Вирок № 36300469, 18.12.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19543/13-к

Провадження № 1-кп/344/553/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Макаранюк М.М.

прокурора Федорук Ю.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 кімн.2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він вчинив розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.

Злочин вчинено за наступних обставин.

В 2011 році, ОСОБА_1, з одного iзперсональних компютерів інтернет-клубу, що по вул.Коновальця, в м.Івано-Франківську здійснив вихід в мережу Інтернет за адресою: http://vk.com, i безкоштовно та добровільно зареєструвався в соціальній мережі «В контакте», як користувач, надавши адміністрації сайту необхідну достовірну та актуальну інформацію про себе для формування персональної сторінки користувача. Зокрема, він надав логін i пароль доступу до сайту, а також вказав своє прізвище та ім'я. Таким чином, ОСОБА_1, створив свою соціальну сторінку за адресою: http://vk.com/id155301652.

В 2012 році, ОСОБА_1, маючи в користуванні створену ним свою соціальну сторінку за адресою: http://vk.com/id155301652, шляхом завантаження та розміщення на своїй соціальній сторінці в соціальній мережі «В контакте» (vk.com), відеофайлів, які згідно висновку мистецтвознавчої експертизи №09/04-169 від 12.09.2013 року містять ознаки порнографічного характеру, в порушення вимог ст.2 Закону України «Про захист суспільної моралі», згідно якої розповсюдження у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняється, розповсюдив їx для вільного доступу іншим користувачам.

Після чого користувачі соціальної мережі «В контакте» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, жителі м.Івано-Франківська, переглянули вищевказані відеофайли, викладені для вільного доступу ОСОБА_1 на своїй персональній сторінці.

Справа надійшла до суду з угодою укладеною під час досудового розслідування між старшим прокурором прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 про визнання винуватості від 28 листопада 2013 року, згідно з умовами якої прокурор та підозрюваний дійшли згоди, що злочин підозрюваним було вчинено саме при викладених вище обставинах, підозрюваний беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії підозрюваного слід кваліфікувати за ч.2 ст.301 КК України та узгодили покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вказаному злочині визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 28 листопада 2013 року просив затвердити.

Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, розяснивши ОСОБА_1 в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч.2 ст.473 КПК України, зясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також розяснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладенні відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує наступне.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, та виходячи з положень статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з якими погоджується обвинувачений ОСОБА_1, є обґрунтованими і свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.2 ст.301 КК України, так як вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

Кваліфікація діянь ОСОБА_1 за ч.2 ст.301 КК України є правильною оскільки він вчинив розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, як обставини, що помякшують відповідальність обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідає як закону так і фактичним даним кримінального провадження, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в Івано-Франківському ОНД не перебуває, перебуває на обліку в Івано-Франківському ОКПНД з 20.09.2011 року, згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №342 від 25.11.2013 року психічними розладами не страждав та не страждає на даний час, здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, офіційно не працевлаштований, проте підробляє неофіційно різноробочим.

Визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.301 КК України у вигляді штрафу.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_1 є правильною, а запропоноване угодою покарання у вигляді штрафу також відповідає положенням ст.65 КК України щодо тяжкості злочину, санкції ч.2 ст.301 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин справи та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо її застосування, ст.ст.314, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

Угоду про визнання винуватості від 28 листопада 2013 року укладену між старшим прокурором прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.301 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речовий доказ диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області, (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 37952250, рахунок 31112115700002, код класифікації доходу: 24060300 Інші надходження, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача: 836014, призначення платежу: за висновки експерта №09/04-169 від 12.09.2013 року, №09/26-192 від 02.11.2013 року) 1370,08 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Суддя Болюк І.І.