Рішення № 36304652, 05.12.2013, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"05" грудня 2013 р.

642/6711/13-ц

2/642/1369/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2013 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної О.В.

при участі секретаря Алімурадової Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 137769,65 грн..

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 23.02.2013 року о 21-20 годині на перехресті вулиці Соціалістична та вулиці Кандаурова у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: ВАЗ 21063 державний номер 073-82ХА, під керуванням ОСОБА_2, Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та ГАЗ-5327 державний номер 004-79ХА, під керуванням ОСОБА_3. В результаті дорожньо-транпортної пригоди автомобіль НОМЕР_2, якій їй належить, отримав механічні пошкодження. Винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 21063 державний номер 073-82ХА, забезпеченого страховим полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності виданим ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» № АС/0378354 від 29.01.2013 року. Крім того, між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» укладено 29.01.2013 року Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 19978Гдго/13хАС, відповідно до якого страхова сума складає 500000 грн. Позивачка звернулася до страхової компанії з заявою виплатити суму страхового відшкодування. Але нею було отримано лист із страхової компанії, яким повідомлялося про відсутність правових підстав для визнання події страховим випадком та здійснення виплати страхового відшкодування по заявленому випадку. У зв'язку з тим, що відповідачем до теперішнього часу не сплачена сума страхового відшкодування, страхова компанія відмовляє у визнанні зазначеної події страховим випадком, позивачка змушена звернутися до суду із зазначеним позовом та просить зобовязати страхову компанію визнати зазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та стягнути суму страхового відшкодування..

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ "Страхова компанія «АХА Страхування" позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення. Відмову виплати страхового відшкодування обґрунтовував тим, що механічні пошкодження отримані автомобілем НОМЕР_2 не могли утворитися від даної дорожньо-транспортної пригоди, страхова компанія провела самостійну перевірку причин та обставин страхового випадку замовивши транспортно-трасологічне дослідження, на підставі висновків цього дослідження вважають, що підстав для виплати страхового відшкодування позивачці немає.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутністю.

Представник третьої особи ОСОБА_2 у останнє судове засідання не з»явилася, надала суду заяву про слухання справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала.

Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, надані докази, встановивши факти та відповідні їм правові відносини дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 29.01.2013 року ПАТ "Страхова компанія «АХА Страхування» був виданий поліс № АС/0378354, яким забезпечений транспортний засіб ВАЗ 21063 державний номер 07382ХА, номер кузова НОМЕР_3, з місцем реєстрації м. Харків. Відповідно до п.2 Полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого, з нульовим розміром франшизи.

Крім того, між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» укладено 29.01.2013 року Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 19978Гдго/13хАС, яким забезпечений транспортний засіб ВАЗ 21063 державний номер 07382ХА, номер кузова НОМЕР_3, відповідно до якого страхова сума складає 500000 грн., розмір франшизи нуль.

23.02.2013 року о 21-20 годині на перехресті вулиці Соціалістична та вулиці Кандаурова у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: ВАЗ 21063 державний номер 073-82ХА, під керуванням ОСОБА_2, Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та ГАЗ-5327 державний номер 004-79ХА, під керуванням ОСОБА_3. В результаті дорожньо-транпортної пригоди автомобіль НОМЕР_2, якій належить ОСОБА_1, отримав механічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 21 березня 2013 року та з урахуванням постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року про виправлення описки, винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 21063 державний номер 073-82ХА.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

В правовій позиції яка міститься в Постанові Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

05.03.2013 року з метою отримання страхового відшкодування, у рахунок компенсації завданих внаслідок ДТП збитків, позивачкою була подана заява до ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування».

Але позивачкою було отримано лист від страхової компанії про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування позивачці, страхова компанія виходила з того, що комплекс пошкоджень її автомобіля не міг бути утворений за обставин, викладених у поясненнях водіїв, учасників дорожньо-транспортної пригоди, що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Проте, такі доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки суперечать встановленим обставинам і спростовуються наявними у матеріалах справи доказами

Будь-яких належних та допустимих доказів про те, що пошкодження автомобіля позивачки сталися в інший час, в іншому місці і за інших обставин суду не надано, а тому доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях.

Посилання представника відповідача в обґрунтування своїх доводів на Висновок спеціаліста з транспортно - трасологічного дослідження № 049-13 від 17.04.2013 року безпідставні з огляду на таке.

