Постанова № 36281444, 23.12.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4410/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Тарновецького І.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про визнання дій протиправними та визнання незаконним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі, в якому просив визнати дії посадових осіб відповідача при накладенні на нього штрафних санкцій протиправними та визнати незаконним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі № 939 від 31 липня 2013 року про застосування штрафних санкцій та сплату пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 серпня 2013 року позивач отримав від Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі рішення від 31.07.2013 року № 939 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у розмірі: штрафу - 338,33 грн., пені - 1122,20 грн. Не погодившись із зазначеним рішенням подав до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області скаргу, у відповідь на яку отримав рішення від 11.09.2013 № 13329/06 про залишення скарги без розгляду. Не погодившись з рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав скаргу до Пенсійного фонду України, у відповідь на яку також отримав рішення про залишення скарги без розгляду.

Позивач вважає рішення Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі № 939 від 31 липня 2013 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного позивач просив визнати дії відповідача неправомірними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі № 939 від 31 липня 2013 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Надіслав до суду клопотання в якому просив розглянути справу без його участі на підставі долучених доказів та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно із частиною 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Облік осіб, зазначених у ч.1 ст.4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону №2464).

Частиною 3 ст.5 Закону №2464, серед іншого встановлено, що платникам єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону №2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464, для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначена Законом №2464, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994-18289 (далі - Інструкція №21-5).

Згідно п.п. 4.6.1. та п.п. 4.6.2. роз.4 Інструкції №21-5 4.6.1. Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.

Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі, як платник єдиного внеску.

Базовим звітним періодом для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є календарний рік.

Судом встановлено, що станом на 20.01.2012 року у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті за 2011 рік у загальному розмірі 4010,30 грн.

Як вбачається із картки особового рахунку фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, позивач з 21.02.2011 року по 20.12.2011 року дану заборгованість сплачував частково (по 57,00 грн. щомісячно), у зв'язку з чим заборгованість склала (4010,30 грн. - 627,00 грн.) 3383,30 грн.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 ст.9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (частина 1статті 25 Закону №2464).

Згідно ч.2 ст.25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 3 ст.25 Закону №2464 встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пунктом 2 ч.11 ст.25 Закону №2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 10 ст.25 Закону №2464 встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частина 13 статті 25 Закону №2464).

Відповідно до п.7.1 роз.7 Інструкції №21-5 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Пунктом 7.2 роз.7 Інструкції №21-5 встановлено, що відповідно до частини 11 статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах, серед іншого, підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 розділу 7 Інструкції, визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Згідно з п.7.5 роз.7 Інструкції №21-5 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Пунктом 7.7 роз.7 Інструкції № 21-5 передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу 7 цієї Інструкції, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

На виконання вищезазначених норм Закону, управлінням Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі було сформовано та надіслано відповідачу, вимогу про сплату боргу від 06.02.2012 №Ф 227 в розмірі 3383,30 грн.

Вищезазначена вимога позивачем не оскаржена та відповідно є чинною.

31 липня 2013 року УПФУ в Старокостянтинівському районі було прийнято рішення за № 939 про застосування штрафних санкцій в сумі 338,33 грн. та нарахування пені в сумі 1122,20 грн. за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за базовий звітний період 2011 рік.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до головного управління ПФУ в Хмельницькій області. Рішенням головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 11.09.2013 № 13329/06 про залишення скарги без розгляду.

У подальшому позивач звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України. Рішенням якого від 11.10.2013 № 27109/09-10 скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Рішення УПФУ в Старокостянтинівському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 31 липня 2013 року № 939 відповідає типовій формі, що міститься у додатку №10 до Інструкції №21-5.

Враховуючи те, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 31.07.2013 року № 939 відповідає вимогам Закону № 2464 та Інструкції № 21-5, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому законом повноважень та довів суду правомірність свого рішення.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову повністю.

Згідно із ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діє з 23.10.2013 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи зазначені вище обставини справи, доведення збоку відповідача правомірності прийняття оскаржуваного рішення, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За подання адміністративного позову, відповідно до ст. 94 КАС України необхідно стягнути з позивача судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп., який підлягав сплаті при зверненні до суду.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про визнання дій протиправними та визнання незаконним і скасування рішення - відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Хмельницькому/м. Хмельницький/22030001, рахунок отримувача 31217206784002, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку отримувача 815013, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ позивача), Хмельницький окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35173158) судовий збір в сумі 1720 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень) 50 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький