Постанова № 36281496, 25.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4317/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Федоренко Я.О.,

за участі представників позивача - Луєнка Ю.В.,

представника відповідача - Репех О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Авангард" до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.11.2013 року звернувся до суду з позовом до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» № 0000072200 від 11 листопада 2013 р про збільшення суми грошового зобов'язання сільськогосподарського ТОВ «Авангард» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1138781 грн. за основним платежем та на 1235619 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом). Свої позовні вимоги мотивує тим, що у Бахамцької ОДПІ були відсутні підстави для донарахування податку на додану вартість, через перевищення межі питомої ваги несількогосподарської продукції, що виробляється підприємством. Позивач наполягає на тому, що не було порушено умови ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 Податкового кодексу України та не було перевищено 25 % межу питомої ваги вартості поставлених несільськогосподарських товарів. Позивач зазначає, що СТОВ «Авангард» виробляє і постачає виключно сільськогосподарську продукцію, яка підпадає під класифікацію сільськогосподарських товарів, згідно пункту 209.7 с.209 Податкового кодексу України, зазначена у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101,4102, 4103,4301 згідно УКТЗЕД. Виходячи з положення п. 209.6 ст. 209 ПК України недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, не є підставою для застосування до підприємства загальних правил оподаткування податком на додану вартість. Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки. Отже, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно. Таким чином, якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму опода ткування податком на додану вартість. В інших випадках, зокрема, в разі недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподар ських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість. Крім того, з метою забезпечення колективу безкоштовним харчуванням у позивача діяла столова. У періоді, що перевірявся, позивачем на їдальню використовувалася м'ясо-молочна сировина власного виробництва. При списанні забою свиней, великої рогатої худоби проводилось нарахування ПДВ, що відображено у скороченій декларації з ПДВ, так як це сільськогосподарська продукція і пов'язана з цим операція, відповідно діючих норм законодавства, підлягає оподаткуванню. Водночас, позивач забезпечував своїх працівників безкоштовними обідами, виконуючи свої зобов'язання за колективним договором та здійснюючи цю діяльність виключно в межах трудових правовідносин, що за своєю правовою природою не є поставкою товарів (послуг) у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України. Таким чином, на думку СТОВ «Авангард» витрати, понесені ним на забезпечення своїх працівників безкоштовними обідами, включаються до загальних валових витрат, понесених при виробництві сільськогосподарської продукції. А отже, сума ПДВ, сплачена при оплаті харчування, передбаченого колективним договором, мала бути включена до складу податкового кредиту відповідних періодів. На підставі того, що сільськогосподарська продукція, яка використана на приготування безкоштовного харчування працівників позивача є продукцією власного виробництва, відображення платником податку суми ПДВ у скороченій декларації з ПДВ по операціях з надання безкоштовного харчування не суперечить приписам п. п. 8-1.7 ст. п. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що СТОВ «Авангард» на порушення п. 8№.1., п. 8№.2, п. 8№.6 ст. 8№ ЗУ «Про податок на додану вартість», пунктів 209.1, 209.2, 209.6 статті 209 Податкового кодексу України неправомірно застосовувався спеціальний режим оподаткування по ПДВ, так як фактично питома вага вартості поставлених сільськогосподарських товарів складала менше 75%, оскільки сільськогосподарські товаровиробники мають право перебувати на спеціальному режимі оподаткування лише якщо виробляють сільськогосподарську продукцію на власних або орендованих землях. СТОВ «Авангард» виробляло продукцію, що вирощувало на орендованих землях, договори оренди на які не зареєстровані належним чином, а відповідно до вимог земельного законодавства договір оренди земельної ділянки вважається укладеним з моменту державної реєстрації. Крім того, відповідно до вимог податкового законодавства , операції з надання обідів своїм працівникам сільськогосподарське підприємство має право відобразити в скороченій декларації з ПДВ за умови, що обіди виготовлено з власної сільськогосподарської продукції, продукти харчування, з яких виготовлено обіди, належать до груп 1-24. 4101, 102. 4103. 4301 УКТЗЕД (п.8-1.7. ст.8-1 Закону «Про ПДВ». п.209.7 ст.209 Податкового кодексу), та якщо у свідоцтві про реєстрацію підприємства суб'єктом спеціального режиму оподаткування зазначено вид діяльності, який відповідає постачанню таких продуктів харчування. Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, підприємство має відображати вартість наданих обідів у загальній декларації з ПДВ, оскільки вказані операції підпадають під поняття поставки послуг та повинні оподатковуватись на загальній основі. У свідоцтвах суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданих СТОВ «Авангард», не зазначено вид діяльності, який відповідає постачанню таких продуктів харчування. Тому вартість наданих обідів (страв) підприємство мало відобразити у загальній (повній) декларації. Враховуючи наведене, Бахмацька ОДПІ просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

В судовому засіданні було встановлено, Бахмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «Авангард» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2010 року по 31.07.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2010 року по 31.07.2013 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 28.10.2013 року № 4/22-03795916.

Перевіркою зокрема встановлено порушення:

пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1, 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п. 8-1.1, п. 8-1.6 п. 8-1.7, п.п. 8-1.15.2 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 199.1 ст. 199, п. 209.1, п. 209.6, п. 209.7, п. 209.11, п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, ст. 15, 18 Закону України «Про оренду землі» в результаті чого СТОВ "Авангард" занижено ПДВ бюджетної декларації на загальну суму 1138781,00 грн. в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2010 рік: серпень - 3819,00 грн., вересень - 5136 грн., жовтень 2965 грн., листопад - 7109 грн., грудень - 13845 грн.; 2011 рік: січень -758 грн., лютий - 38490 грн., березень - 138805 грн., квітень - 19356 грн., травень - 7580 грн., червень - 979 грн., липень - 4934 грн., серпень - 400 грн., вересень - 2460 грн., жовтень - 125683 грн., листопад - 270124 грн., грудень - 36686 грн., 2012 рік: січень - 5751 грн., лютий - 38040 грн., березень - 30069 грн., квітень - 74453 грн., травень - 62080 грн., червень - 53414 грн., липень - 217810 грн., серпень - 105066 грн., вересень - 103904 грн., жовтень - 160372 грн., листопад - 178645 грн., грудень - 233581 грн.; 2013 рік: січень - 1504 грн., лютий - 59541 грн., березень - 2964 грн., квітень - 575064 грн., травень - 76315 грн., червень - 367632 грн., липень - 23153 грн.

п.7.3.5 п.7.3 ст.5. п. 8-1.l. п.8-1.6, пп.8-1.15.2 п.. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.209.1, 209.6, 209.7, 209.11, 209.15.1 ст.209 Податкового кодексу України, ст. 15,18 Закону України «Про оренду землі», тобто встановлено завищення податкового зобов'язання з ПДВ скороченої декларації на 2866033грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2010 рік: серпень - 1893грн, вересень - 2226грн. жовтень - 989грн. листопад - 5521грн. грудень - 10006грн; 2011 рік: січень - 55грн. лютий - 38575грн. березень - 138111грн., квітень - 156086грн., травень - 11266грн., червень - 1239грн., липень - 7927грн., серпень - 2288грн., вересень - 4424грн., жовтень - 2057 грн., листопад - 1602 грн., грудень - 53771 грн., 2012 рік: січень - 673грн., лютий - 33966грн.. березень - 32154 грн., квітень - 77230 грн., травень - 92080 грн., червень - 63698 грн., липень - 270344 грн., серпень - 135402 грн., вересень - 128919 грн., жовтень - 298193 грн., листопад - 1888 грн., грудень - 6041 грн. 2013 рік: січень - 1742 грн., лютий - 30882 грн., березень - 53549 грн., квітень - 618166 грн., травень - 118334 грн., червень - 460415 грн., липень - 1651 грн.

