Рішення № 36299548, 04.12.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12184/13-ц

Провадження № 2/344/4889/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіБабій О.М.,

секретаряСивухіної Ю.Ю.,

прокурора Ляхович Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Снятинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Снятинської районної державної адміністрації звернувся до суд з наведеним позовом до відповідачки про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, мотивуючи тим, що відповідачка ОСОБА_1 у пологовому відділенні Снятинськї центральної районної лікарні 28 березня 2013 року народила дитину ОСОБА_2. Відповідачка постійного міся проживання немає., тимчасово була зареєстрована у будинку нічного перебування в м. Івано-Франківську. Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 2011 року відповідачка позбавлена батьківських прав щодо сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Інша дочка відповідачки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2006 року є вихованкою Гвіздецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. На час подання позову до суду , відповідачка разом з новонародженою ОСОБА_2 перебували у дитячому відділенні Снятинської центральної районної лікарні. Відповідачка про дочку ОСОБА_5 не піклується, залишає її без нагляду. Запис про батька ОСОБА_2 у Книзі реєстрації народжень здійснено згідно з п. 1 ст. 135 СК України.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Надвірнянського будинку дитини аліменти на утримання ОСОБА_2, в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідачка в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв від неї не надходило.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Всебічно, повно та обєктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії І-НМ № 229789 від 03 квітня 2013 року (а.с.3) ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідачка народила дитину у пологовому відділенні Снятинської центральної районної лікарні та перебувала там з дочкою з 19.04.2013 року по 10.07.2013 року. З 10.07.2013 року дитина ОСОБА_2 була переведена в будинок грудної дитини м. надвірна (а.с.35).

З 12.07.2013 року дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на повному державному утриманні у Надвірнянському будинку дитини. Протягом цього часу відповідачка ОСОБА_1 не цікавилась долею дитини та не провідувала її (а.с.49).

Місце проживання відповідачки та місце її перебування не відоме.

Крім того, рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2013 року відповідачка позбавлена батьківських прав щодо сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з ухилянням від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини.

Орган опіки та піклування у своєму висновку вказує на доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. (а.с.51).

Доказів на спростування наведених фактів, відповідачкою суду не надано.

Відповідно до ст. 165 СК з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» закріплює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 є обгрунтованою, такою, що відповідає інтересам дитини та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідачкою не надано доказів про її матеріальне становище та стан здоровя.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини в розмірі 30% мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідачки також слід стягнути на користь держави судові витрати.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 164, 165, 166, 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 3, 6, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Органу опіки та піклування Снятинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в користь Надвірнянського будинку дитини, місцезнаходження якого Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Руднєва, буд. № 24, МФО 836014, код 20561338 на утримання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 30 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2013 року.

Суддя Бабій О.М.