Постанова № 3629799, 22.04.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2009 року Справа №2а-6556/08/0970

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Шварговському Д.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» до державної податкової інспекції в Надвірнянському районі про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі №0000562301/0 від 18.11.2008 року,

встановив:

17.12.2008 року ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі №0000562301/0 від 18.11.2008 року. Позовні вимоги мотивує тим, що в контексті пп.7.7.5ст7. Закону України «Про податок на додану вартість» та п.4.1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затверджених наказом ДПА України від 18.08.05р. №50, податковим органом порушено термін проведення перевірки достовірності заявленого бюджетного відшкодування. Крім того, на думку позивача, несплата контрагентами податку на додану вартість до бюджету не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності. При цьому позивач посилається на численну судову практику з аналогічних спорів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказав на те, що спірні податкові накладні виписані всупереч Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки постачальником не сплачувався податок на додану вартість до бюджету. Крім того, відповідач вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності (тобто позивачу мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти), що дозволило йому отримати податкову вигоду, заявивши до відшкодування суму податку на додану вартість, яка фактично до бюджету не сплачувалася.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

В період з 14.11.2008 року по 18.11.2008 року, Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі проведено невиїзну документальну перевірку правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» за травень 2007 року, з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу до виробника продукції.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт №1134/23-32472639 від 18.11.2008 року, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000562301/0 від 18.11.2008 року, за порушення пп.4.1п.4ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку податкового органу, зазначене порушення полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування за травень 2007 року на суму 59878,93 грн.

Як встановлено в ході перевірки та зафіксовано в Акті №1134/23-32472639 від 18.11.2008 року, ТзОВ»ІНФОРМАЦІЯ_1» включено до складу податкового кредиту в квітні 2007 року податок на додану вартість по отриманій, зокрема, від ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», продукції згідно податкових накладних на загальну суму 102671, 72 грн.

В свою чергу, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету, ДПІ в Надвірнянському районі направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» по взаєморозрахунках з ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» за вересень 2006 року - січень 2007 року, відповідно до вищевказаних податкових накладних.

Згідно листа ДПІ у Оболонському районі м.Києва №7/23-309-1 від 15.09.2008 року з додатками, який оглянуто в судовому засіданні, ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» є посередником, постачальниками реалізованої продукції є Сколівський військовий лісгосп та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3 (м.Львів).

Згідно листа ДПІ у Галицькому районі м.Львова провести зустрічну перевірку вказаного суб'єкта господарювання немає можливості, оскільки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано банкрутом, 07.05.2007 року скасовано його державну реєстрацію та анульовано свідоцтво платника ПДВ 18.05.2007 року. За вересень-листопад 2006 року підприємством задекларовано до сплати податкове зобов'язання в сумі 96 грн.

На підставі наведеного, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що до бюджету податок на додану вартість підприємством-постачальником (ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3) не сплачувався.

В той же час, висновок податкового органу щодо отримання позивачем податкової вигоди внаслідок заявлення до відшкодування суми ПДВ, яка фактично до бюджету не сплачена, не є обгрунтованим, оскільки є непідтвердженим жодними засобами доказування та спростовується наступним.

Як зазначалося вище, згідно листа ДПІ у Оболонському районі м.Києва №7/23-309-1 від 15.09.2008 року з додатками, який оглянуто в судовому засіданні, ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» є посередником, постачальниками реалізованої продукції є Сколівський військовий лісгосп та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3 (м.Львів).

Із наданих відповідачем в обґрунтування заперечень на адміністративний позов документальних доказів, не вбачається факту несплати до бюджету податку на додану вартість Сколівським військовим лісгоспом як одним із постачальників лісопродукції.

Крім того, не підтверджено відповідачем всупереч положень ст. 71 КАС України того факту, що лісопродукція, отримана позивачем від ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та на яку виписано спірні податкові накладні, отримана саме від ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3, а не Сколівського військового лісгоспу.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в контексті ст.527 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (в спірному випадку - сплата податку на додану вартість) покладається на боржника (постачальника лісопродукції).

Аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін дає підстави для висновку суду про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Законом України «Про податок на додану вартість» та Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затвердженими наказом ДПА України від 18.08.2005 року за №350, встановлено порядок та терміни проведення документальних перевірок достовірності заявленого бюджетного відшкодування.

Так, згідно пп.7.7.5ст7 вищезгаданого Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Пунктом 4.1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року за №350, встановлено, що протягом 30 календарних днів, наступних після настання 30-денного терміну за днем отримання податкової декларації разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування, визначеного Законом України "Про податок на додану вартість" для проведення невиїзної документальної перевірки, проводиться позапланова виїзна перевірка податкової декларації з ПДВ платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що невиїзна документальна перевірка правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» за травень 2007 року, податковим органом проведено з порушенням строків, встановлених вищенаведеною нормою закону.

За змістом п.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинним, оскільки прийняте на основі акту перевірки №1134/23-32472639 від 18.11.2008 року, яка проведена з порушенням закону.

Крім того, податкове повідомлення-рішення №0000562301/0 від 18.11.2008 року, слід визнати нечинним, виходячи з наступного:

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено механізм визначення суми та порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Так, відповідно до пп.7.7.1 та пп.7.7.2ст.7 вищевказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому бюджетним відшкодуванням згідно із пп.1.8 ст.1 цього ж закону є сума, що підлягає поверненню платникам податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених цим законом.

П.п.7.7.4. п.7.7ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналіз вищенаведених ном закону дає підстави для висновку про те, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані податкової декларації за звітний період.

Крім того, відповідно до пп7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Перевіркою встановлено, що факт придбання позивачем лісопродукції підтверджується податковими накладними. Дані обставини відображено в Акті перевірки №1134/23-32472639 від 18.11.2008 року.

Системний аналіз вищенаведеного, дає суду підстави для висновку про те, що ТзОВ"ІНФОРМАЦІЯ_1" правомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ, який включено до ціни придбаної позивачем лісопродукції.

При цьому суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що ТзОВ"ІНФОРМАЦІЯ_1" порушено приписи п.п.7.4.1 п.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки податковим органом не встановлено включення до податкових зобов'язань та сплату підприємством-постачальником лісопродукції у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету у зв'язку із неможливістю проведення зустрічних перевірок постачальників, так як чинне законодавство не передбачає залежності відшкодування платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість від факту сплати цього податку контрагентом зазначеного платника.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено відповідальність платника податку в єдиному випадку - коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

За таких обставин, суд вважає, що правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення ним п.п.7.4.1 п.7.4 вищезгаданого Закону та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, відсутні .

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом не доведено суду достатніх підстав, які б свідчили, що позивачем не дотримано наведених норм Закону України "Про податок на додану вартість" при нарахуванні суми бюджетного відшкодування, тобто не доведено правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представників сторін на судову практику вирішення аналогічних спорів, оскільки ця практика є суперечливою, а згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

В контексті викладеного, позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі №0000562301/0 від 18.11.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» 3,40 грн., судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя (підпис) Я.П. Матуляк

Постанова в повному обсязі складена 27.04.2009 року.