Ухвала суду № 36292452, 23.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді - Мажара С.Б.

суддів - Яценко Т.Л., Чумак Н.О.

секретаря - Євтодій К.С.

за участю прокурора - Буйленкової І.М.

засудженого - ОСОБА_1

розглянула 19 грудня 2013 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Інгулець Дніпропетровської області, громадянина України, освіта базова вища, одруженого, має 3-х неповнолітніх дітей, працює директором ТОВ «Інгулпромпостач», не судимого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

- засуджено:

- за ст. 366 ч.1 КК України - до штрафу на користь держави в сумі 850 гривень. На підставі ст.74 ч.5 КК України звільнено ОСОБА_1 від покарання за ст. 366 ч.1 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст.49 КК України;

- за ст.364-1 ч.2 КК України - до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади директора (керівника ) на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, строком на один рік. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного за ст.364-1 ч.2 КК України основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробовуванням строком на 1 рік та покладено обов'язки відповідно до ст.. 76 КК України.

- за ст. 209 ч.1 КК України ОСОБА_1 - виправданий.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області в рахунок відшкодування витрат на проведення почеркознавчої експертизи 470 гривень 40 копійок.

Питання з речовими доказами вирішено.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що ОСОБА_1 відповідно до наказу директора ТОВ «Інгулпромпостач» за №1 від 08.06.2004 року був призначений на посаду директора ТОВ «Інгулпромпостач» в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Працюючи в зазначеній посаді, і будучи згідно статуту ТОВ «Інгулпромпостач» затвердженого протоколом зборів учасників ТОВ «Інгулпромпостач» № 1 від 14.05.2004 року та зареєстрованого державним реєстратором 08.06.2004 року за № 04052169Ю0090316 службовою особою, що здійснює організаційно-розпорядчі функції по керівництву фінансово- господарською діяльністю ТОВ «Інгулпромпостач», маючи право підписувати та затверджувати печаткою зпідприємства документи, з метою отримання кредиту ОСОБА_1 здійснив зловживання службовим становищем, службове підроблення за наступних обставин.

Так, у грудні 2007 року (більш точний час встановити в ході досудового слідства не представилося можливим) директор ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_1, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою: м.Кривий Ріг, вул.50 років Жовтня, 1/1, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ТОВ «Інгулпромпостач» ніколи не набувало обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 в кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, діючи умисно в особистих корисливих інтересах та інтересах третіх осіб, з метою отримання кредиту у відділенні № 206 АКІБ «УкрСиббанк» в м. Кривому Розі по пр. Перемоги, 13, підписав, як директор ТОВ «Інгулпромпостач», та завірив печаткою ТОВ «Інгулпромпостач» заздалегідь складені невстановленою слідством особою і підписані від імені директора ПП «Вігнас» договір поставки №7 від 20.04.2006 року та акт прийому-передачі згідно договору поставки №7 від 20.04.2006 року обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос - бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ -60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, вартістю 1350000 грн.

Крім того, ОСОБА_1 використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» не перебувають і ніколи не перебували як основні засоби обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос - бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 в кількості 2 одиниць , зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач 3М-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, діючи умисно в особистих корисливих інтересах та інтересах третіх осіб, з метою отримання кредиту у відділенні № 206 АКІБ «УкрСиббанк » в м. Кривому Розі по пр. Перемоги, 13, підписав як директор ТОВ«Інгулпромпостач», та завірив печаткою ТОВ «Інгулпромпостач» заздалегідь заповнені невстановленою слідством особою документи бухгалтерського обліку: баланс ТОВ «Інгулпромпостач» за 12 місяців 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 квітня 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 липня 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 жовтня 2007 року, в яких рядки «основні засоби» розділу 1 « необоротні активи», містили завідомо неправдиві відомості про знаходження обладнання елеватора на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» та його первинну і залишкову вартість, а також додаток № 3 «Розшифровка основних засобів» на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» про знаходження обладнання елеватора на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» і його балансову і залишкову вартість.

