Ухвала суду № 36275959, 23.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

s="fs92">01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16

тел. 235-24-26

____________________________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"23" грудня 2013 р. Справа № 911/4727/13

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світ акумуляторів» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Таращанська 193,код ЄДРПОУ 32123811)

до відповідачів 1) приватного підприємства «Акумулятор-Сервіс» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Таращанська 193, код ЄДРПОУ 20616803);

2) акціонерного товариства «Сбербанк России» (01601, м. Київ, вул. Володимирська 46, код ЄДРПОУ 25959784)

про звільнення з-під арешту майна та стягнення 56 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Світ акумуляторів», м. Біла Церква звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 16.12.2013р. до відповідачів – приватного підприємства «Акумулятор-Сервіс», м. Біла Церква та Акціонерного товариства «Сбербанк России», м. Київ, в якому просить суд: 1) стягнути з ПП «Акумулятор-Сервіс» безпідставно отримані кошти в сумі 56600,00 грн.; 2) звільнити з-під арешту належні позивачу грошові кошти в сумі 56600,00 грн., які знаходяться на рахунку ПП «Акумулятор-Сервіс» в АТ «Сбербанк России»; 3) зобов’язати АТ «Сбербанк Росии» повернути грошові кошти з поточного рахунку ПП «Акумулятор-Сервіс» на поточний рахунок позивача.

Згідно із пунктами 3, 4 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до приписів частини першої, пунктів 4, 5, 7 частини другої ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і містить, в тому числі: зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог до кожного з них; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Стаття 57 ГПК України визначає перелік документів, які обов’язково мають бути додані до позовної заяви.

Відповідно до частини третьої ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.

В пункті 1 прохальної частини позовних вимог позивач просить суд стягнути безпідставно отримані кошти 56600.00 грн. з відповідача 1, а в пункті 3 – зобов’язати банк повернути позивачу цю ж саму суму. Таким чином позивач не визначився, яка особа є зобов’язаною за вказаною вимогою – банк, чи отримувач коштів, та не обґрунтував, з яких підстав.

В пункті 2 прохальної частини позивач просить суд звільнити з-під арешту грошові кошти в сумі 56600,00 грн., що знаходяться на рахунку відповідача 1. Позивачем не зазначено, до якої особи заявлено вказану позовну вимогу, тобто позивач не визначився, яка особа є зобов’язаною за вказаною вимогою, та не обґрунтував, з яких підстав.

Особа, на чиї права та обов’язки безпосередньо впливає зазначена вимога – УДВС ГУЮ у Київській області (за постановою якої було накладено арешт на грошові кошти відповідача 1), до участі у справі взагалі не залучена, а між тим, частиною 2 ст.60 спеціального Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця.

Стягувач у виконавчому провадженні 33391928, в процесі здійснення якого був накладений арешт на грошові кошти ПП «Акумулятор-Сервіс», прав та обов’язків якого також стосується вимога позивача про зняття арешту з грошових коштів, до участі у справі також не залучений.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини першої, підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, а із позовних вимог немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати. Законом України від 06.12.2012р. №5515-VІ «Про державний бюджет України на 2013 рік» на 1 січня 2013 року місячний розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 1 147,00 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» та пункту 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяв, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (пункт 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»).

Позивачем заявлено майнову вимогу (стягнення 56600,00 грн., причому двічі) та немайнову вимогу (зняття арешту з грошових коштів). Таким чином, поданий позов мав бути оплачений судовим збором в сумі 2867,50 грн. (1720,50 грн. (за майнову вимогу) + 1 147,00 грн. (за немайнову вимогу) = 4 147,00 грн.). Оригінал платіжного доручення мав бути доданий до позовної заяви.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вищезазначених вимог, на підтвердження сплати суми судового збору позивачем до позову додано квитанцію від 16.12.2013р. № 12104716 на сплату судового збору в сумі 1720,50 грн.

За таких обставин, позивачем не подано доказів оплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви від 16.12.2013р. у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України.

При повторному зверненні до господарського суду із вказаним позовом позивачу слід сплатити належним чином судовий збір, також слід врахувати положення пункту 11 Постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011р. № 10 та ст. 60 спеціального Закону України «Про виконавче провадження» та вірно визначити суб’єктний склад учасників провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 3, 4 частини першої, частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Світ акумуляторів» разом з доданими до неї матеріалами (всього на 29 аркушах, в тому числі оригінали: квитанції від 16.12.2013р. № 12104716, фіскальних чеків «Укрпошти» від 17.12.2013р. №№ 8042, 8041, 8040, описів вкладення в цінний лист (3 арк.), конверту від 17.12.2013р., в якому надійшла позовна заява) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Конюх О.В.