Вирок № 36283959, 24.12.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2456/13-к

Провадження № 1 - кп\368\147\13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2013 рокум.Кагарлик Київської області Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді: Закаблука О.В.

За участю прокурора: Павлик В.Ю.

При секретарі: Гембар В.В.

Обвинуваченого: ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 2 ст. 309 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100190001040 від 12.11.2013 року відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пісочин Харківського району Харківської області, українця, освіта неповна середня, проживаючого в цивільному шлюбі, працюючого кочегаром в Гребенівській загальноосвітній школі, раніше притягувався до кримінальної відповідальності:

- 28.10.2003 року Кагарлицьким районним судом за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 05.03.2004 року Оратівським районним судом Вінницької області районним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 14.09.2005 року Кагарлицьким районним судом за ч. 1 ст. 309 КК України, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 23.08.2008 року на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.08.2008 року умовно - достроково на 1 рік 1 місяць 4 дні,

зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого по АДРЕСА_2, якого 02.12.2013 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 309 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, повторно, 15.10.2013 року, близько 15 год., перебуваючи па території недіючої ферми в с. Гребені, Кагарлицького р-ну поблизу вул. Леніна, виявив декілька дикорослих рослин конопель, з яких обірвав руками гілки з листям, чим вчинив їх незаконне придбання, з метою подальшого незаконного виготовлення з них наркотичного засобу.

Після чого, незаконно придбані рослини конопель, сховавши в багажник моторолера, незаконно перевіз до домогосподарства, яке належить ОСОБА_2 з якою він постійно проживає та розташоване в АДРЕСА_2, де залишив зберігати на горищі гаража з метою просушування. Після чого, ОСОБА_1 в перших числах листопада місяця 2013 року, точна дата слідством не встановлена, близько 14 год., за допомогою сита з частини висушених рослин конопель відділив зерна, які помістив до скляної банки ємкістю 0,5 л. та залишив зберігати в портфелі в приміщенні гаража на території вищеназваного домогосподарства. Інші залишки гілок рослин конопель з листям ОСОБА_1 залишив зберігати на горищі гаража з мстою подальшого особистого вживання

11.11.2013 року в ході проведення огляду домогосподарства ОСОБА_2, яке розташоване в АДРЕСА_2, в приміщенні, розташованому поблизу гаража па дивані було виявлено сито з залишками рослинної маси зеленого кольору, яке було поміщено до пакету НДЕКЦ № 2077331 та вилучено; на підвіконні даного приміщення виявлено обрізана пластикова пляшка з написом «Росинка», в якій міститься пуста пляшка з-під пива ємкістю 1 л., в горловині якої мається металевий предмет з нашаруваннями чорного кольору, які поміщено до пакету НДЕКЦ № 2077330 та вилучено. Під час подальшого огляду приміщення гаражу було виявлено портфель, в якому виявлено скляну банку ємкістю 0,5 л., накритою кришкою з зернами рослин зеленого кольору, які разом із вилученими на горищі двома поліетиленовими пакетами з рослинами зеленого кольору з суцвіттям поміщено до пакету НДЕКЦ № 2077329 та вилучено. Під час подальшого огляду горища було виявлено клейонку з рослинами з суцвіттям, які поміщено до пакету НДЕКЦ №2077328 та вилучено.

Згідно висновку експерта № 1743/х від 20.11.2013 року на поверхнях сита виявлено залишки особливо-небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу, маса якого становить менше 0,0001 г. Нашарування речовини коричневого кольору, які знаходились на саморобному пристрою для паління та на внутрішніх поверхнях двох фрагментах пляшок із полімерного матеріалу є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено екстрактом канабісу, загальною масою в перерахунку на суху речовину 0, 8147 гр. Представлена на експертизу суміш подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору зі специфічним запахом коноплі та дозрілого насіння, схожого на дозріле насіння рослини коноплі, яка знаходиться в скляній банці є сумішшю особливо-небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу та дозрілого насіння рослини роду конопля, яке відносить до наркотичних засобів.

Маса особливо-небезпечного наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить 32,68 гр. Представлена па експертизу волога на дотик речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка знаходиться в білому пакеті та відокремлена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка знаходилася у фіолетовому пакеті є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину відповідно 13,89 гр. та 90, 34 гр. Представлена на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом загальною масою в перерахунку на суху речовину 5, 1 гр. Загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 144,8 гр.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового слідства попередньо були кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як умисні, протиправні дії, які виразилися в незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно.

04 грудня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та старшим прокурором Кагарлицької міжрайонної прокуратури Київської області Калайдою Ю.О., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваженні прокурора у кримінальному провадженні № 12013100190001040 від 12.11.2013 року, в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст 468, ст. 469, 470, 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно вказаної угоди підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується:

а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні;

б) сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо даного кримінального правопорушення, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладення обов»язків, визначених п.п. 2,3,4, ст. 76 КК України.

Із запропонованим видом та мірою покарання підозрюваний ОСОБА_1 згоден.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного - обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 та 424 КПК України.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. І ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. З ст. 424 КПК України, підозрюваному ОСОБА_1 роз'яснено і є зрозумілими.

б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів підозрюваному ОСОБА_1 роз'яснено і є зрозумілими.

5. Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов»язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

6. Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що умисне не виконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Угода складена „2" грудня 2013 року в 3-х екземплярах (Iй екземпляр приєднується до обвинувального акту та направляється до суду), 2" екземпляр надається прокурору, 3й екземпляр - підозрюваному).

Отже, як вбачається з угоди, обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних, для даного кримінального провадження обставин, порядку відшкодування судових витрат та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України, - як умисні, протиправні дії, які виразилися в незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Згідно п. 3 угоди про визнання винуватості сторони прийшли до висновку щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладення обов»язків, визначених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

Згідно вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в обсязі обвинувачення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, розмір процесуальних витрат, які підлягають до відшкодування, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор Павлик В.Ю. просив затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на її відповідність чинному законодавству.

Вислухавши прокурора Павлика В.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1, суд приходить до висновку про прийняття угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним.

Судом роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрю ваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у прова дженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України як умисні, протиправні дії, які виразилися в незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно.

Санкція ч. 2 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п»яти років.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п»яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України по ступеню тяжкості відноситься до злочинів середнього ступеню тяжкості.

Перед затвердженням угоди про визнання винуватості суд згідно з вимогами ч. 4 ст. 474 КПК України з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопо тання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винува тим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після оголошення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і обвинуваченого - обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 та 424 КПК України.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. З ст. 424 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено і є зрозумілими.

б) для обвинуваченого ОСОБА_1 - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого ОСОБА_1. кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено і є зрозумілими.

5. Обвинувачений ОСОБА_1. розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

6. Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 - 1 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, відсутні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 не виконає взяті на себе зобов'язання та фактичні обставини для визнання ОСОБА_1 своєї винуватості, а тому угода підлягає затвердженню судом.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Процесуальні витрати по справі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пісочин Харківського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 19 лютого 2002 року Ржищівським МВМ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави кошти в сумі 367 ( триста шістдесят сім) грн.. 08 коп., за процесуальні витрати щодо залучення експерта у кримінальному провадженні № 12013100190001040 від 12.11.2013 року, р\р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі:

Висушений канабіс вагою 144,8 гр., пристрій для куріння та сито, які поміщені до поліетиленового пакету «НДЕКЦ» № 2078059, - знищити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376, 468-476 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 03 грудня 2013 року про визнання винуватості між старшим прокурором Кагарлицької міжрайонної прокуратури Київської області юристом 2 класу Калайдою Ю.О., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013100190001040 від 12.11.2013 року та обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Пісочин Харківського району Харківської області, українця, освіта неповна середня, проживаючим в цивільному шлюбі, працюючого кочегаром в Гребенівській загальноосвітній школі, раніше притягувався до кримінальної відповідальності:

- 28.10.2003 року Кагарлицьким районним судом за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 05.03.2004 року Оратівським районним судом Вінницької області районним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 14.09.2005 року Кагарлицьким районним судом за ч. 1 ст. 309 КК України, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 23.08.2008 року на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.08.2008 року умовно - достроково на 1 рік 1 місяць 4 дні,

Зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого по АДРЕСА_2, якого 02.12.2013 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 309 КК України, , паспорт серії НОМЕР_2, виданий 19 лютого 2002 року Ржищівським МВМ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, укладену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100190001040 від 12.11.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (в редакції 2001 року), як за скоєння умисних, протиправних дій, які виразилися в незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання, призначивши йому випробування з іспитовим строком на 2 ( два ) роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов»язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з»являтися для реєстрації в кримінально виконавчій інспекції.

Заходи забезпечення кримінального провадження до засудженого ОСОБА_1 не застосовувалися.

Іспитовий строк ОСОБА_1 відчислювати з 24 грудня 2013 року, - з дня постановлення вироку.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі.

Висушений канабіс вагою 144,8 гр., пристрій для куріння та сито, які поміщені до поліетиленового пакету «НДЕКЦ» № 2078059, - знищити.

Процесуальні витрати по справі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пісочин Харківського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 19 лютого 2002 року Ржищівським МВМ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави кошти в сумі 367 ( триста шістдесят сім) грн.. 08 коп., за процесуальні витрати щодо залучення експерта у кримінальному провадженні № 12013100190001040 від 12.11.2013 року, р\р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298.

На вирок на підставі угоди з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О. В. Закаблук