Постанова № 36275988, 17.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 906/1352/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Гулова А.Г.

при секретарі Сливінський О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Житомирської області від 29.10.13 р. у справі № 906/1352/13 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агролюкс-Україна" (м. Коростень)

про стягнення 25557,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (а.с. 2-5) до ТОВ «АПФ» Агро люкс-Україна (надалі -відповідач), в якій просить стягнути 35040 грн. боргу, 783,36 грн. річних та судові витрати.

Позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просив, стягнути з відповідача на користь позивача 25000 грн. заборгованості, 557,60 грн. річних, 800 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.10.13 р. (а.с. 104-105) позов задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги обґрунтовані належними докази, а відтак задоволив позовні вимоги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача послуг адвоката.

Апелянт зокрема зазначає, що підлягають сплаті послуги адвоката, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, їх оплачується відповідними фінансовими документами.

Представники позивача та відповідача не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Водночас, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 01.06.12 р. між ОСОБА_1 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агролюкс-Україна" (замовник) укладено договір на транспортні послуги (а.с. 9).

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець надає замовнику транспортні послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги у розмірі, строки та в порядку, що визначені договором.

Під транспортними послугами, що є предметом даного спору сторони розуміють, надання позивачем транспортного засобу КамАЗ 5511 вантажопідйомністю 10т з водієм та екскаватором Атлас 1402 для здійснення перевезень вантажу та погрузочно земельних робіт (п.1.2 договору).

Загальна вартість послуг за цим договором визначається на підставі актів наданих послуг та рахунків виконавця (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата замовником за даним Договором здійснюється протягом 5 банківських днів після надання послуг за даним Договором та наданим виконавцем актом виконання робіт та рахунком на оплату послуг.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: акти (а.с. 16-26) та подорожні листи вантажного автомобіля (а.с.32-77), колегія суддів приходить до висновку, що свої зобов'язання по Договору позивач виконав належним чином, надав відповідачу послуги на загальну суму 81120 грн.

Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором в частині оплати послуг, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 25000 грн.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, колегія Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу, а тому залишає рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу в сумі 25000 грн. без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши розрахунок річних, апеляційний суд погоджується з розрахунком господарського суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача 557,60грн 3% річних.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суд першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 800 грн. витрат на оплату послуг адвоката, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом приписів частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). З наведеним узгоджується позиція, викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України".

Як зазначається в п.п. 6.3 п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 «про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України», відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладання на іншу сторону зазначених сум.

Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, посвідчення адвоката НОМЕР_2 Угода про надання правової допомоги між позивачем та ОСОБА_2, за яким останньому надавались послуги, підтверджують факт того, що послуги надавались саме адвокатом.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи, та оцінивши надані заявником докази, зокрема, Угоду про надання правової допомоги, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, рахунок суми гонорару за надану правову допомогу та квитанцію № 1 від 25.06.13 р., дійшла висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають стягненню в розмірі 800 грн. з відповідача, суд звертає увагу, що документ, який міститься в матеріалах справи (а.с. 82) не є платіжним документом, однак може вважатися документом, який засвідчує одержання адвокатом ОСОБА_2 800 грн. за надану правову допомогу згідно угоди від 20.05.13 р.

Водночас, дану суму суд вважає співрозмірною з заявленою до стягнення та стягненою за рішенням сумою боргу в розмірі 25000 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення адвокатських послуг.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агролюкс-Україна" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.10.13 р. у справі № 906/1352/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 29.10.13 р. у справі № 906/1352/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/1352/13 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.