У подальшому з метою отримання кредиту ОСОБА_1, як директор ТОВ «Інгулпромпостач», надав завідомо неправдиві документи, договір поставки № 7 від 20.05.2006 року, акт прийому - передачі № 7 від 20.04.2006 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» за 12 місяців 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 квітня 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 липня 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 жовтня 2007 року, додаток № 3 «Розшифровка основних засобів на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» у відділення № 206 АКІБ «УкрСиббанк» в м.Кривому Розі.

На підставі наданих завідомо неправдивих документів був укладений кредитний договір №11280259000 від 27.12.2007 року між начальником відділенням №206 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3 і директором ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_1 на отримання грошових коштів у розмірі 486000 грн. У рахунок забезпечення кредиту ОСОБА_1 уклав договір застави № 11280259000 З1 від 27.12.2007 року, відповідно до якого заклав обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, яке ніколи не належало ТОВ «Інгулпромпостач», чим заподіяв АКІБ «УкрСиббанк » матеріальний збиток у сумі 486000 грн.

Вищезазначеними протиправними умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.364-1 ч.2 КК України.

Крім того, директор ТОВ « Інгулпромпостач » ОСОБА_1 у грудні 2007 року ( більш точні час встановити в ході досудового слідства не представилося можливим ) перебуваючи у службовому кабінеті за адресою м.Кривий Ріг, вул. 50 років Жовтня, 1 /1, після складання невстановленою слідством особою та підписання від імені директора ПП «Вігнас» договору поставки № 7 від 20.04 . 2006 року і акту прийому - передачі згідно договору поставки № 7 від 20.04.2006 року обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць вартістю 1350000 грн., яке фактично ТОВ «Інгулпромпостач» не купувалося, навмисно використовуючи своє службове становище, затвердив своїм підписом і печаткою ТОВ «Інгулпромпостач» зазначені договір поставки № 7 від 20.04.2006 року і акт прийому-передачі згідно договору поставки № 7 від 20.04.2006 року, чим надав їм форму офіційних документів, то підтверджують право власності ТОВ «Інгулпромпостач» на обладнання елеватора .

Крім того, директор ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_1 у грудні 2007 року (більш точні час встановити в ході досудового слідства не представилося можливим ) перебуваючи у службовому кабінеті за адресою м.Кривий Ріг, вул.50 років Жовтня,1/1, після складання невстановленою слідством особою балансу ТОВ «Інгулпромпостач» за 12 місяців 2007 року, балансу ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 квітня 2007 року, балансу ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 липня 2007 року, балансу ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 жовтня 2007 року, в яких рядки «основні засоби» розділу 1 «необоротні активи», містили завідомо неправдиві відомості про знаходження обладнання елеватора на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» і його первинну і залишкову вартість, а також додатку № 3 «Розшифровка основних засобів на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» про знаходження обладнання елеватора на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» і його балансову та залишкову вартість, яке фактично ніколи на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» не перебували, навмисно, використовуючи своє службове становище, затвердив своїм підписом і печаткою ТОВ«Інгулпромпостач» баланси ТОВ «Інгулпромпостач»: за 12 місяців 2007 року, на 01 квітня 2007 року, на 01 липня 2007 року, на 1 жовтня 2007року, додаток № 3 «Розшифровка основних засобів на балансі ТОВ «Інгулпромпостач», чим надав їм форму офіційних документів, що підтверджують право власності ТОВ «Інгулпромпостач» на обладнання елеватора.

Надалі, директор ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_1 надав зазначені документи, що містять завідомо неправдиві відомості, до відділення № 206 АКІБ «УкрСиббанк » в м. Кривому Розі по пр. Перемоги , 13.

