Постанова № 36275099, 10.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. Справа № 922/3734/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Шевцові Є.О.

за участю представників:

позивача - Ященко Р.Ю. (дов. №14-51 від 22.03.2013 р.)

відповідача - Зубрич Д.О. (дов. №06/17 від 03.01.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3319Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2013 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ПАТ "Харківміськгаз" суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 21494,39 грн., 3% річних в розмірі 36934,20 грн., пеню в розмірі 16241,50 грн., всього 74670,09 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 922/3734/13 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Харківміськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 36934,20 грн. 3% річних, 17646,93 грн. інфляційних втрат та 1720,50 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з рішенням господарського суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить рішення господарського суду в частині відмови у стягненні пені скасувати ти прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині. В іншій частині рішення господарського суду просить залишити без змін.

Відповідач у відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 р. між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Харківміськгаз" (покупець) укладений договір №14/2698/11 про купівлю-продаж природного газу та додаткові угоди до нього (а.с.10-19).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати покупцю у власність імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 , ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п.1.2 договору).

Відповідно до п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Протягом листопада-грудня 2011 року та січня-серпня 2012 року позивачем в повному обсязі виконувались зобов'язання за договором з постачання природного газу, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с.27-36).

Відповідач умови договору не виконав оплату за спожитий природний газ у встановлені строки не здійснив.

НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПАТ "Харківміськгаз" на свою користь суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в розмірі 21494,39 грн., пеню в розмірі 16241,50 грн., 3% річних в розмірі 36934,20 грн. Загальна сума, пред'явлена позивачем до стягнення, становить 74670,09 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 36934,20 грн. 3% річних та 17646,93 грн. інфляційних втрат, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок 3% річних є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку позивача, а саме - період нарахування останнім суми 3% річних в розмірі 36934,20 грн., дійшов вірного висновку про відповідність розрахунку нормам чинного законодавства та правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Суд першої інстанції вірно встановив, що при здійснені розрахунку інфляційних витрат позивачем не враховані періоди, коли індекс інфляції складав менше одиниці, тобто коли була дефляція, а саме за квітень - серпень 2012 року сума дефляції склала 3847,46 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення, і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Тому при розрахунку неприпустимим пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнується весь ланцюг розрахунків.

Отже, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов'язання, що підлягають до стягнення складають 17 646,93 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, який визнав позовні вимоги в частині стягнення пені за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань, які нараховані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суд Харківської області від 09.01.2013 р. у справі №922/092/13 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 83).

Справа про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" була порушена до набрання чинності нової редакції вказаного Закону, тому в даному випадку слід застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній на момент порушення справи про банкрутство.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому, неустойка (штраф, пеня) за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони закону, безвідносно до часу її виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 15.12.2010 р. у справі №34/201-10, від 18.05.2011 р. у справі №20/281-10, від 30.01.2013 р. у справі №5023/2765/12, а також у постановах Верховного Суду України від 12.03.2013 р. у справі №29/5005/16170/2011, від 18.12.2012 р. у справі №5/34-09.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення пені.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 922/3734/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 922/3734/13 залишити без змін.

Повна постанова підписана 10.12.2013 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.