Постанова № 36285549, 18.12.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6383/13-а

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

18.12.2013 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Маренич О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука з позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 10.07.2013 року він звернувся до відповідача з заявою про надання йому частини основної щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу терміном 5 календарних днів з 22.07.2013 року по 26.07.2013 року. На вказану заяву він отримав відповідь про неможливість надання відпустки, оскільки це може несприятливо відбитись на нормальному ході роботи установи. Крім того, у відповіді зазначено, що він не звернувся до керівника установи з відповідною заявою за два тижні до встановленого графіком відпусток терміну.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати дії Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області в частині відмови у наданні за його заявою від 10.07.2013 року частини відпустки терміном 5 календарних днів з 22.07.2013 року по 26.07.2013 року незаконними. Визнати незаконною відповідь Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області за підписом заступника голови районної ради Добрунова В.В. від 16.07.2013 року. Зобов'язати Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області надати йому за заявою від 10.07.2013 року частину відпустки терміном 5 календарних днів з 22.07.2013 року по 26.07.2013 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в частині визнання дій Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області щодо відмови у наданні за його заявою від 10.07.2013 року частини відпустки терміном 5 календарних днів з 22.07.2013 року по 26.07.2013 року незаконними та визнання незаконною відповіді Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області за підписом заступника голови районної ради Добрунова В.В. від 16.07.2013 року.

Представник відповідача, Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області - Гордієнко Ю.А. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Пояснив, що ЗУ «Про відпустки» передбачено узгодження конкретного періоду відпустки між працівником і роботодавцем. Конкретний період надання відпустки ОСОБА_1 не був узгоджений, оскільки він брав два рази відпустки по 5 днів поза графіком - з 25.03.2013 року і з 03.06.2013 року і втретє звернувся із заявою про надання відпустки з 22.07.2013 року, тобто після сплину 22 днів від дати встановленої графіком відпусток. Просив відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову в зв'язку з відсутністю порушення його прав.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані суду докази, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що розпорядженням голови Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області № 124-0 від 27.12.2012 року ОСОБА_1 було призначено з 02.01.2013 року на посаду начальника юридичної служби виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області.

Відповідно до графіку відпусток працівників виконкому Автозаводської районної ради м.Кременчука на 2013 рік, ОСОБА_1 встановлено основну відпустку тривалістю 30 календарних днів з 01.07.2013 року.

10.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до заступника голови Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області з заявою про надання частини відпустки терміном 5 календарних днів з 22.07.2013 року по 26.07.2013 року.

З відповіді заступника голови районної ради Добрунова В.В. від 16.07.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в наданні відпустки у цей період, оскільки він не звернувся з відповідною заявою за два тижні до визначеного графіком відпусток терміну і надання відпустки не в раніше обумовлений період може несприятливо вплинути на нормальний хід роботи установи.

Крім того, зазначено, що у зв'язку з сімейними обставинами, позивачу двічі з 25.03.2013 року та 03.06.2013 року надавалися відпустки частинами по п'ять календарних днів кожна відповідно поданих ним заяв.

Розпорядженням заступника голови Автозаводської районної ради м.Кременнчука Полтавської області № 66-0 від 19.07.2013 року ОСОБА_1 звільнено з 31.07.2013 року з посади начальника юридичної служби виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області за власним бажанням. Щорічна відпустка використана по 01.08.2013 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

За приписами ст. 2 ЗУ «Про відпустки», право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Частиною 1 ст. 35 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до ст. 79 КЗпП України та ст.ст. 10, 12 ЗУ «Про відпустки», черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Статтею 11 ЗУ «Про відпустки» визначено, що у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 цього Закону.

Таким чином, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом на щорічну відпустку у визначений графіком відпусток працівників виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука період - з 01.07.2013 року терміном 30 календарних днів.

Перенесення щорічної відпустки на іншу дату відповідно до ст. 11 ЗУ «Про відпустки» не було узгоджено між позивачем та відповідачем.

Також суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 двічі надавались відпустки по 5 днів поза графіком - з 25.03.2013 року і з 03.06.2013 року, а також те, що позивач відповідно до розпорядження заступника голови Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області № 66-0 від 19.07.2013 року звільнений з посади начальника юридичної служби виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області за власним бажанням, щорічна відпустка використана по 01.08.2013 року.

Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність дій відповідача, що є предметом розгляду даної справи, тому суд не вбачає порушення прав позивача діями відповідача.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 11, 17, 69, 71, 86, 99, 163, 167 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.

Суддя: