Рішення № 36281459, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20205/13 16.12.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український авіаційний сервіс»простягнення 15 945,66 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Третьяков М.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» (надалі - ТОВ «ТД «Сокар Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український авіаційний сервіс» (надалі - ТОВ «Український авіаційний сервіс») про стягнення 15 945,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки № 21-2010/МП від 16.07.2010 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15 945,66 грн., з яких: 13 202,00 грн. - основний борг, 1 274,29 грн. - 3 % річних, 1 469,37 грн. - інфляційні за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2013 р. розгляд справи відкладено до 16.12.2013 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимог ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 27313276 та № 27491255.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2010 р. між ТОВ «ТД «Сокар Україна» та ТОВ «Український авіаційний сервіс» було укладено договір поставки № 21-2010/МП (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник на протязі строку дії договору зобов'язується поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) покупця нафтопродукти (в подальшому «товар») належної якості, згідно державним стандартам, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що передача товару оформлюється товарно-транспортною накладною, в подальшому ТТН. Поставка товару здійснюється в день виписки ТТН, на наступний день ТТН вважається недійсною. Датою поставки буде вважатись дата, вказана в товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 7.1 Договору оплата товару здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця у відповідності до банківських реквізитів, вказаних в договорі.

Пунктом 7.2 Договору передбачено що покупець зобов'язується сплатити продавцю вартість товару, вказану в рахунку та/або додатку до договору, в повному обсязі, ні пізніше дати, якою датований рахунок та/або додаток продавця, але не пізніше дня відвантаження товару.

На виконання умов Договору позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 23 728,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1110 від 01.11.2010 р. на суму - 20 202,00 грн. та № 1185 від 09.11.2010 р. на суму - 3 526,00 грн., наявними в матеріалах справи.

В свою чергу відповідачем сплачено за поставлений товар загальну суму 10 526,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 13 202,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні № 1110 від 01.11.2010 р. та № 1185 від 09.11.2010 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на суму 23 728,00 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 7.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар не пізніше дня відвантаження товару.

Враховуючи часткову сплату, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 13 202,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 13 202,00 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ТД «Сокар Україна» про стягнення з ТОВ «Український авіаційний сервіс» заборгованості у розмірі 13 202,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 274,29 грн. та інфляційних у розмірі 1 469,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з листопада 2010 р. по вересень 2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. у справі № 37/345 та від 28.02.2011 р. у справі № 37/340.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за липень 2011 року, серпень 2011 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, листопад 2012, лютий 2013 року, липень 2013 року та серпень 2013 року які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 967,69 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних у розмірі 501,68 грн. необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно.

Суд перевірив та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 274,29 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український авіаційний сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» заборгованості у розмірі 13 202,00 грн., 3% річних у розмірі 1 274,29 грн. та інфляційних у розмірі 967,69 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог (інфляційні у розмірі 501,68 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український авіаційний сервіс» (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 90, офіс 3; ідентифікаційний код 36586872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» (04080, м. Київ, вул. Юрківська, 28, офіс 3; ідентифікаційний код 37037544) заборгованість у розмірі 13 202 (тринадцять тисяч двісті дві) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 29 коп., інфляційні у розмірі 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 1 534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 86 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.12.2013 р.

Суддя В.П. Босий