Ухвала суду № 36294689, 23.12.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

23 грудня 2013 року

Справа № 203/4032/13-ц

2-п/0203/87/2013

УХВАЛА

19 грудня 2013 рокуКіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю представника відповідача (заявника) ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 30 вересня 2013 року по цивільній справі №203/4032/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_2 із заявою про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2013 року, ухваленого по цивільній справі №203/4032/13-ц, за якою ОСОБА_2 є відповідачем. В обґрунтування своєї заяви заявник послався на неналежність свого повідомлення судом про дати, час та місце розгляду справи, поважність причин неявки до суду внаслідок перебування на амбулаторному лікуванні та проходження рентгену 30 вересня 2013 року, а також вказав на безпідставність та порушення позивачем порядку збільшення відсоткової ставки за кредитним договором. Крім того, заявник послався і на несправедливість положень кредитного договору щодо можливості кредитора збільшувати проценту ставку в односторонньому порядку.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала, просила заочне рішення скасувати з наведених у заяві підстав.

Позивач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення повідомлявся належним чином, в звязку із чим суд вважає за можливе у відповідності до ст.231 ЦПК України здійснити розгляд заяви за фактичної явки сторін.

Вислухавши пояснення представника заявника та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підстави нижчевикладеного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в проваджені Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №203/4032/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, за наслідками розгляду якої 30 вересня 2013 року судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та звернуто стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (Т.1 а.с.180-184).

Як вбачається зі змісту матеріалів справи №203/4032/13-ц, дана цивільна справа призначалась до розгляду тричі 10 та 29 липня, а також 30 вересня 2013 року. Про дати, час та місце проведення даних судових засідань відповідач повідомлявся за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця свого проживання завчасно і належним чином у відповідності до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України, що підтверджується не тільки копіями поштових реєстрів, судовими повістками в матеріалах справи, а також поштовими повідомленнями про вручення таких судових повіток, поштовим конвертом, який повернувся до суду за закінченням терміну зберігання (а.с.43, 46, 47, 50, 52-54, 128, 130, 131-133). Однак, відповідач у вказані судові засідання не зявився, свого представника в судові засідання для представництва своїх інтересів та захисту прав не направив, про причини своїх неявок суд не повідомив, що дозволяє суду у відповідності до ст.77 ЦПК України розцінювати такі неявки як здійснені без поважних причин.

При цьому суд не може прийняти як доказ поважності причини неявки відповідача на розгляд справи надану ним копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого, оскільки зі змісту такої виписки слідує, що відповідач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 20 травня 2013 по 04 червня 2013 року, після чого був виписаний в останню дату цього періоду, тобто більш ніж за місяць до першої дати судового засідання по справі, а відтак мав можливість прибути до суду на розгляд справи (Т.2 а.с.12).

Також суд не може прийняти до уваги як доказ поважності неявки відповідача до суду надане його представником направлення до рентген кабінету, оскільки таке направлення стосується лише однієї з дат судового засідання, до того ж саме по собі не підтверджує дійсне використання відповідачем цього направлення та проходження рентгену у вказаний час, а отже не є достатнім доказом неможливості явки до суду (Т.2 а.с.87).

За змістом ст.ст.169, 224 ЦПК України заочне рішення ухвалюється судом у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, і якщо від такого відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені відповідачем причини неявки визнані судом неповажними.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Нормою ст.231 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що відповідач повідомлявся про дати, час та місце проведення всіх судових засідань у справі №203/4032/13-ц належним чином, однак в дані судові засідання не зявився без поважних причин, а наведені ним обставини поважності неявки в такі засідання не знайшли свого підтвердження належними та достатніми доказами, в той час як поважність причин неявки відповідача є однією з двох обовязкових підстав для скасування заочного рішення за наслідками його перегляду, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суд також виходив з того, що посилання заявника на невірність визначення розміру заборгованості та несправедливість умов кредитного договору внаслідок збільшення відсоткової ставки позивачем фактично є переоцінкою відповідачем доказів та фактичних обставин по справі, досліджених та встановлених судом при її розгляді, за наслідками якого і було ухвалено заочного рішення від 30 вересня 2013 року, а відтак за змістом ст.232 ЦПК України не є підставою для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.208-210, 224-232 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 30 вересня 2013 року по цивільній справі №203/4032/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Заочне рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення даної ухвали.

СуддяФ.Ф. Маймур