Постанова № 36280300, 23.12.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18916/13-п Провадження №33/773/333/13 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М.С. Категорія: ч.3 ст. 130 КУпАПДоповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області - Хомицький А.М.,

за участю прокурора - Рудика Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу прокурора м.Луцька на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 14 листопада 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, та звільнено від основного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та додаткового - оплатного вилучення транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.11.2013 року ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він о 02 год. 25.10.2013 року, будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, в м.Луцьку по вул. Львівській керував автомобілем марки «Фольксваген Поло», н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Мотивуючи рішення про незастосування до ОСОБА_2 основного і додаткового стягнення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, суддя у своїй постанові керувався вимогами п. 28 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно якого суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права. Оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове стягнення у випадку коли даний транспортний засіб належить особі, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Як зазначив суддя у своїй постанові, враховуючи, що ОСОБА_2 вже був 07 червня 2013 року позбавлений права керування транспортними засобами на строк два роки, а також керував автомобілем, який йому не належить на праві власності, основне та додаткове стягнення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП до нього не може бути застосоване.

В апеляційній скарзі прокурор м.Луцька просить скасувати постанову судді щодо ОСОБА_2 та постановити нову, якою застосувати до останнього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП - позбавлення права керування транспортними засобами на строк до 10 років з оплатним вилученням транспортного засобу. Зазначає, що посилання судді на постанову Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» є безпідставним, оскільки вона не є законодавчим актом, не відповідає вимогам сьогодення та суперечить положенням ст.ст. 28, 33, 130, 284 КУпАП.

Заслухавши пояснення прокурора, який підтримував апеляційну скаргу, перевіривши доводи скарги і ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи, є правильним та ніким з учасників процесу не оспорюється.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Однак, суд першої інстанції в повному обсязі не дотримався вказаних вимог закону.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, суддя обґрунтовано дійшов висновку не застосовувати до ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки цей вид стягнення не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Враховуючи той факт, що автомобіль марки «Фольксваген Поло», яким керував ОСОБА_2, належить іншій особі - ОСОБА_3, оплатне вилучення цього автомобіля порушуватиме її право власності, яке згідно вимог ст. 41 Конституції України є непорушним.

Разом з тим, суддя, всупереч вимогам ч.3 ст. 130 КУпАП, безпідставно не наклав на ОСОБА_2 основне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією зазначеної статті КУпАП.

Постанова Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року, на яку послався суддя, не призначаючи основного стягнення, не є законодавчим актом і носить рекомендаційний характер. Крім цього, дана постанова Пленуму була прийнята на три роки раніше ніж була введена в дію ч.3 ст. 130 КУпАП, а тому об'єктивно в повному обсязі не могла врахувати усіх вимог сучасного законодавства.

Таким чином, постанову судді в частині накладеного на ОСОБА_2 стягнення слід скасувати та ухвалити нову, якою накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до вимог закону, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора м.Луцька задовольнити частково.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду від 14 листопада 2013 року в частині звільнення ОСОБА_2 від адміністративного стягнення за ч.3 ст. 130 КУпАП скасувати.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч.3 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області А.М. Хомицький