Рішення № 36291039, 11.12.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/2701/2012

пр. № 2/201/2597/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого судді Галічого В.М.

При секретарі Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи - ОСОБА_1, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за зустрічним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи - ОСОБА_1, Орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним договору іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у лютому 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору від 26.10.2006 р. № СNL-300/3028/2006, укладеного між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та відповідачем ОСОБА_1, останньому був наданий кредит у розмірі 200.000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 26.10.2021 р.

Крім того, 10.11.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СNL-300/3049/2006, відповідно до якого останньому був наданий кредит у розмірі 100.000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 10.11.2016 р.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р. та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р. з відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори поруки № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р. та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р.

Оскільки зобовязання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 17.05.2011 р. утворилась заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами у розмірі 6.972.296,34 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь.

У ході вирішення спору відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 було предявлено зустрічний позов про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 18.04.2012 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1764, про звернення стягнення на нерухоме майно домоволодіння, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ласточкіна, 2, зобовязання вчинити певні дії, який мотивовано тим, що іпотекодавця всупереч вимогам законодавства про іпотеку не було письмово повідомлено про необхідність усунення порушень при виконанні кредитного зобовязання, а спірний виконавчий напис нотаріус було вчинено у безспірному порядку попри наявність між сторонами кредитних відносин спорів щодо порядку виконання зобовязання.

Крім того, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 предявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору іпотеки від 10.11.2006 р., зобовязання вчинити певні дії. Свої вимоги за цим позовом позивач обґрунтовує тим, що на момент укладення договору у домоволодінні по вул. Ласточкіна, 2, у м. Дніпропетровську, яке передано в іпотеку, проживала неповнолітня особа її син ОСОБА_5 та органом опіки і піклування не було надано згоди на укладення спірної угоди, у звязку з чим з огляду на приписи діючого на той час законодавства договір іпотеки слід визнати недійсним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав повністю з підстав наведених у позові, проти вимог зустрічних позовів заперечував та просив у їх задоволенні відмовити повністю.

Представник відповідачів у судових засіданнях проти позову заперечував та просив у його задоволені відмовити. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав у повному обсязі, на їх задоволені наполягав з викладених у позовах підставах. У судове засідання, що відбулося 11.12.2013 р., для участі у судових дебатах не зявився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи за зустрічним позовом Органу опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради у судовому засіданні проти зустрічного позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 заперечувала, посилаючись на його безпідставність.

Представник третьої особи за зустрічним позовом приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_4 на судових засіданнях у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 просила відмовити, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. В подальшому у судове засідання не зявилася, про день та час його проведення повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа за зустрічним позовом приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, про день та час його проведення повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 26.10.2006 р. № СNL-300/3028/2006, укладеного між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та відповідачем ОСОБА_1, право вимоги за яким передано ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 200 000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 26.10.2021 р.

Крім того, 10.11.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СNL-300/3049/2006, відповідно до якого останньому був наданий кредит у розмірі 100 000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 10.11.2016 р. Право вимоги за цим договором також передано ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

В забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р. та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р. з відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори поруки № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р. та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р.

Оскільки зобовязання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 17.05.2011 р. утворилась заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами у розмірі 6.972.296,34 грн. що складається з: заборгованості по кредитному договору від 26.10.2006 р. № СNL-300/3028/2006, а саме заборгованість по кредиту у розмірі 81.290, 69 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 648.577, 77 грн., заборгованість по відсотках у розмірі 18.709, 17 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 149.271, 11 грн., заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 186.999, 74 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 1.491.977, 43 грн.; заборгованості по кредитному договору від 10.11.2006 р. № СNL-300/3049/2006, а саме заборгованість по кредиту у розмірі 165.853, 59 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 1.323.262, 87 грн., заборгованість по відсотках у розмірі 38.636, 31 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 308.259, 80 грн., заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 382.396, 11 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 3.050.947, 36 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, правильність якого відповідачами не спростована.

12.11.2010 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким право вимоги за вищезазначеними договорами перейшло до останнього.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно із ст. 1054 ЦК України обовязком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обовязку, а у випадку порушення такого обовязку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобовязання повинне бути виконане у гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Згідно із ст. ст. 512-516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні може бути здійснена шляхом передання ним свого права вимоги іншій особі за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора на умовах та в обсязі, що існувало на час передання. Згода боржника на зміну кредитора не є необхідною.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та змісту вищезазначених положень закону суд вважає позовні вимоги первісного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги зустрічного позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів,

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Відповідно до вимог п. п. 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подан документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно відносяться до документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис нотаріуса установленим вимогам законодавства відповідає, при його вчиненні нотаріусу було надано усі необхідні документи, у тому числі розрахунок заборгованості та письмові повідомлення іпотекодавця та боржника про необхідність її погашення, у звязку із чим позовні вимоги за цим зустрічним позовом є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Крім того, за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку щодо безпідставності позовних вимог зустрічного позову про визнання недійсним договору іпотеки з огляду на наступне.

Згідно з п. 5 оскаржуваного договору іпотеки іпотекодавець заявляє, гарантує і зобовязується на користь іпотекодержателя, що обтяження предмета іпотеки іпотекою не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі малолітніх та неповнолітніх, непрацездатних осіб та інших осіб, яких іпотекодавець зобовязаний утримувати за законом чи договором. Іпотекодавець стверджує, що за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування предметом іпотеки.

До того ж, позивачем за цим зустрічним позовом не надано жодних доказів реєстрації та проживання її неповнолітнього сина у домоволодінні, що є предметом іпотеки, ні на момент укладення договору, ні на час розгляду справи, як і не надано доказів володіння будь-якими майновими правами на спірне нерухоме майно її сином, у звязку із чим ці позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Інші обґрунтування зустрічних позовних вимог не спростовують наведених висновків суду і визнаються судом такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню та про визнання недійсним договору іпотеки, решта позовних вимог її позовів задоволенню не підлягає як така, що ґрунтувалася на задоволенні даних вимог.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону проти якої ухвалено рішення, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а у випадку відмови у задоволені позову не відшкодовуються позивачу. Тобто, у порядку розподілу судових витрат з відповідачів за первісним позовом підлягають стягненню понесені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в сумі 3.219, 00 грн., по 1.609, 50 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 512-516, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 6.972.296, 34 грн. (шість мільйонів девятсот сімдесят дві тисячі двісті девяносто шість гривень 34 коп.), що складається з: заборгованості по кредитному договору від 26.10.2006 р. № СNL-300/3028/2006, а саме заборгованість по кредиту у розмірі 81.290, 69 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 648.577, 77 грн., заборгованість по відсотках у розмірі 18.709, 17 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 149.271, 11 грн., заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 186.999, 74 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 1.491.977, 43 грн.; заборгованості по кредитному договору від 10.11.2006 р. № СNL-300/3049/2006, а саме заборгованість по кредиту у розмірі 165.853, 59 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 1.323.262, 87 грн., заборгованість по відсотках у розмірі 38.636, 31 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 308.259, 80 грн., заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 382.396, 11 доларів США, що за курсом НБУ 7.9785 грн. складає 3.050.947, 36 грн.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи - ОСОБА_1, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовити повністю.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 Сергійовичадо до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи - ОСОБА_1, Орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним договору іпотеки відмовити повністю.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 3.219, 00 грн. (три тисячі двісті девятнадцять гривень 00 коп.), по 1.609, 50 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:В.М. Галічий