Рішення № 36290141, 23.12.2013, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11690/13-ц

пр. № 2/759/5076/13

23 грудня 2013 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

з участю представника позивача Хмирова Е.О.

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» про визнання кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 5.11.2007р. з відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір за № 113/П/20/2007-840, відповідно до якого останному був наданий кредит в розмірі 67275 доларів США на строк до 4.11.2032 р. та оплатою по процентній ставці 10,7 % річних. Також, між банком та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 5.11.2007р. були укладені договори поруки, відповідно до яких вони зобов'язалися відповідати солідарно з відповідачем ОСОБА_2 перед банком. Позивачем вимоги договору виконані в повному обсязі, однак відповідачами договірні зобов'язання не виконані в результаті чого виникла заборгованість по кредиту. У зв'язку з чим позивач просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість на загальну суму в розмірі 100699,25 доларів США (сто тисяч шістсот дев'яносто дев'ять доларів США 25центів), що в еквіваленті за курсом НБУ на день винесення рішення суду становить 804889грн.12коп. (вісімсот чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять грн.12коп.), яка складається з заборгованості за кредитом - 66387,60 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно становить 530636грн.09коп., заборгованості по сплаті відсотків - 23972,53доларів США, що за курсом НБУ становить 191612грн.41коп., пеня за прострочення сплати кредиту - 3611,62доларів США, що за курсом НБУ становить 28867грн.71коп., штраф за порушення вимог кредитного договору - 6727,50доларів США, що за курсом НБУ становить 53772грн.91коп. Також позивач просить стягнути судові витрати з відповідачів в дольовому порядку в розмірі 3441грн.

Відповідачі проти позову заперечували, відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом про визнання кредитного договору № за № 113/П/20/2007-840 від 5.07.2011р. недійсним. При цьому посилався на те, що національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Відповідно до п.2 ст.13 Декрут уповноважені банки, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, зокрема ВАТ КБ «Надра» здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. ВАТ КБ «Надра» не мав права надавати йому кредит в іноземній валюті та відповідно робити розрахунку за іноземною валютою. У зв"язку з чим просив визнати кредитний договір недійсним.

У судовому засіданні представник позивача основний позов підтримав та просив його задовольнити, у задоволенні зустрічного просив відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні проти основного позову заперечували, зустрічний позов просили задовольнити в повному обсязі. При цьому не заперечували проти слухання справи у відсутність відповідача ОСОБА_4, який належним чином повідомлявся про день слухання справи. Відповідно, суд керуючись вимогами ст.169 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу у відсутність відповідача ОСОБА_4

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що основний позов підлягає задоволенню, у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 5.11.2007р. позивачем Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», який на даний час змінив назву на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» , з відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір за № 113/П/20/2007-840, відповідно до якого останному був наданий кредит в розмірі 67275 доларів США на строк до 4.11.2032 р. та оплатою по процентній ставці 10,7 % річних./а.с.8-13/

Також, між банком та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 5.11.2007р. були укладені договори поруки, відповідно до яких вони зобов'язалися відповідати солідарно з відповідачем ОСОБА_2 перед банком./а.с.14-17/

Таким чином встановлено, що позивач ВАТ КБ «Надра» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Проте, відповідно до розрахунку наданого позивачем (а.с.5-7) відповідач ОСОБА_2 лише частково погашає кредит за Договором, внаслідок чого утворилась значна заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Встановлено, що відповідно до п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 Кредитного договору, повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється позичальником - відповідачем ОСОБА_2 шляхом внесення готівки в касу Банку або шляхом безготівкового переказу відповідно до графіку, а у випадках передбачених цим договором також сплатити штрафні санкції. Враховуючи наданий позивачем розрахунок боргу станом на 27.06.2013р., борг становить 100699,25 доларів США (сто тисяч шістсот дев'яносто дев'ять доларів США 25центів), що в еквіваленті за курсом НБУ на день винесення рішення суду становить 804889грн.12коп. (вісімсот чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять грн.12коп.), яка складається з заборгованості за кредитом - 66387,60 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно становить 530636грн.09коп., заборгованості по сплаті відсотків - 23972,53доларів США, що за курсом НБУ становить 191612грн.41коп., пеня за прострочення сплати кредиту - 3611,62доларів США, що за курсом НБУ становить 28867грн.71коп., штраф за порушення вимог кредитного договору - 6727,50доларів США, що за курсом НБУ становить 53772грн.91коп.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпечено порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ Комерційного банку «Надра» є обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується посилання відповідачів на те, що позивач ПАТ Комерційний банк «Надра», надавши кредит в іноземній валюті порушив чинне законодавство, т.б. включив у договір положення, які є завідомо невигідними для відповідача, суд не бере до уваги у зв'язку з їх безпідставністю.

Згідно п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлюється, що Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Так, ПАТ Комерційний банк «Надра» (ВАТ Комерційний банк «Надра») має банківську ліцензію Національного банку України №21 від 26.10.1993р. на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (а.с.42), Дозвіл Національного банку України №21-2 від 23.08.2002р. та Додаток до Дозволу на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з додатком до цього дозволу (а.с. 43-44)

Суд не бере посилання відповідачів на відсутність при укладенні кредитного договору індивідуальної ліцензії, що необхідна для легітимного надання та отримання кредиту в іноземній валюті, а також для повернення кредиту в іноземній валюті, оскільки банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для проведення вище зазначених валютних операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із наведеної норми вбачається, що кредитом є зобов'язання, предметом якого є грошові кошти.

У ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»термін «кошти»визначається через поняття грошей у національній або іноземній валюті.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом.

Частина 3 статті 533 ЦК України дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 р. (далі - Декрет) валютні операції можуть здійснюватися виключно на підставі індивідуальної чи генеральної ліцензії НБУ. При цьому п. 2 ст. 1 Декрету визначено юридичний зміст поняття «валютні операції»як будь-які операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності (у тому числі, на іноземну валюту), за вийнятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України. Виходячи із даного визначення, очевидно, що надання кредитів в іноземній валюті кваліфікується валютною операцією, яка може здійснюватися виключно на підставі відповідної ліцензії НБУ.

Пунктом «в»ч. 4 ст. 5 Декрету встановлена вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Із змісту ст. 5 Декрету вбачається, що індивідуальної ліцензії потребують валютні операції, визначені частиною четвертою цієї статті, в той час як генеральна ліцензія видається комерційним банкам та іншим фінансовим установам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії. При цьому остання видається НБУ на разову валютну операцію, в той час як генеральна ліцензія дозволяє здійснювати окремі валютні операції, що не підпадають під режим індивідуального ліцензування, на регулярній основі протягом строку дії ліцензії.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Декрету порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій визначається НБУ.

На сьогоднішній день не існує будь-яких нормативно-правових актів НБУ, які б встановили терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Дана обставина, з огладу на відсилочний характер пункту «в»ч. 4 ст. 5 Декрету, не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції, пов'язані із наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам України.

Отже, з огляду на відсутність істотних нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування по операціям з надання та обслуговування кредитів в іноземній валюті у відносинах між резидентами України, як це передбачено пунктом «в»ч. 4 ст. 5 Декрету, єдиною правовою підставою для здійснення банками та іншими фінансовими установами кредитування в іноземній валюті згідно з ч. 2 ст. 5 Декрету є генеральна ліцензія НБУ, отримана ними у встановленому порядку.

В діючому цивільному законодавстві діє принцип свободи договору, який закріплено в ст.6, 627 ЦК України.

Так, згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд не вбачає підстав для визнання недійсним кредитного договору в частині видачі кредиту у доларах США з підстав, визначених ст. 230 ЦК України та ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів». Суд не розцінює несправедливими умови кредитного договору щодо повернення кредиту в іноземній валюті та покладення в зв'язку з цим валютних ризиків на позичальника, оскільки виходячи із змісту ст.ст. 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Стаття 533 ЦК України допускає використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків за зобов'язаннями на території України за умов, зазначених вище. Крім того кредитний договір є різновидом договору позики, предметом якого є грошові кошти національної або іноземної валюти, і поверненню підлягають грошові кошти у тій самій сумі та валюті, що і бралися. За кредитним договором позивач отримала кредит в доларах США, тому повернути вона зобов'язана саме долари США.

Сторони реалізували своє право на свободу укладення цивільно-правового договору і уклали 5.11.2007р. кредитний договір та погодили його істотні умови, в тому числі і укладення договору , відповідач ОСОБА_2 визнавав укладений кредитний договір, сплачував кредит і відсотки за його користування, але на даний час має заборгованість і посилається на недійсність договору.

Встановлено, що відповідачі своїми підписами у кредитному Договорі та Договорах поруки засвідчили своє добровільне волевиявлення, яке відповідало їх внутрішній волі, в зв'язку з чим суд вважає, що останні були обізнана щодо умов виконання своїх зобов'язань перед Банком, усвідомлювали їх правові наслідки, обсяг своєї відповідальності та заперечень не мали.

На підставі викладеного суд вважає зустрічні позовні вимоги необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачів ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., ід.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., ід.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3р.н., ід.н. НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в дольовому порядку судові витрати по справі в розмірі 1147грн. (одна тисяча сто сорок сім грн.) з кожного.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 213-215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст.6, 192, 203, 215, 509, 524, 526, 533, 625, 627, 1054, 1055 ЦК України, ст. 98 ГК України, ч.2 ст.11, ст.ст.15, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст.2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 5, 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»,суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» задовольнити

Стягнути солідарно з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., ід.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., ід.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3р.н., ід.н. НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(р/р32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 380764 код ЕДРПОУ 20025456) заборгованість по кредитному договору в розмірі 100699,25 доларів США (сто тисяч шістсот дев'яносто дев'ять доларів США 25центів), що в еквіваленті за курсом НБУ на день винесення рішення суду становить 804889грн.12коп. (вісімсот чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять грн.12коп.).

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., ід.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., ід.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3р.н., ід.н. НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в дольовому порядку судові витрати по справі в розмірі 1147грн. (одна тисяча сто сорок сім грн.) з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя