Рішення № 36304247, 13.11.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9333/13-ц

н/п 2/640/2535/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Бутиріної О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Фікрата Гурбан огли, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом, який в ході судового розгляду уточнив та просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПAT «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 749 885,20 грн., а також стягнути пропорційно з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПAT «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3441 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 08.12.2006 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №857/06-КВ, Додатковий договір №1, згідно з умовами якого ОСОБА_5 надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 35000 доларів США з розрахунку 13,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 08.12.2006 р. по 07.12.2021 р. 23.11.2007 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений Додатковий договір №2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №857/06-КВ від 08.12.2006 р., відповідно до умов якого ОСОБА_5 надав Позичальнику кредитні кошти трьома траншами, а саме 08.12.2006 року 35 000 доларів США; 05.10.2007 р. - 6 000, 00 доларів США; 23.11.2007 року - 49053, 48 доларів США, за умови погашення кредиту на суму не менш ніж 5265,98 доларів США. Пунктом 5 Додаткового договору №2 внесено зміни до ст. 3 (3.1) Кредитного договору №857/06-КВ від 08.12.2006 р., а саме виконання Позичальником зобовязань забезпечуються (додатково) порукою ОСОБА_3 23.11.2007 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №857/06-КВ-П-1. 30.06.2010 р. між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банку», відповідно до якого AT «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 857/06-КВ від 08.12.2006 р. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 18.04.2013 р. за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 749885,20 грн. в тому числі: сума заборгованості за тілом кредиту 573376,26 грн.; сума заборгованості за відсотками 176524,93 грн.; з них прострочена заборгованість: за тілом кредиту 573376,27 грн.; за відсотками 176 524,93 грн. Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 проти позову заперечував та вважав, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в звязку з недоведеностю суми заборгованості та недодержання позивачем встановленого порядку дострокового стягнення заборгованості за договором кредиту, подавши письмові заперечення, в яких зазначив, що дійсно між ОСОБА_1 та позивачем було укладено кредитний договір та два додаткових договору до нього, але грошові кошти були отримані ОСОБА_1 лише в сумі 35000 доларів США та згідно додаткового договору №1 від 04.10.2007 р. в сумі 6000 доларів США. При цьому, незважаючи на підписання додаткового договору №2 від 23.11.2007 р., який окрім вищезазначених сум кредиту, обумовлював додаткове надання грошових коштів в сумі 49053,48 доларів США, ці кошти ОСОБА_1 не отримував та додатковий договір №2 від 23.11.2007 р. так і не був виконаний позивачем, незважаючи навіть на те, що після його укладання до договору поруки №857/06-КВ-П від 08.12.2006 р., укладеному між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 були внесені відповідні зміни, а також між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки №857/06-КВ-П-1 від 23.11.2007 р. Зважаючи на складне фінансове становище та існування поточної заборгованості за кредитним договором та додатковим договором до нього №1 від 04.10.2007 р., ОСОБА_1 не наполягав на виконанні ОСОБА_8 своїх зобов'язань за додатковим договором №2 від 23.11.2007 р., але в зв'язку з юридичною не обізнаністю також не потурбувався про внесення відповідних змін до цього додаткового договору. В зв'язку з тим, що до позовної заяви не було надано жодного платіжного документу, який би підтверджував надання кредиту, ОСОБА_1 звертався до суду з заявою про витребування доказів, в тому числі оригіналів письмових доказів та ця заява була задоволена судом. До уточненої позовної заяви від 15.10.2013 р. позивачем додані копії платіжних документів, які начебто підтверджують надання кредиту, але після ознайомлення з цими документами, стає очевидним, що позивачем доведено лише видача кредиту в сумах 35000 доларів США (заява про видачу готівки №001 від 08.12.2006 р.) та 6000 доларів США (заява про видачу готівки №001 від 05.102007 р.), які заповнені належним чином, тобто містять підписи співробітників ОСОБА_8 та Позичальника, штамп ОСОБА_8. В той же час копія заяви про видачу готівки в сумі 49053,48 доларів США №001 від 23.11.2007 р. містить чітко видимі, так би мовити «неозброєним оком», штамп та підписи співробітників ОСОБА_8, при цьому в обов'язковому для заповнення рядку «підпис отримувача» відсутній підпис ОСОБА_1, а лише міститься позначка, яка зазвичай проставляється відповідальною за виготовлення відповідного документу особою для отримувача коштів, з метою позначення отримувачу коштів місця, де він повинен поставити свій підпис на документі. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що матеріали справи підтверджується надання йому грошових коштів на загальну суму 41000 доларів США, а надання позивачем ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 49053,48 доларів США матеріалами справи не підтверджується. Також вказують, що відповідно до п. 1.4 договору кредиту, метою кредитування є поточні потреби, тобто кредит був наданий на споживчі потреби. Відповідно до п.30 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вимога про дострокове виконання кредитного договору навіть у разі належного його виконання, а якщо вимогу не буде задоволено - право звернення стягнення на предмет застави/іпотеки може бути заявлено заставодержателем лише в чітко визначених законом або договором випадках, наприклад, при передачі заставодавцем/іпотекодавцем предмета застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним (ч.2 ст.586, п.2 ч.2 ст.592 ЦК); порушення обов'язків, установлених іпотечним договором (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»); порушення споживачем умов договору про надання споживчого кредиту (частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»). Відповідно до п.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором можливо за умов обов'язкового попередження споживача про таку вимогу кредитодавця та невиконання позичальником цієї вимоги протягом тридцяти календарних днів з дня одержання повідомлення. Кредитний договір №857/06-КВ від 08.12.2006 р. з договорами про внесення змін до нього, містить умови та порядок, щодо дострокового повернення кредиту за ініціативою кредитодавця (позивача), а саме, відповідно до п.6.2 договору ОСОБА_5 у разі настання будь-якого випадку з погодженого сторонами переліку, має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями умов цього договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за договором, а також відшкодувати збитки завдані банку. Матеріали справи містять листи позивача (досудові вимоги) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вих.№ 31.4-08/4460/13 від 09.04.2013р. та вих.№31.4-08/4556/13 від 09.04.2013 р., але вказані листи носять інформативний характер та не є попередженнями про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, при цьому, з огляду на те, що кінцевий строк повернення кредиту визначений договором кредиту становить 07.12.2021 р., при цьому, позивач не звертався до відповідачів з попередженням про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, не має законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом строк виконання якої ще не настав. Крім того, в зв'язку з відсутністю детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем з зазначенням сум погашення по кредиту, відсоткової ставки, періодів, за який нараховано відсотки, сум на яку нараховуються відсотки за кожний місяць та інш., що позбавляє можливості осіб які беруть участь у справі та суд перевірити відповідність даного розрахунку фактичним обставинам справи та визначити самостійно суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками, ці суми можливо хоча б приблизно визначити з довідки позивача від 18.04.2013 р. доданої до позовної заяви. Виходячи з вищезазначеної довідки, відповідач 1 повернув позивачу тіло кредиту в сумі 18318,68 доларів США (загальний розмір кредиту, який начебто наданий позивачем відповідачу ОСОБА_1 в розмірі 90053,48 доларів США зменшений на тіло кредиту, що залишилось не сплаченим 71734,80 доларів США). Таким чином, дійсна загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за тілом кредиту, включаючи і суму заборгованості, строк виконання якої ще не настав, повинна складати, щонайбільше 22681,32 доларів США (сума кредиту отримана відповідачем ОСОБА_1 від позивача в розмірі 41000,00 доларів США зменшена на суму тіла кредиту сплаченого відповідачем ОСОБА_1, а саме 18318,68 доларів США). При цьому, розмір відсотків за користування кредитом нараховувався позивачем на суму заборгованості за тілом кредиту, яка насправді не відповідає дійсним обставинам справи та за розрахунком позивача складає 22082,94 доларів США. В зв'язку з відсутністю детального розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, перевірити чи самостійно вирахувати вірний розмір заборгованості за відсотками, відповідач ОСОБА_1 не має можливості, але вважає, що в будь-якому випадку, розмір заборгованості за відсотками повинен бути значно меншим, тому що відсоткова ставка за кредитом становила лише 13,5% відсотків річних та сума заборгованості за відсотками не може бути лише на 598,38 доларів США менше ніж сума заборгованості за тілом кредиту. Враховуючи, що позивачем не доведена сума заборгованості, також не додержано встановленого законодавством порядку дострокового стягнення заборгованості за договором кредиту, в позові просять відмовити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд розглядає справу в їх відсутність у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача ат представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

08.12.2006 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №857/06-КВ, відповідно до умов якого ОСОБА_5 зобовязався надати відповідачу кредит в сумі 35000,00 доларів США з метою кредитування на поточні потреби, строком повернення до 07.12.2021 р. та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 13,5 відсотків річних.

04.10.2007 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, якою сторони передбачили збільшення розміру кредиту та внесли зміни до умов договору щодо повернення кредиту.

23.11.2007 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №2 до кредитного договору, якою сторони передбачили збільшення розміру кредиту, збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом та внесли зміни до умов договору щодо повернення кредиту та забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором.

Виконання ОСОБА_1 зобовязань за договором забезпечувалось: іпотекою 2-кімнатної квартири, загальною площею 80.9 кв.м., житловою площею 52.3 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, згідно іпотечного договору №857/06-КВ/Z, посвідченого 08.12.2006 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9; порукою ОСОБА_4 відповідно до договору поруки №857/06-КВ-П від 08.12.2006 р.; порукою ОСОБА_3 відповідно до договору поруки №857/06-КВ-П-1 від 23.11.2007 р.

30.06.2010 р. між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_10 передає (відступає) ОСОБА_8 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_5 замінює ОСОБА_10 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_10 ОСОБА_8 прав вимоги до боржників, ОСОБА_8 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_10) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань AT «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 857/06-КВ від 08.12.2006 р.

Відповідно до статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд згідно ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з приписів ст.ст. 1047, 1054 ЦК України, зобов'язання позичальника щодо повернення кредитних коштів виникає тільки після виконання кредитором своїх зобов'язань щодо надання цих коштів, при цьому при видачі грошових коштів оформлюється документ, що підтверджує факт отримання грошей позичальником - квитанція, розписка, заява на видачу готівки і т. п. з вказівкою дати, суми, валюти і підписом позичальника.

Таким чином, вищезазначеними положеннями Цивільного кодексу України встановлене правило доведення факту отримання грошових коштів позичальником - у письмовій формі. При цьому, відповідно до приписів ч.2 ст.59 ЦПК України, інші засоби доказування факту отримання грошових коштів є недопустимими доказами.

Представник відповідача ОСОБА_1 під час судових засідань вказував, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено кредитний договір та два додаткових договору до нього, але грошові кошти були отримані відповідачем лише по договору в сумі 35000,00 доларів США та згідно додаткового договору №1 від 04.10.2007 р. в сумі 6000,00 доларів США. При цьому, незважаючи на підписання додаткового договору №2 від 23.11.2007 р., який окрім вищезазначених сум кредиту, обумовлював додаткове надання грошових коштів в сумі 49053,48 доларів США, ці кошти відповідач ОСОБА_1 не отримував та додатковий договір №2 від 23.11.2007 р. так і не був виконаний ТОВ «Український промисловий банк».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» документами, які можуть підтверджувати здійснення господарської операції, в тому числі і видачу та рух коштів по рахунку, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до цього Закону.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До уточненої позовної заяви від 15.10.2013 р. позивачем додані копії платіжних документів про надання кредиту, але позивачем доведено лише видача кредиту в сумах 35000,00 доларів США (заява про видачу готівки №001 від 08.12.2006 р.) та 6000,00 доларів США (заява про видачу готівки №001 від 05.102007 р.), які заповнені належним чином, тобто містять підписи співробітників ОСОБА_8 та Позичальника, штамп ОСОБА_8.

В той же час копія заяви про видачу готівки в сумі 49053,48 доларів США №001 від 23.11.2007 р. містить чітко помітні штамп та підписи співробітників ОСОБА_8, при цьому в обовязковому для заповнення рядку «підпис отримувача» відсутній підпис ОСОБА_1.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу грошових коштів в загальній сумі 41000,00 доларів США із 90053,48 доларів США зазначених в позовній заяві, тобто надання позивачем відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 49053,48 доларів США не підтверджується дослідженими судом доказами та матеріалами справи.

В звязку з відсутністю детального розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем з зазначенням сум погашення по кредиту, відсоткової ставки, періодів, за який нараховано відсотки, сум на яку нараховуються відсотки за кожний місяць, суд самостійно визначає суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками виходячи з наступного.

Згідно довідки позивача від 18.04.2013 р., відповідач повернув позивачу тіло кредиту в сумі 18318,68 доларів США (загальний розмір кредиту зменшений на тіло кредиту, що залишилось не сплаченим). Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за тілом кредиту, включаючи і суму заборгованості, строк виконання якої ще не настав, складає 22681,32 доларів США (сума кредиту отримана відповідачем від позивача в розмірі 41000,00 доларів США зменшена на суму тіла кредиту сплаченого відповідачем, а саме 18318,68 доларів США), тобто 181291,79 грн., враховуючи курс Національного банку України (100 доларів 799,3 грн.).

При цьому, враховуючи, що позовні вимоги задовольняються судом у розмірі 181291,79 грн., що в 3,16 разів менше від зазначеної в позові суми заборгованості за тілом кредиту та приймаючи до уваги, що позивач не уточнив позовні вимоги в частині перерахунку відсотків нарахованих на отриману відповідачем суму кредиту, розмір відсотків за користування кредитом визначається судом пропорційно сумі задоволених вимог за тілом кредиту, тобто в 3,16 разів менше ніж зазначено в розрахунку заборгованості, а саме 176 524,93 грн. : 3.16 = 55 862,32грн.

Тому загальна сума заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, що підлягає стягненню складає 237154,11грн.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В звязку з тим, що позовні вимоги задовольняються частково, судові витрати задовольняються судом пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 2371,54 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 554, 586, 592, 1047, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 Фікрата Гурбан огли, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором в сумі 237 154,11 грн. /двісті тридцять сім тисяч сто пятдесят чотири гривень 11 копійок/.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 Фікрата Гурбан огли, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) з кожного судовий збір в розмірі 790,52 грн. /сімсот девяносто гривень 52 копійки/.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