Ухвала суду № 36285367, 24.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1027/13-ц Головуючий у І інстанції Коваленко К.В.Провадження № 22-ц/780/6328/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 9 24.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Автобусного парку № 7 Комунального підприємства "Київпастранс" на заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 8 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Автобусного парку № 7 Комунального підприємства "Київпастранс", третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов'язання видати відповідну довідку про стаж водія міського пасажирського транспорту (автобусу) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги там, що згідно з записами трудової книжки з 19.02.1999 року він прийнятий водієм першого класу до АТП 13029 наказом № 37к від 18.02.1999 року де працює по теперішній час водієм міського пасажирського транспорту (автобусу).

Позивач зазначав, що Комунальне автотранспортне підприємство 13029 реорганізовано в філію Комунального підприємства «Київпастранс» - Автобусний парк №7, відповідно до наказу Комунального підприємства «Київпастранс» №2 від 01.11.2001 року.

ОСОБА_2 посилався на те, що його загальний стаж роботи за зазначеною спеціальністю становить понад 14 років, що вказує на право останнього на пенсію за віком на пільгових умовах.

Загальний стаж роботи становить більше ніж 38 років необхідних для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, позивач вказував, що він звернувся до УПФУ в Баришівському районі Київської області для обчислення та призначення пенсії відповідно до закону, проте в нарахуванні пенсії йому було відмовлено, оскільки відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу необхідно було надати відповідну уточнюючу довідку. Коли позивач звернувся до керівництва підприємства, то отримав довідку, що працює на посаді водія міського пасажирського транспорту - автобусу лише 05 місяців 09 днів.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції просив суд зобов'язати автобусний парк №7 КП «Київпастранс» видати йому довідку про те, що стаж водія міського пасажирського транспорту - автобусу становить більше 14 років для оформлення пенсії в Управлінні пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області.

Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 8 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Зобов'язано автобусний парк №7 КП "Київпастранс" видати ОСОБА_2 довідку про дійсний стаж роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту - автобусу, який становить більше 14 років, для оформлення пенсії в Управлінні пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Автобусний парк № 7 Комунального підприємства "Київпастранс" подало апеляційну скаргу, в якій, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту наказів №37 к від 18.02.1999 року, №222ве від 11.11.1999 року, №39/06 від 09.02.2007 року, №40/06 від 12.02.2007 року вбачається, що позивача не було призначено на іншу посаду, крім водія автобуса.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно встановивши характер спірних правовідносин, застосував до них положення ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років.

Крім того, зі змісту відповіді наданої відповідачем вбачається, що ОСОБА_2 за період роботи в Автопарку № 7 був допущений до роботи на наступних транспортних засобах: автобус Богдан А 144, мікроавтобус Форд, мікроавтобус Беста, мікроавтобус Газель, автобус Ікарус 280, що підтверджується листками проходження спеціальної підготовки стажування водія із основної справи позивача.

Тобто працюючи водієм автобуса в КП «Київпастранс» Автобусний парк №7 позивач ОСОБА_2 не працював водієм маршрутного таксі на власних (орендованих) маршрутних мікроавтобусах - «таксі», а працював водієм на автобусному маршруті загального користування і ці перевезення виконувались в різних режимах.

Пункт «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років

Відповідно до роз'яснень Мінсоцполітики України №5336/039/161-12 від 19.10.2012 року та адміністрації автомобільного транспорту України (Укртранс) Міністерства транспорту України від 14.12.1999 року №25/1-13-305к вбачається, що мікроавтобуси - «таксі» не відносяться до такого виду автобусів, робота на яких в свій час була визнана шкідливою, що надало право на пільгову пенсію водіям міського пасажирського транспорту тому підстав для призначення пільгової пенсії за віком відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», водіям міського пасажирського транспорту, які зайняті перевезенням пасажирів в межах міста на власних (орендованих) маршрутних мікроавтобусах - «таксі», немає.

Як вбачається із зазначених роз'яснень дія п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не розповсюджується саме на водіїв , які зайняті перевезенням пасажирів в межах міста на власних (орендованих) маршрутних мікроавтобусах - «таксі».

Разом з тим, з прийняттям (Закону України від 05.04.2001 р. №2344-111 "Про автомобільний транспорт" господарська діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі була виділена в окремий вид ліцензування. Відповідач не надав суду доказів наявності такої ліцензії, таким чином відповідач не надав суду доказів того, що він взагалі має право займатись таксомоторними перевезеннями.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Отже, враховуючи вимоги закону, встановлені обставини справи та виходячи з положень ст.60 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки останній довів той факт, що його трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах складає більше 14 років.

Таким чином, рішення суду першої інстанції суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, правильно встановлено правові відносини сторін, дана належна правова оцінка доказам у справі, висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність апеляційну Автобусного парку № 7 Комунального підприємства "Київпастранс" відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Автобусного парку № 7 Комунального підприємства "Київпастранс" відхилити.

Заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 8 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: