Ухвала суду № 36303462, 20.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернота С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа №250/2686/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2013р. по справі №250/2686/13-а (головуючий І інстанції Чернота С.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про оскарження дій дій щодо виплати сум допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про визнання протиправними дії щодо виплати допомоги по догляду за дитиноюз 18.01.2013 року до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до 6 років; зобов'язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною з 18.01.2013 року до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням проведених виплат.

Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2013р. позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради щодо виплати допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18.01.2013 року до досягнення ним трирічного віку у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до 6 років; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18.01.2013 року до досягнення ним трирічного віку у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до 6 років з урахуванням проведених виплат.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_4, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено свідоцтвом про народження.

Позивач у зв`язку з народженням дитини перебуває на обліку в Управління та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі: за серпень 2012 року - 46,13 грн., вересень - грудень 2012 року - по 130 грн. та січень - червень 2013 року - по 130,00 грн. з урахуванням сукупного доходу сім'ї як застрахована особа.

Ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,зумовленими похованням» № 2240-ІІІ (надалі Закон № 2240-ІІІ ) було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до інших законодавчих актів України» ст. 43 Закону № 2240-ІІІ викладено в наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом». Проте відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008 року. Отже, з 01.01.2009 року ст. 43 Закону № 2240-ІІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Прожитковий мінімум (відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум») - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає з 1 січня - 972 гривні.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ані іншими законами не встановлювалось на 2013 рік іншій, ніж у Законі № 2240-ІІІ розмір допомоги, спірні відносини регулюються Законом № 2240-ІІІ, а положення постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій воно суперечить названому закону, застосовуватись не може. Отже, у відповідача наявний обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірі, передбаченому Законом № 2240-ІІІ.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач своїми діями порушив права позивача на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року у справі № 21-410а12.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2013р. по справі №250/2686/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2013р. по справі №250/2686/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок