Рішення № 36279097, 23.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Гавриленко О.М.

Категорія 34 Доповідач Солодовник О.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого, суддів Лоленко А.В., Солодовник О.Ф., Груіцької Л.О.,

при секретарі Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду та уточнивши позовні вимоги під час провадження у справі, просила стягнути на її користь з відповідача 1595,19 грн на відшкодування матеріальної та 10000 грн на відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 08 березня 2013 року під час перебування у торгівельному залі на території торгівельного будинку відповідача по пр. Ілліча 23 Д у м.Донецьку під час купівлі хліба їй на голову впали металеві сходи. На машині швидкої допомоги її було доставлено до лікарні з діагнозом ЗЧМТ. Крім того, вона перебувала на лікарняному з 11 по 23 березня 2013 року, під час якого нею були витрачені грошові кошти на придбання ліків на суму 1595,19 грн. Крім того, внаслідок отримання травми їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у 10000 грн.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 15 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» на її користь 735,07 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн на відшкодування моральної шкоди та 300 грн понесених витрат на послуги адвоката, а всього 2035,07 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача Панкова К.М., який просив апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат на правову допомогу зміні з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне. 08 березня 2013 року під час перебування у торгівельному залі на території торгівельного будинку відповідача по пр. Ілліча 23 Д у м.Донецьку під час купівлі хліба їй на голову впали металеві сходи, внаслідок чого їй було спричинено струс головного мозку, ЛЗМЧТ. ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 11 по 16 березня 2013 року. З 19 по 23 березня 2013 року позивачка перебувала на лікуванні у неврологічному відділенні, де їй було призначено лікування: актовегін, л-лізин, тризипін, армаді, денебол, бетагіс (а.с.19).

Апеляційним судом встановлено наступне.

Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються ст.ст.1166, 1167 ЦК України.

При перебуванні позивачки з 11 по 16 березня 2013 року на амбулаторному лікуванні та з 19 по 23 березня 2013 року - на лікуванні у неврологічному відділенні, їй було призначено медикаменти, які вона придбала за свій рахунок, а саме, церукал, валериана, фезам, аскорутін, солкосеріл, актовегін, натрія хлорид, л-лізин, тризипін, армаді, денебол, бетагіс, кардіомагніл, актив Омега, берлиприл, циннарізін, цитофламин, сомазина,флебодіа, на суму 1595,19 грн (а.с. 10-16, 19, 92-196, 114).

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ч.ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з вищевказаним випадком перебувала з 11 по 16 березня 2013 року на амбулаторному лікуванні та з 19 по 23 березня 2013 року - на лікуванні у неврологічному відділенні, їй було призначено медикаменти, а саме, церукал, валериана, фезам, аскорутін, солкосеріл, актовегін, натрія хлорид, л-лізин, тризипін, армаді, денебол, бетагіс, кардіомагніл, актив Омега, берлиприл, циннарізін, цитофламин, сомазина,флебодіа, які вона придбала за свій рахунок на суму 1595,19 грн (а.с. 10-16, 19, 92-196, 114), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неправильного стягнення з відповідача на користь позивачки понесених витрат на правову допомогу з наступних підстав.

На підставі ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції помилково керувався постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року N 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", тоді як застосуванню підлягає Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", який діє х 11 січня 2012 року.

Згідно зі ст.1 вказаного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом ОСОБА_2 позивачці надана правова допомога: консультація - 1 година 10 хвилин, складання позовної заяви - 1 година 30 хвилин,складання додаткової позовної заяви - 30 хвилин, за ведення справи всього сплачено позивачкою 2000 грн (а.с.38).

Таким чином з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 1452,87 грн (1147 грн : 100 % х 40 % = 458,8 грн : 60 хвилин х 190 хвилин).

При ухваленні рішення в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат на правову допомогу судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, порушено вимоги матеріального та процесуального права, тому рішення в цій частині на підставі п.п. 1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні: з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути матеріалу шкоду в сумі 1595,19 грн та понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 1452,87 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивачки й з дотриманням вимог ст.1167 ЦК України визначив таке відшкодування в розмірі 1000 грн. Доводи апеляційної скарги в цій частині необгрунтовані.

Рішення суду в цій частині ухвалено з дотриманням вимог закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303-316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 15 листопада 2013 року в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат на правову допомогу змінити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» на користь ОСОБА_1 матеріалу шкоду в сумі 1595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн 19 копійок та понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 1452 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дві) грн 87 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий :

Судді: