Рішення № 36290619, 29.11.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19819/13-ц

Провадження №2/761/7037/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

29 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарях Кукушкіному О.М., Губиш Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування жилим приміщенням.

В позовній заяві позивачі зазначають, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Позивачі є рідними братами та є такими, які були позбавлені батьківського піклування за рішенням суду та тривалий час перебували в установах для дітей позбавлених батьківського піклування. Мати Позивачів, яка також проживала у вказаній квартирі та була зареєстрована на даній житловій площі померла. Відповідачі є родичами Позивачів, ОСОБА_3 приходиться тіткою Позивачам, а ОСОБА_4 - сестрою. За час проживання у вказаній квартирі з Відповідачами, Позивачі неодноразово ставали об'єктами сварок та бійок зі сторони останніх, привідом до яких ставало визначення порядку проживання в одній квартирі, що унеможливлювало нормальне сумісне проживання на одній житловій площі. На дані інциденти неодноразово здійснювалися виклики співробітників правоохоронних органів зокрема працівників Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Станом на теперішній час, Відповідачі взагалі не допускають Позивачів до квартири, також не надають доступу до їх речей які знаходяться в квартирі, про що Позивачі неодноразово повідомляли і зверталися як до органів внутрішніх справ так і до органів прокуратури, однак допомоги з боку працівників закону так і не отримали, оскільки останні при вирішенні всіх суперечок посилалися на цивільно - правові взаємовідносини та пропонували захищати свої права в суді. Оскільки, жодної згоди про користування даної площі Позивачі з Відповідачами не мають, а Відповідачі грубо порушують конституційні права останніх, Позивачі просять за необхідне визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме: житлову кімнату площею 18,6 кв.м. залишити у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, житлові кімнати площею 18,5 кв..м. та 8,5 кв.м. залишити у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підсобні приміщення залишити у загальному користуванні.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 підтримав позов з підстав викладених у позовній заяві, не заперечував проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідачі не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Суд керуючись ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивачів, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 складається з трьох ізольованих кімнат. Загальна площа квартири 62,10 кв.м., житлова площа - 45,00 кв.м.(а. с. 9).

Відповідно до довідки Форми №3 від 27.03.2013 р. у квартирі зареєстровано чотири особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2(а.с.9).

Статтею 61 Житлового кодексу УРСР передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатційною організацією ( а в разі відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім»я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою сім'ї наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Статтею 104 ЖК України передбачено, що член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї , які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 ЖК України. У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму спір може бути вирішено у судовому порядку.

Відповідно до ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Відповідно до ч.1 ст.48 ЖК УРСР, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.

Статею 47 ЖК УРСР передбачено, що норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. жилої площі, але не більш однієї кімнати на особу і не менш, як 9 кв.м. жилої площі.

Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього/або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням, може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менш встановленого для надання одній особі.

З огляду на викладені норми чинного законодавства та виходячи із загальної житлової площі вказаної квартири, розміру кожної жилої кімнати, кількості осіб, що проживають у квартирі, розміру жилої площі, що припадає на одну особу ( 45 кв.м. : 4 = 11,25 кв.м), конфліктної ситуації, яка склалась між сторонами, суд приходить до висновку про те, що порядок поділу, запропонований позивачами є розумним та справедливим і максимально наближеним до поділу між сторонами жилої площі в рівних частинах, та не призведе до порушення прав, свобод чи інтересів сторін у справі.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів щодо визначення порядку користування жилим квартирою законні та обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов'язання відповідачів не порушувати встановлений порядок користування квартирою, суд вважає за необхідне зазначити те, що дана вимога є передчасною та необґрунтованою, оскільки позивачі не довели, що відповідачі будуть порушувати встановлений порядок користування квартирою, а тому, позов в даній частині не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме: житлову кімнату площею 18,6 кв.м. залишити у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, житлові кімнати площею 18,5 кв..м. та 8,5 кв.м. залишити у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підсобні приміщення залишити у загальному користуванні.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 28грн. 67 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 28грн. 67 коп. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.І. Саадулаєв