Постанова № 36280720, 06.12.2013, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/5524/13-а

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Вачко В.І., з секретарем судового засідання Першко А.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Овруцького району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Овруцький районний суд Житомирської області з адміністративним позовом до ОСОБА_5 сільської ради Овруцького району Житомирської області, в якому з врахуванням уточнюючої позовної заяви від 29.11.2013 року, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення її та її сімї холодною питною водою, зобовязати відповідача власними силами та за власний рахунок налагодити робочий стан водорозбірної колонки та відновити цілодобове безперебійне питне водопостачання через водорозбірну колонку поблизу житлового будинку позивача в с.Городець Овруцького району Житомирської області по вул.Гірська, 5, в радіусі не більше 100 метрів від нього (на місці старої колонки) та поновити питне водопостачання, зобовязати відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг з питного водопостачання, мотивуючи тим, що позивач із сімєю проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1; у відповідності із договором № 50 від 01.08.2008 року на право користуваня водогінною мережею відповідач зобовязувався надавати позивачу послуги по водопостачанню водогінною мережею, яка знаходиться на балансі ОСОБА_5 сільської ради; позивач умови укладеного з відповідачем договору виконувала належним чином та сплачувала кошти за користування водогінною мережею; 25.07.2012 року ОСОБА_5 сільський голова ОСОБА_3 власноруч перекрив постачання води та частково демонтував водорозбірну колонку № 19, яка знаходиться неподалік житлового будинку позивача, з якої остання та її сімя задовольняла свої потреби у питній воді; в радіусі 100 метрів від будинку немає жодної функціонуючої колонки і за питною водою позивач ходить за 1,5 км до природного джерела в урочищі Городище; у вересні 2012 року позивач звернулась в Овруцьку районну державну адміністрацію із скаргою на дії Городецького сільського голови щодо невідновлення роботи водорозбірної колонки та 14.09.2013 року отримала відповідь, що сільським головою буде відновлено роботу водорозбірної колонки в тижневий термін, однак, до цього часу колонка не відремонтована та не працює, незважаючи на багаточисленні звернення у різні інстанції; покликаючись на ст.ст.1, 6, 7, 13, 19, 46, 48 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» просить позовні вимоги задоволити.

В судовому засіданні позивач та його представник адміністративний позов підтримали, просили його задоволити з врахуванням позовних вимог, наведених в уточнюючій позовній заяві від 29.11.2013 року (а.с.217-220), від позовної вимоги, наведеної в уточнюючій позовні заяві від 13.11.2013 року (а.с.130), про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. відмовились.

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали, просили в позові відмовити, з мотивів, наведених у письмовому запереченні (а.с.102-104), вважають дії ОСОБА_5 сільської ради правомірними, покликаючись на ст.ст.2, 13, 18, 22, 30 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», та стверджують, що позивач постійно порушувала вимоги зазначеного Закону, незважаючи на неодноразові попередження зі сторони громадськості та представників сільської ради, неощадливо користувалась водою, прала білизну біля колонки, мила картоплю та інше, заливаючи металеві деталі колонки, внаслідок чого вони проржавіли та прийшли в непридатний для користування стан, тобто позивач сама своїми ж діями поставила себе в таке становище; водорозбірну колонку біля свого господарства позивач використовувала лише у власних потребах, закривши доступ до неї іншим громадянам, про що складено акт від 18.07.2012 року (а.с.106), чим порушила п.8.2 Правил користування ситемами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженого наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 року № 190, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 07.10.2008 року № 936/15627; крім того, згідно з довідкою ОСОБА_5 сільської ради № 1191 від 07.10.2013 року на відстані менше 90 метрів від господарства позивача є робоча колонка загального користування (а.с.112); позивач відмовилась переукласти новий договір на право користування водогінною мережею, про що складений акт від 04.01.2012 року (а.с.114), та внести відомості про наявну у її господарстві худобу та птицю, про що складено акт від 14.12.2012 року (а.с.115); у звязку з численними порушеннями зі сторони позивача відповідачем було прийнято рішення № 65 від 29.11.2012 року рекомендувати ОСОБА_1 самостійно підключити своє господарство до водогінної мережі.

Свідок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, працює секретарем Городецької сільської ради Овруцького району Житомирської області, повідомила, що спірна колонка біля домогосподарства позивача не працює з липня 2012 року, так як згнила труба; із заявою про самостійне підключення до водомережі позивач у сільську раду не зверталась, однак відповідач з власної ініціативи рекомендував ОСОБА_1І підключитись до водогінної мережі за власний кошт; позивач у грудні 2011 року відмовилась підписати новий договір на право користування водогінною мережею з 01.01.2012 року; пропозиція укласти договір з водопостачання позивачу поштою на надсилалась.

Свідок ОСОБА_7, 11.09.1980 року, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, працює слюсарем водогінної мережі ОСОБА_5 сільської ради Овруцького району Житомирської області, в судовому засіданні повідомив, що у спірній колонці згнила труба, тому він її перекрив, про що разом із сільським головою було складено акт; із спірної колонки зняли гусак, який стоїть тепер у кочегарні; у селі є ще декілька непрацюючих колонок, для їх ремонту немає запчастин та коштів.

Свідки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, пенсіонер, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, пенсіонер, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_10 Тагаєвич, ІНФОРМАЦІЯ_8, пенсіонер, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, директор ПСП «Бігунь», який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, в судовому засіданні повідомили, що колонка біля господарства позивача не працює, бо прогнила; бачили, як позивач часто проводила господарські роботи біля колонки, прала, заливаючи її водою, яка потім текла по всій вулиці; колонка була загороджена, до неї доступу не було.

Свідок ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, пенсіонер, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, в судовому засіданні повідомив, що до пенсії працював сільськом головою у селі ОСОБА_5; водопровідна мережа в селі будувалась ПМК № 157 «Житомирводбуд» протягом 1995-2003 років; він був членом комісії щодо приймання на баланс ОСОБА_5 сільської ради побудованої водогінної мережі; на час приймання її на баланс було 36 водорозбірних колонок на відстані від 90 до 100 метрів між собою; колонки були зроблені так, що не потребували утеплення; теперішній сільський голова села ОСОБА_5 ОСОБА_3 почав проводити реконструкцію водогінної мережі, утепляти колонки, що не відповідає будівельним нормам та спричинило їх швидке ржавіння і вихід з ладу.

Свідок ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, працює землевпорядником в Бігунській сільській раді Овруцького району Житомирської області, є чоловіком позивача, повідомив, що протягом 1991-2009 років працював землевпорядником у ОСОБА_5 сільській раді Овруцького району Житомирської області; з 2008 року відповідач почав проводити реконструкцію водогінної мережі, яка стоїть у нього на балансі; реконструкція полягає в тому, що на колонках ставлять крани, клапани; після реконструкції із спірної колонки почалось постійне витікання води, що спричинило її ржавіння.

Свідок ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_12, яка проживає в м.Житомир, працює асистентом в Житомирському агроекологічному університеті, є дочкою позивача, повідомила, що господарство її батьків в селі ОСОБА_5 знаходиться на височині; 16.07.2012 року ОСОБА_5 сільський голова ОСОБА_3 зрізав крани та пошкодив трубу від колонки, яка знаходиться біля їх господарства, а 25.07.2012 року демонтував саму колонку; у селі багато демонтованих колонок.

Свідок ОСОБА_15 в судове засідання не зявився, заявою від 05.11.2013 року просив справу розглянути за його відсутності, оскільки прибути в судове засідання не може за сімейними обставинами (а.с.190).

Заслухавши доводи сторін та їх представників, покази свідків та дослідивши наявні у справі документальні докази та відеоматеріали, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини у сфері питної води та питного водопостачання регулюються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Водним кодексом України, Кодексом України про надра, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на певних принципах, серед яких гарантоване першочергове забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб. При цьому держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом: забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обгрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання; зобов'язання центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій дотримуватися екологічних вимог та санітарного законодавства під час проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації систем питного водопостачання (стаття 7 Закону). Вирішення питань у сфері питної води та питного водопостачання відповідно до законів України належить зокрема до компетенції органів місцевого самоврядування (стаття 13 Закону).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобовязані забезпечити жителів міст та інших наседених пунктів питною водою, кількість і якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту.

Відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627, вуличний водорозбір (водорозбірна колонка) це пристрій для розбору питної води безпосередньо з водопровідної мережі в місцях колективного водокористування.

В даному випадку позивач оскаржує бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо забезпечення її питною водою в передбаченій законом кількості, зокрема щодо налагодження роботи водорозбірної колонки, яка входить до системи централізованого комунального водопостачання та зобовязання вчинити певні дії укласти з нею договір про надання послуг з питного водопостачання.

Судом встановлено, що позивач з сімєю проживає в ІНФОРМАЦІЯ_13, яке відноситься до 3 зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Село має свою водогінну мережу, яка є єдиним джерелом чистої питної води для мешконців цього села. Обєкт «Водопостачання с.Городець Овруцького району» був побудований на замовлення дирекції «Чорнобильбуд» підрядником ПМК-157 ВАТ «Житомирводбуд», прийнятий в експлуатацію у 2001 році та переданий на баланс ОСОБА_5 сільської ради Овруцького району Житомирської області, що стверджується копіями акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта (а.с.197-198), розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації від 26.12.2001 року № 442 (а.с.195), акту прийому передачі основних та оборотних фондів, складеного між дирекцією «Чорнобильбуд» та сільським головою села Городець Овруцького району ОСОБА_16 (а.с.201). Рішенням шостої сесії пятого скликання ОСОБА_5 сільської ради Овруцького району Житомирської області від 20.12.2006 року затверджено місцеву програму забезпечення населення питною водою «Питна вода Овруччини на 2006-2020 роки», вирішено при формуванні бюджету передбачити видатки під програму «Питна вода Овруччини на 2006-2020 роки», контроль за виконанням даного рішення покладено на сільського голову ОСОБА_3 (а.с.203-208). Додатком № 2 до згаданої програми, яка визначає види робіт, їх вартість та роки виконання, передбачено, що реконструкція водопровідних споруд та запобігання аваріям у водогінній мережі повинні здійснюватись протягом 2006-2020 років (а.с.208). ОСОБА_5 сільська рада має чинний дозіл на спеціальне водокористування № 1096-Ж терміном дії з 18.04.2011 року до 18.04.2016 року (а.с.202).

Між сторонами у справі було укладено договір № 58 від 01.08.2008 року на право користування водогінною мережею, за умовами якого відповідач ОСОБА_5 сільська рада зобовязувалась надавати позивачу ОСОБА_1 послуги по водопостачанню, а користувач оплачувати їх (а.с.15, 45, 145), що визнано та не заперечується сторонами. З 2008 року по липень 2012 року позивач сплачувала відповідачу за воду, що стверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій та довідки ОСОБА_5 сільської ради від 23.05.2013 року (а.с.29-37, 59-67, 77). Документальних доказів наявності у позивача заборгованості за послуги водопостачання відповідачем не надано. Не надано також доказів надіслання відповідачем позивачу чи вручення їй під розписку проекту нового договору на надання послуг з водопостачання (а.с.124), з пропозицією його укладення, а тому наведені у спростування позовних вимог доводи відповідача про те, що позивач відмовляється від укладення з ним договору щодо надання послуг з водопостачання судом відхиляються. Більше того, позивач у позові навпаки просить зобовязати відповідача укласти з нею договір про надання послуг з питного водопостачання. Однак, така позовна вимога не підлягає задоволенню, так як є передчасною, оскільки з фактичних обставин справи та досліджених доказів не вбачається порушення прав позивача внаслідок ухилення відповідача від укладення з ОСОБА_1 договору на надання послуг з водопостачання, і перебування спірної водорозбірної колонки у неробочому стані не є наслідком неукладення між сторонами договору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту від 25.07.2012 року (а.с.107), комісією в складі сільського голови ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_3, слюсаря водогінної мережі ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_7 та директора комунального підприємтва с.Словечне ОСОБА_17 було обстежено водорозбірну колонку по вул.Гірській навпроти будинку ОСОБА_1 та при обстеженні виявлено, що стояк колонки прийшов в непридатний стан у звязку з корозією та ремонту не підлягає. Відтак, спірна водорозбірна колонка № 19 була частково демонтована відповідачем та до цього часу знаходиться в неробочому стані, що визнали сторони в судовому засіданні.

Відповідно до СніП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения» радіус дії водорозбірної колонки повинен бути не більше 100 метрів.

Однак, як визнали сторони в судовому засіданні, відстань від спірної непрацюючої водорозбірної колонки до домогосподарства позивача становить близько 8 метрів, відстань від найближчої справної колонки до домогосподарства позивача становить близько 106 метрів, відстань між спірною непрацюючою колонкою та найближчою справною колонкою становить близько 99 метрів. З огляду на ці визнані сторонами факти, а також враховуючи наведені у складеному за участю сторін протоколі промірів від 12.12.2013 року відомості про те, що відстань між діючою колонкою та входом у домоволодіння ОСОБА_1 становить 106,250 метрів (а.с.144), суд не приймає до уваги довідку ОСОБА_5 сільської ради № 1191 від 07.10.2013 року, складену за підписом сільського голови ОСОБА_3, про те, що на відстані менше 90 метрів від господарства позивача є робоча колонка загального користування, якою останній обгрунтовував свої письмові заперечення проти позову.

У звязку із зверненням ОСОБА_1 з приводу підключення колонки до водогінної мережі сільської ради, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради № 65 від 29.11.2013 року «Про розгляд звернення громадянки села ОСОБА_5 ОСОБА_1» було вирішено рекомендувати ОСОБА_1 взяти дозвіл на підключення до особистого господарства водовідведення від водогінної мережі сільської ради, встановши лічильник обліку спожитої води за власний рахунок, самостійно підключитись до водогінної мережі і нести особисту відповідальність за роботу відведеної гілки водогону та проводити за свій рахунок ремонт та обслуговування даної ділянки водогону; слюсарю водогінної мережі ОСОБА_7 тримати на контролі стан роботи водогінної мережі сільської ради (а.с.117). Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом № 47 від 06.12.2012 року (а.с.116). Проте, як повідомив позивач в судовому засіданні, підтвердила свідок ОСОБА_6 секретар Городецької сільської ради та не заперечує відповідач, ОСОБА_1 за наданням їй дозволу на самостійне підключення до особистого господарства водовідведення від водогінної мережі сільської ради, до відповідача не зверталась, рішення № 65 від 29.11.2013 року було прийнято з власної ініціативи виконкому ОСОБА_5 сільської ради.

На неодноразові звернення позивача у різні інстанції з приводу необхідності відновлення роботи водорозбірної колонки поблизу її господарства (а.с.17-26, 47-56, 105), позивачу серед іншого повідомлялось, що вирішення вказано питання віднесено до компетенції органу місцевого самоврядування.

Згідно з п.5 ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод, здійснення контролю за якістю питної води належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, як власні (самоврядні) повноваження.

А відтак, з огляду на вказану норму Закону та рішення відповідача від 20.12.2006 року, яким затверджено місцеву програму забезпечення населення питною водою «Питна вода Овруччини на 2006-2020 роки», із змісту якої випливає, що роботи по реконструкції водопровідних споруд та запобіганню аваріям у водогінній мережі повинні здійснюватись ОСОБА_5 сільською радою протягом усього періоду 2006-2020 років, а також враховуючи, що водогінна мережа села ОСОБА_5 є комунальною власністю і знаходиться на балансі відповідача, останній зобовязаний здійснювати ремонт цієї мережі та підтримувати її у робочому стані, не допускати порушення прав громадян у сфері питного водопостачання.

Згідно з п.8.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 07.10.2008 року за № 936/15627, (далі Правила) вуличні водорозбори (колонки) призначені для колективного водокористування; місце їх встановлення визначається за пропозицією місцевих органів самоврядування та за погодженням виробника. Відповідно до п.8.3 Правил, експлуатація та ремонт водорозборів здійснюються виробником або споживачами, на балансі яких перебувають ці водорозбори і які зобов'язані: а) стежити за станом водорозборів, цілісністю їх частин, дотримуватися санітарних вимог; б) не допускати нецільового використання води, утворення калюж та намерзлого льоду; в) зберігати непошкодженими водостоки та підступи до водорозборів; г) виконувати дезінфекцію і фарбування приладів водорозбору в термін, визначений договором. Згідно з п.14.1 Правил вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об'єкти перебувають на балансі.

З огляду на наведені норми Правил, не спростовує правомірності позовних вимог покликання відповідача на рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради № 65 від 29.11.2013 року, яким рекомендовано позивачу взяти дозвіл на підключення до особистого господарства водовідведення від водогінної мережі сільської ради та самостійно підключитись до водогінної мережі і нести особисту відповідальність за роботу відведеної гілки водогону та проводити за свій рахунок ремонт і обслуговування даної ділянки водогону, оскільки таке рішення не позбавляє відповідача передбаченого пунктом 8.3 Правил обовязку ремонтувати водорозбори, які знаходяться у нього на балансі.

Відповідно до п.8.2 Правил не дозволяється біля водорозбору прати білизну, мити автомашини, вози, посуд, домашніх тварин тощо, приєднувати до водорозбірних колонок труби і шланги, а також чинити інші дії, що суперечать санітарним вимогам. Однак, вказані Правила не містять норми про те, що порушення фізичними особами п.8.2 Правил тягне за собою припинення роботи водорозбору, як пристрою для колективного водокористування, виробником або споживачем, на балансі якого цей водорозбір перебуває. Тому доводи відповідача, які підтверджені показами свідків, про те, що позивач допускав порушення п.8.2 Правил, не спростовують позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання налагодити робочий стан водорозбірної колонки і відновити цілодобове безперебійне питне водопостачання, а відтак не можуть бути підставою для невиконання відповідачем обовязків, закріплених у п.п.8.3, 14.1 Правил. При цьому, суд вбачає за необхідне розяснити сторонам, що статтею 46 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено відповідальність за порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, зокрема особи, винні у: порушенні без поважних причин встановленого режиму подачі питної води населенню для питних і господарсько-побутових потреб; забрудненні, засміченні, виснаженні джерел питного водопостачання; пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) систем питного водопостачання, порушенні правил їх експлуатації та встановлених режимів роботи, діях, що становлять загрозу санітарному та епідемічному благополуччю населення; притягаються до відповідальності згідно із законами України.

Згідно з ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Згідно з ст.48 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» спори з питань питної води та питного водопостачання розглядаються у судовому порядку.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відтак, судові витрати по його сплаті слід стягнути з відповідача на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.

Тому керуючись ст.ст. 8-12, 18, 71, 94, 98, 122, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_5 сільської ради Овруцького району Житомирської області щодо незабезпечення ОСОБА_1 та її сімї холодною питною водою.

Зобовязати ОСОБА_5 сільську раду Овруцького району Житомирської області налагодити робочий стан водорозбірної колонки та відновити цілодобове безперебійне питне водопостачання через водорозбірну колонку поблизу житлового будинку ОСОБА_1 в с.Городець Овруцького району Житомирської області по вул.Гірська, 5, в радіусі не більше 100 метрів від нього (на місці старої колонки) та поновити питне водопостачання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 сільської ради Овруцького району Житомирської області на користь держави судовий збір в сумі 34,41 грн.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням копії скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду особою, яка її подає.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_18

Повний текст постанови виготовлений 13.12.2013 року