Ухвала суду № 36275555, 23.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 р.Справа № 821/3541/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про вжиття заходів продукції на ринку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про вжиття заходів продукції на ринку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

В обґрунтування позивних вимог позивачем було зазначене , що, в результаті проведеної перевірки характеристик продукції позивача відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яку було проведено 04.09.2013 р. у магазині з реалізації непродовольчих товарів "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1 було виявлено продукцію з відсутністю на ній Національного знаку відповідності, що зафіксовано в акті від 04.09.2013 р. № 00000091. На підставі вказаного акту перевірки характеристик продукції Інспекцією прийнято проект рішення, відповідно до якого застосовано обмежувальний (корегувальний) захід, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Позивач, посилаючись на Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» просить задовольнити позов, застосувавши відносно ФОП ОСОБА_2 обмежувальні (корегувальні) заходи шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність з встановленими вимогами.

Відповідачем письмових заперечень на позов чи заяви про визнання позову до суду не надано.

Сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області звернулась з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлені наступні обставини .

04.09.2013 року відділом ринкового нагляду Інспекції було проведено планову перевірку характеристик продукції ФОП ОСОБА_2 у магазині з реалізації непродовольчих товарів «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 відповідно до вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». За результатами якої складено Акт перевірки характеристик продукції №00000091 від 04.09.2013 року, яким зафіксовано порушення вимог п.7 «Технічного регламенту безпеки низько вольтового електричного обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2009 року № 1149; п. 17 «Технічного регламенту безпеки низько вольтового електричного обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року № 785 наступної продукції:

- Дриль (машина ручна електрична свердлильна) ТМ «Интерскол», модель: ДУ-16/1000 ЭР, серійний номер: 57.236612, дата виготовлення: 10.2012 p., виробник: ЗАО «Интерскол», 141400, Московська область, м. Хімки, вул Ленінградська, 29, Росія, декларант: ТОВ "Інтерскол Україна", 65058, Україна, м. Одеса, Проспект Шевченка, 12/2, офіс 215.

- Дриль-шуруповерт ручна акумуляторна, ТМ «Интерскол», модель: ДА-14/4 ЭР, серійний номер: 44.355192, дата виготовлення: 2011 p., виробник: ЗАО «Интерскол», 141400, Московська область, м. Хімки, вул Ленінградська, 29, Росія, декларант: ТОВ «Інтерскол Україна», 65058, Україна, м. Одеса, Проспект Шевченка, 12/2, офіс 215.

- Шліфувальна машинка ТМ «Интерскол», модель: TIIIM-300F-01, серійний номер: 30.110341, дата виготовлення: 08.2012 p., виробник: ЗАО «Интерскол», 141400, Московська область, м. Хімки, вул. Ленінградська, 29, Росія, декларант: ТОВ «Інтерскол Україна», 65058, Україна, м. Одеса, Проспект Шевченка, 12/2, офіс 215.

- Електричний лобзик «РОСТЕХ», серійний номер: 0008555, модель: Л 05 700 РМ, дата виготовлення: не зазначена, виробник: Китай.

- Електричний лобзик ТМ «Протон», модель: ПЛЭ-80, серійний номер: 154022, дата виготовлення: 06.2012 p., виробник: КНР.

На підставі Акту перевірки характеристик продукції №00000091 від 04.09.2013 року Інспекцією прийнято проекти рішень обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку з встановленням строку виконання: 02 жовтня 2013 р., яка, відповідно до супровідного листа від 05.09.2013 р. № 3067/01-3/20, направлена на адресу відповідача.

Встановлено, що жодних пояснень у письмовому вигляді стосовно надходження інформації про вжиття ФОП ОСОБА_2 заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам позивачем до суду надано не було. Також, на момент розгляду справи, встановлений позивачем строк, сплинув.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Порядок проведення ринкового нагляду та здійснення контролю продукції, порядок вжиття відповідних заходів, права та обов'язки суб'єктів господарювання встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Частиною 3 статті 29 вказаного Закону визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Під час обрання органами ринкового нагляду обмежувальних (корегувальних) заходів у випадках, передбачених ч.1 ст. 28 та ч .4 ст. 29 Закону № 2735-VI, для запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам застосовується Методика вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою КМУ від 26.12.2011 р., № 1407 «Про затвердження Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів».

Відповідно до вказаної Методики органи ринкового нагляду обирають обмежувальні (корегувальні) заходи, передбачені ст.ст. 30 - 32 Закону № 2735-VI, пропорційно рівню загрози суспільним інтересам, що становить або може становити відповідна. Рівень загрози визначається органом ринкового нагляду шляхом проведення оцінки ризику, що становить чи може становити відповідна продукція.

Оцінка ризику проводиться посадовою особою органу ринкового нагляду шляхом проведення аналізу, за результатами якого визначається рівень загрози. Аналіз проводиться на підставі критеріїв оцінки ризику. При цьому враховуються звичайні та обґрунтовано передбачувані умови використання продукції.

Відповідно до вимог п. 10 Методики на підставі проведеного аналізу розробляється сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція.

На підставі проведеного аналізу відповідно до Методики визначається рівень загрози, що становить певна продукція.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що складання сценарного плану не передбачено Законом, а відтак і не потрібно, оскільки дане твердження є хибним та не відповідає вимогам законодавства, яким чітко встановлено, що заповнена форма сценарного плану є невід'ємною частиною акта перевірки характеристик продукції та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно до вимог ч.5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача про застосування до відповідача обмежувального (корегувального) заходу у вигляді тимчасової заборони надання продукції на ринку, виходячи з наступного.

Нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» чітко встановлено, що тимчасова заборона надання продукції на ринку є одним з видів обмежувальних (корегувальних) заходів, рішення про вжиття яких приймається керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України, а тому не відноситься до компетенції суду.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції надана вірна правова оцінка обставинам справи, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно положень ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький