Ухвала суду № 36285405, 24.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/1011/13-к Головуючий у І інстанції Галич Ю.М.Провадження № 11-кп/780/702/13 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 41 24.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого - судді : - Свінціцької О.П.

суддів : - Габрієля В.О., Дриги А.М.

при секретарі - Вороніній А.В.

за участю прокурора - Красківського В.П.

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013100280000323 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Ставищенського районного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року, яким,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Гостра Могила Ставищенського району Київської області, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

- визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, що йому належить на праві власності.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 489 гривень 44 копійки,

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду, ОСОБА_5 визнано винуватим у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також збуті особливо небезпечного наркотичного засобу , за наступних обставин.

ОСОБА_5, маючи на меті збут наркотичних речовин, у невстановлений час та за невстановлених обставин незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який почав незаконно зберігати на території власного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, 16 вересня 2013 року ОСОБА_5, з метою збагачення за рахунок наркотичних речовин, знаходячись по місцю свого проживання на території домогосподарства по АДРЕСА_1, незаконно, за гроші в сумі 200 гривень збув особі під вигаданими даними ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 23, 89 г. Також, 16 вересня 2013 року, близько 18 години 35 хвилин, працівниками міліції в ході проведення обшуку п місцю проживання ОСОБА_5 в домогосподарстві АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 44, 15 г, який ОСОБА_5 зберігав з метою збуту.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на незаконність та необґрунтованість вироку Ставищенського районного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_5 в частині призначеного покарання, просить його змінити, пом'якшити призначене ОСОБА_5 покарання, застосувавши вимоги ст.ст. 69, 75 КК України. На думку апелянта, призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає ступеню тяжкості скоєного та особі обвинуваченого внаслідок його суворості. При призначенні покарання просить врахувати те, що обвинувачений за останній період часу втратив двох своїх самих близьких людей: сина ОСОБА_7 та дружину ОСОБА_8, які померли. Також просить врахувати, що у віці 54 роки ОСОБА_5 має дуже поганий стан здоров»я, часто хворіє, а тому перебування його в місцях позбавлення волі взагалі ставить під сумнів можливість відбуття призначеного судом першої інстанції покарання. Вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без відбуття покарання.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду першої інстанції щодо нього змінити в частині призначеного покарання, пом»якшити призначене йому покарання та застосувати до нього вимоги ст. ст. 69 та 75 КК України. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він раніше не судимий, офіційно не працював, але заробляв кошти для проживання допомагаючи мешканцям села по господарству, постійно займався суспільно корисною працею. Також просить врахувати те, що він свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. Вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді, думку сторін кримінального провадження: прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг та просив залишити вирок без змін, захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та апеляцію свого підзахисного і просив їх задовольнити, перевіривши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Судовий розгляд даного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України є правильною і не оспорюється сторонами кримінального провадження.

Щодо доводів апеляцій захисника та обвинуваченого про суворість призначеного обвинуваченому покарання, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_5 повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону. Так, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, не працює, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, судом враховано наявність пом'якшуючих покарання обставин, а саме, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

За таких обставин, на думку колегії суддів, призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за своїм видом та розміром відповідає тяжкості злочину, особі засудженого та досягненню мети, передбаченої ст. 50 ч.2 КК України. Підстав для призначення більш м»якого покарання колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, вирок Ставищенського районного суду від 21 жовтня 2013р. щодо ОСОБА_5 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв»язку з чим залишає вирок без змін, а апеляції захисника та обвинуваченого без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Ставищенського районного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_5 - без змін.

Судді: