Вирок № 36303606, 23.12.2013, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 620/1173/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Огієнка Д.В.

за участю:прокурора Дальока М.С.,

секретар судового засідання Ніколенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка матеріали кримінального провадження № 12013220290000230 та криміального провадження №12013220290000308 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, несудимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 389-1, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 01.09.2013 р. приблизно об 11-00 годині в с. Скалонівка Зачепилівського району Харківської області, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу з подвіря домоволодіння, що належить ОСОБА_2 та розташоване за адресою: с. Скалонівка Зачепилівського району Харківської області, здійснив крадіжку дорожнього велосипеду марки «Україна», зеленого кольору, рама жіноча, який належить ОСОБА_2 Вартість викраденого велосипеда, згідно висновку товарознавчої експертизи №2814 від 10.09.2013р. становить 508 грн. Після чого обвинувачений з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Внаслідок злочинних дій потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальні збитки на суму 508,00 гривень.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна. При цьому, 12.09.2013р. між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013220290000230 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої підозрюваний повинен відшкодувати матеріальні збитки потерпілому у сумі 508 гривень до 12.10.2013р. 18.09.2013р. вироком Зачепилівського районного суду Харківської області затверджено угоду про примирення, відповідно до якої призначено, узгоджене сторонами покарання підозрюваному у виді 140 годин громадських робіт та покладено на нього обовязок відшкодувати ОСОБА_2 матеріальну шкоду до 12.10.2013р. 24.10.2013р. ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області вирок суду від 18.09.2013р. скасовано у звязку із невиконанням умов угоди про примирення, а саме: невідшкодування шкоди потерпілому, завданої злочином в сумі 508 гривень до 12.10.2013 р. А кримінальне провадження направлено для проведення досудового розслідування в загальному порядку. ОСОБА_1 завдану шкоду не відшкодував, хоча умови невиконання угоди про примирення йому були розяснені.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 1 ст. 389-1 КК України умисне невиконання угоди про примирення.

Також, ОСОБА_1 25.10.2013р. близько 20-00 години, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_3, яке розташовано по вул. Садовій, 80, в сел. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, під час лайки із ОСОБА_4, що раптово виникла на ґрунті неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, наніс останній три удари кулаком лівої та правої руки в ділянку її обличчя. В результаті дій ОСОБА_1 ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді гострої закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та крововилив біля правого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 570-КР/13 від 07.11.2013р. за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоровя.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України умисне нанесення тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Також, ОСОБА_1 13.12.2013р. близько 23-00 години, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_5, яке розташовано по вул. Щорса, 72, в с. Скалонівка Зачепилівського району Харківської області, під час розмови із ОСОБА_4, що раптово виникла на ґрунті неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, наніс останній один удар головою в ділянку її голови, від чого ОСОБА_4 впала на підлогу. Потім ОСОБА_1 наніс їй чотири удари кулаками лівої та правої руки в ділянку обличчя, в результаті чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обох біляочних ділянках, зсаднень на лівій руці які згідно висновку судово-медичної експертизи № 613-КР/13 від 16.12.2013р. за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України умисне нанесення тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у предявленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав покази про обставини скоєння ним кримінальних правопорушень відповідно до викладеного в обвинувальному акті, підтвердивши факт вчинення крадіжки, умисного невиконання умов угоди про примирення та умисного нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та умисного нанесення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував фактичні обставини кримінальних правопорушень, як вони викладені вище, підтвердивши їх в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності їх позиції, з урахуванням думки учасників процесу, вважав, що дослідження доказів по справі, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні недоцільне. З урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, суд вважав за необхідне обмежити з'ясування обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1

Судом досліджено:

- копію паспорту та РНОКПП на ОСОБА_6 (Т.2 а.с.28, Т.3 а.с.34);

- вимога до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області на ОСОБА_1 станом на 09.09.2013р. (Т.2 а.с.32);

- вимога до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області на ОСОБА_1 станом на 16.12.2013р. (Т.3 а.с.35);

- медична довідка Зачепилівської ЦРЛ від 09.09.2013р. про те, що ОСОБА_1 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває (Т.2 а.с.31);

- медична довідка Зачепилівської ЦРЛ від 16.12.2013р. про те, що ОСОБА_1 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває (Т.3 а.с.36);

- довідка-характеристика на гр. ОСОБА_1 від 10.09.2013р. (Т.2 а.с.29);

- довідка-характеристика на гр. ОСОБА_1 від 17.12.2013р. (Т.3 а.с.37);

На підставі показань обвинуваченого ОСОБА_1 та досліджених доказів суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за:

-ч. 1 ст. 185 КК України крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна;

-ч.1 ст. 389-1 КК України умисне невиконання угоди про примирення;

-ч.2 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

-ч.2 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, те що він визнав себе винним у їх вчиненні, характеристику особи обвинуваченого.

Суд, керуючись положеннями п.1 ч. 1 та ч.2 ст. 66 КК України, враховує помякшуючу обставину щире каяття стосовно всіх, вчинених ОСОБА_1 злочинів, та відшкодування шкоди, заподіяної злочином потерпілому ОСОБА_2 відносно вчинення ним крадіжки велосипеду (обвинувачення за ч.1 ст. 185 КК України).

Обставиною, що обтяжує покарання є відповідно п.13 ч.1 ст. 67 КК України вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 125 КК України та ч.2 ст. 125 КК України, у стані алкогольного спяніння.

Суд не вважає повторність обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст. 125 КК України, так як відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу, в той час як злочини, вчинені ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4, передбачені різними частинами ст. 125 КК України першою та другою.

Суд приходить до висновку, про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, необхідного і достатнього для попередження вчинення ним нових умисних злочинів, можливого його виправлення та співмірне в якості кари за скоєні злочини, у виді:

2 місяця арешту, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України;

2 місяця арешту передбаченого санкцією ст. 389-1 КК України;

4 місяці арешту, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК України;

120 годин громадських робіт, передбачених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.

Остаточне покарання суд призначає у виді 6 (шести) місяців арешту за сукупністю злочинів, виходячи з положень ч.1 та ч.2 ст.70, ст. 72, ст. 73 КК України, шляхом часткового складня покарань. В тому числі громадські роботи суд перераховує відповідно до ст. 73 КК України як 15 днів арешту.

Вирішуючи клопотанням прокурора про залишення, обраного раніше для ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує те, що ОСОБА_1 раніше не судимий (Т.3 а.с.35), схильний до вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень та може переховуватись від суду. Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вагомість наявних ризиків у співвідношенні до обраного судом виду кримінального покарання, яке по своїй суті є позбавленням засудженого волі, дозволяє суду дійти висновку про необхідність залишення раніше обраного для ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 305,90 грн. слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1

Речових доказів по справі немає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 370, 373, 374, 392 - 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого

ст. 389-1 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2

ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1

ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів на підставі ч.1 та ч.2 ст.70, ст. 72 КК України, призначити шляхом часткового складання покарань у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі №27 залишити до набрання вироком законної сили, але не пізніше 14.02.2014р.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати від дня його фактичного затримання 17 грудня 2013р.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, судові витрати за проведення експертиз в сумі 305,90 грн., які належить перерахувати на користь держави одержувач УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, рахунок №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільними відповідно до положень ч.3 ст. 349 КК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий

суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області ОСОБА_7