Постанова № 36282060, 24.12.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10376/13-к

Провадження № 1/161/149/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 24 грудня 2013 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Артиша Я.Д.,

при секретарі Марчак Е.Є.,

за участю прокурора Ліпко О.П.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька Волинської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працює головою Волинської обласної організації партії "ХДС", не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, органами досудового слідства обвинувачується в тому, що будучи службовою особою - генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд", призначеним на посаду 08.12.2005 року наказом № 52, здійснюючи фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого 29.12.1999 року розпорядженням № 624-РВ виконавчого комітету Луцької міської ради, зареєстрованого 28.01.2000 року за № 02599929 платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва серії НВ № 407358, виданого Луцькою ОДПІ, місцезнаходження суб'єкта господарювання: м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ-5505667, будучи зобов'язаним, згідно розділу 8 Статуту підприємства, виконувати фінансово-розпорядчі функції, розпоряджатись грошовими коштами, здійснювати фінансово-господарську діяльність, розпоряджатись основними засобами товариства на суму, що не перевищує 5% статутного капіталу в рік та на якого, згідно чинного законодавства України, покладено обов'язки та відповідальність за організацію і здійснення обчислення податків, своєчасну їх сплату до бюджетів, а саме: - згідно ст. 67 Конституції України - обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом; - згідно ст.ст. 9, 11 Закону України "Про систему оподаткування" № 77/97-ВР від 18.02.1997 року - обов'язок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків; сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни; відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і додержання законів про оподаткування; - згідно п. 20.1, п. 20.7 ст. 20 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року "Про оподаткування прибутку підприємств" - відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства; - згідно п. 10.1 ст. 10 Закону України № 168/97 від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" - відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість до бюджету, грубо порушуючи вимоги законодавства в жовтні 2008 року в м. Луцьку вчинив умисні дії, що спричинили ненадходження до бюджету податків в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_4, будучи співвласником ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", володіючи часткою в статутному фонді вказаного товариства в розмірі 6,42% та перебуваючи одночасно на посаді генерального директора зазначеного суб'єкта господарювання, знаючи, що у власності ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" перебуває частина приміщення, розташованого за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 50, площею 476,3 кв.м, та достовірно знаючи що ринкова вартість даного приміщення, становить більше 5000000 гривень; усвідомлюючи, що відповідно до розділу 8 Статуту товариства "Луцьк-Оздоббуд" він має право розпоряджатись основними засобами товариства на суму, що не перевищує 5% статутного капіталу в рік, без проведення зборів учасників товариства та самостійно здійснювати операції з продажу майна товариства на суму, яка не перевищує 5% статутного фонду товариства, тобто 101488,85 гривень - умисно порушуючи зазначену вимогу статуту, без повідомлення та без згоди співвласників товариства ОСОБА_5, який був власником 50% статутного фонду товариства та ОСОБА_3, який був власником 16,66% статутного фонду товариства, переслідуючи злочинну мету - розтратити вищевказане майно, здійснив його незаконний продаж по завідомо заниженій ціні.

Зокрема, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92), а саме: "п. 16) у разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт"; "п. 17) переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість"; "п. 18) відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку"; "п. 19) сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу", після отримання замовлених ним експертних висновків вартості нерухомого майна ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" не провів переоцінку основних засобів вказаного товариства, а саме, нерухомого майна, розташованого в м. Луцьку по пр. Волі, 50, та не вніс дані щодо зміни первісної вартості і суми зносу основних засобів до регістрів їх первинного обліку - залишкової балансової вартості основних засобів, після чого в незаконний спосіб, з приховуванням даного факту від інших учасників товариства та проти їх волі, приховавши від них реальну вартість переоціненого майна, здійснив продаж вищевказаного нерухомого майна за завідомо заниженою ціною, нижчою за звичайну, пов'язаній особі - закритому акціонерному товариству "Демидівська СПМК-3" (Рівненська область, Демидівський р-н, селище Демидівка, вул. Будьонного, 2), 83,45% акцій якого належали йому особисто.

Тобто, ОСОБА_4, будучи генеральним директором ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" і співвласником цього товариства з часткою 6,42% у статутному фонді, та одночасно будучи акціонером ЗАТ "Демидівська СПМК-3", головою правління якого є його рідний брат ОСОБА_6, маючи частку в статутному фонді цього товариства в розмірі 83,45% акцій, переслідуючи корисливу зацікавленість, передбачаючи наслідки своїх дій у вигляді не компенсованої в повному обсязі втрати товариством "Луцьк-Оздоббуд" та окремими його співвласниками частини належного їм майна внаслідок переходу такого майна у власність підконтрольного йому іншого суб'єкта господарювання шляхом продажу за заниженою ціною, бажаючи настання вказаних наслідків, зловживаючи службовим становищем, що виразилось в прихованні від інших учасників товариства реальної вартості майна ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" - частини приміщення по пр. Волі, 50 в м. Луцьку, не відображенні реальної вартості вказаного майна в обліку товариства та умисному порушенні вимог Статуту товариства в ході продажу такого майна, - здійснив відчуження нерухомості ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", а саме, частини приміщення гуртожитку № 9, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, пр. Волі, буд. № 50, вартість якого згідно висновку судово-будівельної експертизи № 0551 від 16.11.2010 року становить 5491748 гривень - закритому акціонерному товариству "Демидівська СПМК-3" за ціною 86464,26 гривень, тобто в 63 рази менше від визначеної експертизою ціни.

Вказана операція з купівлі-продажу нерухомості оформлена наступними документами, підписаними ОСОБА_4: угодою № 1 від 02.10.2008 року, укладеною між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" та ЗАТ "Демидівська СПМК-3"; заявою ОСОБА_4 про відсутність заперечення на укладення угоди про переведення боргу в сумі 76464,26 гривень між договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 02.10.2008 року між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" та ЗАТ "Демидівська СПМК-3"; договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 02.10.2008 року між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" та ЗАТ "Демидівська СПМК-3".

При цьому, ОСОБА_4, усвідомлюючи факт продажу приміщення товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" пов'язаній особі за заниженою ціною, при оформленні вищевказаних документів під час здійснення зазначеної господарської операції, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання податкової вигоди, умисно порушив наступні норми законодавства: п. 19 наказу ДПА України від 30 травня 1997 року N 165, яким визначено що "у разі, якщо база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін і перевищує суму поставки товарів (послуг), визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну - на суму, виходячи з фактичної ціни поставки, другу - на суму перевищення звичайної ціни над фактичною", яке виразилось у тому, що ОСОБА_4 умисно не склав, та в інший спосіб не забезпечив складання другої податкової накладної на суму перевищення звичайної ціни над фактичною вартістю реалізованого ним майна, оскільки б в такому випадку це вплинуло на об'єкт оподаткування за наслідками здійснення зазначеної господарської операції. Друга накладна покупцю не надається, проте повинна зберігатися у продавця; ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", якими визначено що "доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів", "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення", з чого слідує, що ОСОБА_4 умисно не здійснив та не забезпечив документальне фіксування та належне відображення по бухгалтерському обліку наслідки зазначеної господарської операції в момент (тобто в день) її здійснення.

Натомість, передбачаючи, що проведення в обліку товариства документів про вчинення, з порушенням податкового законодавства, такої операції призведе до заниження об'єктів оподаткування товариства і ненадходження податків до бюджету та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 видав договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 02.10.2008 року між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" та ЗАТ "Демидівська СПМК-3", для оформлення видаткової та податкової накладних бухгалтеру ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" ОСОБА_7, якій не було відомо про злочинні наміри та дії ОСОБА_4, після чого ОСОБА_7 виписала: видаткову накладну за № О-00000006 від 02.10.2008 року на продаж ЗАТ "Демидівська СПМК-3" нежитлового приміщення за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 50 площею 476,300 кв. м. по ціні 151,28 гривень за 1 кв. м., а всього на суму 86464,26 гривень, в т.ч. ПДВ - 14410,71 гривень; податкову накладну за № 213 від 02.10.2008 року на суму 86464,26 гривень, в т.ч. ПДВ - 14410,71 гривень і передала вищевказані документи для складання податкової звітності ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" приватній фірмі "Аналіз", що надавала послуги з ведення обліку ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", для проведення цих документів по бухгалтерському та податковому обліках товариства.

Відповідно до вимог Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначена вище господарська операція продажу нежитлового приміщення підлягає оподаткуванню згідно вимог п. 7.4 "Оподаткування операцій з пов'язаними особами" ст. 7 даного Закону, підпунктом 7.4.1 якого визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів пов'язаним особам, визначається виходячи з договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари, що діяли на дату такого продажу.

Вищезазначені дії ОСОБА_4 призвели до того, що в обліку ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" при відображення операції з продажу нерухомості пов'язаній особі - закритому акціонерному товариству "Демидівська СПМК-3", об'єкти оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість були обраховані виходячи не зі звичайної ціни, встановленої експертною оцінкою предмету купівлі-продажу, а на підставі документів, у яких була вказана завідомо занижена ціна предмету операції, яка значно менша за звичайну ціну даного товару.

Таким чином, ОСОБА_4, будучи службовою особою підприємства - генеральним директором ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", посягаючи на встановлений законодавством України порядок оподаткування юридичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків формування дохідної частини державного бюджету, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходжень до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах і бажаючи їх настання, порушуючи вимоги п.п. 1.26 ст. 1, п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", вчинив умисні дії, що призвели до заниження товариством "Луцьк-Оздоббуд" податку на прибуток за IV квартал 2008 року в сумі 1354924 гривень та податку на додану вартість за жовтень 2008 року на загальну суму 1083939 гривень, що зафіксовано актом документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" № 4168/23-50/05505667 від 30.05.2011 року (в тому числі і актом № 4141/23-50/05505667 від 14.07.2010 року).

А всього, в результаті умисних злочинних дій ОСОБА_4 до бюджету фактично не надійшло податків на загальну суму 2438863 гривень, що більше, ніж в п'ять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в зв'язку з чим його дії слід вважати такими, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Вказані дії ОСОБА_4, органами досудового слідства, кваліфіковано, як вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, і такі, що спрямовані на ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про направлення даної кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України на додаткове розслідування, оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 листопада 2013 року вирок Луцького міськрайонного суду від 20 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 4 червня 2013 року в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України скасовано, а кримінальну справу направлена на нове розслідування, в тому числі у зв'язку із неповнотою досудового слідства, а тому вказана обставина не дає можливості подальшому судовому розгляду кримінальної справи за ч. 3 ст. 212 КК України, беручи до уваги той факт, що дане обвинувачення взаємопов'язане із обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а відповідно виділення в окреме провадження справи за ч. 3 ст. 212 КК України, перешкоджатиме всебічності, повноті і об'єктивності дослідження усіх обставин по справі в сукупності.

Заслухавши потерпілих, захисника та підсудного, кожен з яких, не заперечували щодо направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду Волинської області від 4 червня 2013 року, залишено без змін вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2013 року в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України, однак в частині виправдання за ч. 3 ст. 212 КК України та вирішення цивільного позову його скасовано, а кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд.

Водночас, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 листопада 2013 року вказані судові рішення в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України скасовано, а кримінальну справу щодо нього направлена на нове розслідування, в тому числі, з приводу неповноти досудового слідства.

При цьому, як вбачається із змісту обвинувального висновку, обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 212 КК України взаємопов'язане із обвинуваченням за ч. 5 ст. 191 КК України, а його виділення в окреме провадження перешкоджатиме всебічності, повноті і об'єктивності дослідження усіх обставин по справі в сукупності.

Таким чином, оскільки неповноту досудового слідства, про яку вказано в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 листопада 2013 року не можливо усунути в судовому засіданні, тому кримінальну справу слід повернути прокурору на додаткове розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст. 281 КПК України (в редакції 1960 року), суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити, а кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України повернути прокурору на додаткове розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 залишити попередній - заставу.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом семи діб з моменту її проголошення через Луцький міськрайонний суду.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д. Артиш