На підставі наданих завідомо неправдивих документів був укладений кредитний договір № 11280259000 від 27.12.2007 року між начальником відділенням № 206 АКІБ « УкрСиббанк » ОСОБА_3 і директором ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_1 на отримання грошових коштів у розмірі 486 000 грн. У рахунок забезпечення кредиту ОСОБА_1 уклав договір застави № 11280259000 31 від 27.12.2007 року, відповідно до якого заклав обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, яке ніколи не належало ТОВ «Інгулпромпостач».

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

В апеляції прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, не оскаржуючи правильності кваліфікації дій засуженого ОСОБА_1 за ст.. ст. 364-1 ч.2, 366 ч.1 КК України, просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням судом першої інстанції кримінального закону, так як вважає, що суд першої інстанції безпідставно виправдав ОСОБА_1 за ст.. 209 ч.1 КК України, у зв'язку із чим просить постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст..ст 364-1 ч.2, 366 ч.1 КК України та признатити покарання:

- за ст. 366 ч.1 КК України у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 гривень. На підставі ст.74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання за ст. 366 ч.1 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст.49 КК України;

- за ст.364-1 ч.2 КК України - до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади директора (керівника ) на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, строком на 1 рік 6 місяців.

- за ст. 209 ч.1 КК України у вигляді 5 років позбавленняч волі з позбавленнм права займати посади директора (керівника ) на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, строком на 2 роки, з конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом у сумі 260 000 гривень та з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.. 70 ч.1 КК України призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавленняч волі з позбавленнм права займати посади директора (керівника ) на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, строком на 2 роки, з конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом у сумі 260 000 гривень та з конфіскацією майна. Відповідно до ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання у вигляді конфіскації майна з випробовуванням на 3 роки, та з покладенням на нього обовязків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підримав апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції; засудженого ОСОБА_1, якпий просив вирок суду першої інстанції залишити без змін; перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

У відповідності до ст.. 365 КПК України ( ред.. 1960р. ) вирок суду переглядається у межах апеляцій, тому висновки суду першої інстанції про фактичні обставини справи, кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ст..ст. 364-1 ч.2. 366 ч.1 КК України апеляційним судом не переглядаються.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині виправдання його за ч.1 ст. 209 КК України є обґрунтованим і основаним на законі.

За змістом ст.. 209 КК України, яка передбачає відповідність за легалізацію ( відмивання) доходів, одержаних злочинниим шляхом, предметом легалізації можуть бути лише кошти чи майно, одержані виключно внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, а обов'язковою ознакою обєктивної сторони даного злочину є спеціальна мета легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, використанню, розпорядженню такими коштами або майном, їх набуттю чи приховання джерел їх походження.

ОСОБА_1 звинувачувався у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст. 209 КК України, а саме в томку, що грошові кошти у сумі 486 000 грн., які ОСОБА_1 здобув шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей, для отримання кредиту, з метою легалізації частини грошових коштів 03.01.2008р. уклав цивільно-правовий договір в порядку ст.. 1046, 1047 ЦК України, згідно кого передав у позику ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 260 000 грн. під розписку.

На думку колегії суддів суд першої інстанції обґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за вищезазначеним обвинуваченням за ст.. 209 ч.1 КК України, оскільки кошти одержувалися ОСОБА_1 офіційно, а характер їх використання свідчить про те, що він розпорядився ними на власний розсуд, не намагаючись приховати їх походження, тобто ці кошти не є предметом легалізації.

Таким чином рішення суду про виправдовування ОСОБА_1 за ст.. 209 ч.1 КК України є вмотивованим, у зв'язку із чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.365, 366, 369 КПК України (ред.1960р.), п.п.11,15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (ред.. 2012р.), коллегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

Вирок Інгулецького районного суду м Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 жовтня 2013 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ст. ст.. 364-1 ч.2, 366 ч.1 КК України, виправданий за ст.. 209 ч.1 КК України - залишити без змін.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

________________

Справа №11/774/541/к/13 Головуючий в 1 інстанції Макарова Т.Ю.

Категорія ст..364-1 ч.2. 366 ч.1 КК України Доповідач: Мажара С.Б.