Ухвала суду № 36303507, 29.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2013р. Справа № 9104/32408/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

FONT class="fs110">Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Попка Я.С.,

судді Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, м.Дубно Дубенського району Рівненської області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1711/10/1770

за позовом Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Дубно Дубенського району Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, м.Дубно Дубенського району Рівненської області

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010р. Дубенська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін” про стягнення заборгованості, просила, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін” заборгованість перед бюджетом в сумі 21477,69грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1711/10/1770 позовні вимоги Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін” про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін” на користь Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції податкову заборгованість в сумі 21477,69грн. по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., термін сплати яких настав на момент проведення планової документальної перевірки, оформленої актом №31/23/33522271 від 24.02.2010р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з’ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Лубенської міської ради 29.06.2005р., відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 29.06.2005р., взятий на облік як платник податків Лубенською ОДПІ 30.06.2005р. за №60.

24.02.2010р. позивачем проведено планову документальну виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено акт №31/23/33522271 від 24.02.2010р., яким зафіксовано порушення, зокрема, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.“а” п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р., зокрема – відповідачем неутримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3002,06грн. та утриманий, однак не перерахований до бюджету, податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р. в сумі 56857,09грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991р., податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і справляється на всій території України.

Згідно із вимогами пп.“а” п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р., особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Пунктом 17.1. ст.17 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р. встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Відповідно до цього та з врахуванням вимог п.1.15 ст.1 вказаного Закону, працедавець є податковим агентом і зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок осіб, що перебувають з ним у трудових правовідносинах, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до вимог пп.8.1.1, п.8.1 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р., податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 цього Закону.

В силу вимог пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р., податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Пунктом 22.2 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р. встановлено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Матеріалами справи, а саме Актом перевірки №31/23/33522271 від 24.02.2010р., яким охоплено період нарахування та сплати товариством з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін” податків з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., підтверджено, що станом на 01.10.2008р. залишок нарахованого та несплаченого податку з доходів фізичних осіб складає 39886,65грн. (акт попередньої документальної перевірки №1/23/33522271 від 08.01.2009р.). За даними бухгалтерського обліку податок з доходів фізичних осіб склав 102457,72грн., а до бюджету фактично перераховано 71775,06грн. Відтак, різниця 30682,66грн. + залишок на початок перевірки 39886,65грн. = податок, що підлягає до сплати: 70569,31грн. Разом з тим, перевіркою враховано, що на момент її завершення, термін сплати податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати за вересень 2009р. в сумі 13712,22грн. не настав. Відтак, зроблено висновок, що сума утриманого та не перерахованого своєчасно до бюджету податку з доходів фізичних осіб складає: 70569,31грн. - 13712,22грн. = 56857,09грн.

Колегія суддів апеляційного суду також погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність неприйняття доводів позивача про повне погашення заборгованості, позаяк доказів сплати існуючого на початок перевірки залишку нарахованого та несплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 39886,65грн. не надано. Також, долучене до матеріалів справи платіжне доручення №61 від 01.02.2010р. на сплату 22829,00грн. із призначенням платежу “прибутковий податок із заробітної плати за вересень, жовтень, листопад 2009р.” (а.с.77) не приймається в якості доказу погашення тієї заборгованості, яка пред’явлена за даним позовом, позаяк термін сплати податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати за вересень 2009р. в сумі 13712,22грн. на момент завершення перевірки, оформленої актом №31/23/33522271 від 24.02.2010р., не настав.

Також слід зазначити, що на адресу Львівського апеляційної адміністративного суду за вх.№К-28382/13/32408 від 28.11.2013р. від Дубенської ОДПІ надійшов лист про те, що заборгованість товариства з обмеженої відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін” в сумі 21477,69грн. відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1711/10/1770 сплачена в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, м.Дубно Дубенського району Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1711/10/1770 за позовом Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Дубно Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, м.Дубно Дубенського району Рівненської області про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1711/10/1770 за позовом Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Дубно Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, м.Дубно Дубенського району Рівненської області про стягнення заборгованості, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Я.С. Попко

Суддя Р.Б. Хобор