Рішення № 36305177, 17.12.2013, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

17.12.2013 103/2700/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Бахчисарай, АРК

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого суддіНікіщенко М.І.

при секретаріКнягницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

28.05.2013 року ОСОБА_1 Олександровичзвернувся до Бахчисарайського районного суду АРК із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 6334,97 грн; моральної шкоди у розмірі 10 000,00грн.; стягнення витрат на проведення оцінки у розмірі 625,00 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.03.2013 року приблизно у 14 год. 50 хвилин на автошляху Бахчисарай Куйбишеве смт. Куйбишево водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, співпрацівники Бахчисарайського ВДАПІ на місце ДТП не викликались, протокол про адміністративне правопорушення не складався, оскільки водій БМВ ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні ДТП та надала розписку про відшкодування шкоди, завданої ВАЗ 2101.Розмір шкоди визначений за результатами проведеної оцінки, витрати на проведення якої позивач просить стягнути та відшкодувати моральну шкоду.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду АРК від 15.08.2013 року відкрито провадження у цивільній справі № 103/2700/13-ц.

Ухвалою Бахчисарайської районного суду АРК від 25.10.2013 року залучено у якості співвідповідача ОСОБА_6, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду АРК від 17.12.2013 року постановлено про заочний розгляд цивільної справи №103/2700/13-ц.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, представник позивача направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі, третя особа в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи розгляду справи двічі повідомлялись в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2013 року приблизно у 14 год. 50 хвилин на автошляху Бахчисарай Куйбишеве смт. Куйбишево водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, співпрацівники Бахчисарайського ВДАПІ на місце ДТП не викликались, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Зі змісту розписки від 25.03.2013 року, наданої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, слідує, що вона визнає свою вину у вчиненні ДТП та зобовязується ОСОБА_7 відновити ремонт автомобіля НОМЕР_3 (а.с. 34). Також факт ДТП 25.03.2013 року підтверджується витягом з картки виклику швидкої медичної допомоги № 472 від 12.11.2013, наданий КРУ « ТМО «ЦЕМП і МК» Сімферопольська станція № 9. Зі змісту довіреності № 568 від 30.04.2013 року слідує, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, надала право ОСОБА_1 представляти її інтереси перед третіми сторонами з питань продажу, міни, страхування на умовах та за ціну на їх розсуд належного їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КРС № 168145, виданого 22.06.1999 року РЕВ Республіки Крим автомобілю марки ВАЗ, моделі 2101, 1974 року випуску, реєстраційний номер (номерний знак) 60123 КР, представництва її інтересів в судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому; надано право позивачу щодо керування транспортного засобу (а.с.7).

Зі звіту оцінки колісного транспортного засобу ВАЗ 2101, реєстраційний номер 60123КР, складеного експертною компанією ПП «Укравтоекспертиза» 21.05.2013 року, слідує, що розмір матеріальної шкоди, завданої власнику в результаті пошкодження колісного транспортного засобу ВАЗ 2101, реєстраційний номер 60123КР складає 6334,97 грн. (дата оцінки - 25.03.2013) (а.с. 8-32).

Позивачем на користь ПП «Укравтоекспертиза» сплачена сума 455,00 грн з призначенням платежу «сплата за оцінку шкоди в ДТП ВАЗ 2101, рік випуску 1974, д/н 60123КР», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 448 від 17.05.2013 року (а.с. 33).

Судом досліджені також посвідчення водій на імя ОСОБА_1 серія РРВ № 516657, видане 5 ДАІ ГУ УМВС України Сімферопольсикм МРЕВ 28.02.2007 року (а.с.35), тимчасовий реєстраційний талон ДН № 2313168 на ВАЗ 2101 з реєстраційним номером № 60123КР (а.с. 36), свідоцтво про державну реєстрацію ВАЗ 2101 з реєстраційним номером 60123КР серія КРС № 168145, власником якого зазначена ОСОБА_4 (а.с. 37), посвідчення № 014684, видане Бахчисарайською РДА 14.11.2012 року зі змісту якого слідує, що позивач та його дружина мають право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей (а.с. 39).