Дійсно, згідно ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про страхування» у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

За наданим відповідачем висновком №049-13 від 17.04.2013 року транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень автомобіля позивачки : Комплекс наявних на досліджуваному автомобілі Volksvagen пошкоджень з технічної точки зору не відповідає і не міг утворитися за обставин пригоди, викладених у поясненнях водіїв учасників ДТП.

Разом з тим, суд вважає, що вказаний висновок не відповідає матеріалам справи та доказам дослідженим в судовому засіданні та суперечить їм.

Зокрема постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 21 березня 2013 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2, встановлено, що 23.02.2013 року о 21-20 годині на перехресті вулиці Соціалістична та вулиці Кандаурова у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: ВАЗ 21063 державний номер 073-82ХА, під керуванням ОСОБА_2, Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та ГАЗ-5327 державний номер 004-79ХА, під керуванням ОСОБА_3., яка на день розгляду справи ніким не оспорена, не скасована та є чинною.

Враховуючи, що автомобіль позивача зазнав пошкоджень за зазначених обставин, і це не спростовано в судовом у засіданні, суд приходить до висновку про те, що має місце страховий випадок - пошкодження автомобіля позивачки внаслідок протиправних дій третіх осіб.

Крім цього, судом також встановлено, що експерт, який проводив дослідження на замовлення страховика безпосередньо транспортні засоби, які були учасниками ДТП, не оглядав, як не був присутній і при огляді місця події, висновок зробив на підставі наданих страховиком документів. Суд також зазначає що дане дослідження було замовлене страховою компанією, яка є зацікавленою та даний експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність.

Також суд зазначає, що Висновок спеціаліста транспортно-трасологічного дослідження на який посилається відповідач не є доказом того, що пошкодження на автомобілі позивачки сталися в інший час, в іншому місці, оскільки не містить в собі такого висновку.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. 212 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», суд не приймає як належний та достатній доказ, для відмови у задоволенні позову всиновок № 049-13 від 17.04.2013 року транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень автомобіля НОМЕР_4.

Відповідно до п.5 ст.26 Закону України "Про страхування" підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин та створення страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Згідно із вимогами ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування проводиться протягом місяця з дня отримання страховиком документів, визначених у ст. 35 цього Закону.

Відповідно до висновку звіту № 501 дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля НОМЕР_4. розмір матеріального збитку становить 136488,45 грн., який підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування». Зазначена сума матеріального збитку встановлена також висновком звіту 193, який був виконаний на замовлення відповідача.

Суд стягує розмір матеріального збитку визначений спеціалістом-автотоварознавцем, оскільки не надано будь-яких інших досліджень щодо непогодження із розміром зазначеного матеріального збитку.

Окрім вартості матеріальної шкоди, спричиненої позивачці пошкодженням її автомобіля, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були понесені й інші витрати. А саме витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, які склали 650 грн., що підтверджується квитанцією № 897317 від 10.07.2013 р. Відшкодування зазначених витрат покладається на страховика відповідно до ст. 34.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також були понесені витрати на послуги евакуатора, які склали 600,00 грн. що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 23.02.2013 р. та Актом виконаних робіт від 23.02.2013 р. Відшкодування зазначених витрат також покладається на страховика відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 136488,45 грн. + 600 грн. + 650 грн. = 137738,45 грн.

Ліміт відповідальності страховика за договором обовязкової цивільно-правової відповідальності складає 50000 грн. Різниця між лімітом та матеріальним збитком складає 87738,45 грн.

Однак, відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 19978Гдго/13хАС від 29.01.2013 року цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в страховій компанії «АХА Страхування» . Строк дії Договору з 30 січня 2013 року по 29 січня 2014 року. За даним Договором ліміт відповідальності страховика складає - 500 000 гривень.

Тобто, сума матеріальнох шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи з доведеності обставин на які посилаються сторони, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджає з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. задовольнити.

Зобовязати Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» визнати страховим випадком дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 23.02.2013 року о 21-20 годині на перехресті вулиці Соціалістична та вулиці Кандаурова у місті Харкові, за участю трьох транспортних засобів ВАЗ 21063, реєстраційний номер 073-82ХА, під керуванням ОСОБА_2, Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та ГАЗ-5327, реєстраційний номер 004-79ХА, під керуванням ОСОБА_3.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти у розмірі 137769 грн. 65 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1377 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінській районний суд міста Харкова, або якщо рішення було ухвалене за відсутності осіб, що приймають участь у справі, протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя О.В. Бородіна