізнався, щ його заробітна картка зникла і з неї знімали гроші. Про те як він писав заяву до установи банку він не пам'ятає. Заробітна картка у нього була як накопичувальна, гроші з картки він знімав , оскільки він має іншу роботу Про те,що ОСОБА_1 повинна була передавати йому заробітну картку він не знав. Під час проведення слідства він дізнався, що гроші з його картки зняла ОСОБА_1. Заяву в міліцію він писав у м. Севастополі добровільно, коли саме він написав заяву не пам'ятає. Також не пам'ятає, хто перший повідомив йому про втрату картки працівники підприємства чи працівники міліції. Пізніше він особисто отримав іншу картку, на яку підприємство перерахувало всю заробітну плату.

Потерпілий ОСОБА_5 допитаний в судовому засіданні пояснив, що тривалий час знайомий із начальником ділянки ПП «КВВМПУ» у м. Феодосії ОСОБА_13. ОСОБА_13 запропонував йому роботу, її обсяг був невеликий і спочатку він працював неофіційно. З 2008 р. він офіційно працевлаштувався, його заробітна плата складала біля 1000 грн. Заробітна плата на картку почала нараховуватися з 2010 р. При цьому заробітна плата нараховувалась на картковий рахунок. Оформленням документів для отримання картки займалась бухгалтерія ПП «КВВМПУ». Заяву про отримання заробітної плати на картковий рахунок він писав і передавав її на підприємство через керівника, або через когось іншого. Заробітну картку він не отримував. Невеликі гроші в сумі 300-500 грн. йому давав керівник в рахунок зарплати. Потім, через 6 місяців він поїхав до м. Феодосія у відділення банку «ВТБ Банк», де йому повідомили, що з його картки знімаються гроші. Він її заблокував і зателефонував до бухгалтерії підприємства у м. Севастополі, де йому сказали, що заробітна картка була йому передана. Відразу про все, що відбувалось, він повідомив безпосередньому керівнику, а той повідомив у м. Севастополь. Проте картку він не отримував і ніде за її отримання не розписувався. З його карткового рахунку було знято 9900 грн. Коли він писав заяву на отримання картки не пам'ятає.

Потерпілий ОСОБА_8, допитаний в судовому засіданні пояснив, що він працює вантажником у ПП «КВВМПУ» з березня 2011 р. Безпосередньо місце його роботи знаходиться у с. Октябрське, керівником являється ОСОБА_14 Разом із ним також працюють ОСОБА_9, ОСОБА_6, двоє ОСОБА_11 і ОСОБА_10. Вони отримують заробітну плату на картковий рахунок. Проте особисто картки вони не отримували, оскільки потрібно було їхати до м. Севастополя, тому картки їм замовляли в банку працівники офісу. З офісу у м. Севастополі їм повідомили, що картки із банку надішли. Потім через деякий час він дізнався зі слів начальника ділянки, що його картки не має і з його рахунку були зняті гроші. В подальшому гроші фірма повернула. Заяву до міліції про викрадення грошей незаконним шляхом він писав у м. Севастополі. Йому відомо, що дівчина, якій бухгалтерія передавала для них заробітні картки забрала їх собі.. В банківській розписці про отримання картки він не розписувався. При пред'явленні йому слідчим розписки він бачив в ній не свій підпис. Заробітну плату він не отримував 3-4 місяці. Не пам'ятає чи давав комусь довіреність на отримання картки.

Свідок ОСОБА_15, допитаний в судовому засіданні пояснив, що працює начальником ділянки в с. Октябрьске ПП «КВВМПУ». В нього на ділянці працювали: ОСОБА_6, ОСОБА_8, двоє ОСОБА_11 (батько і син), ОСОБА_9 і ОСОБА_10. У липні-серпні працівникам повинні були видані картки на які перераховувалась заробітна плата. Зі ОСОБА_1 він спілкувався стосовно карток працівників. В бухгалтерії йому сказали, що заробітні картки работникам передаст ОСОБА_1 У серпні 2011 р. він подзвонив до бухгалтерії з приводу заробітної плати його працівників і дізнався, що картки були передані ОСОБА_1. Потім у вересні він зателефонував в офис і дізнався що ОСОБА_1 вже не працює і заробітних банківських карток не має. Вподальшому були зроблені нові банківські карти і заробітна плата була перерахована на них. У процесі роботи всі виробничі питання він вирішував через ОСОБА_1, більше у телефонному режимі. До с.Октябрьске ОСОБА_1 не приїжджала. Протягом двох місяців ОСОБА_1 йому казала, що звірки, зокрема і по заробітній платі не готові. Потім його працівники їздили до м. Севастополя і писали заяви про пропажу карток і грошей з рахунків.

Свідок ОСОБА_16, допитана в судовому засіданні пояснила, на момент, коли відбувались події вона працювала бухгалтером у ПП «КВВМПУ». З ОСОБА_4 вона знаходилась в одному кабінеті. ОСОБА_4 передавала банківські картки по заробітній платі ОСОБА_1, щоб вона передала їх начальникам ділянок. У 2010-2011 р. на підприємстві існувала така практика, коли заробітні карти за довіреністю з банку забирав ОСОБА_17 і привозив їх ОСОБА_4, яка займалась заробітною платою. ОСОБА_1 забирала картки і конверти з ПІН-кодами декілька разів щоб в подальшому їх передати начальникам для робітників. Постійно ОСОБА_4 і ОСОБА_1 обмінювалися документами. У 2011 р. їй стало відомо про пропажу карток зі слів ОСОБА_4, оскільки один з працівників ОСОБА_5 почав дзвонити і з'ясовувати про заробітну плату. Також зі слів ОСОБА_4 їй відомо, що розписки про отримання карток і ПІН-кодів їй повертала ОСОБА_1. Відносно яких само осіб ОСОБА_4 передавала ОСОБА_1 картки вона не знає.

Свідок ОСОБА_18 допитана в судовому засіданні пояснила, що працює директором ТОВ «Втромет-Крим», раніше працювала бухгалтером в ПП «КВВМПУ», коли на роботу працевлаштувалась ОСОБА_1 До обов'язків ОСОБА_1 входило передача відомостей про заготовку лому металу, звітність з цього приводу. Її безпосереднім керівником був ОСОБА_19 Звірки проводились в кінці кожного місяця. ОСОБА_1 під час виконання своїх обов'язків тісно спілкувалась із начальниками ділянок. Про те, щоб ОСОБА_1 виїжджала на майданчики їй нічого не відомо. У 2011 р., перебуваючи у відпустці, вона зайшла на роботу і від ОСОБА_16 і ОСОБА_4, ОСОБА_20 дізналась, що ОСОБА_1 не передала працівникам підприємства заробітні картки, а з рахунків карток були зняті кошти.

Свідок ОСОБА_13, допитаний в судовому засіданні пояснив, що працює начальником ділянки ТОВ «Втормет-Крим» у м. Феодосії. В його підпорядкуванні знаходиться чотири особи: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_5 і ОСОБА_23. У 2010 р. до нього звернувся ОСОБА_5, який зазначив, що не отримує заробітну плату. Він почав з'ясовувати у ОСОБА_1, яка працювала економістом в головному офісі із якою він за родом діяльності часто спілкувався, чому не виготовлена почему не изготовлена заробітна картка ОСОБА_5. ОСОБА_1 йому сказала, що вона ще не готова. Через деякий час він знову почав цікавитися про заробітну картку ОСОБА_5 і йому стало відомо, що її знайшли у ОСОБА_1 Оформлення заробітних карток відбулось у 2010 р. Заробітні картки йому передавали з офісу, могла заробітні картки передавати і ОСОБА_1 Заробітні картки його працівники отримували в запечатаному конверті і за їх отримання вони розписувалися. Всі документи стосовно його працівників проходили через нього, а до нього потрапляли здебільшого від ОСОБА_1 м. Феодосії ОСОБА_1 була, але у ті приїзди картки не передавала. ОСОБА_1 він знає як економіста, їй він передавав дані про заготовку і відвантаження лому металу по телефону і СМС-повідомленнями.

Свідок ОСОБА_4, допитана в судовому засіданні пояснила, що працювала з 2008 р. бухгалтером ПП «КВВМПУ». Спочатку вона займалась роботою із постачальниками. А потім здійснювала нарахування заробітної плати. Заробітна плата працівникам підприємства здійснювалась через пластикові карти «ВТБ-Банк». Оскільки ділянки на підприємстві розташовані по всьому Криму, то для зручності роботі всі картки працівникам передавались через начальників ділянок працівниками економічного відділу офісу. У 2011 р. до неї підійшла ОСОБА_20 і сказала, що ОСОБА_5 не видана заробітна карта. Прізвище ОСОБА_5 їй було добре відомо, оскільки тривалий час вона просила начальника ділянки у м. Феодосія надати їй копію сторінки з паспорту ОСОБА_5, де знаходиться друга фотокартка, для оформлення документів. Картку на ім'я ОСОБА_5 вона передала ОСОБА_1 і була впевнена, що ОСОБА_5 її отримав. Після виявлення даного випадку вони почали телефонувати всім начальникам ділянок, з метою щоб провести інвентаризацію отримання карток працівниками. Після її проведення з'ясувалось, що на інших ділянках працівники карток не отримали,зокрема на ділянці с.Октябрьське. Порядок отримання карток був таким: в телефонному режимі вона дізнавалась в банку, що заробітні картки готові, повідомляла про це ОСОБА_17 і він їх забирав, оскільки в нього була довіреність на отримання документів. Коли картки потрапляли до неї вона писала олівцем на яку ділянку потрібно передати карту та віддавала їх ОСОБА_1 З 2010 р. вона передавала через ОСОБА_1 картки на отримання заробітної плати для всіх працівників, які поступали на роботу, оскільки на підприємстві існували довірчі стосунки і у неї розписок зі ОСОБА_1 ніхто не вимагав. У конверті, який надходив з банку, разом із карткою знаходилась кредитна картка, рекламна продукція банку, ПІН-код до карток і розписка, яка в подальшому передавалась із підписом особи про отримання картки до установи банку. ОСОБА_1 за отримання карт у неї ніде не розписувалась, оскільки вона їх далі передавала начальникам ділянок, а ті в свою чергу працівникам. Потім ОСОБА_1 передавала їй розписки, вона надавала їх ОСОБА_17, який відвозив їх до банку. Разом зі ОСОБА_1 у кабінеті працювала ОСОБА_20. Після відпустки ОСОБА_1 не вийшла на роботу і заробітна плата з цього часу їй не нараховувалась.Також зазначила, що була присутньою при огляді робочого стола ОСОБА_1, в якому знайшли картку на ім'я ОСОБА_5 з відкритим ПІН-кодом.

Свідок ОСОБА_24, допитана в судовому засіданні пояснила, що вона працювала на ПП«КВВМПУ» з 2006 р. по 2012 р. на посаді інженера відділу металопрокату і за дорученням керівництва по необхідності виконувала функції відділу кадрів. ОСОБА_1 знає як працівника економічного відділу по відвантаженню металу. У 2011 р. р. ОСОБА_1 була звільнена після відпустки, оскільки не вийшла на роботу. Їй на адресу за місцем реєстрації та за місцем проживання направлялись листи в яких просили зазначити причину її невиходу на роботу. Потім ОСОБА_1 написала заяву, що без поважної причини не виходила на роботу та була звільнена на підставі ст.40 КЗпП України. Зазначила, що при працевлаштуванні ОСОБА_1 відомості стосовно неї перевіряла служба безпеки підприємства і зі слів її працівника ОСОБА_25, їй відомо, що він у службовій записці зазначив, що за попереднім місцем роботи у ОСОБА_1 були фінансові порушення. Проте, враховуючи, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу, аргументи служби безпеки не були прийняті до уваги керівництвом підприємства. Про те, що в робочому столі ОСОБА_1 були знайдені заробітні картки інших людей вона знає зі слів колег. На роботу ОСОБА_1 завжди приходила вчасно, скарг на її роботу з боку її безпосередніх керівників не було.

Свідок ОСОБА_17 допитаний в судовому засіданні пояснив, що з серпня-вересня 2008 р. він працював на ПП «КВВМПУ». До його посадових обов'язків входило безпосереднє контактування із банком. Він у ОСОБА_37, яка в банку займалась обслуговуванням підприємства забирав банківські карти. За кількісне отримання карт він розписувався у банку, передавав їх бухгалтеру ОСОБА_4, разом із розписками, на яких повинні були розписуватися люди за отримання картки. Як картки доходили до адресата йому не відомо. ПІН-код до картки був завжди запечатаний.

За епізодами ст.185 КК України вина ОСОБА_1 підтверджується також письмовими документами.

22.11.2011 р. ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів із заявою про зняття з його заробітної карти невідомою особою в період часу з 2010 р. по 2011 р. грошових коштів в сумі 9900 грн. (Т.1 а.с.67).

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до правоохоронних органів із заявами про зняття з їх заробітних карт грошових коштів (Т.1 а.с.70,131,132,133,134,135,136) .

Відповідно наказу ПП «КВВМПУ» №29 від 31.08.2009 р. ОСОБА_5 був прийнятий на посаду стропальщика з 01.09.2009 р. (Т.2 а.с.138)

Згідно наказу ПП «КВВМПУ» №11 від 10.02.2011 р. з 10.02.2011 р. ОСОБА_6 був прийнятий на посаду вантажника, ОСОБА_11 на 0,5 ставки вантажника і 0,5 ставки різчика металу на ножицях і пресах, ОСОБА_12 на посаду газорізчика, ОСОБА_9 на посаду машиніста крану, ОСОБА_8 на ставку на посаду весовщика.(Т.2 а.с.136)

Наказом №8 від 01.02.2011 р. ОСОБА_7 був прийнятий на роботу ПП «КВВМПУ» на посаду стропальника (Т.2 а.с.137).

На розписках ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 про отримання платіжних карт та конвертів з ПІН-кодом простежується наявність підписів, але відсутні відомості про дату отримання (Т.2 а.с.145-152).

Виписка з рахунку приватних клієнтів підтверджує, що з карткового рахунку ОСОБА_5 у банкоматі в м. Севастополі були отримані грошові кошти 21.11.2010 р. 1900 грн.,15.12.2010 р. 960 грн., 07.01.2011 р. 970 грн., 25.01.2011 р. 580 грн., 07.02.2011 р. 430 грн.,24.03.2011 р.1590 грн., 09.04.2011 р. 440 грн., 11.05.2011 р. 1000 грн.20.06.2011 р. 440 грн., 20.07.2011 р. 1000 грн., а у банкомату в м. Сімферополя 26.05.2011 р. 590 грн.(Т.2 а.с.111-113)

Висновком експерта №2/68 від 20.04.2012 р. відповісти на питання «виконаний підпис від імені: ОСОБА_5 з надписом «ОСОБА_5» останнім або ОСОБА_1, або ОСОБА_4, або ОСОБА_13, або іншою особою?» - не виявляється можливим (Т.2 а.с.27-35).

Акт від 03.08.2011 р., складений працівниками ПП «КВВМПУ» ОСОБА_26, ОСОБА_4, ОСОБА_27 свідчить, що в тумбі, розташованій праворуч від робочого столу ОСОБА_1, в середньому ящику знаходився зарплатний конверт з надписом ОСОБА_5 НОМЕР_9 Феодосія, в якому знаходяться: зарплатний пакет з однією кредитною карткою НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_5, зарплатна карта відсутня, конверт з ПІН кодом на картку НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_5 АДРЕСА_10, конверт з ПІН-кодом на картку НОМЕР_9 ім'я ОСОБА_5 АДРЕСА_10, відкритий з правого боку звідки проглядається ПІН-код НОМЕР_11 (Т.2 а.с.139).

Згідно протоколу огляду місця події від 25.11.2011 р. був оглянутий кабінет економістів ПП «КВВМПУ» і у столі, за яким працювала ОСОБА_1 у другому ящику виявлений конверт з надписом ОСОБА_5 НОМЕР_9 Феодосія, в якому знаходились: буклети ПАТ «ВТБ Банк», 2 паперових конверта ПАТ «ВТБ Банк», один з конвертів з номером НОМЕР_9 був відкритий і з нього проглядався ПІН-код, другий з конвертів під НОМЕР_10 пошкоджень не мав (Т.2 а.с.155-165).

За фактом привласнення ОСОБА_1 зарплатних банківських карт працівників підприємства і привласнення собі грошових коштів із них директор ПП «КВВМПУ» ОСОБА_28 звернувся до міліції (Т.1 а.с.51-52).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з ЄДРПУО АА № 337486 приватне підприємство «КВВМПУ» було зареєстроване 26.03.2001 р.(Т.1 а.с.53,56).

Заява-договір від 16.03.2011 р. свідчить про укладання між ОСОБА_6, як працівником « ПП «КВВМПУ» і ПАТ «ВТБ-Банк» договору на відкриття карткового рахунку та оформлення платіжної картки, відкриття кредитної лінії та розміщення вкладу (Т1 а.с.105).

Платіжні відомості ПП «КВВМПУ» підтверджують, що ОСОБА_6 нараховувалась заробітна плата, яка перераховувалась на картковий рахунок: у березні 2011 р. 942,31 грн. (відомість №0000000011 від 07.04.2011 р.), у квітні 2011 р. 575 грн. (відомість №0000000014 від 22.04.2011 р.) у квітні 2011 р. 367,31 грн. (відомість №0000000015 від 06.05.2011 р.), у травні 2011 р. 575 грн. (відомість №0000000018 від 23.05.2011 р.), у травні 2011 р. (відомість №0000000019 від 07.06.2011 р.), у червні 2011 р. 575 грн. (відомість №0000000021 від 23.06.2011 р.), у червні 2011 р. 367,31 грн. (відомість №0000000022 від 22.04.2011 р.), у липні 2011 р. в сумі 575 грн. (відомість №0000000024 від 22.04.2011 р.), у липні 2011 р. 367,31 грн. (відомість №0000000025 від 08.08.2011 р.)(Т.1 а.с.106,107,108,109,110,111,112,113,114).

Відповідно виписок з рахунків приватних клієнтів убачається, що з карткових рахунків у банкоматах в м. Севастополі були зняті грошові кошти:

- з рахунку ОСОБА_6 27.05.2011 р. 2460 грн.

- з рахунку ОСОБА_11 24.05.2011 р. 2400 грн.;

- з рахунку ОСОБА_12 27.05.2011 р. 2460 грн.

- з рахунку ОСОБА_10 20.05.2011 р. 1880 грн., 07.06.2011 р. 580 грн.

- з рахунку ОСОБА_9 19.05.2011 р. 1880 грн.;

- з рахунку ОСОБА_8 19.05.2011 р. 1880 грн.;(Т.1 а.с.17-26).

Згідно платіжного доручення №559 від 21.06.2012 р. на підставі службової записки головного бухгалтера ПП «КВВМПУ» і платіжної відомості № КВ-0000018 від 21.06.2012 р. ПП «КВВМПУ» була перерахована грошова сума в розмірі 23440 грн. для здійснення розрахунку із працівниками, які не отримали заробітну плату у квітні-травні 2011 р. у зв'язку з їх звільненням з 01.04.2012 р. (Т.1 а.с.66).

Висновок судової економічної експертизи №1038/1039 від 31.08.2012 р. свідчить, що сума грошових коштів, перерахованих ПП «КВВМПУ» на заробітні карти наступним особам склала: ОСОБА_6 (НОМЕР_12 основного рахунку в ПАТ «ВТБ Банк») за період з 16.03.2011 р. по 19.12.2011 р. - 7620,42 грн.; ОСОБА_11 (НОМЕР_7 основного рахунку в ПАТ «ВТБ Банк») за період з 16.03.2011 р. по 19.12.2011 р. - 7620,42 грн.; ОСОБА_12 (НОМЕР_8 основного рахунку в ПАТ «ВТБ Банк») за період з 16.03.2011 р. по 19.12.2011 р. - 7620,42 грн.; ОСОБА_10 (НОМЕР_6 основного рахунку в ПАТ «ВТБ Банк») за період з 16.03.2011 р. по 19.12.2011 р. - 7620,42 грн.; ОСОБА_9. (НОМЕР_5 основного рахунку в ПАТ «ВТБ Банк») за період з 18.03.2011 р. по 19.12.2011 р. - 7620,42 грн.; ОСОБА_8 (НОМЕР_4 основного рахунку в ПАТ «ВТБ Банк») за період з 18.03.2011 р. по 19.12.2011 р. - 7620,42 грн.; ОСОБА_5 (НОМЕР_1 основного рахунку в ПАТ «ВТБ Банк») за період з 28.09.2010 р. по 19.12.2011 р. - 10923,44 грн.

З урахуванням матеріалів кримінальної справи, службової записки і наданих документів ПП «КВВМПУ» були проведені повторні перерахування грошових коштів на карти ОСОБА_6., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 на суму 23440 грн.(Т.2 а.с.10-24).

Відповідно висновку експерта №2/144 від 27.07.2012 р. підпис від імені ОСОБА_9 в розписці з друкованим текстом «ОСОБА_9» виконаний не ОСОБА_9. Даний підпис виконаний, імовірно ОСОБА_1 (Т.2 а.с.38-41).

За висновком експерта №44 від 21.02.2013 р. відповісти на питання «Чи виконані підписи у наданих на дослідження розписках ПАТ «ВТБ Банк» від імені:

- ОСОБА_10 з написом «ОСОБА_10»,

- ОСОБА_7 з написом «ОСОБА_7» ,

- ОСОБА_6 з надписом «ОСОБА_6»,

- ОСОБА_11 з надписом «ОСОБА_11»

- ОСОБА_12 з надписом «ОСОБА_12»,

- ОСОБА_8 з надписом «ОСОБА_8»,

- ОСОБА_5 з надписом «ОСОБА_5»

- ОСОБА_9 з надписом «ОСОБА_9», ОСОБА_1 або іншою особою?» - неможливо.

Підпис у наданій на дослідження розписці ПАТ «ВТБ Банк» від імені ОСОБА_9 з надписом «ОСОБА_9» ймовірно виконано ОСОБА_1, а не іншою особою (Т.2 а.с.45-48).

Висновком експерта №2/68 від 20.04.2012 р. підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_10 в розписці з друкованим текстом «ОСОБА_10» - виконаний не ОСОБА_10. Відповісти на питання чи виконаний даний підпис ОСОБА_1, ОСОБА_4 або ОСОБА_15 не виявилось можливим.

Підпис від імені ОСОБА_7 у розписці із друкованим текстом «ОСОБА_7» виконаний імовірно не ОСОБА_7. Відповісти на питання чи виконаний даний підпис ОСОБА_1, ОСОБА_4 або ОСОБА_15 не виявилось можливим.

Підпис від імені ОСОБА_6. в розписці із друкованим текстом «ОСОБА_6» - виконаний не ОСОБА_6. Відповісти на питання чи виконаний даний підпис ОСОБА_1, ОСОБА_4 або ОСОБА_15 не виявилось можливим.

Відповісти на питання: «Виконаний підпис від імені ОСОБА_12 з надписом «ОСОБА_12» - останнім або ОСОБА_1,або ОСОБА_4, або ОСОБА_15, або іншою особою - не виявилось можливим.

Підпис від імені ОСОБА_8 в розписці з друкованим текстом «ОСОБА_8»- виконаний не ОСОБА_8. Відповісти на питання чи виконаний даний підпис ОСОБА_1, ОСОБА_4 або ОСОБА_15 не виявилось можливим.

Відповісти на питання «виконаний підпис від імені: ОСОБА_5 з надписом «ОСОБА_5» останнім або ОСОБА_1, або ОСОБА_4, або ОСОБА_13, або іншою особою» - не виявляється можливим.

В підписах від імені ОСОБА_10, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 встановлені ознаки незвичайного виконання, що у сукупності з ідентифікаційними ознаками свідчить про виконання даних підписів з наслідуванням. (Т.2 а.с.27-35).

Зміст листа «ВТБ Банк» від 27.12.2011 р. №1937/200-2 свідчить про неможливість виконання постанови Гагарінського районного суду м. Севастополя від 01.12.2011 р. про розкриття банківської таємниці щодо валютних та гривневих рахунків, відкритих на ім'я робітників ПП «КВВМПУ» в повному обсязі, зокрема про надання відеозаписів спостереження банкоматів за вказаний період, в зв'язку з перезаписом дисків HDD матеріалами за наступні дні.(Т.2 а.с.129).

У листі «ВТБ Банк» від 24.01.2012 р. №119/200-2 зазначене місце розташування банкоматів з яких проводилось зняття грошових коштів за картками. А саме, банкомат 488043 розташований у м. Сімферополі по вул. Севастопольській,62 в торгівельному центрі «Центрум», банкомат 488072 розташований у м. Севастополі по вул. Генерала Острякова,60 у магазині «Приветливый», банкомат 488124 розташований у м. Сімферополі по пр. Перемоги,26 Кримська РД, банкомат 488171 розташований у м. Севастополі по пр. Октябрьської Революції,24 у торгівельному центрі «Посейдон», банкомат 488242 розташований у м. Севастополі по вул. Вакуленка,29 в торгівельному центрі «Муссон», банкомат 488290 розташований у м. Севастополі по вул. Гагаріна,10-В в торгівельному центрі «Волна» (Т.2 а.с.131).

Наказом ПП «КВВМПУ» від 30.06.2009 р. №22 ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду економіста з 01.07.2009 р.,наказом від 13.09.2011 р. №58 звільнена за п.4 ст.40 КЗпП України (Т.1 а.с.41,Т.2 а.с.135).

Посадова інструкція економіста ПП «КВВМПУ», затверджена 05.01.2009 р. та передбачає, що на економіста покладаються завдання і обов'язки, зокрема здійснення контролю розрахунків по оплаті праці за виробничими підрозділами підприємства. З посадовими обов'язками вона була ознайомлена 01.07.2009 р.

про що свідчить особова картка ОСОБА_1 (Т.1 а.с.44-47, Т.2 а.с. 154).

Оцінюючі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.1,2 КК України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не вчиняла дані кримінальні правопорушення, суд вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_20, ОСОБА_16, які пояснили, що картки на заробітну плату для працівників ділянок передавалися через ОСОБА_1; показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, які також пояснили, що картки на заробітну плату для деяких своїх працівників вони отримували від ОСОБА_1; актом огляду стола ОСОБА_1 в якому був виявлений код до картки ОСОБА_5; висновком почеркознавської експертизи яка не виключає можливості виконання підпису від імені ОСОБА_9 - ОСОБА_1. Вказані обставини у їх сукупності повністю підтверджують винність обвинуваченої ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 і ч.2 ст. 185 КК України, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність і правдивісить.

Разом з тим суд вважає, що доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України і кваліфікованого як привласненя чужого майна, яке перебувало у її володінні, вчиненого повторно, в особливо великих розмірах-не знайшло свого підтвердження ні в ході досудового слідства ні в ході судового розгляду.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення в тому, що:

24 травня 2011 року, між фізичною особою громадянином ОСОБА_29 та ПП «КВВ МПУ» (ОКПО 31338726, юридична адреса: м. Севастополь, вул. Рєпіна, 15/3) в особі директора ОСОБА_28 був укладений договір безвідсоткової позики №1 на суму 730000 гривень, згідно з якого ОСОБА_29 повинен був внести в касу ПП «КВВМПУ» свої особисті грошові кошти в тимчасове користування. Вказані кошти підлягали передачі до 27.05.11р. у касу ПП «КВВМПУ» для подальшого внесення на розрахунковий рахунок підприємства і використання на розсуд керівництва підприємства ПП «КВВМПУ», у тому числі, для оплати по зобов'язанням цього підприємства перед його контрагентами, зокрема, перед ТОВ «Шольц Утилізатор АГ».

25.05.11, ОСОБА_29 знаходячись на трасі біля м.Євпаторія, по вказівці ОСОБА_28, передав співробітникові ПП «КВВМПУ» ОСОБА_30 грошові кошти в сумі 730000 гривень, згідно договору безвідсоткової позики №1, для подальшій передачі ОСОБА_28 ОСОБА_30, опасаючись за збереження грошових коштів, 25.05.11 помістив грошові кошти до банківського сейфу ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» (договір № N73.02.000063 про надання у тимчасове користування індивідуального банківського сейфу від 11.05.2011 р.), який розташовано в м. Сімферополі за адресою: пров. Піонерський/пр. Кірова буд. 2/10.

27.05.11, директор ПП «КВВМПУ» ОСОБА_28 по каналам мобільного зв'язку дав усну вказівку ОСОБА_30 про те, щоб він привіз грошові кошти в сумі 500000 гривень в м. Севастополь та передав керівництву для поміщення в касу ПП «КВВМПУ». ОСОБА_30, діючі за вказівкою директора ПП «КВВ МПУ» ОСОБА_28, 27.05.11, забрав з банківського сейфу ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ», грошові кошти в сумі 730000 гривень, для подальшій передачі частини грошей в ПП «КВВМПУ».

ОСОБА_1 у травні 2011 року, точна дата та час в ході розслідування не встановлені, діючі повторно, маючи намір на незаконне привласнення чужого майна, яке перебувало у її володінні, керуючись корисливими мотивами і переслідуючи мету незаконного збагачення, достовірно знаючі, що ОСОБА_30 повинен передати в ПП «КВВМПУ» велику суму грошей, скориставшись своєю повною довірою з боку ОСОБА_30, запропонувала останньому допомогу в передачі грошей, що належали ОСОБА_29 директору ПП «КВВМПУ» ОСОБА_28 в м.Севастополь, не збираючись виконувати свої зобов'язання. ОСОБА_30, знаючі ОСОБА_1 як працівника ПП «КВВМПУ» та повністю довіряючи їй, у травні 2011 року, точна дата та час в ході розслідування, не встановлені, знаходячись в кафе «Блік» по вул. Некрасова в м. Євпаторія, передав ОСОБА_1 гроші в сумі 500000 гривень, що належали ОСОБА_29, для подальшої передачі директору ПП «КВВМПУ» ОСОБА_28 Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання по передачі грошей не виконала, директору ПП «КВВМПУ» ОСОБА_28 не віддала. Після, отримання коштів, ОСОБА_1 незаконно привласнила гроші в сумі 500000 гривень, які належали ОСОБА_29, розпорядившись ними на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_29 значний матеріальний збиток.

Після цього, ОСОБА_1, в кінці травня 2011 року, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, маючи намір на незаконне привласнення чужого майна, яке перебувало у її володінні, керуючись корисливими мотивами і переслідуючи мету незаконного збагачення, достовірно знаючі, що ОСОБА_28 розпорядився доставити в ПП «КВВМПУ» гроші в сумі 230000 грн., що залишилася у ОСОБА_30, що належали ОСОБА_29, зловживаючи довірою ОСОБА_30 запевнила останнього у тому, що вона самостійно передасть гроші директору ПП «КВВМПУ» ОСОБА_28 ОСОБА_30, знаючі ОСОБА_1 як працівника ПП «КВВМПУ» та повністю довіряючи їй, у травні 2011 року, точна дата та час в ході розслідування, не встановлені, знаходячись по вул. Інтернаціональної, біля приміщення піцерії «Помідоро» в м. Євпаторія, передав їй гроші в сумі 230000 гривень, що належали ОСОБА_29, для подальшої передачі директору «КВВМПУ» ОСОБА_28. Однак, ОСОБА_1 своїх зобов'язань по передачі грошей не виконала, директору ПП «КВВ МПУ» ОСОБА_28 не передала. Після отримання грошей, ОСОБА_1 незаконно привласнила кошти ОСОБА_29 в сумі 230000 гривень, розпорядившись ними на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_1 діючі у продовж травня 2011р., незаконно привласнила кошти ОСОБА_29 на загальну суму 730000 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_29 значний матеріальний збиток на вищевказану суму.

У пред'явленому обвинуваченні за ст.191 ч.5 КК України ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що гроші ОСОБА_30 їй не передавав. У липні 2011 р. вона знаходилась у відпустці. Працівник підприємства ОСОБА_31 по телефону повідомила про проблеми, після чого її не допустили до робочого місця. Потім їй зателефонував системний адміністратор і повідомив, що її електрона поштова скринька була видалена.Через деякий час їй зателефонував ОСОБА_30 і запросив на збори до офісу. На зборах були начальники ділянок, зокрема ОСОБА_30, ОСОБА_13, також був ОСОБА_19, які почали їй погрожувати, казали, щоб вона визнала, що брала гроші, а питання про їх повернення вирішиться пізніше. Але вона не погодилась, і запропонувала присутнім на зборах звернутися до міліції. Також пояснила, що вона як економіст не могла знати про наявність грошей у ОСОБА_30, не могла знати про домовленість між ОСОБА_29 ОСОБА_28, оскільки не була близькою людиною в їх колі та не перевозила гроші жодного разу. Вносити гроші до каси підприємства від імені ОСОБА_29 їй ніхто не доручав. В подальшому вона з'являлась на всі виклики слідчого. Також не заперечувала, що приїжджала для відпочинку до м. Євпаторія два-три рази за запрошенням ОСОБА_30, проте грошей не отримувала. Припускає, що хтось з працівників офісу бажав зайняти її посаду і штучно створив події у яких її обвинувачують.

Потерпілий ОСОБА_29, допитаний в судовому засіданні пояснив, що тривалий час знайомий із ОСОБА_28 та підтримує із ним дружні стосунки. Іноді він надає юридичні послуги ПП «КВВМПУ» за окремими справами. На підприємстві ПП «КВВМПУ» він має окремий кабінет, який використовує як офіс. У травні 2011 р. до нього звернувся ОСОБА_28 і попросив терміново надати фінансову допомогу та вони уклали відповідний договір про заїм грошових коштів підприємству ПП «КВВМПУ». Він проживає у м.Севастополі, підприємство ПП «КВВМПУ» також знаходиться в м.Севастополі. У зв'язку із тим, що гроші були необхідні ОСОБА_28 терміново, а він від'їжджав в м.Київ, тому по дорозі в м.Києві він передав гроші в сумі 730000 грн. ОСОБА_30, якого знав із 2004 р. як начальника ділянки у м. Євпаторія. Гроші, які він передав ОСОБА_30 знаходились в пакеті. Передача грошей відбулась 25.05.2011 р. на дорозі при виїзді у м. Євпаторія. Не пам'ятає чи передзвонював він ОСОБА_28 після передачі грошей ОСОБА_30. При цьому ОСОБА_30 він сказав, що гроші необхідно передати на підприємство. Розписку про передачу грошей з ОСОБА_30 він не брав. Протягом місяця він не цікавився у ОСОБА_28 про гроші. Також не пам'ятає щоб ОСОБА_28 йому телефонував з приводу грошей до кінця червня 2011 р. А потім на його питання ОСОБА_28 йому повідомив, що гроші на підприємство не надійшли. ОСОБА_30 сказав, що передав гроші ОСОБА_1 Нібито гроші їй він передавав частками, але на підприємство вся сума не надійшла. Йому відомо, що ОСОБА_1 працювала в ПП «КВВМПУ» економістом. Як конкретно ОСОБА_30 здійснював передачу грошей ОСОБА_1 він не казав. Повідомив, що під час проведення службової перевірки на підприємстві стало відомо про зняття із заробітних карт працівників грошей. Із ОСОБА_1 намагались розмовляти, щоб вона повернула гроші, але вона відмовилась, заявив, що грошей не брала.

