Ухвала суду № 36288243, 18.12.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Міщенко О.А., Піскунова В.М., Іващука В.Я.

При секретарі - Міщук Л.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційні скарги процесуального керівника-прокурора прокуратури Рівненської області Рижка Ю.Р, обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду від 24 вересня 2013 року в кримінальному провадженні № 32012190000000006 стосовно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львів, жителя АДРЕСА_3, який обвинувачується за ч.2 ст.212 ; ч.1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Львів, жительки АДРЕСА_4, громадянки Російської Федерації, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.27, ч.2 ст.212, ч.1 ст. 366 КК України,

з участю прокурора Рижка Ю.Р., захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6., обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

в с т а н о в и л а :

Вироком Рівненського міського суду ОСОБА_2, засуджений за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.212 КК України до штрафу в розмірі 2250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 38 000 гривень, з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк один рік шість місяців; ч.1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк один рік шість місяців. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 38 000 гривень, з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк один рік шість місяців

ОСОБА_3 засуджена за ч.2 ст.212 КК України до штрафу у виді двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (що становить тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк один рік шість місяців, за ч.1 ст.366 КК України до штрафу у виді двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (що становить три тисячі чотириста гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк один рік шість місяців, на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді штрафу - двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (що становить тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк один рік шість місяців.

Заявлений цивільний позов Державною податковою інспекцією у м.Рівне Рівненської області залишено без розгляду.

Зазначені в обвинувальному акті судові витрати в сумі 1470 грн., 2206,80 грн. за проведення судово-економічних експертиз НДКЦ УМВСУ в Рівненській області віднесено за рахунок Державного бюджету України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, виконуючи згідно наказу на призначення від 27.04.2011 р. №23-К обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня", зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Рівненської міської ради за юридичною адресою: м. Рівне, вул. Київська, 10, свідоцтво про державну реєстрацію №16081200000000560 від 14.03.1996 р., взятого на податковий облік в органах державної податкової служби за №035/0038 від 06.05.1996р., в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, шляхом приховування та заниження об'єкту оподаткування, умисно ухилився від сплати податків у значних розмірах на загальну суму 1236333,33 грн. та здійснив службове підроблення.

Зокрема, 19.04.2011 р. між ВАТ „Рівненська друкарня" і ТОВ „Арт-Інвест" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого ВАТ „Рівненська друкарня" продає для ТОВ „Арт-Івест" будівлю торгового комплексу (літ."Б-3"), що знаходиться за адресою: м.Рівне. вул.Київська, 10, за ціною 7100000 грн. і того ж дня, тобто 19.04.2011 р., укладено договір поставки паперу №4, згідно якого ТОВ „Арт-Івест" зобов'язується поставити на умові передоплати папір на ВАТ „Рівненська друкарня", на загальну суму 7450000 грн..

З метою ухилення від сплати податків ОСОБА_2, достовірно знаючи, що на рахунку ВАТ „Рівненська друкарня" не має достатньої суми коштів, необхідної для попередньої оплати за папір ТОВ „Арт-Інвест", реалізовуючи свій намір, шляхом створення схеми послідовного перерахування по колу грошових коштів, умисно ухилився від сплати податків.

Так, на виконання умов даних договорів, згідно платіжних доручень по рахунку №2600500017669 ТОВ „Арт-Інвест", відкритому в ВАТ „Укрексімбанк" м.Рівне, 04.05.2011 р. сумами по 315 тис.грн. за 21 раз та двома окремими сумами 225 тис.грн. та 260 тис.грн., безготівкові грошові кошти в загальній сумі 7100000 грн., по черзі й по мірі їх надходження, перераховані на рахунок №2600501651561 ВАТ „Рівненська друкарня" за продаж торгового комплексу (літ.„Б-3").

В свою чергу, згідно платіжних доручень по рахунку №2600501651561 ВАТ „Рівненська друкарня", відкритому в ВАТ „Укрексімбанк" м.Рівне, того ж самого дня, тобто 04.05.2011 р. такими ж сумами по 315 тис.грн. за 21 раз та трьома окремими сумами 230 тис.грн., 265 тис.грн. і 308 тис.грн., з яких 318 тис.грн. власних коштів, безготівкові грошові кошти в загальній сумі 7418000 грн., по черзі та по мірі їх надходження перераховані назад на рахунок ТОВ „Арт-Івест", як попередня оплата за папір, чим створено видимість перерахування між двома підприємствами коштів за начебто постачання паперу.

