Рішення № 36278301, 23.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 915/2010/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція", вул. О. Сизоненка, 5, м. Баштанка, Миколаївська область, 56100

про стягнення заборгованості за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року у сумі 128 616, 30 грн., в тому числі: 98 935, 62 грн. - боргу; 29 680, 68 грн. - штрафу

за участю представників сторін:

від позивача: Леонов Юрій Ігорович, довіреність № 82 від 29.10.2013 року;

від відповідача: Лушников Василь Петрович, довіреність б/н від 15.03.2013 року

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Публічного акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" про стягнення заборгованості за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року у сумі 128 616, 30 грн., в тому числі: 98 935, 62 грн. - боргу; 29 680, 68 грн. - штрафу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 26.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2013 року відкладено розгляд справи на 03.12.2013 року.

В судовому засіданні 03.12.2013 року оголошувалась перерва до 23.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України» відповідно до умов договору поставки насіння від 12.10.2011 року № 7-30 фактично поставило Публічному акціонерному товариству «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція»: насіння ячменю сорту «Луран» 1 репр. у кількості 96, 717 т., що підтверджується накладною № 7-48 від 12.10.2011 року.

Таким чином, ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» свої зобов'язання за договором виконало повністю та передало, а відповідач на підставі довіреності від 12.10.2011 року № 96, виданої на ім'я Заворотнюка Олександра Леонідовича, отримав зазначене насіння загальною вартістю 261 135, 90 грн.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 23.10.2012 року № 01 до договору поставки було затверджено графік розрахунку за поставлене насіння сільськогосподарських рослин, відповідно до умов якого покупець повинен був провести розрахунок з постачальником поетапно: суму заборгованості у розмірі 118 935, 62 грн. сплачує згідно графіку з остаточним розрахунком до 01.09.2013 року.

Станом на 14.10.2013 року ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» свої зобов'язання відповідно до умов договору та додаткової угоди виконало частково, а саме сплатило на розрахунковий рахунок ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» суму у розмірі 162 200, 28 грн.

Враховуючи часткову оплату, здійснену відповідачем та умови договору, залишок суми заборгованості ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» становить 98 935, 62 грн.

Із посиланням на приписи ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України, ст. 265 ГК України та на умови Договору поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 98 935, 62 грн., 29 680, 68 грн. - штрафу згідно п. 4.2 Договору.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.12.2013 року позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 98 935, 62 грн. визнав в повному обсязі, просив суд відмовити у стягненні штрафу в розмірі 29 680, 68 грн. та відстрочити виконання рішення суду до 01.09.2014 року.

В поданій суду заяві про часткове визнання позову та відстрочку виконання рішення суду (арк. справи 31-37) відповідач зазначив наступне.

Відповідач визнає позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 98 935, 62 грн. за поставлене позивачем насіння.

Стосовно сплати неустойки у вигляді штрафу згідно п. 4.2 Договору, то відповідач ці позовні вимоги не визнає, виходячи з наступного.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків, передбачених в розділі 3 цього договору, покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості.

Із посиланням на приписи ст. 549, 551, 610, 611 ЦК України, ст. 230 ГК України відповідач зазначив, що штраф є одним із видів господарських санкцій та заходом впливу на порушника у сфері господарювання, в результаті застосування якого для нього настають несприятливі економічні та правові наслідки. Однак не завжди особа має нести відповідальність за невиконання взятих зобов'язань.

Із посиланням на приписи ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України відповідач зазначив, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Сама по собі обставина, що свідчить про невиконання особою зобов'язань належним чином, не має наслідком автоматичного застосування штрафних санкцій до цієї особи. Така відповідальність може бути покладена на особу, якщо нею не доведено відсутність її вини у порушенні зобов'язань та наявність дій непереборних сил, що стали причиною неможливості виконання зобов'язання.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання будь-яких положень цього договору, якщо це спричинено діями сил, що є за межами контролю сторони, а саме стихійне лихо, вкрай несприятливі погодні умови, пожежі, воєнні дії, страйки, громадські безпорядки, втручання влади - обставини непереборної сили. Даний перелік не є вичерпним.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що обставини непереборної сили подовжують виконання договору на строк до одного календарного року з моменту коли зобов'язання мало бути виконаним з обов'язковим надходженням на адресу позивача довідки, виданої ТПП України.

Представником відповідача зазначено, що ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» було створено на виконання Указу Президента України від 23.02.2001 року № 111 «Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки» Постановою КМУ № 354 від 11.04.2001 року «Про утворення Національної акціонерної компанії «Украгролізинг».

Таким чином, відповідач є підприємством 100 відсотків акцій якого належать державі в особі КМУ в особі Національної акціонерної компанії «Украгролізнг», отже, відповідно до ст. 74 ГК України є державним підприємством та відноситься до державного сектора економіки.

Навесні 2013 року на площах відповідача внаслідок засухи були пошкоджені 60% посівів озимої пшениці, ячменю та ріпаку, що підтверджується висновком ТПП України про форс-мажорні обставини № 1522/05-4 від 16.07.2013 року.

Крім того, 09.08.2013 року слідчим СВ Печерського РВ ГУ МВС України було проведено обшук, у ході якого було вилучено два трактори Джон-Дір 840 з гідравлічною гальмівною системою, заводський номер RW8400PO22043, двигун № RG6081HO57819 та заводський номер RW8400PO22273, двигун № RG6081HO60210, два трактори Джон-Дір 840 з пневматичною гальмівною системою заводський номер RW8400PO22269, двигун № RG6081HO60224 та заводський номер RW8400PO22288, двигун № RG6081HO60362, та сівалку точного висіву "Planter 1710" заводський номер HO1710R675506. Саме за допомогою цієї техніки на підприємстві виконувались до 60% польових робіт.

Відповідач є сільськогосподарським підприємством, основним та єдиним джерелом доходів є вирощування та реалізація сільгосппродукції. Відсутність можливості користуватися основними фондами - тракторами, та обладнанням до них, суттєво обмежило діяльність підприємства та можливість отримувати дохід, який міг би бути отриманий шляхом надання послуг по обробітку землі іншим особам і який не був отриманий в зв'язку з загибеллю значної кількості врожаю.

Листом за № 129, до якого було долучено довідку ТТП України, відповідач повідомив позивача про виникнення форс-мажорних обставин.

Таким чином, дві обставини, які були поза межами контролю відповідача, а саме: дія сил природи - засуха та дії органів влади - вилучення основних фондів, що використовувались в господарській діяльності відповідача, унеможливили виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

При таких обставинах, враховуючи приписи ст.ст. 614, 617 ЦК України та п. 5.1 Договору, відповідач не може нести відповідальність за порушення зобов'язання, а відтак вимоги про стягнення 30% штрафу є такими, що не можуть бути задоволені судом.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 01.09.2014 року, мотивоване скрутним фінансовим становищем відповідача, наявністю форс-мажорних обставин, вилученням у відповідача на підставі судового рішення сільгосптехніки, вжиттям відповідачем заходів щодо сплати заборгованості. Підстави для відстрочки виконання рішення суду викладені в заяві відповідача (арк. справи 31-37).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Керуючись ч. 1 ст. 25 ГПК України, п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 29.05.13 року, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» з метою приведення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (арк. справи 81-85). Вказане підтверджено представником відповідача в судовому засіданні 23.12.13 року.

12.10.2011 року між Державним підприємством «Державний резервний насіннєвий фонд України» (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (далі - покупець) було укладено договір поставки насіння № 7-30 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських рослин (далі - насіння), а покупець зобов'язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов вказаних у цьому договорі (п. 1.1 Договору) (арк. справи 8-9).

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця протягом десяти днів після виконання ним п. 3.2.1 даного Договору, насіння:

- озимий ячмінь «Луран» 1 репр., у кількості 96,717 т. по ціні 2 700, 00 грн./т. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору покупець зобов'язується оплатити вартість насіння відповідно до умов розділу 3 цього договору та прийняти насіння тільки для власного використання.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість цього договору становить 261 135, 90 грн., сума без ПДВ 217 613, 25 грн., ПДВ - 43 522, 65 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору суму в розмірі 79 200, 28 грн. покупець розраховується шляхом поставки насіння озимої пшениці сорту «Писанка» 1 репр. в кількості 36 тонн, по ціні 2 200, 00 грн./т. з урахуванням з ПДВ.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору суму заборгованості у розмірі 181 935, 62 грн. покупець сплачує наступним чином: 1 000, 00 грн. до 25.11.2011 року; 1 000, 00 грн. до 25.12.2011 року; 1 000, 00 грн. до 25.01.2012 року; 1 000, 00 грн. до 25.02.2012 року; 1 000, 00 грн. до 25.03.2012 року; 1 000, 00 грн. до 25.04.2012 року; 1 000, 00 грн. до 25.05.2012 року; 1 000, 00 грн. до 25.06.2012 року; 1 000, 00 грн. до 25.07.2012 року; 172 935, 62 грн. до 01.09.12 року.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

В подальшому 23.10.2013 року між Державним підприємством «Державний резервний насіннєвий фонд України» (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (далі - покупець) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року (арк. справи 10).

Відповідно до п. 1 вказаної Додаткової угоди у зв'язку з форс-мажорними обставинами сторони прийшли до згоди, що суму заборгованості по Договору поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року, у розмірі 118 935, 62 грн. покупець сплачує наступним чином: 2 000, 00 грн. до 25.11.2012 року; 2 000, 00 грн. до 25.12.2012 року; 2 000, 00 грн. до 25.01.2013 року; 2 000, 00 грн. до 25.02.2013 року; 2 000, 00 грн. до 25.03.2012 року; 2 000, 00 грн. до 25.04.2013 року: 2 000, 00 грн. до 25.05.2013 року; 2 000, 00 грн. до 25.06.2013 року; 2 000, 00 грн. до 25.07.2013 року; 100 935, 62 грн. до 01.09.2013 року.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу насіння, а саме ячмінь «Луран» 1 репр., у кількості 96,717 тонн на загальну суму 261 135, 90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 7-48 від 12.10.2011 року, підписаною сторонами договору, яка наявна в матеріалах справи (арк. справи 11).

Підставою поставки товару у видатковій накладній зазначено договір поставки № 7-30 від 12.10.2011 року.

Товар від відповідача отримано Заворотнюком О.Л. на підставі Довіреності № 96 від 12.10.2011 року на отримання від ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» цінностей за договором № 7-30 від 12.10.2011 року. Копія довіреності наявна у матеріалах справи (арк. справи 12).

Відповідач частково виконав свої зобов'язання за Договором (п. 3.2.1, 3.2.2 Договору) щодо проведення розрахунків за отриманий товар, а саме: поставив позивачу товар на загальну суму 79 200, 28 грн. та сплатив кошти в сумі 83 000 грн., що підтверджується Карткою-рахунком 361 ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» (арк. справи 78-80), виписками по рахунку (арк. справи 61-76) та не заперечується представниками сторін. При цьому, дослідивши подані суду виписки по рахунку, судом встановлено, що відповідач здійснював одним платежем перерахування коштів по чотирьом договорам, укладеним з позивачем. Відтак, при перевірці судом розміру сплачених коштів за договором, що є підставою позову у даній справі, судом враховувалось призначення платежу та сума коштів, спрямована на погашення заборгованості саме за договором № 7-30 від 12.10.2011 року.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року становить 98 935, 62 грн.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості. Судом також враховано, що відповідач визнав вказану суму боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий товар за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року у сумі 98 935, 62 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 29 680, 68 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Умовами договору поставки насіння № 7-30 сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 4.2 Договору за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 Договору покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30 % від всього залишку заборгованості.

Відповідно до п. 5.1 Договору сторони не несуть відповідальності за невиконання будь-яких положень цього Договору, якщо це спричинено діями сил, що є за межами контролю Сторони, яка не виконала своїх обов'язків, а саме стихійне лихо, вкрай несприятливі погодні умови, пожежі, війни, воєнні дії, страйки, громадські безпорядки, втручання влади, далі обставини непереборної сили. Даний перелік не є вичерпним.

Відповідно до п. 5.2 Договору сторона, що постраждала від обставин дії непереборної сили повинна негайно, але не пізніше 5 днів з моменту їх виникнення, сповістити іншу сторону телеграмою, факсом чи цінним листом з описом вкладення про настання таких обставин, вказати їх тип, можливу тривалість та причинно-наслідковий зв'язок неможливості виконання п. 3.2 з виникненням обставин непереборної сили. Якщо сторона вчасно не сповістить іншу сторону про вищевикладені обставини, то вона не має права на них посилатися в майбутньому, крім випадку, коли сама обставина непереборної сили перешкоджає такому повідомленню.

Відповідно до п. 5.3 Договору документом, який підтверджує факт наявності обставин непереборної сили, є довідка, видана Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом державної влади України, яка має бути направлена на адресу ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» протягом 30 днів з дня виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 5.4 Договору обставини непереборної сили подовжують виконання Договору на строк до 1 (одного) календарного року з моменту, коли зобов'язання мало бути виконаним з обов'язковим надходженням на адресу ДП «Держрезервнасінфонд» довідки виданої Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом державної влади України про виникнення обставин непереборної сили та обов'язковим укладенням додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п. 5.6 Договору дія обставин непереборної сили не є підставою для повного або часткового невиконання зобов'язань за цим Договором.

Системний аналіз вищевказаних положень умов договору дозволяє дійти наступного висновку. Сторони не несуть відповідальності за невиконання будь-яких положень цього Договору у випадку настання обставин дії непереборної сили, які підтверджуються Довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом державної влади України.

Сторона, що постраждала від обставин дії непереборної сили повинна негайно, але не пізніше 5 днів з моменту їх виникнення, сповістити іншу сторону телеграмою, факсом чи цінним листом з описом вкладення про настання таких обставин та протягом 30 днів з дня виникнення обставин непереборної сили направити на адресу ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» відповідні докази (довідку ТПП) (п. 5.2, 5.3 Договору). При цьому, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про обставини дії непереборної сили позбавляють сторону посилатись на вказані обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 1522/05-4 від 16.07.2013 року підтверджено, що несприятливі погодні умови у квітні-травні 2013 року, які спричинили пошкодження сільськогосподарських культур на площах ПАТ "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" станом на 01.06.13 року, є форс-мажорними обставинами (арк. справи 56).

Листом за № 129 від 04.09.13 року, до якого було долучено вищевказану довідку ТПП України, як вказує сам відповідач, він повідомив позивача про виникнення форс-мажорних обставин (арк. справи 58). Доказів направлення листа суду не подано.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не виконав умови договору щодо повідомлення позивача про настання таких обставин протягом п'ятиденного строку (п. 5.2 Договору), та несвоєчасно з порушенням місячного строку направив на адресу позивача довідку ТПП України (п. 5.3 Договору). Відтак, в силу п. 5.2 Договору відповідач у зв'язку з несвоєчасним повідомленням позивача про обставини дії непереборної сили не має права посилатися на них в майбутньому, крім випадку, коли сама обставина непереборної сили перешкоджає такому повідомленню.

Оскільки обставиною непереборної сили є несприятливі погодні умови, відтак, вказані обставини не могли перешкодити своєчасному повідомленню позивача про них.

Оскільки суду не подано доказів своєчасного направлення відповідачем позивачу відповідних повідомлень та документів, доказів укладення додаткових угод до договору (п. 5.4, 5.5 Договору), а також враховуючи, що несприятливі погодні умови не перешкоджали своєчасному повідомленню позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність посилань відповідача на вказані обставини як на підставу звільнення від відповідальності (сплати штрафу). Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо оплати товару є підставною.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок розміру штрафу позивачем здійснено арифметично правильно. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 29 680, 68 грн. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо поданого відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 01.09.2014 року, яке підтримано представником відповідача в судовому засіданні 23.12.2013 року, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року з останніми змінами від 29.05.13 року відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2 вищевказаної Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 7.8 вищевказаної Постанови якщо про відстрочку чи розстрочку виконання зазначено в рішенні суду, прийнятому по суті спору, то наказ видається судом на загальних підставах, після набрання таким рішенням законної сили (незалежно від того, коли настає строк сплати за цим наказом), із зазначенням у ньому про відстрочку чи розстрочку виконання.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та відстрочки виконання рішення суду до 01.09.2014 року, враховуючи наступні обставини:

1) визнання відповідачем основної заборгованості за договором поставки;

2) проведення часткової оплати за отриманий товар після настання форс-мажорних обставин, що підтверджується копіями банківських виписок, наявними в матеріалах справи (арк. справи 74-76);

3) настання форс-мажорних обставин, що підтверджується Висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 1522/05-4 від 16.07.2013 року, яким підтверджено, що несприятливі погодні умови у квітні-травні 2013 року спричинили пошкодження сільськогосподарських культур на площах ПАТ "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" станом на 01.06.13 року (арк. справи 56);

4) специфіку діяльності відповідача - вирощування сільськогосподарської продукції (арк. справи 41), що свідчить про те, що протягом року відповідач несе витрати (засівання земельних ділянок, обробка, вирощування та збирання врожаю), і лише потім (після збирання врожаю) отримує дохід, який може бути спрямований на погашення заборгованості;

5) вжиття відповідачем заходів щодо отримання прибутку ( підготовка ґрунту та посів сільськогосподарських культур, що підтверджується довідкою статуправління № 29-сг від 01.11.13 року) (арк. справи 46-54), відтак, отримані з реалізації врожаю кошти можуть бути спрямовані на погашення боргу;

6) скрутне становище у зв'язку з вилученням у відповідача частини сільгосптехніки на виконання судового рішення (ухвала Печерського районного суду м. Києва від 07.08.13 року про надання дозволу на проведення обшуку на території ПАТ "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" з метою вилучення сільгосптехніки) (арк. справи 39-40);

7) несприятливий фінансово-економічний стан відповідача, що підтверджується Балансом відповідача на 31.12.12 року (арк. справи 93-94).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що негайне виконання судового рішення може призвести до продажу основних засобів підприємства, що матиме наслідком припинення основної діяльності підприємства (вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції) та можливого банкрутства. Враховуючи наявність обставин, що суттєво ускладнюють виконання рішення суду у визначений строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення суду по даній справі до 01.09.2014 року.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

Судовий збір в сумі 2 572, 33 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 551, 610-612, 617, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 218, 231 ГК України, ст. 22, 33, 43, 49, ст. 82, п. 6 ч. 1 ст. 83, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (код ЄДРПОУ 30518866) до відповідача Публічного акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" (код ЄДРПОУ 30126517) про стягнення заборгованості за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року у сумі 128 616, 30 грн., в тому числі: 98 935, 62 грн. - боргу; 29 680, 68 грн. - штрафу.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція", вул. О. Сизоненка, 5, м. Баштанка, Миколаївська область, 56100 (код ЄДРПОУ 30126517) на користь позивача Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038 (код ЄДРПОУ 30518866):

- 98 935, 62 грн. (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн. 62 коп.) - основного боргу за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року;

- 29 680, 68 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят грн. 68 коп.) - штрафу за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року;

- 2 572, 33 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят дві грн. 33 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Відстрочити виконання рішення суду у даній справі щодо стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" (код ЄДРПОУ 30126517) на користь позивача Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (код ЄДРПОУ 30518866) 98935, 62 грн. - основного боргу за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року; 29 680, 68 грн. - штрафу за договором поставки насіння № 7-30 від 12.10.2011 року та 2 572, 33 грн. - витрат по сплаті судового збору до 01.09.2014 року.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.12.2013 року.

Суддя Е.М. Олейняш