Рішення № 36300963, 17.12.2013, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1787/13-ц

Провадження № 2/349/509/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 грудня 2013 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд в складі : головуючого судді Поглод О.В., секретаря Боянівської Г.М., з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, зобов»язання утриматися від вчинення дій, які порушують право, стягнення моральної та матеріальної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_4, про визнання дій протиправними, зобов»язання утриматися від вчинення дій, які порушують право та просить визнати дії відповідачів щодо порушення межових знаків та руйнування належної йому огорожі з металевої сітки протиправними та зобов»язати відповідачів надалі утриматися від порушення меж між їх домоволодінням, визначених актом відновлення та встановлення межових знаків від 15.06.2010 року згідно планово-картографічної документації 157 року.12 листопада 2013 року ОСОБА_2 збільшив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідачів в його користь 4 970 гривень 20 коп. матеріальної шкоди 20 000 гривень моральної шкоди та судовий збір у сумі 114 гривень 70 коп.

В судовому засіданні позивач та його адвокат позовні вимоги підтримали в повному обсязі та кожен зокрема суду пояснив, що 15 червня 2010 року комісією в складі начальника відділу Держкомзему в Рогатинському районі, голови та депутата сільської ОСОБА_5 було проведено відновлення та встановлено 8 межових знаків між його господарством та господарством ОСОБА_3 на підставі планово-картографічної документації 1957 року. На визначеній межі позивачем було встановлено металеву сітку.

15.08.2013 року відповідачі порушили встановлені межі суміжного домоволодіння та зруйнували належну йому огорожу, чим спричинили матеріальні збитки. Позивач та його адвокат вважають, що порушено їх право приватної власності не зважаючи на правомірність чи не правомірність встановлення огорожі, оскільки зобов»язати зняти її його міг тільки суд, а не сільська ОСОБА_5, а тим більше не мав право робити це відповідач. Неправомірними діями відповідача йому спричинена матеріальна шкода, яка складається з пошкодження 22 метрів погонних металевої труби діаметром 34 мм в сумі 748 гривень, 2х металевих сіт вартістю 580 гривень, відновлювальних робіт, що становить 1642 гривні 20 коп.,та послуг адвоката, що становить 2000 гривень, всього 4 970 гривень 20 коп.

Крім того позивач вважає, що йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює

в 20 000 гривень. Моральна шкода полягає в тому, що після вчинення відповідачами протиправних дій, які супроводжувались особливою зухвалістю та цинізмом та викликаними у зв»язку з цим душевними переживаннями у нього підвищився артеріальний тиск, прискорилось серцебиття. У нього постійно виникає почуття страху за його власність, переживання з приводу неможливості самостійно, за власний кошт усунути заподіяну йому шкоду.

Просять суд позов задоволити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позову не визнають зовсім, суду пояснили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є людьми похилого віку. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають по сусідству з відповідачем з яким протягом трьох останніх років виникли особисті неприязні стосунки. ОСОБА_4 є сином ОСОБА_6 та племінником ОСОБА_3 та помагає їм по господарству. ОСОБА_2 веде себе аморально по відношенню до своїх перестарілих сусідів, постійно ображає їх нецензурною лайкою, безпричинно провокує скандали, зводить наклепи. Все почалося з того, що в кінці червня 2010 року ОСОБА_2 самовільно на господарстві його тітки ОСОБА_3 встановив металеву сітку на восьми металевих стовпцях без фундаменту, що є причиною постійних конфліктів. Під час однієї із сварок на початку липня 2013 року дружина ОСОБА_2 каменем вибила шибку вікна в житловому будинку тітки. 15 серпня 2013 року ОСОБА_3 договорилася з одним із односельчан, щоб вставив їй шибку. Він йому допомагав робити заміри, а ОСОБА_2 зі свого господарства спостерігав за ними та насміхався, провокуючи скандал. Тоді він повитягував металічні стовпчики скрутив на них в рулони металеву сітку та виніс за межі господарства його тітки. Металеві стовпці та сітка, яку не законно встановив ОСОБА_2 не були новими, він їх не знищив і позивач їх забрав. Що стосується моральної шкоди , то вона завдана не позивачу, а їм, оскільки ОСОБА_2 сам незаконно встановив металеву огорожу, перший провокує сварки, тому позову визнають зовсім і просять його відхилити.

Вислухавши сторони, дослідивши надані письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини :

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що він працює на посаді сільського голови с. Бабухів. В червні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до сільської ОСОБА_5 з заявою про встановлення межових знаків між його господарством та господарством ОСОБА_3 15 червня 2010 року комісія в складі начальника відділу Держкомзему в Рогатинському районі ОСОБА_8, сільського голови ОСОБА_9 та депутата ОСОБА_10 було встановлено межові знаки між господарствами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про що складено відповідний акт, який мала затвердити чергова сесія сільської ОСОБА_5. ОСОБА_3 не погодилася з такими замірами і звернулася з заявою про проведення повторного обміру земельних ділянок. ОСОБА_2, не дочекавшись рішення сесії сільської ОСОБА_5 самовільно встановив металеву сітку. Сесія сільської ОСОБА_5 від 04 липня 2010 року відмовила в затвердженні акту від 15.06.2010 року, зобов»язала ОСОБА_2 зняти самовільно встановлену огорожу, направити земельну комісію для повторного обміру земельної ділянки. Про те, ОСОБА_11 рішення сесії не виконав, повторно земельну комісію не допустив, огорожі не зняв. Як йому відомо, огорожу в даний час зняв ОСОБА_12 Земельні ділянки сторонами не приватизовані і перебувають у їх користуванні.

З рішення 23 сесії п»ятого скликання Бабухівської сільської ОСОБА_5 Рогатинського району від 04 липня 2010 року вбачається, що сесія не затвердила ОСОБА_6 відновлення та встановлення межових знаків від 15.06.2010 року між господарствами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, направляє земельну комісію для повторного обміру вказаних земельних ділянок та рекомендувала ОСОБА_13 зняти огорожу до вирішення даного питання по суті.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 відновлення меж суміжного землекористування не затверджений сесією сільської ОСОБА_5, металічна сітка встановлена ОСОБА_2 самовільно на земельній ділянці ОСОБА_3 з порушенням її правна вільне користування виділеною їй земельною ділянкою і сесія сільської ОСОБА_5 зобов»язала ОСОБА_13зняти огорожу до вирішення спору по суті, інших доказів сторони не надали,тому суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту порушення його законних прав суміжного землекористування.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працює приватним підприємцем, виготовляє бетонні вироби, встановлює бетонні огорожі та бруківку. В кінці жовтня цього року до нього звернувся ОСОБА_2 і попросив порахувати скільки буде коштувати встановлення 20 метрів огорожі. Він зробив йому розрахунок і дав відповідну довідку. Розрахунок зроблено на встановлення бетонної огорожі. Жодних замовлень ОСОБА_11 не робив. Також він ніде не замовляв ніяких металічних труб, оскільки працює виключно з бетоном, тому пред»явлений йому рахунок-фактура №80 від 19 листопада 2013 року до нього жодного відношення не має і він вперше бачить цей документ.

Суд не приймає до уваги надані позивачем докази: довідку від 21.10.2013 року видану ПП ОСОБА_5 про вартість встановлення огорожі, оскільки в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, пояснив, що в довідка видана про вартість встановлення бетонної огорожі, а не металевої сітки, рахунок фактуру №80 від 19.11.2013 року, оскільки він ОСОБА_5 не замовлявся і ніким не оплачений, касовий чек не додано, та рахунок б/н виданий офіціантом про вартість металевої сітки.

Одночасно суд встановив, що металеві стовпці та металева сітка, яка була демонтована ОСОБА_4 не знищена, як покликається позивач, а скручена в рулони і зберігається в позивача, про що він підтвердив в судовому засіданні та представив суду відповідну фотографію.

З постанови про закриття кримінального провадження від 31 липня 2013 року вбачається, що в діях ОСОБА_4 лише формально вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ст.194 КК України але вони не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній особі, тому кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода полягає:

1)У фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом чи іншим пошкодженням здоров»я;

2)У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім»ї чи близьких родичів;

3)У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з пошкодженням чи знищенням її майна;

4)У приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або

юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні позивач та його адвокат не навели жодної з передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди та не довели, що позивачі її спричинили.

Згідно ч.2 п.3 ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу відноситься до судових витрат, а не нанесення шкоди .

Ст. 84 ЦПК України встановлює, що такі витрати несуть сторони і відшкодовуються згідно ст.88 ЦПК України.

Враховуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_2 слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст.214,215 ЦПК України, ст. ст. 3, 22,23, 1166, 1167 ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4

ОСОБА_14 про визнання дій протиправними, зобов»язання утриматися від вчинення дій, які порушують право, стягнення моральної та матеріальної шкоди відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня його проголошення.

Головуючий: Поглод О.В.