Представник потерпілого ОСОБА_29 - ОСОБА_2 підтримав цивільний позов на суму 750000 грн. в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_28, допитаний в судовому засіданні пояснив, що він працює директором ПП «КВВМПУ» м.Севастополя. У травні 2011 р. він звернувся до ОСОБА_29, з яким підтримує ділові відносини, із проханням надати фінансову допомогу підприємству для того щоб розрахуватися з постачальниками. Іноді ОСОБА_29 як адвокат веде справи підприємства. Між ним і ОСОБА_29 був укладений договір займу на суму 730000 грн., оскільки гроші підприємству були потрібні терміново. ОСОБА_29 повинен був залишити гроші в Севастополі, але віддав гроші в м. Євпаторії ОСОБА_30, із тією метою, щоб той передав гроші до м. Севастополя, але гроші до офісу фірми у м. Севастополя не потрапили. Про те, що гроші він передасть ОСОБА_30 ОСОБА_29 його повідомив по телефону. Також в телефонному режимі він впевнився, що ОСОБА_30 гроші отримав. Документально він нікого не уповноважував на отримання грошей. Договір, укладений із ОСОБА_29 також не передбачав внесення грошей від імені ОСОБА_29 третіми особами. Впродовж двох днів після передачі грошей ОСОБА_29 він ні з ним ні з ОСОБА_30 не спілкувався. Потім він зателефонував ОСОБА_30 і попросив частку грошей відвезти до м. Севастополя, але той не зміг цього зробити, оскільки у нього на ділянці зламалась техніка. На той час на підприємство надійшли гроші і розрахунки із постачальниками були проведені ними. Гостра необхідність у грошах зникла. Загалом він просив ОСОБА_30 передати всю суму грошей на підприємство. Коли йому зателефонував ОСОБА_29 і поцікавився строком поверхня грошей він передзвонив до офісу підприємства і там відповіли, що грошові кошти від ОСОБА_29 не надходили. ОСОБА_30 на його питання про гроші пояснив, що в нього з ладу вийшов прес і він відразу не зміг відвезти гроші до м. Севастополя. Потім гроші він передав через ОСОБА_1, яка працювала економістом на підприємстві і вела облік відвантаження лому металу по всьому Криму і здійснювала діяльність, пов'язану із грошовими коштами. Її безпосереднім керівником був ОСОБА_19 і вона була підзвітна йому. Із ОСОБА_30 він не обговорював можливість передачі грошей до офісу через ОСОБА_1 і подібних вказівок не давав. Також йому не відомо, що в той період часу ОСОБА_1 робила у м. Євпаторія. Ініціатива передати гроші через ОСОБА_30 належала ОСОБА_29 Про існування будь-яких документів, які б підтверджували передачу грошей йому нічого не відомо. Про те, що гроші не дійшли до підприємства йому стало відомо протягом десяти днів. В той день, коли ОСОБА_30 передав гроші ОСОБА_1 він йому не телефонував і не повідомляв про це. За фактом зникнення грошей він дав розпорядження провести службову перевірку, але особисто її не проводив.

Свідок ОСОБА_30, допитаний в судовому засіданні пояснив, що він працює начальником ділянки ПП «КВВМПУ» у м. Євпаторія. Директором ПП «КВВМПУ» являється ОСОБА_28, який у травні 2011 р. подзвонив йому і сказав, що ОСОБА_29 повинен був передати йому гроші в сумі 730000 грн., які він повинен був покласти до банківського сейфу. В районі поста ДАІ при в'їзді у м. Євпаторія ОСОБА_29 передав йому гроші і він відвіз їх до банку «Союз» в м. Сімферополь. Через тиждень йому зателефонував ОСОБА_28 і попросив привезти гроші в сумі 500000 грн. до м. Севастополя. Він поїхав, забрав з банку всю суму але, йому зателефонував ОСОБА_32, повідомив, що прес вийшов з ладу і він повернувся до м. Євпаторія. Виробнича необхідність завадила йому виконати доручення ОСОБА_28. В цей час йому зателефонувала ОСОБА_1, із якою він підтримував дружні відносини сказала, що буде в м. Євпаторія. Після обіду вона приїхала і він передав гроші через неї. Підозри і сумніві стосовно того, що ОСОБА_1 не передасть гроші на підприємство у нього не було. Після передачі грошей вони зідзвонювалися по справах фірми. Потім, у присутності ОСОБА_32 і хлопця ОСОБА_1 він передав грошц в сумі 230000 грн. ОСОБА_1 намагалась покласти гроші до «бардачку» машини, але вони не помістилися туди і ОСОБА_1 поклала гроші на підлогу в машині. Гроші бачив ОСОБА_32, хлопець, який приїхав зі ОСОБА_1 Потім через деякий час йому зателефонував ОСОБА_28 і попросив привезти гроші. Тоді він і дізнався, що ОСОБА_1 нікому не передавала гроші. Він подзвонив ОСОБА_19, і розповів про ситуацію. Вони зібрали збори, на яких ОСОБА_1 не заперечувала, що брала у нього гроші, але передала їх начальнику майданчика у м. Феодосії. Зазначив, що ОСОБА_1 була провідним економістом і кожний день він телефонував їй біля 9-ї години стосовно заготівлі і відвантаження лому металу. До м. Євпаторія ОСОБА_1 приїжджала з особистих питань, а також по роботі, коли проводилась інвентаризація. Перший раз, коли він передавав ОСОБА_1 гроші вона була зі своїм хлопцем на ім'я ОСОБА_33 і у його присутності він передавав гроші. Всі гроші були в банківській упаковці і у чорному пакеті. У другий раз, коли він передавав гроші ОСОБА_1 також була із ОСОБА_33. З приводу заволодіння грошима ОСОБА_1 він писав заяву до міліції. Також вказав, що гроші він передавав ОСОБА_1 перший раз і без узгодження із ОСОБА_28. Гроші в сумі 230000 грн. були передані ОСОБА_1 за її ініціативою. З різницею у два тижні ОСОБА_1 забрала гроші. Про те, що він передав гроші ОСОБА_1 ОСОБА_28 він не повідомляв. На наступний день, після передачі грошей, коли він зателефонував ОСОБА_1 по робочих питаннях вона відповіла, що гроші передала. Відразу, коли ОСОБА_29 передав йому гроші він не мав змоги відвезти їх до м. Севастополя.

При додатковому допиті ОСОБА_30 зазначив, що гроші, які він отримав від ОСОБА_29 він поклав до банківського сейфу. Стосовно отримання грошей йому зателефонував ОСОБА_28 і повідомив, що ОСОБА_29 передасть гроші. Стосовно того, що робити з грошима ні ОСОБА_28, ні ОСОБА_29 при зустрічі, йому не казали. Він знав, що гроші необхідно передати до офісу в м. Севастополь. Через два-три дні після передачі грошей йому зателефонував ОСОБА_28 і попросив передати до офісу 500000 грн., у який саме час відбулась розмова він не пам'ятає, припускає, що близько 11.00 год. Після розмови із директором він поїхав до банку, забрав гроші і в цей же день передав їх ОСОБА_1. Про зустріч зі ОСОБА_1 він не домовлявся. Гроші він їй передав ввечері, близько 17.00 годин в м. Євпаторія. До м.Севастополя він не зміг поїхати, оскільки на ділянці зламався прес. Про те, що привезе гроші пізніше у зв'язку із поломкою пресу, він повідомляв ОСОБА_28 в телефонному режимі. Про те, що гроші він передасть до офісу через ОСОБА_1 він ОСОБА_28 не повідомляв. Наступну суму грошей він передавав ОСОБА_1 через два тижні. Зазначив, що вона сама йому зателефонувала стосовно передачі йому грошей. Із ОСОБА_28 він протягом двох тижнів після передачі першої частини грошей не спілкувався.

Свідок ОСОБА_32, допитаний в судовому засіданні пояснив, що працює майстром ТОВ «Втормет-Крим» на майданчику у м.Євпаторія. Він був присутнім у травні 2011 р., коли ОСОБА_30, який являється його безпосереднім керівником передавав гроші ОСОБА_1. Зазначив, що в той день, він з ОСОБА_30 знаходилися в піцерії «Помідоро», розташованої в будівлі супермаркету «Фреш» по вул. Інтернаціональній м. Євпаторія. ОСОБА_30 зателефонували, і він сказав, що йому необхідно передати гроші. ОСОБА_30 дістав з машини чорний пакет та підійшов до автомобіля, сріблястого BMW, в якому знаходились хлопець і дівчина. Передав пакет. Дівчина діставала з пакету гроші, але не перераховувала, лише подивилась на гроші, які були у банківській упаковці. Дівчина намагалась покласти гроші до бардачка автомобілю, але вони туди не поміщались і хлопець, який сидів за кермом автомобілю зробив дівчині зауваження, щоб вона поклала гроші на підлогу автомобілю. Потім ОСОБА_30 запропонував дівчині та хлопцю піти випити кави. Він під час передачі грошей знаходився на відстані одного-півтори метрів.

Свідок ОСОБА_32 не підтвердив свідчення ОСОБА_30 в тій частині, що ОСОБА_30 особисто приймае участь в ремонті пресу, але не заперечував, що ОСОБА_30 допомогав здійснювати ремонт пресу в телефонному режимі.

Свідок ОСОБА_34, допитаний в судовому засіданні пояснив, що з 2010 р. він зустрічався зі ОСОБА_1, в теперішній час вони вже розійшлись. В побуті, його всі знайомі називають на ім'я «ОСОБА_33». В його володінні в той час перебували автомобілі BMW 525 та Mitsubishi. Якось ОСОБА_1 подзвонили з роботи і після цієї розмови вона йому розповіла, що її винуватять в викраденні грошової суми, яка була похищена з підприємства протягом 2-3 років. Коли він разом зі ОСОБА_1 приїхав на її робоче місце і вони почали розбиратися, ОСОБА_1 попросила надати доступ до її електронної пошти, де вона могла би показати всі необхідні дані. Проте в той момент їй сказали, що зараз неможливо це зробити, а ввечері їй знову зателефонували і повідомили, що її електронна поштова скринька була видалена і доступу до неї не має. Йому відомо, що за родом своєї діяльності ОСОБА_1 доступу до грошей не мала. Про те, щоб на зборах ОСОБА_1 казала, що гроші передала ОСОБА_13, він не пам'ятає. Також зазначив, що зі ОСОБА_1 вони неодноразово їздили до м. Євпаторія, у тому числі і до ОСОБА_30 з яким вони перебували у дружніх стосунках. Ніколи в його присутності не здійснювалась передача грошових коштів від ОСОБА_30 ОСОБА_1. Також ніколи ОСОБА_1 йому не казала, що буде перевозити велику суму грошей, а якби він про це знав, то ніколи не погодився. Зі ОСОБА_1 у нього завжди були довірительні стосунки. З робочих питань він ніколи не возив ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_35, допитана в судовому засіданні пояснила, що працює бухгалтером ПП «КВВМПУ». Підприємство займається переробкою лому металу. В середині 2011 р. на підприємстві виникла ситуація, коли необхідно було провести розрахунки по лому металу в сумі приблизно 700000 грн. ОСОБА_28 прийняв відповідні дії і уклав договір займу із ОСОБА_29 Про наявність заборгованості вона доводила до відома директора. Потім, через один-два місяці вона дізналась від ОСОБА_28, що ОСОБА_29 передав займані кошти через ОСОБА_30, а той в свою чергу передав їх ОСОБА_1, але гроші на підприємство не зайшли. За фактом ненадходження грошей проводилась службова перевірка. Письмових доказів, які б підтверджували передачу грошей не було і ОСОБА_29 ініціював звернення до міліції. Погашати заборгованість перед ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» необхідно терміново у виконання взятих підприємством зобов'язань. Договір, який був укладений директором із ОСОБА_29 вона не читала. Зі слів ОСОБА_28 їй було відомо, що він знайшов гроші, які будуть спрямовані на погашення заборгованості перед ТОВ «Шольц Утилізатор АГ». ОСОБА_29 повинен був внести гроші до каси підприємства. Станом на 01.06.2011 р. у підприємства був борг в сумі 540000 грн. у червні підприємство розрахувалось із постачальником 10.06.2011 р. було перераховано 80000 грн., і 15.06.2011 р. - 500000 грн. Станом на 01.06.2011 р. заборгованість підприємства була 540000 грн., погасили 580000 грн. За договором займу розмір грошових коштів у ОСОБА_29 складав більше 700000 грн. В той час, у травні 2011 р. гроші необхідні були терміново. ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» 31.05.2011 р. підприємство повинно було перерахувати як постачальнику 730000 грн., про цю суму було відомо 24.05.2013 р. і саме цю суму вони обговорювали з директором.

Наказом ПП «КВВМПУ» від 29.06.2007 р. №31/1 ОСОБА_30 був прийнятий на роботу на посаду начальника ділянки з 02.07.2007 р. (Т.1 а.с.42)

Згідно заяви від 06.08.2011 р. ОСОБА_30 звернувся до Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР стосовно заволодіння ОСОБА_1 грошовими коштами в сумі 730000 грн. (Т.1 а.с.7)

Постановою Євпаторійського МВ ГУ МВС в АР Крим від 29.09.2011 р. в порушення кримінальної справи за заявою ОСОБА_30 відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.191 КК України відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України (ред. 1960 р.) (Т.1 а.с.5).

Постановою про скасування постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 03.07.2012 р. постанова Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 29.09.2011 р. про відмову в порушенні кримінальної справи скасована, матеріал направлений для проведення додаткової перевірки (Т.1 а.с.48).

Відповідно договору безпроцентного займу №1 від 24.05.2011 р. ОСОБА_29 передав у власність ПП «КВВМПУ» в особі ОСОБА_28 грошові кошти на погашення кредиторської заборгованості в сумі 730000 грн. строком до 30.06.2011 р. (Т.1 а.с.137-138).

Згідно договору №523 від 05.11.2011р. і додаткових угод до нього від 05.11.2010 р. ПП «КВВМПУ» і ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» перебувають у господарських правовідносинах (Т.1 а.с.141143,145-148,149-150,151-152, 153-154, 155-156,157,158-160, 163-166,1267,168-172,173-175,176-178).

Договір №73.02.000063 про надання у тимчасове користування індивідуального банківського сейфу від 11.05.2011 р. свідчить, що між ПАТ «Комерційний банк «Союз» і ОСОБА_30 був укладений договір тимчасового користування індивідуального банківського сейфу строком на 100 днів з 11.05.2011 р. по 18.08.2011 р.(Т.2 а.с.2-4).

Згідно відмітки про дні відкриття Клієнтом індивідуального сейфу 44 ОСОБА_30 відвідував банківську установу 25.05.2011 р. о 17-00 год., 27.05.2011 р. о 12-40 год.(Т.2 а.с.5)

З висновку судової економічної експертизи №1038/1039 від 31.08.2012 р. підтверджується, що з врахуванням матеріалів кримінальної справи і наданих бухгалтерських документів заборгованість ПП «КВВМПУ» перед підприємством ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» в розмірі - за договором №525 від 05.11.2010 р. 45197,70 грн. (сорок п'ять тисяч сто дев'яносто сім гривень 70 копійок), за договором №525 від 05.11.2010 (без ПДВ) існує переплата в розмірі 39305 грн. ( тридцять девять тисяч триста п'ять гривень). За досліджуваний період ПП «КВВМПУ» перерахувало на адресу ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» грошові кошти на суму 580000 грн. (п'ятсот вісімдесят тисяч гривень) За умов, якщо будуть прийняті данні протоколів допиту заборгованість ПП «КВВМПУ» перед ОСОБА_29 складає 730000 грн. (Т.2 а.с.10-24).

Дослідивши докази, надані слідством у підтвердження вини ОСОБА_1 за ч.5 ст.191 КК України, суд вважає, що свідчення потерпілого ОСОБА_29, свідків ОСОБА_28, ОСОБА_30 не можуть бути прийняті судом, оскільки свідчення не послідовні, не логічні та суперечливі між собою, тому викликають сумніви в їх правдивості.

Так, потерпілий ОСОБА_29 та свідок ОСОБА_28 стверджують, що грошові кошти в сумме 730000 грн були необхідні терміново для погашення заборгованості ПП «КВВМПУ» перед підприємством ТОВ «Шольц Утилізатор АГ». В в той же час ОСОБА_29, перебуваючи в м.Севастополі, за місцем знаходження підприємства на розрахунковий рахунок якого необхідно було внести грошові кошти, уїжджає з м.Севастополя і передає грошові кошти в м.Євпаторія ОСОБА_30

ОСОБА_30, отримав грошові кошти від ОСОБА_29 не везе їх в терміновому порядку на підприємство, а їде до м.Сімферополя і залишає гроші в банківській ячейці, посилаючись на те, що не зміг виїхати до м.Севастополя, оскільки зломався прес, ремонтом якого йому необхідно було займатися.

Разом із тим, свідок ОСОБА_32 пояснив, що ремонтом пресу займався безпосередньо він. ОСОБА_30 про поломку пресу було повідомлено в телефонному режимі і ОСОБА_30 не займався ремонтом пресу.

Свідок ОСОБА_34, не підтвердив свідчення ОСОБА_30, що в його пристуності в його автомобілі ОСОБА_30 передавав гроші ОСОБА_1

Крім того, за умовами договору безпроцентного займу №1 від 24.05.2011 р. ОСОБА_29 зобов'язаний був особисто передать у власність ПП «КВВМПУ» в особі ОСОБА_28 грошові кошти на погашення кредиторської заборгованості в сумі 730000 грн. строком до 30.06.2011 р.

Також достовірних даних про те, що ОСОБА_29 мав у наявності грошові кошти в сумі 730000 гривень не надано.

При таких обставинах, керуючись ст. 62 Конституції України суд не може постановити обвинувальний вирок, оскільки ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину,обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, обвинувачення ОСОБА_1 пред'явлене за ст.191 ч.5 КК України, проте згідно статті 191 КК України відповідальність за даною статтею передбачене за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Їх загальною ознакою є повноваження винного щодо майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо нього.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби. Службова особа, яка вчиняє злочин шляхом зловживання службовим становищем не є матеріально відповідальною особою, але в той же час вона має право оперативно-господарського управління майном, вирішуючи питання користування й управління ним, розпоряджаючись майном як уповноважена власником особа.

Матеріалами справи наданими суду і обставинами злочину за ст.191 ч.5 КК України в якому обвинувачується ОСОБА_1 не підтверджується, що будь-яке майно або грошові кошти їй ввірялись, вона не являється матеріально-відповідальною особою, тому і не могла вчинити заволодіння майном шляхом розтрати ввіреного їй майна.

За таких обставин, ОСОБА_1 за ст.191 ч.5 КК України підлягає виправданню за недоведеністю її вини, оскільки вона не являється суб'єктом злочину, у тому смислі як того вимагає ст.191 КК України. Більш того, грошові кошти, на підприємство не надходили, не передавались із розрахункового рахунку ОСОБА_1 у підзвітність, тому не можуть бути пов'язані із службовими обов'язками, які виконувала ОСОБА_1

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та кожен окремо з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що докази отримані в ході досудового розслідування не можуть бути прийняті судом як докази, та покладені в основу обвинувального вироку. Наявні докази не доводять винність обвинуваченої ОСОБА_1 у вчинені злочину за ст.191 ч.5 КК України, інших доказів матеріали кримінального провадження не містять і додаткових стороною обвинувачення не надано, при цьому можливість їх отримання вичерпана.

Відповідно до положень статті 84 Кримінально - процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до п. 1-2 ч. 1 ст.368 КПК України - ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950), яка ратифікована Верховною Радою України від 17 липня 1997 року, кожен, хто звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинним доти, поки його провина не буде доведена відповідно до закону.

П.23 Постанови Пленуму Верховного Суду Укрїни №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами законодавства і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного, обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Тому ОСОБА_1 підлягає виправданню за недоведеністю у вчинені злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України.

Призначаючи обвинуваченій покарання суд виходить із загальних принципів призначення покарання, передбачених ст.ст. 65, 66, 67 КК України.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

До обставин які обтяжують покарання обвинуваченої суд відносить тяжкі наслідки, завдані кримінальними правопорушеннями.

Реалізуючи принцип справедливості і індивідуалізації покарання, враховуючи те, що призначене покарання повинно бути співмірним скоєному злочину, повинно бути не тільки карою, а й необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, суд також враховує:

- що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, її стан здоров'я;

- скоєні ОСОБА_1 злочини згідно ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості;

- у вчинених злочинах ОСОБА_1 не розкаялася, шкоду не відшкодувала.

Усе вищезазначене дозволяє зробити висновок про необхідність призначення ОСОБА_1 міри покарання з застосуванням ст.ст.75,76 КК Укораїни.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд не вбачає.

Відповідно ч.1 ст.129 КПК України цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 суд вважає необхіднним задовольнити у повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_29 суд залишає без розгляду, згідно вимог ч.3 ст.129 КПК України.

Судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави в сумі 5198,20 грн. (Т.1а.с.26,37,44 ).

Керуючись ст. ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія судддів -

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_1 виправдати у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за недоведеністю.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання

за ч.1 ст.185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.

за ч.2 ст 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим -у вигляді двох років позбавлення волі.

У відповідності до вимог ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік зобов'язавши не змінювати місце проживання без відома органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично реєструватися у органах кримінально - виконавчої інспекції.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь потерпілих:

ОСОБА_7 940 гривен, ОСОБА_11 2400 гривень, ОСОБА_8 1880 гривень, ОСОБА_5 9900 гривень, ОСОБА_9 1880 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 5198,20 грн.

Зарахувати у строк відбування покарання, час знаходження під вартою з 13.11.2012 по 15.11.2012

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим протягом 30 днів з подачею апеляційної скарги через Євпаторійський міський суд.

Головуючий суддя А.І. Лантратова

Судді А.С. Дудник

Т.В. Ружицька