Таким чином, упродовж одного операційного дня 04.05.2011 р., виконуючий обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2 за участю директора ТОВ „Арт-Івест" ОСОБА_3, яка підписала вказані платіжні доручення від імені очолюваного нею товариства, шляхом послідовного перерахування по колу одних і тих же самих безготівкових коштів між рахунками двох підприємств, забезпечили зовнішню видимість того, що ВАТ „Рівненська друкарня", начебто сплачено ТОВ „Арт-Інвест" за постачання паперу 7418000 грн. і за право власності на торговий комплекс (літ."Б-3") ВАГ „Рівненська друкарня", яке перейшло до ТОВ „Арт-Інвест".

У подальшому, виконуючий обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня", ОСОБА_2, з метою ухилення від сплати податків, в офісі підприємства розташованому за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 10, надав головному бухгалтеру ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_7 підроблену податкову накладну №2 від 23.05.2011 р. на суму 7418000 грн., в тому числі, податку на додану вартість на суму 1236333,33 грн., виписану директором ТОВ „Арт-Інвест" ОСОБА_3, усвідомлюючи, що сума з даної податкової накладної буде включена в податкову декларацію.

ОСОБА_7 не усвідомлюючи, що надана їй ОСОБА_2 податкова накладна має недостовірні дані, що розрахунки проводились формально без належної господарської мети, для отримання податкової вигоди, не маючи підстав сумніватись у достовірності документу, оскільки він мав всі необхідні реквізити, використала податкову накладну №2 від 23.05.2011 р. на суму 7418000 грн., в тому числі, податку на додану вартість на суму 1236333,33 грн., при формуванні податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року ВАТ „Рівненська друкарня".

Вказані дії, які полягали у внесенні до податкової декларації за травень 2011 року даних про незаконне формування ВАТ „Рівненська друкарня" податкового кредиту в сумі 1236333,33 грн., призвели до порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198. п.201.14. п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України і несплати виконуючим обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2 податку на додану вартість на вказану суму, що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах.

Крім того, виконуючий обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня", ОСОБА_2, будучи службовою особою підприємства, з метою ухилення від сплати податків в значних розмірах, в результаті перерахування 04.05.2011р. коштів для ТОВ „Арт-Інвест" в рахунок попередньої оплати за папір в сумі 7418000 грн., перебуваючи за адресою: Рівне, вул.Київська, 10, надав головному бухгалтеру ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_7 податкову накладну №2 від 23.05.2011, усвідомлюючи, що вона підроблена оскільки містить недостовірні відомості, бо сформована на підставі формально оформлених розрахунків між зазначеними підприємствами й буде включена в податкову декларацію з податку на додану вартість, яка є офіційним документом, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 за №41.

ОСОБА_7, будучи не обізнаною, що надана їй ОСОБА_2 податкова накладна має не достовірні дані, що розрахунки проводились формально без належної господарської мети, для отримання податкової вигоди, не маючи підстав сумніватись у достовірності документу, оскільки він мав всі необхідні реквізити, використала надану їй ОСОБА_2 податкову накладну№2 від 23.05.2011 р. на суму 7418000 грн., в тому числі, податку на додану вартість на суму 1236333,33 грн. при формуванні податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 р., року ВАТ „Рівненська друкарня".

Не усвідомлюючи намірів ОСОБА_2, направлених на умисне ухилення від сплати податків, ОСОБА_7 в рядку „10.1" (підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою) колонка „Б" податкової .декларації за травень 2011 року ВАТ „Рівненська друкарня", відобразила відомості щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 1236333,33 грн..

У подальшому податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року ВАТ „Рівненська друкарня", яка містить недостовірні дані надані ОСОБА_2, 20 червня 2011 року по системі бест-звіт в електронному вигляді з електронним цифровим підписом виконуючого обов'язки директора ОСОБА_2 і печаткою ВАТ „Рівненська друкарня" головним бухгалтером ОСОБА_7, відправлена до Державної податкової інспекції у м.Рівне, яка знаходить за адресою: м.Рівне, вул.Відінська,8.

В результаті підробки ОСОБА_2 вказаної податкової декларації, ВАТ „Рівненська друкарня" не було сплачено податок на додану вартість на суму 1236333,33 грн..

ОСОБА_3, працюючи директор ТОВ „Арт-Інвест" згідно наказу №1 про призначення на посаду від 30.01.2008р., зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Львівської міської ради за юридичною адресою: м.Львів, вул.Свєнціцького, 9, кв.4, свідоцтво про державну реєстрацію №14151020000019302 від 01.02.2008р., взятого на податковий облік в органах державної податкової служби за №28847 від 04.02.2008 року, в порушення п. 185.1 ст.185, п.198.1., п.198.2., п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, вчинила пособництво в умисному ухиленні від сплати податків у значних розмірах і службове підроблення.

З метою пособництва в умисному ухиленні від сплати податків виконуючим обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2, директор ТОВ „Арт-Івест" ОСОБА_3 достовірно знаючи, що на рахунку ВАТ „Рівненська друкарня" не має достатньої суми коштів для попередньої оплати за папір ТОВ „Арт-Івест", реалізовуючи спільні дії, шляхом послідовного перерахування по колу грошових коштів, вчинила пособництво в умисному ухиленні від сплати додатків.

Так, на виконання умов даних договорів, згідно платіжних доручень по рахунку №2600500017669 ТОВ „Арт-Інвест", відкритому в ВАТ „Укрексімбанк" м.Рівне, 04.05.2011 сумами по 315 тис.грн. за 21 раз та дома окремими сумами 225 тис.грн. та 260 тис.грн.. безготівкові грошові кошти в загальній сумі 7100000 грн. по черзі та по мірі їх надходження, були перераховані на рахунок №2600501651561 ВАТ „Рівненська друкарня" за продаж торгового комплексу (літ.„Б-3").

В свою чергу, згідно платіжних доручень по рахунку №2600501651561 ВАТ „Рівненська друкарня", відкритому в ВАТ „Укрексімбанк" м.Рівне, того ж самого дня, тобто 04.05.2011р., такими ж сумами по 315 тис.грн. в кількості 21 раз та трьома окремими сумами 230 тис.грн. 265 тис.грн. та 308 тис.грн., з яких 318 тис.грн. власних коштів, безготівкові грошові кошти в загальній сумі 7418000 грн., по черзі та по мірі їх надходження перераховані назад на рахунок ТОВ „Арт-Інвест", як попередня оплата за папір, чим створено видимість перерахування між двома підприємствами коштів за начебто постачання паперу.

Таким чином, упродовж одного операційного дня 04.05.2011 р., директор ТОВ „Арт-Інвест" ОСОБА_3, яка підписала вказані платіжні доручення від імені очолюваного нею товариства, а попередньою змовою з директором ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2, шляхом послідовного перерахування по колу одних і тих же самих безготівкових коштів між рахунками двох підприємств, забезпечили зовнішню видимість того, що ВАТ „Рівненська друкарня", начебто сплачено ТОВ „Арт-Івест" за постачання паперу 7418000 грн. та за право власності на торговий комплекс (літ. „Б-3") ВАТ „Рівненська друкарня", яке перейшло до ТОВ „Арт-Інвест".

Вказані дії директора ТОВ „Арт-Івест" ОСОБА_3, які полягали в пособництві в формальному розрахунку з ВАТ „Рівненська друкарня", призвели до порушення п. 185.1 ст.185, - 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України і не сплати виконуючим обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2 податку на додану вартість на суму 1236333,33 грн., що призвело до ненадходження додержавного бюджету коштів у значних розмірах.

Крім того, упродовж одного операційного дня 04.05.2011 р., директор ТОВ . „Арт-інвест" ОСОБА_3, яка підписала вказані платіжні доручення від імені очолюваного нею товариства, за попередньою змовою з директором ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2 шляхом послідовного перерахування по колу одних і тих же самих безготівкових коштів між рахунками двох підприємств, забезпечили зовнішню видимість того, що ВАТ „Рівненська друкарня", начебто сплачено ТОВ „Арт-Інвест" за постачання паперу 7418000 грн. та за право власності на торговий комплекс (літ."Б-3") ВАТ „Рівненська друкарня", яке перейшло до ТОВ «Арт-Інвест».

В результаті документального відображення даної господарської операції директор ТОВ „Арт-Івест" ОСОБА_3, з метою пособництва в умисному ухиленні від сплати податків виконуючим обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2, достовірно знаючи, що на рахунку ВАТ „Рівненська друкарня" не має достатньої суми коштів для попередньої оплати за папір ТОВ „Арт-Інвест", в м.Львів по вул.Тролейбусна, 10 кв.47 підписала підроблену додаткову накладну №2 від 23.05.2011 р. ТОВ „Арт-Інвест" на суму 7418000 грн., в якій, в тому числі, зазначила незаконно сформовану суму податку на додану вартість в розмірі 1236333,33 грн.

В подальшому директор ТОВ „Арт-Інвест" ОСОБА_3 вказану податкову накладну надала виконуючому обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2, який реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на умисне ухилення від сплати податків, за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 10, надав її для головного бухгалтера ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_7

В результаті підробки ОСОБА_3 вказаної податкової накладної та подальшої її передачі виконуючому обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2, останнім не сплачено податку на додану вартість на суму 1236333,33 грн..

В поданих на вирок суду апеляційних скаргах:

- прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва, Рижко Ю.Р., з врахуванням доповнень, не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеності вини, вважає, що вирок суду є незаконним у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що судом при прийнятті рішення не взято до уваги те, що внаслідок злочинних дій обвинувачених були заподіяні збитки державі у значних розмірах, які на даний час не відшкодовані, а обвинуваченні, як під час досудового розслідування, так і судового розгляду, своєї вини у вчиненні інкримінованих правопорушень, не визнали. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, за яким: ОСОБА_2 призначити покарання за ч.2 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, (що становить п'ятдесят одну тисячу гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк до трьох років, за ч.1 ст.366 КК України до штрафу у виді семисот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (що становить дванадцять тисяч п'ятсот гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк до трьох років, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в виді трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, (що становить п'ятдесят одну тисячу гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк до трьох років; ОСОБА_3 призначити покарання за ч.5 ст.27, ч.2 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі дві тисячі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, (що становить сорок дві тисячі п'ятсот гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк до двох років шести місяців, за ч.1 ст.366 КК України до штрафу у виді семисот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (що становить дванадцять тисяч п'ятсот гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк до двох років, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, (що становить сорок дві тисячі п'ятсот гривень) з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк до двох років шести місяців.

Заявлений цивільний позов Державною податковою інспекцією у м.Рівне Рівненської області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені в обвинувальному акті судові витрати в сумі 1470 грн., 2206,80 грн. за проведення судово-економічних експертиз НДКЦ УМВСУ в Рівненській області.

- обвинувачений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та несправедливим, у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Зазначає, що судом не враховано те, що в його діях відсутня суб'єктивна сторона складу злочину, оскільки в нього не було прямого умислу, наявність якого є обов'язковою ознакою для кваліфікації за ст.212 КК України, оскільки він був призначений виконуючим обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" 27.04.2011 р. і, не маючи відповідних знань в галузі бухгалтерського обліку та податкового законодавства, не розібравшись з податковими зобов'язаннями й податковим кредитом підприємства не міг в свій третій робочий день - 04.05.2011 р., здійснити дії, спрямовані на ухилення від сплати податків шляхом підроблення, „реалізувати свій злочинний намір, шляхом створення схеми послідовного перерахування по колу грошових коштів". Покликається на те, що перерахування (переказ) коштів від одного учасника іншому є фінансовою операцією - платежем, і є закінченим у момент зарахування суми на рахунок отримувача, а, тому, у вказаному випадку не можливо створити видимість здійснення розрахунків, що підтверджується усною консультацією спеціаліста ОСОБА_8 наданої в судовому засіданні першої інстанції. Вказує, що суд першої інстанції після виходу до нарадчої кімнати для ухвалення вироку повернувся з нарадчої кімнати і почав роз'яснювати обвинуваченій ОСОБА_3 право дати свою згоду про застосування до неї Закону України „Про амністію у 2011 році" і, після з'ясування цього питання, повторно вийшов до нарадчої кімнати, при цьому не відкривав судові дебати і не надав обвинуваченим останнього слова, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Просить вирок суду скасувати, закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2

- обвинувачена ОСОБА_3 вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та несправедливим, у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Зазначає, що судом не враховано, що в її діях відсутня суб'єктивна сторона складу злочину, оскільки в неї не було умислу на надання виконуючому обов'язки директора ВАТ „Рівненська друкарня" ОСОБА_2, предметів і документів, які б призвели до несплати податків. Стверджує, що висновки суду про її знайомство з ОСОБА_2 при укладенні угоди про порядок погашення заборгованості від 04.05.2011 р., не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду справи. Вказує, що суд першої інстанції після виходу до нарадчої кімнати для ухвалення вироку повернувся з нарадчої кімнати і почав роз'яснювати їй право дати свою згоду про застосування до неї Закону України „Про амністію у 2011 році" і що після з'ясування цього питання, повторно вийшов до нарадчої кімнати, при цьому не відкривав судові дебати і не надав обвинуваченим останнього слова, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Просить вирок суду скасувати, закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, скасувати арешт накладений на майно ОСОБА_3, скасувати арешт накладений на будівлю торгового комплексу за адресою м.Рівне, вул. Київська, 10, що належить Товариству з обмеженою відповідальності „Арт-Інвест" код ЄДРОПУ 35721163, скасувати арешт, накладений на всі грошові кошти, які знаходяться і можуть надійти на банківській рахунок № 2600500017669, відкритий в АТ „Укрексімбанк" м.Рівне (МФО 333539), який належить ТОВ „Арт-Інвест" (код ЄДРПОУ 35721163).

Заслухавши доповідача Міщенко О.А., доводи обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які просять задовольнити апеляційні скарги обвинувачених, апеляційну скаргу прокурора залишити без розгляду, в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, врахувати, що судом порушено вимоги кримінально-процесуального закону, оскільки суд, вийшовши з нарадчої кімнати не поновив судове слідство та не провів дебати, вирок суду скасувати кримінальне провадження щодо підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 закрити; думку прокурора Рижко Ю.Р. про задоволення апеляційної скарги прокурора та залишення без задоволення апеляційних скарг обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинувачених підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст.412 КПК України істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

На технічному носії (диск №07240748006), де зафіксовано перебіг судового провадження в суді першої інстанції по даній справі запис закінчується 23.08.2013 роком, і в судовому засіданні оголошена перерва до 9-00 год. 24.09.2013 року (т.10 а.с.175-176).

Технічний запис судового провадження в суді першої інстанції від 24.09.2013 року в матеріалах кримінального провадження відсутній. В справі наявний лише журнал судового засідання від 24.09.2013 року.( т.10 а.с.198).

Згідно технічного запису, суддя 20.09 2013 року вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, а 23.09.2013 року вийшов із нарадчої кімнати та проголосив ухвалу, із якої вбачається, що суду необхідно з'ясувати у обвинуваченої ОСОБА_3 можливість отримання від неї згоди щодо застосування до неї Закону України "Про амністію у 2011 році". ( т.10 а.с.171-173)

Суд, фактично не поновивши судове слідство, встановив нез'ясовані, на його думку, обставини і без проведення судових дебатів, останнього слова - повторно вийшов до нарадчої кімнати.

Однак, кримінально-процесуальний Кодекс 2012 року не передбачає норми закону, яка б дозволяла суду відновлювати судове слідство після виходу до нарадчої кімнати, для з'ясування не встановлених обставин.

Вищевказані обставини є такими, які істотно порушують вимоги кримінального процесуального закону і є підставою для скасування вироку суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Крім того, відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва, Рижка Ю.Р, суддя помилково визнала її такою, що підлягає розгляду.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що вирок суду проголошено 24 вересня 2013 року. Строк оскарження вироку закінчився 24 жовтня 2013 року, а апеляційна скарга прокурора подана 25 жовтня 2013 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга прокурора не підлягає до розгляду.

Керуючись ч.3 ст.399, ст. ст.404, 407,412 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Рівненського міського суду від 24 вересня 2013 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Апеляційну скаргу прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва, Рижка Ю.Р. залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду Рівненської області набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С у д д і :

___ ___ _____

Міщенко О.А. Іващук В.Я. Піскунов В.М.