Постанова № 36278408, 16.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року № 813/7718/13-а

16 год. 20 хв. зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представника позивача Богдан З.С.,

представника відповідача Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галнафтоінвест» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галнафтоінвест» (далі - позивач, ТОВ «Галнафтоінвест») до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001992210 від 30.09.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта ДПІ у Галицькому районі м. Львова, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що висновки акту перевірки позивача обґрунтовуються даними акту ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 01.08.2013 року №331/26-56-22-01-03/36798441 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «МТІ» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.2012р. по 30.06.2013р., яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП «МТІ». У зв'язку з цим зазначив, що господарські взаємовідносини між позивачем та ПП «МТІ» підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, що надані до перевірки, зокрема, договором поставки, договорами поруки та додатками до них, актами прийому-передачі виконаних робіт, звітом боржника, податковими, видатковими накладними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених вище підстав, просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на позов. Заперечення обґрунтовує тим, що в ході проведення перевірки встановлено фіктивність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «МТІ». Зазначив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської діяльності не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів документів, що передбачені чинним законодавством. Представник відповідача покликається на те, що при проведенні податкової перевірки було використано податкову інформацію, що зберігалася та опрацьовувалася в інформаційних базах контролюючих органів, а саме дані акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «МТІ», яким встановлено, що діяльність згаданого контрагента відбувалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних результатів.

З наведених вище підстав, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова на підставі направлення від 29.08.2013р. №133, наказу від 03.09.2013р. №157, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Галнафтоінвест» (код ЄДРПОУ 23884237) з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «МТІ» (код ЄДРПОУ 36798441) за травень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.09.2013р. №161/22-10/23884237 (далі - Акт).

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188 п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, ТзОВ «Галнафтоінвест» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2013р. на суму 238855,24 грн., чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за травень 2013р. на суму 238855,24 грн.

Вказані вище висновки Акта ґрунтуються на акті ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 01.08.2013 року №331/26-56-22-01-03/36798441 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «МТІ» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.2012р. по 30.06.2013р., яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП «МТІ».

На підставі Акта, ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №0001992210 від 30.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - ПДВ на загальну суму 298569 грн., в т.ч. 238855 грн. основного платежу, 59714 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Між позивачем та ПАТ «Волинь-Цемент» укладено договір поставки від 24.12.2012р. №250. Відповідно до п.1 умов договору, постачальник (ПАТ «Волинь-Цемент») зобов'язується передати у власність покупцю (позивач) цемент в кількості, асортименті, в строки та на умовах, визначених цим договором. Поставка товару здійснюється постачальником на умовах FCA та CPT (п.3.2). Оплата товару здійснюється в національній грошовій валюті шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, шляхом внесення готівкових коштів в касу постачальника (п. 7), реквізити (Розділ 14 договору).

На виконання умов договору, позивач надав видаткові накладні (а.с.70-121), з яких вбачається, що позивач отримав від ПАТ «Волинь-Цемент» цемент марки ПЦ ІІ/А-Ш-500.

Відповідно до договору поставки від 24.12.2012р. №250, укладено додаткову угоду №1 від 25.01.2013р. Згідно п. 1 угоди, відповідно до п. 13.2 договору поставки від 24.12.2012р. №250 покупець (позивач) забезпечує виконання свого зобов'язання згідно цього договору одним із способів, встановлених ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, а саме: банківською гарантією, порукою, шляхом залучення третьої особи-поручителя, інший вид забезпечення, що не заперечує чинному законодавству України.

На виконання умов договору поставки від 24.12.2012р. №250 та додаткової угоди №1 від 25.01.2013р. між ПП «МТІ» та ПАТ «Волинь-Цемент» укладено договір поруки від 04.02.2013р. №1/02-П. Відповідно до умов договору, ПП «МТІ» (Поручитель) зобов'язується перед кредитором ПАТ «Волинь-Цемент» за виконання зобов'язання ТОВ «Галнафтоінвест» за основним договором від 24.12.2012р. №250 (п.1.1). Поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником ТОВ «Галнафтоінвест» обов'язку за основним договором, виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги або претензії кредитора (п.2.1). Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником згідно умов основного договору у сумі, що не перевищує 5 000 000,00 грн. (п.4.1).

Окрім того, між ПП «МТІ» та ТОВ «Галнафтоінвест» укладено договір поруки від 04.02.2013р. №1/02-Ф. Відповідно до умов договору, боржник (ТОВ «Галнафтоінвест») зобов'язується сплатити поручителю плату за надану поруку, відповідно до договору поруки від 04.02.2013р. №1/02-П в розмірі 25% від вартості всіх марок отриманого цементу згідно договору поставки від 24.12.2012р. №250 (п.1.2). У випадку, якщо сума боргу станом на останній день місяця буде складати більше 2000000,00 грн., розмір винагороди буде переглянуто.

Згідно з розрахунком ТОВ «Галнафтоінвест» (а.с.204), вартість цементу, отриманого від ПАТ «Волинь-Цемент» за травень 2013р. становить 5732525 грн. 67 коп., що також підтверджується звітом боржника (ТОВ «Галнафтоінвест») від 31.05.2013р. №4 про хід виконання договору №1/02-ФП від 04.02.2013р. Заборгованість ТОВ «Галнафтоінвест перед ПАТ «Волинь-Цемент» станом на 01.05.2013р. становить 5118336,9 грн., станом на 31.05.2013р. - 4323488,57 грн. (ст.4 Акту).

Згідно п.1.2 Додаткової угоди №3 від 31.05.2013р., укладеної відповідно до договору поруки №1/02-ФП від 04.02.2013р., боржник зобов'язується сплатити поручителю плату за надану поруку, відповідно до договору поруки від 04.02.2013р. №1/02-П в розмірі 25% від вартості всіх марок отриманого цементу з урахуванням ПДВ згідно договору поставки від 24.12.2012р. №250, який укладений між кредитором ПАТ «Волинь-Цемент» та боржником (позивач) на основі звіту боржника про фактично отриману кількість цементу.

В підтвердження факту оплати за надану поруку, відповідно до договору поруки від 04.02.2013р. №1/02-П, позивач надав платіжні доручення (а.с.205-211, 225-227).

На виконання умов договору, позивач надав звіт боржника, акт прийому -передачі виконаних робіт (послуг), згідно якого, кількість отриманих тонн цементу згідно звіту боржника №4 від 31.05.2013р. становить: за травень 2013р. - 6888,75 тонн на суму 5 732 525,67 грн., податкову накладну.

Також, між позивачем та ПАТ «Волинь-Цемент» було укладено угоду про залік взаємних вимог від 26.06.2013р. Відповідно до п. 1.1 угоди, зобов'язання за договором поставки №250 від 24.12.2012р. припиняються на суму 5845484,02 грн.

Отриманий від ПАТ «Волинь-Цемент» товар (цемент марки ПЦ ІІ/А-Ш-500) позивач реалізував в подальшій господарській діяльності покупцям та надав такі докази: договори поставки, укладені між позивачем та ТОВ «ТрейдКомІнвест», ТОВ «Компанія «Енергопромгруп», ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал», ПАТ «Гніванський завод спецзалізобетону», ДП «Староконстянтинівський завод залізобетонних шпал», видаткові накладні, що підтверджують передачу цементу згаданим вище покупцям.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що ТОВ «Галнафтоінвест» отримано збиток у розмірі 22445,08 грн. за травень 2013р. по операціях, пов'язаних з придбанням цементу у ПАТ «Волинь-Цемент» та його подальшою реалізацією, з огляду на наступне.

Так, згідно довідки ТОВ «Галнафтоінвест» (а.с.229), вартість цементу, отриманого від ПАТ «Волинь-Цемент» становить 5 732 525,67 грн., вартість реалізації цементу, отриманого від «Волинь-Цемент» контрагентам складає 7 418 246,01 грн., відповідно, дохід від реалізації цементу за травень 2013р. становить 1 685 720,34 грн., вартість винагороди ПП «МТІ» за договорами поруки від 04.02.2013р. становить 1433131,42 грн.

Таким чином, дохід позивача від господарської діяльності за травень 2013р. становить різницю між доходом від реалізації цементу за травень 2013р. та винагородою ПП «МТІ» за договорами поруки, що складає 252588 грн. 92 коп.

Якщо брати до уваги сукупну вартість поставок цементу іншим суб'єктам господарювання, то в цілому господарська діяльність позивача за травень 2013 року виявилась прибутковою (а.с.130-134, 139-155, 159-171, 177-190, 194-198).

Вказане вище також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПАТ «Волинь-Цемент», ПП «МТІ» та подальшу реалізацію товару отриманого від вказаного контрагента покупцям.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Волинь-Цемент», ПП «МТІ», чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 01.08.2013 року №331/26-56-22-01-03/36798441 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «МТІ» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.2012р. по 30.06.2013р., яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП «МТІ», оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання; при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як випливає з Додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р № 236, який містить форми Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не передбачено можливості органам ДПІ встановлювати юридичні факти щодо господарської діяльності платника податків та визнавати правочини недійсними (нікчемними).

Отже, суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути покладені в основу висновку акту документальної позапланової виїзної перевірки, не можуть свідчити про те, що господарські операції не відбувались.

При цьому, між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду.

Факту підробки первинних документів відповідач у встановленому порядку не довів. До суду про визнання правочинів недійсними податковий орган не звертався. Відтак, презумпція правомірності правочину у встановленому законом порядку не спростована.

В свою чергу, позивачем надано первинні бухгалтерські документи, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій позивача з ПАТ «Волинь-Цемент», ПП «МТІ», а саме: договори, податкові, видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, платіжні доручення.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи договори, видаткові і податкові накладні свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту відповідні суми ПДВ, відповідають критеріям первинного документу, що не заперечується податковим органом, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та з'ясовано судом, що суми податку з ПДВ, які включені позивачем до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, а тому підстав для винесення податкового повідомлення-рішення №0001992210 від 30.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - ПДВ на загальну суму 298569 грн., в т.ч. 238855 грн. основного платежу, 59714 грн. штрафних (фінансових) санкцій не було.

Проте, первинні документи, надані позивачем як платником податків, невмотивовано не були взяті до уваги податковим органом і не вплинули на висновки, що викладені в акті перевірки від 13.09.2013р. №161/22-10/23884237.

Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010р. "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Із встановлених вище обставин суд робить висновок, що зібрані у справі докази в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій та його контрагентами ТОВ «Волинь-Цемент», ПП «МТІ», а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентом та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0001992210 від 30.09.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2294 грн.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0001992210 від 30.09.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галнафтоінвест» (код ЄДРПОУ - 23884237) судовий збір у розмірі 2294 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.12.2013 року.

Суддя Братичак У.В.