пп.7.4.3 п.7.4 ст.7. п.8-1.15. ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст. 198, п. 199.1 ст.199. пп.209.15.1 н.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, а саме встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ скороченої декларації на 1810677 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2011 рік: квітень - 177649грн, травень - 5781грн, червень - 4485грн, липень - 5423грн, серпень - 5149грн, вересень - 4827грн, жовтень - 130553грн, листопад - 276587 грн. грудень - 18653грн; 2012 рік: січень - 7563грн, лютий - 72825грн, березень - 3347грн, квітень - 5248грн, травень - 33538 грн., червень - 13603 грн., липень - 55471 грн., серпень - 33322 грн., вересень - 27804 грн., жовтень - 140751 грн., листопад - 183687грн., грудень - 241423грн.; 2013 рік: січень - 2400грн. лютий - 92586грн. березень - 52971грн. квітень - 46009грн. травень - 44613грн. червень - 96063грн. липень - 28346грн.

використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги по ПДВ (код пільги 14010450) всупереч умовам її надання згідно п.209.6. п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України на загальну суму 992544 грн. в тому числі: березень 2011 - 38275грн., квітень 2011 - 138111грн., червень 2011 - 5485грн., серпень 2011 - 2504грн., січень 2012 - 35118грн., вересень 2012 - 74229грн., жовтень 2012 - 10115 грн., листопад 2012 - 157442грн. травень 2013 - 93192грн. червень 2013 - 73721грн. липень 2013 - 364352 грн.

На підставі акту перевірки Бахмацькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072200 від 11.11.2013 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 2374697,00 грн., з них 1138781,00 грн. - основного платежу 1235916,00 грн. - штрафних санкцій.

В судовому засібданні було встановлено, що СТОВ "Авангард", як юридичну особу зареєстровано 03.03.2000 року Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області (Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 209186, а.с.12), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ від 15.10.2012 серії АБ № 545583, а.с. 13), взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків з 23.03.2000 за № 14, зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) з 01.01.2009 (Свідоцтво про реєстрацію № 200079569 а.с. 14).

Відповідно до п. 1 Статуту, затвердженого установчими зборами засновників товариства, СТОВ "Авангард" утворено на засадах договору фізичних осіб шляхом об'єднання їх майнових паїв для підприємницької діяльності у сільському господарстві, здійснює свою діяльність у відповідності з діючим законодавством, цим Статутом та Установчим договором. Товариство створюється в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником колгоспу "Авангард" м. Борзна (а.с. 15-16).

Нова редакція Статуту затверджена протоколом загальних зборів учасників СТОВ "Авангард" від 16.05.2008 № 5 (а.с. 17-27).

Згідно довідки з ЄДРПОУ від 15.10.2012 серії АБ № 545583 видами діяльності СТОВ "Авангард" за КВЕД-2010 є:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід.

01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих.

01.46 Розведення свиней.

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено, що протягом 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, що передують квітню 2011 року, несільськогосподарські товари/послуги перевищують 25% вартості всіх поставлених товарів/послуг і складали 30,6%, у зв'язку з чим, на думку податкового органу, з квітня 2011 року на СТОВ "Авангард" не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений ст. 209 Податкового кодексу України.

В ході перевірки встановлено, що СТОВ "Авангард" здійснювало операції з використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарської продукції на території Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області. Документальні підтвердження щодо права користування (чи володіння) земельними ділянками (окрім договорів оренди з власниками земельних часток (паїв)) та з Борзнянською районною державною адміністрацією, а саме будь-яких підтверджуючих документів на право користування (володіння) землею, в ході перевірки не надані.

Отже, як зазначено в акті перевірки, СТОВ "Авангард" використовувало як сільськогосподарський товаровиробник незареєстровані у встановленому порядку землі, у зв'язку з чим податковим органом було наголошено на тому, що сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках, щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому порядку, не може вважатися власновирощеною з метою застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ, визначеного ст. 209 Податкового кодексу України, та/або з метою справляння фіксованого сільськогосподарського податку, визначеного гл. 2 розділу Кодексу.

Згідно п. 8№.1., п. 8№.2, п. 8№.6 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв до 01.01.2011 року, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8 1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.п. 209.1, 209.2, 209.6, 209.11, п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 цього Кодексу платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Водночас об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком згідно з п. 302.1 ст. 302 Податкового кодексу України є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Зі змісту наведених законодавчих норм випливає, що кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75% загального обсягу доходу суб'єкта господарювання.

