Рішення № 36300410, 09.12.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11392/13-ц

Провадження № 2/344/4715/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіБабій О.М.,

секретаряСивухіної Ю.Ю.,

з участю представника позивача по довіреності від 01.08.2013 року ОСОБА_1, представників відповідача по довіреності від 03.07.2013 року № 01-4/21 ОСОБА_2, та по довіреності від 20.09.2013 року №01-4/161 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський лісокомбінат» про розірвання договору постачання, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський лісокомбінат» (назву змінено на публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський лісокомбінат») про розірвання договору постачання від 05.04.2007 року та стягнення грошових коштів за договором в розмірі 1 230 958 грн. 27 коп., в процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просив про розірвання договору постачання від 05.04.2007 року та стягнення грошових коштів за договором в розмірі 799 068 грн. 28 коп., мотивуючи тим, що 05 квітня 2007 року між позивачем та ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат» було укладено договір постачання. Відповідно до п. 1.1 договору, Постачальник (Відповідач) зобов'язався поставити Покупцю (Позивачу) пиломатеріали будівельні хвойних порід та іншу продукцію, а Покупець зобов'язаний був прийняти та оплатити її відповідно до умов договору. Згідно до п. 2.1 договору, відповідач зобов'язаний був поставити, а позивач прийняти й оплатити 285 куб. метрів пиломатеріалів хвойних, загальною вартістю 580 000 грн. згідно специфікації та рахунків, які видаються на кожну партію поставки. Після підписання договору позивачем було внесено до каси відповідача 606 000 грн. Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку повної або часткової недопоставки постачальником продукції в терміни, обговорені сторонами, постачальник зобов'язується сплачувати покупцю за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення, від вартості недопоставленої продукції, але не більш ніж 12% її вартості. Листом від 10.04.2007 року позивач повідомив відповідача про вимогу поставки товару, однак, відповіді не отримав, товар також не був поставлений позивачу. Після того, як поставка товару відповідачем не була здійснена, листом від 18.07.2010 року, позивач направив відповідачу вимогу про розірвання договору та повернення йому передоплати. У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань позивач змушений був звернутись до суду із вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову з урахуванням уточненої заяви підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечили та просили застосувати строк позовної давності, мотивуючи тим, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідача - ПАТ «Івано-Франківського лісокомбінату», прибутковий касовий ордер від 05.04.2007 року не обліковується, ніякі кошти згідно вказаного позивачем прибуткового касового ордера до відповідача не поступали. Між ОСОБА_4 - Покупцем та ВАТ «Івано-Франківським лісокомбінатом» - Постачальником було укладено договір постачання 05.04.2007року. Відповідно до п. 2.1. договору постачання «Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити 285 куб. метрів пиломатеріалів хвойних загальною вартістю 580 тис. грн. Згідно долученого до позовної заяви прибуткового касового ордеру позивач сплатив 05.04.2007року - 600 000 грн., що вже перевищувало аванс вдвічі та навіть загальну суму договору. Гранична дата поставки мала бути би проведена в липні 2007 pоку, або в травні згідно п.4.1 даного договору, або 24.04.2007р згідно п. 5.2 договору. Проте, згідно доданого до позовної заяви листа-вимоги, позивач через три роки - 18 липня 2010 року відмовився від прийняття 285 куб. метрів пиломатеріалів хвойних порід та просив розірвати договір постачання, який був укладений 05.04.2007 року і повернути йому сплачені за непоставлену продукцію кошти у розмірі 972 000 грн. Позивач звернувся до суду з вимогою розірвати даний договір тільки 17 липня 2013 року, чим пропустив строк позовної давності. Квитанція до прибуткового касового ордеру, що вказана в уточненні до позовної заяви від 05.04.2007 року не відповідає вимогам законодавства. Керівник ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат» не уповноважував жодного працівника підписувати квитанції до прибуткових касових ордерів. Тільки головний бухгалтер ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат» мав право підпису квитанцій до прибуткових касових ордерів. Проте, підпис на квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.04.2007 року не належать головному бухгалтеру ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат» - ОСОБА_5, яка працювала в 2007 році Тобто, на поданому позивачем документі необхідний реквізит - «підпис головного бухгалтера» відсутній, що свідчить про те, що даний документ не можна вважати квитанцією до прибуткового касового ордера. Доданий позивачем документ названий в позовній заяві квитанцією до прибуткового касового ордеру від 05.04.2007 року не є первинним документом бухгалтерського обліку - квитанцією до касового ордера від 05.04.2007 року та не може свідчити про факти здійснення господарських операцій, зокрема передачу грошей ОСОБА_4 на ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат». У звязку з наведеним просили в задоволенні позову відмовити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка працює та працювала у відповідача головним бухгалтером, суду пояснила, що підпис на квитанції від 05.04.2007 року нею не вчинявся, такі форми квитанцій на підприємстві не використовуються та не використовувались у 2007 році. Про договір поставки їй нічого не відомо, кошти на підприємство за вказаним договором поставки не надходили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов договору поставки, внаслідок чого покупець позивається про його відновлення шляхом розірвання договору та стягнення грошових коштів за цим договором з постачальника.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що 05 квітня 2007 року між позивачем як фізичною особою та відповідачем ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат» в особі голови правління ОСОБА_6 було укладено договір постачання (надалі Договір) (а.с.11-12), за яким Постачальник (ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат») зобовязався поставити Покупцю (ОСОБА_4М.) пиломатеріали будівельні хвойних порід та іншу продукцію, (надалі - «Продукцію»), а Покупець зобовязався прийняти та оплатити її відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.1 договору, передбачено, що Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти й оплатити 285 куб. метрів пиломатеріалів хвойних загальною вартістю 580 00 грн. згідно специфікацій та рахунків, які видаються на кожну партію поставки.

Відповідно до п. 4.1 Договору, протягом 5 (пяти) банківських днів із моменту підписання Договору, Покупець перераховує Постачальнику аванс у розмірі 290 000 грн., постачання якої буде проведено в травні 2007 року.

Позивачем після підписання Договору, 05.04.2007 року згідно квитанції від 05.04.2007 року було внесено відповідачу на виконання Договору 606 000 грн. (а.с.8).

Договором не заборонено позивачу вносити аванс у більшій сумі ніж встановлено п. 4.1 Договору.

Відповідно до умов розділу 5 Договору, постачання здійснюється на умовах FCA відповідно до правил Інкотермс у редакції 2000 року.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що перша партія продукції відправляється через 10 днів після вимоги Покупця та оплати згідно п. 4 Договору. Кількість товару в кожній партії визначається на підставі замовлення Покупця і не може відрізнятись від зазначеного в замовленні більщ ніж на 5%.

Листом від 10.04.2007 року позивач повідомив відповідача про вимогу поставки товару (а.с.10).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Між позивачем та відповідачем було укладено двосторонній правочин. Сторони погодили між собою всі умови договору.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобовязання за договором постачання від 05.04.2007 року не виконав, продукцію визначено у договорі позивачу не передав.

У звязку із чим, 18.07.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу про розірвання договору постачання та повернення коштів сплачених за договором (а.с.9).

Відповідно до п. 7.1 Договору, у випадку повної або часткової недопоставки Постачальником продукції в терміни, обговорені сторонами, Постачальник зобовязується сплачувати Покупцю за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення, від вартості недопоставленої продукції, але не більше ніж 12% її вартості (а.с.12).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем проведено розрахунок штрафних санкцій відповідно до п. 7.1 Договору та враховано індекс інфляції та 3% річних у звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, що становить загальну суму 795 627 грн. 28 коп.

Доказів на спростування вказаного розрахунку проведеного позивачем, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору постачання та стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 202, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 615, 625, 712 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський лісокомбінат» про розірвання договору постачання, стягнення грошових коштів задовольнити.

Розірвати договір постачання від 05 квітня 2007 року укладений між ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат» в особі голови правління ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський лісокомбінат», місцезнаходження якого: М. Івано-Франківськ, вул. Шота Руставелі, буд. №1, МФО 321767, код ЄДРПОУ 00274252 в користь ОСОБА_4, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 799 068 грн. 12 коп. (сімсот девяносто девять тисяч шістдесят вісім гривень 12 коп.) грошових коштів за договором постачання від 05 квітня 2007 року та 3441 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09 грудня 2013 року

СуддяБабій О.М.