Постанова № 36279143, 15.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 року 810/5597/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Атаманчук О.О.;

представника відповідача: Осаволюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0010891502 від 30.09.2013.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань достовірності підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Фаст - Лейн» та ТОВ «Фірма «Асіа». За результатами проведеної перевірки було складено акт, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Також вказав, що основою та підставою прийняття оскаржуваного рішення стали на думку перевіряючх порушення п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а саме безпідставне заниження ним суми податку а додану вартість за лютий та березень 2013 року.

Позивач не погоджуються з вказаним рішенням та вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства України та ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, однак ним не було надано суду оригінали та належним чином завірені копії документів, на підставі яких було прийнято оспорюване рішення. Крім того, представником відповідача у судовому засіданні не надано обґрунтованих пояснень щодо заперечень по суті позовних вимог, не надано пояснень щодо підстав і обставин прийняття оскаржуваного рішення.

В наданих представником відповідача запереченнях відсутні обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, навіть відсутні згадки про них. Надані заперечення стосуються лише обставин, які встановлені в акті перевірки № 856/15-2/37381913 від 16.09.2013 і повністю копіюють його зміст.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань достовірності підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Фаст Лейн» з ТОВ «Асіа» за лютий та березень 2013 року.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Також п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Як встановлено судом зазначена перевірка проводилась на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За результати проведеної перевірки був складений акт від 16.09.2013 № 856/15-2/37381913 про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань достовірності підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Фаст Лейн» з ТОВ «Асіа» за лютий та березень 2013 року.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 та п. 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело до безпідставного заниження податку на додану вартість. яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за лютий 2013 року в розмірі 48 613,36 грн. та за березень 2013 року в розмірі 59 833,35 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення - рішення № 0010891502 від 30.09.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Довідки АБ № 475432 з ЄДРПОУ основними його видами діяльності є консультування з питань інформатизації, установлення та монтаж машин і устаткування, комп'ютерне програмування, оброблення даних, розміщення інформації на веб - вузлах і пов'язана з ними діяльність, професійно технічна освіта, інші види освіти.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори з ТОВ «Асіа» № 21/01-13АС від 21.01.2013 про надання послуг у сфері інформатизації, предметом якого є послуги у сфері інформатизації, послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використання комп'ютерних систем, - в обсязі та на умовах, передбачених вищевказаним договором.

Крім того, було укладено договір № 01/02/2013 від 01.02.2013 про пошукову оптимізацію та підтримку сайту, предметом якого було надання послуг по оптимізації веб -сайту, підтримці позиції сайту та послуги контекстної реклами в gool adwords (перелік ключових слів представлених в додатку до договору). Також на умовах договору виконавцем договору, а саме ТОВ «Асіа» було взято на себе зобов'язання здійснити оптимізацію веб-сайту ТОВ «Фаст Лейн» за електронною адресою www.flane.com.ua під пошукову систему Gool (gool.com.ua), Yandex (yandex.ua), з метою досягнення позиції видачі за запитом не нижче обумовлених договором.

На підтвердження реальності надання послуг контрагентом представником позивача було надано копії вищевказаних договорів, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, роздруківки з пошукової системи Gool (gool.com.ua) з відображення оголошень позивача, платіжні доручення, відомості нарахування амортизації за лютий та березень 2013 року, договір нежитлового приміщення, надрукована інформація, що містить відомості про послуги, що надає позивач.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд погоджується з твердження позивача про те, що про реальність угоди вказують усі надані ним первинні документи, оформлені відповідно до норм чинного законодавства та надані в повному обсязі, виходячи з наступного.

Так відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Представником позивача в судовому засіданні на підтвердження чинності укладених договорів було надано ряд письмових доказів, зокрема, договорів, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) до укладеним договорам, податкові накладні, роздруківки з пошукової системи Gool (gool.com.ua) з відображення оголошень позивача про проведення ним тренінгів, платіжні доручення щодо сплати наданих послуг про оптимізацію веб-сайту позивача, відомості нарахування амортизації за лютий та березень 2013 року, договір нежитлового приміщення де позивачем були проведенні тренінги, надрукована інформація, що містить відомості про послуги та матеріал, що обговорюється на таких тренінгах.

Зокрема, у судовому засіданні представником позивача було надано додаткові пояснення щодо надання послуг його контрагентом. Так, судом встановлено, що на підставі вищевказаних договорів були оптимізовані веб-сайт позивача у пошуковій системі Gool (gool.com.ua) щодо проведення позивачем тренінгів, що розробленні для спеціалістів, яким необхідно встановити та налаштувати комутатори Cisco Nexus 7000 та 5000 Cisco Nexus 2000 Fabric Extender. Присутнім було повідомлено про основні ключеві компоненти щодо необхідності для встановлення, налаштування, управління та пошуку причин несправності при роботі з Cisco Nexus 7000 та 5000 у мережі та SAN оточенні.

На думку суду та враховуючи вищенаведене, можна зробити обґрунтований висновок, що укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність правочину. Про недійсність правочину виноситься судове рішення.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на «Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», відповідно до якої було зроблено аналіз та встановлено, що контрагентом позивача не задекларовано податкові зобов'язання за лютий та березень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фаст Лейн» за лютий та березень 2013 року, оскільки позивач не несе відповідальність за дії свого контрагента, зокрема і інших юридичних осіб з якими він мав будь - які правовідносини.

Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень проігнорувавши вимогу закону не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0010891502 від 30.09.2013.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 30.09.2013 № 0010891502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» судовий збір в сумі 1 627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 листопада 2013 р.