В ході судового засідання було встановлено, що згідно статуту у редакції від 25.02.2000 СТОВ "Авангард" є юридичним правонаступником колгоспу "Авангард" і створювався в процесі реорганізації цього колгоспу, на базі його майна, в т.ч. й на його землях.

СТОВ "Авангард" використовував земельну ділянку, надану КСП «Авангард» в користування на підставі чинного державного акту на право колективної власності на землю (3 918 га) серії ЧН № 000018, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 29 (а.с. 186-188 Т. 1).

За змістом ч. 7 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У відповідності до ст.ст. 107-109 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435, ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. 59 Господарського кодексу України при реорганізації до новоствореного підприємства переходять майнові права і обов'язки колишнього підприємства в обсязі, що відповідає виду реорганізації.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Суд звертає увагу на те, що не є самовільним використання земельної ділянки юридичною особою після зміни організаційно-правової форми цієї юридичної особи, якщо земельна ділянка використовується нею на підставі документа, який посвідчує право на земельну ділянку, виданого юридичній особі до її реорганізації. Щодо питання переоформлення права власності на земельну ділянку слід зазначити, що у разі зміни організаційно-правової форми підприємства до його правонаступника переходить право на земельну ділянку, яке належало попереднику.

Так, згідно Акту перевірки для ведення господарської діяльності у періоді 2010-2013 років СТОВ "Авангард" використовував земельні ділянки на території Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області загальною площею 1 302 га (рілля) у 2010 році, 1 384,7 га (рілля) у 2011 році, 1 384,7 га (рілля) у 2012 році, 1 396 га (рілля) у 2013 році.

При цьому судом встановлено, що у періоді 2010-2013 років СТОВ "Авангард" використовував земельні ділянки на території Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області для ведення господарської діяльності, що підтверджується:

- договором оренди від 01.06.2013 (а.с. 151-152 Т.1)

- довідками відділу Держкомзему у Борзнянському районі № 04-02/86 від 21.01.2009 року, від 04.01.2010 № 04-02/69, від 20.01.2011 № 04-02/284, від 26.01.2012 № 04-02/92 про грошову оцінку земель за СТОВ «Авангард», та довідками від 17.01.2013 № 04-02/55, від 18.07.2013 № 04-02/1501 про наявність та розподіл земель між власниками, землекористувачами, угіддями, які перебувають у користуванні позивача на території Борзнянської міської ради Борзнянського району (а.с. 144-149 Т.1);

- розпорядчими документами: розпорядженнями Борзнянської районної державної адміністрації від 16.07.2009 № 358 "Про надання дозволу СТОВ "Авангард" на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельних ділянок під не витребуваними земельними частками (паями) та проектними дорогами на території Борзнянської міської ради", від 17.02.2012 № 71 "Про надання дозволу СТОВ "Авангард" на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельних ділянок під не витребуваними земельними частками і (паями) та проектними дорогами на території Борзнянської міської ради"; від 09.04.2013 № 85 "Про затвердження СТОВ "Авангард" технічної документації із землеустрою та надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) і проектних доріг для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Борзнянської міської ради" (а.с. 153, 156, 157 Т.1);

- витягами з журналу відомостей на видачу зерна в пай (а.с. 193-201, 202-211, 213-221, 223-240 Т.1);

- договором суборенди від 04.02.2009, актом приймання-передачі земельної ділянки, що надається в суборенду, угодою про врегулювання земельних відносин між СТОВ «Авангард» та ДП «Агроінвест» від 04.02.2009 року, (а. с. 158-159, 160, 162-163 Т.1).

Крім того, згідно довідки управління агропромислового розвитку Борзнянської районної державної адміністрації від 05.02.2013 № 12 СТОВ "Авангард" з метою недопущення забур'янення не витребуваних та неоформлених земельних паїв у зв'язку з відсутністю законодавчих актів та неодноразовою реорганізацією ДЗК (Державний земельний кадастр) тримав під паром, беручи на себе затрати за власний рахунок, у 2010 році - 227 га, у 2011 році - 103 га, у 2012 році - 30 га землі (а.с. 150 Т.1).

Відповідно до довідки Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області від 25.11.2013 № 308 СТОВ "Авангард" заключив та зареєстрував 469 договорів на загальну площу 2 391,9 га (а.с. 185 Т.1).

За змістом норм Податкового кодексу України, для цілей віднесення платника податку до спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість землі, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника.

Водночас Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

Отже, за таких обставин будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Так, відповідно до частини другої ст. 20 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору.

Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Податковий кодекс України не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку. Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.

Суд звертає увагу на те, що визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому сільськогосподарськими відповідно до п. 8№.7 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом п. 8№.11 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» було встановлено, а зараз передбачено пунктом 209.11 ст. 209 ПК України передбачено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках, зокрема, в разі недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, про те що у податкового органу відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до СТОВ «Авангард», який застосовує спеціальний режим оподаткування ПДВ сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останнім норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог СТОВ «Авангард» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування йому податку на додану вартість в сумі 1057585 грн. за основним платежем та 1235619 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а тому вони підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000072200 від 11.11.2013 року в частині донарахування 81196,00 грн., як таких що неправомірно включено позивачем до складу скороченої декларації, через постачання несільськогосподарської продукції - надання послуг безкоштовного харчування власним працівникам, то суд вважає що в задоволенні цієї частини позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

В ході проведеної перевірки позивача Бахмацькою ОДПІ було встановлено, що згідно умов колективного договору СТОВ «Авангард» у періоді, що перевірявся забезпечувало колектив безкоштовним харчуванням. З цією метою на підприємстві діяла столова. Витрати по столовій , бухгалтерському обліку підприємства обліковуються на балансовому рахунку 236 «Столова». Помісячні витрати та з наростаючим підсумком з початку року відображалися в сальдовій відомості по балансовому рахунку 236 «Столова» постатейно та в розрізі років.

На перевірку також було надано: помісячні відомості на витрату продуктів по столовій СТОВ «Авангард», помісячні звіти по столовій СТОВ «Авангард» витрата продуктів. Сальдо; відомості по балансовому рахунку 236 «Столова». Причому, виграти продуктів по столовій і звіти по столовій ведуться в кількісному виразі використаних продуктів. Сальдові відомості мають сумарний вираз, витрати по столовій ведуться в них за кожен місяць та наростаючи підсумком з початку року за дебетом рахунку 236 «Столова», а в кінні року здійснюється закриття рахунку бухгалтерськими записами за дебетом рах. 231 «Виробництво» та кредитом рах. 236 «Столова».

Відповідно до п. 8№.7 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Тобто, операції з надання обідів своїм працівникам сільськогосподарське підприємство має право відобразити в скороченій декларації з ПДВ за умови, що обіди виготовлено з власної сільськогосподарської продукції, продукти харчування, з яких виготовлено обіди, належать до груп 1-24. 4101, 102. 4103. 4301 УКТ ЗЕД, та якщо у свідоцтві про реєстрацію підприємства суб'єктом спеціального режиму оподаткування зазначено вид діяльності, який відповідає постачанню таких продуктів харчування.

У свідоцтві суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №2007956 та у довідці з ЄДРПОУ від 15.10.2012 серії АБ № 545583, СТОВ «Авангард», не зазначено вид діяльності, який відповідає постачанню продуктів харчування. Тому вартість наданих обідів (страв) підприємство мало відобразити у загальній (повній) декларації.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що суми ПДВ, віднесені СТОВ «Авангард» до податкового кредиту по витратам на харчування працівників підприємства в столовій не включаються до скороченої декларації, оскільки зазначені послуги не є сільськогосподарськими в розумінні пункту 8№.7 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про скасуванню податкового повідомлення-рішення про донарахування 81196,00 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що донарахування СТОВ «Авангард» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1057585 грн. за основним платежем та 1235619 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним, оскільки позивачем не перевищено межу в 25% питомої ваги несільськогосподарської продукції, встановленої ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 ПК України, а донарахування суми зобов'язання в розмірі 81196,00 грн. основного платежу є законними, оскільки позивачем до скороченого декларації включено суми ПДВ за результатами постачання несільськогосподарської продукції у вигляді послуг безкоштовного харчування працівників підприємства у власній столовій, таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області форми Р № 0000072200 від 11.11.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Авангард" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 1057585 грн. за основним платежем та 1235619 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити. .

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур