Постанова № 36282867, 17.12.2013, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/16589/13-а

Категорія 31

2-а/295/538/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Борчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1,

08205, АДРЕСА_1,

до Житомирської митниці Міндоходів України,

10003, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 25, іден. код 38708522,

про скасування постанови від 16.08.2013 р. за № 0176/101110304/2013, № 0177/101110304/2013, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 16 серпня 2013 року Житомирською митницею Міндоходів (далі - Відповідач) було винесено постанову в справах про порушення митних правил №№0176/101110304/2013, 0177/101110304/2013, якою громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Позивач) визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.

Позивач не погоджується з даною постановою виходячи з того, що посадові особи митного органу мали можливість притягнути позивача до адміністративної відповідальності та скласти протокол в межах шестимісячного строку притягнення до відповідальності з моменту виявлення правопорушення (11.04.2011 р.), але пропустили цей строк.

Зазначає, що вказане правопорушення не є триваючим.

У судовому зсіданні позивач підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, посилаючись на дотримання митних правил та пояснив, що митним органом складений протокол в межах шестимісячного строку з моменту виявлення правопорушення, тобто з моменту виїзду за межі України 25.04.2013 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що дозвіл митного органу - це надання особі митним органом усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій.

Згідно ч. 3-5 ст. 380, ст. 381, 200, 95 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Строки, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, можуть бути продовжені органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу.

Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту:

1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

У пункті 57 Митного кодексу України визначено, що товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до статті 467 Митного кодексу України адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

Так, 25.04.2013 року під час перетинання позивачем кордону України на пункті пропуску «Виступовичі» м/п «Північний» Житомирської митниці, інспектором митного посту Шалигою Віктором Петровичем були складені два протоколи №№0176/101110304/2013, 0177/101110304/2013 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 470 ч. 3 МК України за перевищення встановленого строку транзиту транспортних засобів тривалістю 10 діб.

Зокрема, згідно вказаних протоколів позивачем 30.04.2011 р. на митну територію України в режимі транзит були ввезені транспортні засоби марки BMW р/н НОМЕР_3 кузов № НОМЕР_1 та причеп марки FEB А р/н НОМЕР_2, які станом на 25.04.2013 року за межі України вивезено не було.

Таким чином, вказаними діями позивач порушив 10 денний термін транзиту вказаних транспортних засобів.

У судовому засіданні позивач пояснив, що затримка сталася у зв'язку із ДТП за участю ввезених транспортних засобів, разом з тим додав, що до митного органу із заявою про продовження спеціальних строків не звертався.

Судом відхиляються твердження стосовно того, що факт перетинання позивачем митного кордону України фіксується митними органами у відповідній автоматизованій митній системі, а тому посадові особи митних органів мали можливість проконтролювати дотримання позивачем терміну транзиту та скласти протокол відразу на 11 день після вчинення правопорушення, тобто 11.04.2011 р. Перетин кордону здійснювався позивачем 05.06.2011 року та 18.06.2011 року, що підтверджується відповідними відмітками у закордонному паспорті.

Разом з тим, як пояснив представник відповідача єдина база у митних органах з'явилась з 2012 - 2013 років, а тому внесені до цього моменту відомості про осіб і транспортні засоби, які перетинали кордон України, не мають загальнодержавного характеру.

Крім того, вказане правопорушення є триваючим з огляду на таке.

По-перше, диспозиція ч. 1 ст. 467 МК України не містить вичерпного переліку триваючих правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст.467 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

Згідно листа Міністерства Юстиції України від 01.12.2003 за № 22-34-1465 вбачається, що в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення наступним чином.

Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).

Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий

стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

За таких обставин, суд вважає, що порушення позивачем спеціальних строків в режимі «транзит» має характер триваючого правопорушення, виявлення якого відбулося 25.04.2013 року у зв'язку із чим і складені протоколи.

Таким чином, постанова №№0176/101110304/2013, 0177/101110304/2013 від 16.08.2013 р. про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, за перевищення встановленого строку транзиту транспортних засобів тривалістю 10 діб, винесена уповноваженою посадовою особою правомірно, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Залишити без змін постанову №№0176/101110304/2013, 0177/101110304/2013 від 16.08.2013 р.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Корицька

Повний текст складено 20.12.2013 р.

Повний текст складено 20.12.2013 р.