Зі змісту листа Управління Державної автомобільної інспекції МВС України Управління МВС України в м. Севастополі № 15/11039 від 18.10.2013 року слідує, що а/м «BMW 316 I» д. н. СН 3454АН з 12.08.2008 по 18.10.2013 рік зареєстрований на імя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, прож. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 24, 39 (а.с. 66).

Відповідно до частини 3, 4 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Позивачем для підтвердження розміру завданої шкоди надано висновок спеціаліста, який є письмовим доказом, та приймається судовою колегією як не спростований стороною відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах - шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами частини 3 статті 386 ЦК України має власник.

Відповідно до частини 1 статті 395 ЦК України речовим правом на чуже майно є право володіння.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.

Доказами, що підтверджують правову підставу володіння автомобілем, можуть бути свідоцтво про реєстрацію автомобіля або документ, що підтверджує право користування вказаним автомобілем.

Із роз'яснень, викладених у пункті 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.13 вбачається, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право); такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1.Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). Отже позивач право на захист порушеного права шляхом предявленння зазначеного позову.

За змістом положень статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому слід враховувати правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 р. у справі № 6-108цс13, згідно з яким, відповідно до аналізу норм ст.ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який без відповідній правовій підставі керував автомобілем, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм за певними винятками, передбаченими ч. 2 ст. 1187 ЦК.

Оскільки матеріали справи не містить доказів наявності правової підстави керування автомобілем ОСОБА_2 під час ДТП 25.03.2013 року, матеріальну шкоду у розмірі 6334,97 грн, витрати на проведення оцінки пошкодженого автомобілю з метою визначення вартості матеріальної шкоди слід стягнути з власника автомобілю НОМЕР_4 ОСОБА_3.

Вирішуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

На підставі частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вищевказаних правових приписів моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно, зокрема, від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. З урахуванням розяснень, що викладені в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат та урахуванням інших обставин.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд враховуючи характер правопорушення, вчиненого відповідачем, глибину і тривалість душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках , вважає, що її розмір 2000 грн. є достатньою компенсацією завданої шкоди.

Отже, позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3 слід задовольнити частково у розмірі 2000,00 грн.

В інший частині вимог позивача, у тому числі в частині стягнення відшкодування шкоди та судових витрат з ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до приписів п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Позивачем понесені витрати повязані з публікаціями в пресі оголошень про виклик відповідача на суму 1631,00 грн., що підтверджується квитанціями № ПН571 від 12.11.2013 року на суму 440,00 грн; № ПН 571К від 12.11.2013 року на суму 5,00 грн.; № ПН 569 від 12.11.2013 року на суму 756,00 грн; № ПН 569К від 12.11.2013 року на суму 5,00 грн.; № ПН 594 від 11.10.2013 року на суму 420,00 грн.; № ПН 594К від 11.10.2013 а суму 5,00 грн. Вимоги про стягнення судових витрат у розмірі 365,00 грн. відповідно до рахунку № 672 від 09.10.2013 року та у розмірі 17,00 грн за квитанцією від 09.10.2013 року з призначенням платежу : комісія за переказ готівки без відкриття рахунку на користь отримувача слід відмовити, оскільки рахунок не є підтвердженням сплати коштів та понесення судових витрат, а доказ сплати коштів комісії за відкриття рахунку не стосується заявлених позивачем вимог, предмету спору.

За змістом приписів ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 229,40 грн. за майнові вимоги та 114,70 грн. за немайнові вимоги, що разом складає 344,1 грн.

Керуючись ст. 11,60,79, 88, 209 ЦПК України, ст. 1167,1187 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 АРК, вул. Леніна, б 6, к. 2. матеріальну шкоду у розмірі 6334,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 АРК, вул. Леніна, б 6, к. 2. моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 АРК, вул. Леніна, б 6, к. 2. витрати повязані з публікаціями в пресі оголошень про виклик відповідача на суму 1631,00 грн. Та судовий збір у розмірі грн.344,1 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :