Постанова № 36279148, 16.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року № 813/7611/13-а

о 10 год. 15 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Авто Львів», представники - Щеколдін М.Ю., Бешлей І.Ю., Пастушок І.І.до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Кохан А.В.про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Авто Львів» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000302240 та № 0000312240 від 30.09.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем (як позичальником) було укладено договори позики з ТОВ «Компанія з управління активами «Фюжн Капітал Партнерз» (як позикодавцем), яке діє від імені та за рахунок ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан - Капітал» на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 1/КУА-11 від 01.06.2011 року. Загальна сума яка отримана за договорами позики в сумі 1962000,00 грн. Висновки акту перевірки податкового органу про те, що отримані за ними є безповоротною фінансовою, на думку позивача, є необґрунтованими.

ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан - Капітал» зареєстроване як фінансова установа відповідно до виданого свідоцтва. А тому, до складу інших витрат, згідно п.п. 138.10.5. п. 138.10. ст. 138 ПК України, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим же Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку)).

Також на думку позивача є безпідставними висновки акту перевірки податкового органу щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 23493,00 грн. по господарських операціях між позивачем та ТОВ «Хюндай Моторс Україна» на підставі дилерського договору № ДД-ХМРУ-39-11 від 10.07.2011 року, на підставі якого позивач (як дилер) здійснював обслуговування і гарантійний ремонт автомобілів, оскільки під час проведення перевірки перевіряючим були представлені всі первинні документи які підтверджують фактичність проведення таких операцій.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що ТОВ «Богдан авто Львів» укладено договори позики з ТОВ «Компанія з управління активами «Фюжн Капітал партнерз», яке діє від імені та за рахунок ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан капітал», за умовами яких ТОВ «Богдан авто Львів» отримувало поворотну позику на поповнення обігових коштів, за користування якою нараховувалися проценти в розмірі 18% річних за кожний день користування позикою з дати зарахування таких коштів на рахунок позичальника. При цьому, ТОВ «Богдан авто Львів» зобов'язується повернути позику у визначений договором термін та сплатити позикодавцю проценти.

Актом перевірки встановлено, що ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан капітал» не наділено статусом фінансової установи, у зв'язку з чим, кошти, які були перераховані позивачеві установою, що не має статусу фінансової установи, на думку відповідача, не слід вважати позикою.

Так, укладаючи договори, позивач та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан капітал» чітко обумовили строки повернення позики у встановлені строки, чого позивачем зроблено не було. До перевірки документів цивільно-правого характеру, які б свідчили про продовження терміну надання позики не надано, а також не надано документів, які б свідчили про реалізацію позикодавцем права вимоги від позичальника не повернутих коштів. Фактично такі кошти отримані позивачем на інших цивільно-правових умовах, відмінних від договірних зобов'язань на умовах позики та які для цілей оподаткування слід розцінювати як безповоротну фінансову допомогу.

Відповідач також зазначає, що в процесі проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Богдан авто Львів» згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт від 31.01.2012 року за № 1, від 29.02.2012 року за № 2, 30.09.2011 року за № 1, № 2, від 31.10.2011 року за № 3, № 4, від 30.11.2011 року за № 5 проводило гарантійні ремонти автомобілів. Однак, до перевірки книга обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування) не надана.

Позивачем, на думку відповідача, не підтверджено факт використання автозапчастин в процесі надання послуг щодо гарантійного ремонту (обслуговування) чи гарантійної заміни товарів. Позивачем не відображено в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2011-2012 роки собівартість використаних запчастин на гарантійні ремонти та не підтверджено факт використання автозапчастин в господарській діяльності, вартість яких попередньо включена до складу податкового кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

11.09.2013 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 55/22-40/37741291.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 14.1.257., п.п. 14.1.267. п.14.1. ст.14, п.137.10. ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 430445,00 грн., в тому числі в 4 квартал 2011 року на суму 213095,00 грн., в І квартал 2012 року на суму 59850,00 грн., в ІІ квартал 2012 року на суму 157500,00 грн.;

- п.п. 198.3., 198.5. ст.198, п.189.1. ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) на суму 20900,00 грн. в грудні 2012 року.

В акті перевірки зазначено:

Перевіркою відображених у рядку 03 Податкової декларації «Інші доходи» показників за період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року у загальній сумі 16830,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив нарахування банком відсотків на залишки коштів на розрахунковому рахунку, та нарахування умовних процентів за використання поворотної фінансової допомоги.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року в сумі 16830,00 грн. на підставі таких документів: головна книга, оборотно - сальдові відомості, аналізи рахунків, картки рахунків по рахунках бухгалтерського обліку 311, 333, 6851, 719, 791 тощо (з відповідними субрахунками) встановлено заниження задекларованих підприємством показників у рядку 03 Податкової декларації «Інші доходи» на суму 1961000 грн., а саме:

ТОВ «Богдан авто Львів» за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року уклало договори позики з ТОВ «Компанія з управління активами «Фюжн Капітал партнерз», яке діє від імені та за рахунок ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан капітал» згідно яких отримувало поворотну позику на поповнення обігових коштів, за користування якою нараховувалися проценти в розмірі 18% річних за кожний день користування позикою з дати зарахування таких коштів на рахунок позичальника, зокрема: Договір позики № П-53-11 від 20.10.11 на суму 356000 грн.; Договір позики № П-72-11 від 15.11.11 на суму 50000 грн.; Договір позики № П-92-11 від 28.11.11 на суму 20000 грн.; Договір позики № П-93-11 від 02.12.11 на суму 90500 грн.; Договір позики № П-11-11 від 20.12.11 на суму 310000 грн.; Договір позики № П-123-11 від 27.12.11 на суму 100000 грн.; Договір позики № П-40-12 від 31.01.12 на суму 40000 грн.; Договір позики № П-8-12 від 13.01.12 на суму 100000 грн.; Договір позики № П-1-12 від 12.01.12 на суму 110000 грн.; Договір позики № П-77-12 від 19.03.12 на суму 35500 грн.; Договір позики № П-115-12 від 20.04.12 на суму 750000 грн.

Допомога надійшла на рахунок підприємства згідно платіжних доручень: п/д № 3480 від 20.10.11 на суму 356000 грн.; п/д № 3842 від 15.11.11 на суму 50000 грн.; п/д № 3925 від 28.11.11 на суму 20000 грн.; п/д № 4102 від 02.12.11 на суму 90500 грн.; п/д № 4525 від 20.12.11 на суму 310000 грн.; п/д № 3000 від 27.12.11 на суму 100000 грн.; п/д № 128 від 12.01.12 на суму 110000 грн.; п/д № 165 від 13.01.12 на суму 100000 грн.; п/д № 270 від 31.12.12 на суму 40000 грн.; п/д № 520 від 19.03.12 на суму 35500 грн.; п/д № 659 від 20.04.12 на суму 750000 грн.

Всього отримано позики на суму 1962000,00 грн. в тому числі, в 4 кварталі 2011 року в сумі 926500,00 грн., в І кварталі 2012 року в сумі 285500,00 грн., в ІІ кварталі 2012 року в сумі 750000,00 грн.

Так, згідно умов договору позикодавець - ТОВ «Компанія з управління активами «Ф»южн Капітал Партнерз», яке діє від імені та за рахунок Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-капітал», позикодавець зобов»язується надати позичальнику позику на поповнення обігових коштів за рахунок активів ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-капітал», а останній зобов'язується повернути позику у визначений цим договором термін та сплатити Позикодавцю проценти. Згідно до офіційного сайту Держфінпослуг «dfp.gow.ua» ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» не реєструвалось як фінансова установа, відповідно грошові кошти, які були отримані від ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» по вищенаведеним договорах не є позикою.

За період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року ТОВ «Богдан авто Львів» задекларовано податкових зобов'язань по ПДВ у сумі 965985,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження на суму 23493,00 грн. ТОВ «Богдан авто Львів» укладено дилерський договір від 10.07.2011р. № ДД-ХМРУ-39-11 з ТОВ «Хюндай Моторс Україна» згідно якого ТОВ «Богдан авто Львів» (Дилер) проводить обслуговування і гарантійний ремонт автомобілів. За період з 01.09.2011 року по 31.03.2012 року ТОВ «Богдан авто Львів» проводило гарантійні ремонти автомобілів в ході яких списано запчастини на суму 117464,00 грн. До перевірки надано акти виконаних робіт по гарантійних ремонтах, які підписано ТОВ «Богдан авто» та ТОВ «Хюндай моторс Україна», зокрема:

- № 1 від 30.09.2011 року згідно якого, сума акту з ПДВ - 35932,00 грн., ПДВ - 5988,00 грн., в тому числі, вартість запчастин без ПДВ - 28094,00 грн.; ПДВ з придбаних запчастин - 5618.80 грн.;

- № 2 від 30.09.2011 року згідно якого, сума акту з ПДВ - 1135,45 грн., ПДВ - 189,24 грн., в тому числі, вартість запчастин без ПДВ - 726,21 грн.; ПДВ з придбаних запчастин - 145,24 грн.;

- № 3 від 31.10.2011 року згідно якого, сума акту з ПДВ - 43276,46 грн., ПДВ - 7212,74 грн., в тому числі, вартість запчастин без ПДВ - 33177,00 грн.; ПДВ з придбаних запчастин - 6635,40 грн.;

- № 5 від 30.11.2011 року згідно якого, сума акту з ПДВ - 45618,90 грн., ПДВ - 7603,15 грн., в тому числі, вартість запчастин без ПДВ - 22176,86 грн.; ПДВ з придбаних запчастин - 4435,37 грн.;

- № 6 від 30.12.2012 року згідно якого, сума акту з ПДВ - 0,00 грн., ПДВ - 0,00 грн., в тому числі, вартість запчастин без ПДВ - 20563,53 грн.; ПДВ з придбаних запчастин - 4112,70 грн.;

- № 1 від 30.01.2012 року згідно якого, сума акту з ПДВ - 5387,05 грн., ПДВ - 897,84 грн., в тому числі, вартість запчастин без ПДВ - 4059,20 грн.; ПДВ з придбаних запчастин - 811,80 грн.;

- № 2 від 29.02.2012 року згідно якого, сума акту з ПДВ - 11409,24 грн., ПДВ - 1901,54 грн., в тому числі, вартість запчастин без ПДВ - 8667,70 грн.; ПДВ з придбаних запчастин - 1733,54 грн.

До перевірки не надано журналу обліку гарантійних ремонтів дорожніх транспортних засобів, які фіксують факти здійснення господарських операцій особі, якій проводився ремонт автомобіля. На вимоги про представлення документів та надання пояснень підприємство не надало документів щодо гарантійних ремонтів відповідно порядку обліку бракованих товарів, повернутих покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування). Вартість запчастин не компенсується за рахунок покупців таких товарів, зокрема фізичних осіб. Платником податків в процесі проведення перевірки не підтверджено факт використання автозапчастин в процесі надання послуг щодо гарантійного ремонту (обслуговування) чи гарантійної заміни товарів.

В ході проведення перевірки встановлено, що документом який підтверджує виконання гарантійних ремонтів підприємства є Акт виконаних робіт підписаний виконавцем який підтверджує списання. Оскільки до перевірки не надано журнал обліку гарантійних ремонтів дорожніх транспортних засобів, документів щодо обліку бракованих запчастин, що підлягали заміні то підприємством порушено вимоги Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін дорожніх транспортних засобів , а також «Порядку обліку бракованих товарів, повернутих покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування)».

У зв'язку з тим, що платником податків в процесі проведення перевірки не підтверджено факт використання автозапчастин в господарській діяльності, вартість яких попередньо включена до складу податкового кредиту, то у нього згідно із вимогами п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань, виходячи з вартості придбання автозапчастин.

Підприємством не включено в декларацію про прибуток підприємства за 2011-2012р. собівартість використаних запчастин на гарантійні ремонти.

В порушення п.п. 198.3, 198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року підпиємством занижено податкове забов'зання по податку на додану вартість на суму 23493,00 грн. в тому числі, 5764,00 грн. в вересні 2011 року, на суму 6635,00 грн. в жовтні 2011 року, на суму 4435,00 грн. в листопаді 2011 року, на суму 4113,00 грн. в грудні 2011 року, на суму 812,00 грн., в січні 2012 року, на суму 1734,00 грн. в лютому 2012 року.

30.09.2013 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000302240 яким згідно п.п. 54.3.2., п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 55/22-40/37741291 від 11.09.2013 року, встановлено порушення п.п. 14.1.257., п.п. 14.1.267. п.14.1. ст.14, п.137.10. ст.137 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в сумі 484782,50 грн., за основним платежем - 430445,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54337,50 грн.

30.09.2013 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000312240 яким згідно п.п. 54.3.2., п. 54.3. ст. 54, на підставі п. 58.1. ст. 58 глави 4 розділу ІІ та згідно п. 189.1. ст. 189, п.п. 198.3., п.п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 55/22-40/37741291 від 11.09.2013 року, встановлено порушення п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого позивачу зменшено розмір відє'много значення суми податку на додану вартість у розмірі 20900,00 грн. за грудень 2012 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.257. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно п.п. 14.1.267. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Згідно п. 137.10. ст. 137 цього ж Кодексу, Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.5. ст. 198 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивач надав суду наступні копії:

- договорів позики № П-53/11 від 20.10.2011 року, № П-72/11 від 15.11.2011 року, № П-90/11 від 28.11.2011 року, № П-93/11 від 02.12.2011 року, № П-111/11 від 20.12.2011 року, № П-123/11 від 27.12.2011 року, № П-40/12 від 31.01.2012 року, № П-8/12 від 13.01.2012 року, № П-1/12 від 12.01.2012 року, № П-77/12 від 19.03.2012 року, № П-115/12 від 20.04.2012 року укладених між ТОВ «Компанія управління активами «Ф'южн Капітал Партнерз» (як позикодавцем) та позивачем (як позичальником), згідно якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на поповнення обігових коштів за рахунок активів ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан Капітал», а останній зобов'язується повернути позику у визначений цим договором термін, та сплатити позикодавцю визначені цими договорами проценти;

- відомості взаєморозрахунків між ПАТ «ЗНВКФ «Богдан - Капітал» та ТОВ «Богдан-Авто Львів» станом на 30.09.2013 року;

- банківських виписок по особовому рахунку ТОВ «Богдан-Авто Львів» про рух коштів за жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, березень, квітень 2012 року;

- платіжних доручень позивача за квітень - травень 2012 року, березень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року із зазначенням призначення платежу - часткове повернення позики за договорами позики; Актів - розрахунків до договорів позики за листопад, грудень 2011 року, березень, червень 2012 року;

- Свідоцтва виданого Державною комісією цінних паперів та фондового ринку про включення ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан Капітал» до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів;

- Дилерського договору № ДД-ХМРУ-39/11 від 10.06.2011 року укладеного між ТОВ «Хюндай Мотор Україна» (як дистриб'ютором) та позивачем (як дилером), згідно якого дистриб'ютор призначає дилера на правах неексклюзивності для реалізації продукції виробника на території Львівської області згідно попередньо погоджених спільних планів закупки продукції (автомобілів марки HYUNDAI); Додаткових угод та додатків до Дилерського договору № ДД-ХМРУ-39/11 від 10.06.2011 року;

- договору № ОХ-ХМРУ-39/11 від 10.06.2011 року на відповідальне зберігання майна, укладеного між ТОВ «Хюндай Мотор Україна» (як поклажодавцем) та позивачем (як зберігачем), згідно якого зберігач зобов'язується за дорученням поклажодавця виконувати дії по відповідальному зберіганню автомобілів марки HYUNDAI. (п. 1.1. договору) Майно передається на зберігання згідно акту приймання - зберігання. (п. 1.2. договору); Актів виконаних робіт № 1, № 2 від 30.09.2011 року, № 3, № 4 від 31.10.2011 року, № 5 від 30.11.2011 року до договору № ДД-ХМРУ39/11 від 10.06.2011 року; акту № 1 від 31.01.2012 року, № 2 від 29.02.2012 року виконаних робіт до договору № ДД0039 від 31.12.2011 року;

- рахунків - заказів (актів виконаних робіт) за серпень, вересень 2011 року складеними між позивачем (як постачальником) та фізичними особами (як одержувачами виконаних робіт); заяв про гарантійний випадок за вищевказаний період; рекламаційних актів щодо технічного обслуговування транспортного засобу за вищевказаний період; відомостей про власника автомобіля за вищевказаний період; копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, а також посвідчень водія;

- Книги обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування);

- банківських виписок по особовому рахунку ТОВ «Богдан-Авто Львів» за 20.10.2011 року, 15.11.2011 року, 28.11.2011 року, 02.12.2011 року, 20.12.2011 року, 27.12.2011 року, 12.01.2012 року, 13.01.2012 року, 31.01.2012 року, 19.03.2012 року, 20.04.2012 року, 26.04.2012 року, 29.05.2012 року, 31.05.2012 року, 27.02.2013 року, 26.03.2013 року, 27.03.2013 року, 26.06.2013 року, 30.07.2013 року, 28.08.2013 року, 13.09.2013 року,18.09.2013 року, 26.09.2013 року.

Судом встановлено, що на підставі укладених договорів позики за жовтень - грудень 2011 року - січень, березень, квітень 2012 року позивачем отримано позику на загальну суму 1962000,00 грн., в тому числі, в четвертому кварталі 2011 року на суму 926500,00 грн., в першому кварталі 2012 року на суму 285500,00 грн., в другому кварталі 2012 року на суму 750000,00 грн.

Так, пунктом 4 укладених договорів позики передбачено термін повернення наданої позивачу позики, а саме:

- згідно договору позики від 20.10.2011 року за № П-53/11, позика в розмірі 356000,00 грн. повинна бути повернута 20.10.2012 року;

- згідно договору позики від 15.11.2011 року за № П-72/11, позика в розмірі 50000,00 грн. повинна бути повернута 15.11.2012 року;

- згідно договору позики від 28.11.2011 року за № П-90/11, позика в розмірі 20000,00 грн. повинна бути повернута 28.11.2012 року;

- згідно договору позики від 02.12.2011 року за № П-93/11, позика в розмірі 90500,00 грн. повинна бути повернута 02.12.2012 року;

- згідно договору позики від 20.12.2011 року за № П-111/11, позика в розмірі 310000,00 грн. повинна бути повернута 31.12.2012 року;

- згідно договору позики від 27.12.2011 року за № П-123/11, позика в розмірі 100000,00 грн. повинна бути повернута 31.12.2012 року;

- згідно договору позики від 31.01.2012 року за № П-40/12, позика в розмірі 40000,00 грн. повинна бути повернута 31.12.2012 року;

- згідно договору позики від 13.01.2012 року за № П-8/12, позика в розмірі 100000,00 грн. повинна бути повернута 31.12.2012 року;

- згідно договору позики від 12.01.2012 року за № П-1/12, позика в розмірі 110000,00 грн. повинна бути повернута 31.12.2012 року;

- згідно договору позики від 19.03.2012 року за № П-77/12, позика в розмірі 35500,00 грн. повинна бути повернута 31.12.2012 року;

- згідно договору позики від 20.04.2012 року за № П-77/12, позика в розмірі 750000,00 грн. повинна бути повернута 31.12.2012 року.

Згідно пункту 5.3. вказаних договорів позики, проценти від суми позики сплачуються позичальником щоквартально до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим кварталом та по закінченню дії цих же договорів і остаточному повернення суми позики позикодавцю на підставі підписаних сторонами Актів - розрахунків.

Судом не враховуються обґрунтування позивача та його представника позовних вимог про протиправність спірного податкового повідомлення - рішення № 0000302240, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представниками позивача надано суду копії платіжних доручень за квітень - травень 2012 року, березень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року, які судом не враховуються з підстав відсутності у таких будь яких відміток банку про перерахування коштів.

Судом також не враховуються надані представниками позивача копії додаткових угод до договорів позики, оскільки як зазначив представник відповідача, такі на час проведення та закінчення перевірки позивача посадовим особам податкового органу надані не були. А відтак, згідно п. 44.6. ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім цього, на думку суду, їх зміст не відповідає реальності вже здійснених операцій щодо отримання позики, а саме:

- Пунктом 1.1. згаданих додаткових угод зазначено, що позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на поповнення обігових коштів за рахунок активів ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан Капітал». Згідно п. 4.1. згаданих додаткових угод, позика надається позичальнику. Початок користування позикою визначається датою зарахування грошових коштів на рахунок позичальника.

Однак, судом встановлено, що на момент складання вказаних додаткових угод позикодавцем вже було надану позику позичальнику (позивачу) на підставі договорів позики на загальну суму 1962000,00 грн., що по суті суперечить та не відповідає предметам цих же додаткових угод.

- Пунктом 6.2. згаданих додаткових угод передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання зобов'язань, позичальник сплачує на вимогу позикодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми прострочення або несвоєчасного платежу за кожен день затримки.

На запитання суду, представники позивача вказали, що частина позики та процентів у встановлений договорами позики строк сплачена не була. Проте, жодних належних та допустимих доказів сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми прострочення або несвоєчасного платежу за кожен день затримки, суду не надано.

- Пунктом 3 заключних положень згаданих додаткових угод зазначено, що дана додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Однак, у справі відсутні докази щодо визначеної дати підписання вказаних додаткових угод. Представники позивача, на запитання суду щодо дати підписання додаткових угод до договорів позики пояснень не надали.

Судом також не враховуються надані представниками позивача акти - розрахунки до договорів позики та виписки банку як належні та допустимі докази здійснення оплати отриманої позики та процентів від суми позики, оскільки у згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З аналізу наданих актів-розрахунків до договорів позики, виписок банку та платіжних доручень не вбачається за який квартал позивачем сплачено відсотки від суми позики, оскільки частина таких документів складена значно пізніше ніж безпосередньо після закінчення господарських операцій (акти і оплата), а інша частині вже після проведення податковим органом перевірки позивача - 11.09.2013 року, а тому такі не можуть підтверджувати реальність правочину щодо вчасного та предметного повернення позики і сплати процентів. Жодних інших належних та допустимих доказів своєчасної сплати позивачем позики та процентів, а також доказів які б підтверджували реалізацію позикодавцем - ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан Капітал» права вимоги від позичальника не повернутих своєчасно коштів суду не надано, а тому такі кошти правомірно визначені відповідачем як безповоротна фінансова допомога.

Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Відтак, позивачем, представниками позивача належними та допустимими доказами не спростовано правомірні висновки податкового органу про порушення позивачем п.п. 14.1.257, п.п. 14.1.267. п. 14.1. ст. 14, п.137.10. ст. 137 Податкового кодексу України щодо заниження податку на прибуток на суму 430445,00 грн., в тому числі в четвертому кварталі 2011 року на суму 213095,00 грн., в першому кварталі 2012 року на суму 59850,00 грн., в другому кварталі 2012 року на суму 157500,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0000302240 від 30.09.2013 року задоволенню не підлягають.

Судом не враховуються обґрунтування позивача та його представників протиправності висновків податкового органу щодо завищення за період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 20900,00 грн., оскільки виникнення права позивача на податковий кредит має бути наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку. Законодавцем на суб'єктів господарювання покладено обов'язок складання первинних бухгалтерський документів, які є підставою для їх бухгалтерського та податкового обліку.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій на виконання Дилерського договору № ДД-ХМРУ-39/11 від 10.02.2011 року щодо гарантійного обслуговування автомобілів марки HYUNDAI надано копії рахунків - заказів (Акти виконаних робіт), заяв про гарантійний випадок, рекламаційних актів, реєстраційних сертифікатів, а також платіжних доручень за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий 2012 року.

Вказані документи судом не враховуються як належні та допустимі докази, оскільки такі скріплені печатками на яких зазначено: «ТОВ «Український автомобільний холдинг» Львівська філія, ідентифікаційний номер 26296357».

Представник позивача на запитання суду, зазначив, що гарантійне обслуговування автомобілів марки HYUNDAI до травня 2011 року здійснювалося ТОВ «Український автомобільний холдинг» Львівська філія. У 24.05.2011 року відбулася державна реєстрація ТОВ «Богдан - Авто Львів», що підтверджується копією Довідки АА № 514337 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Випискою серії ААБ № 747293 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Також з наданої копії Статуту ТОВ «Богдан - Авто Львів» вбачається, що такий затверджено Протоколом № 1 загальних зборів Учасників ТОВ «Богдан - Авто Львів» 12.07.2011 року.

Судом також не враховуються обґрунтування позивача в цій частині, оскільки відтиск печатки позивача на вищевказаних документах, як підтвердження участі позивача у господарських операціях (проведення гарантійного ремонту) здійснено позивачем під час розгляду даної справи, про що повідомлено суд директором позивача в судовому засіданні.

Вказане свідчить, що гарантійне обслуговування автомобілів у серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2011 року, січні, лютому 2012 року не здійснювалось позивачем, відповідно податковим органом під час проведення перевірки правомірно встановлено порушення позивачем за період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року вимог п.п. 198.3., 198.5. ст. 198, п. 189.1. ст. 189 ПК України в частині завищення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в тому числі і по господарських операціях з гарантійного обслуговування автомобілів за період з травня 2011 року по грудень 2012 року.

Вищевказані невідповідності наданих позивачем доказів не обґрунтовують його позовні вимоги, оскільки по суті не підтверджують реальність здійснення таких господарських операцій. Позивач не звільнений від обов'язку складання первинних документів, які передбачені і відповідали б законодавству про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів або невідповідності їх змісту свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Відтак, позивачем, представниками позивача належними та допустимими доказами не спростовано висновків акту перевірки щодо завищення за період з 24.05.2011 року по 31.12.2012 року залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 20900,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0000312240 від 30.09.2013 року задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Авто Львів» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000302240 та № 0000312240 від 30.09.2013 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне

оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 23.12.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.