Рішення № 36301931, 29.08.2013, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 427/6143/13-ц

Провадження № 2/427/2150/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Кирильчука О.І., при секретарі Вюненко А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив:

26.07.2013 року позивач звернувся із позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 29.04.2013 року він був звільнений з ВАТ Свердловський машинобудівний завод за власним бажанням. На момент звільнення позивача його заробітна плата за квітень 2013 року склала 3806,51 грн., що підтверджується довідкою № 23 від 09.07.2013 року. За квітень позивачеві було перераховано 800 грн. До сьогоднішнього моменту відповідач досі не розрахувався. З моменту звільнення пройшло більше двох місяців.

Позивач посилався на те, що згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу законів про працю України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, у разі, якщо звільнений працівник до отримання остаточного розрахунку влаштується на іншу роботу, розмір вказаної у частині першій цієї статті компенсація зменшується на суму заробітної плати, отриманої за новим місцем роботи.

На нове місце роботи позивач влаштувався з 03.06.2013 року, його заробітна плата за червень склала 1300 грн., згідно розрахункового листка. Відповідно довідки № 23 від 09.07.2013 року його середній заробіток складає 156 грн. 24 коп. На думку позивача, керуючись ст. 117 КЗпП України, відповідач повинен сплатити ще 6531,77 грн. На підставі викладеного, із урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд стягнути з ВАТ Свердловський машинобудівний завод заборгованість з заробітної плати за квітень 2013 року в розмірі 3006,51 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 7590,99 грн. на користь ОСОБА_1.

В судове засідання позивач з'явився, відмовився від позовних вимог в частині стягнення заробітної плати, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, письмових заперечень не надав, проти задоволення позову заперечував, оскільки підприємство є збитковим і знаходиться у стадії санації, позивачем невірно проведений розрахунок середнього заробітку, середній заробіток має стягуватись лише за три місяці з 29.04.2013 року по 01.08.2013 року.

Вислухавши доводи позивача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом, відповідно до наданих сторонами доказів у справі встановлено, що ОСОБА_1 з 04.10.2010 року по 29.04.2013 року знаходився у трудових відносинах з ВАТ Свердловський машинобудівний завод, але на підставі ст.38 КЗпП України ОСОБА_1 29.04.2013 року був звільнений за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки, виданої на його імя.

Згідно довідки № 23 від 09.07.2013 р. виданої ВАТ Свердловський машинобудівний завод заробітна плата позивача за квітень 2013 року склала 3806,51 грн.

Відповідно до ст.43 Конституції Украйни кожний має право на заробітну платню, своєчасне отримання якої захищається законом. Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Сторони в судовому засіданні не заперечували проти того, що фактичний розрахунок був здійснений 09.08.2013 року. Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно абз. 1 ч. 8 даної Постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи з розрахунків позивача, середній заробіток за час затримки виплати звільненому працівникові належних при звільненні сум дорівнює 10624,32 грн. Зазначену суму позивач вважав за необхідне зменшити на розмір середнього заробітку за новим місцем роботи в сумі 3033,33 грн. і в підсумку стягнути з відповідача 7590,99 грн. Середньоденну заробітну плату позивачем було обчислено виходячи з виплат березень та квітень 2013 року. Суд приймає до уваги заперечення відповідача щодо того, що середня заробітна плата має обчислюватись виходячи з виплат за лютий та березень 2013 року, оскільки позивач повний робочий місяць у квітні 2013 року не відпрацював і був звільнений 29.04.2013 року. Тому середньоденна заробітна плата має бути обчислена наступним чином: 2950,00 грн.(лютий 2013 року)+2130,55,00(березень 2013 року)/33 робочі дні(20 днів у лютому 2013 року і 13 днів у березні 2013 року)=153,95 грн. Загальний розмір середньомісячного заробітку складає: 153,95 грн.*68 робочих днів=10468,60 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо того, що при обчисленні кількості робочих днів затримки розрахунку при звільненні не повинний враховуватись період з 01.08.2013 року по 09.08.2013 року в звязку із тримісячним строком позовної давності, і затримка розрахунку при звільненні може бути оплачена лише за травень, червень і липень 2013 року. Строк позовної давності є процесуальним строком, в межах якого особа може звернутись за захистом до суду, і не застосовується до матеріально-правових відносин щодо визначення періоду затримки розрахунку. Крім того, у відповідності із п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Тому також не підлягають врахування заперечення представника відповідача щодо відсутності вини у невиплаті заробітної плати, оскільки підприємство є збитковим і щодо нього порушена справа про банкрутство та ведеться процедура санації боржника, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією ухвали Господарського суду Луганської області від 04.06.2013 року по справі №21/93б, оскільки навіть в разі застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів його дія відповідно до ч.5 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поширюється на виплату заробітної плати.

Разом з тим, оскільки одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у розпорядженні сторін у справі своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд вважає за необхідне зменшити загальний розмір середньомісячного заробітку в сумі 10468,60 грн., який підлягає стягненню з відповідача, на суму заробітку позивача за новим місцем роботи, про що він зазначав у позовній заяві та уточненому розрахунку. Таким чином, з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки виплати звільненому працівникові належних при звільненні сум в розмірі: 10468,60 грн.- 3033,30 грн.=7435,30 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави у звязку із тим, що позивача звільнено від його сплати на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 -215, ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Свердловський машинобудівний завод», ідентифікаційний код 00177945, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки виплати звільненому працівникові належних при звільненні сум у розмірі 7435 грн. 30 коп. (сім тисяч чотириста тридцять пять гривень 30 коп.).

Стягнути з ВАТ «Свердловський машинобудівний завод», ідентифікаційний код 00177945, на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.(двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.).

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області, протягом десяти днів з дня його проголошення, через Свердловський міський суд Луганської області.

СуддяО.І.Кирильчук